Справа № 500/6911/24
24 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), у якому просив ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок, виданих 04.10.2024 Тернопільським окружним адміністративним судом, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 1985 року працював суддею та головою судів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.12.2020 і наказом голови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 позивач був звільнений з посади судді у відставку. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №500/2647/24 від 29.07.2024 Тернопільським окружним адміністративним судом позивачу видано довідки №03- 37/6325/24, №03-37/6324/24 від 04.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок починаючи з 01.01.2023, Однак, відповідач листом від 27.10.2024 відмовив у перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти позовних вимог покликаючись на те, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Отже, що зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося. Вказана норма не визнана неконституційною, тому підстав для її незастосування у органів Пенсійного фонду України відсутні. Таким чином, на думку відповідача, у органів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали суду від 06.12.2024 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 09.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до матеріалів справи позивач - ОСОБА_1 з 1985 року працював суддею та головою судів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.12.2020 і наказом голови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 позивач був звільнений з посади судді у відставку.
Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Хмельницького окружного суду від 29.07.2024 по справі №500/2647/24 зобов'язано Тернопільський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та визначеного із розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн та ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
На виконання вказаного рішення суду Тернопільським окружним адміністративним судом позивачу видано довідки №03-37/6325/24, №03-37/6324/24 від 04.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 (арк.справи 7-8).
07.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.10.2024 року №8065-8019/Ш-02/8-1900/24 позивача повідомлено про те, що збільшення розміру складових суддівської винагороди з 01.01.2024 не відбулося, тому на даний час немає підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок №03-37/6324/24 та №03-37/6324/24 від 04.10.2024, виданих Тернопільським окружним адміністративним судом (арк.справи 9).
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок від 04.10.2024 №03-37/6325/24, №03-37/6324/24 виданих Тернопільським окружним адміністративним судом про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності таких дій відповідача, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Із матеріалів справи слідує, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання, що сторонами не заперечується.
04.10.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 по справі №500/2647/24 Тернопільським окружним адміністративним судом видано позивачу довідку №03-37/6325/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виходячи з розміру суддівської винагороди судді адміністративного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, в якій зазначено, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 159429,60 грн, та довідку №03-37/6324/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з розміру суддівської винагороди судді адміністративного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, в якій зазначено, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 179863,20 грн.
Згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, законодавець пов'язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
Визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада, з якої звільнено суддю у відставку.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина 3статті 135 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до пункту 1 частини 3статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Приписами частини 5статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" регламентовано, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Статтею 7 Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"
Установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, безпідставною є відмова відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з покликанням на Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", за нормами яких прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді є однаковим, і відповідно посадовий оклад судді порівняно з 2021 роком є незмінним.
Суд вказує на наявність правових підстав для здійснення перерахунку з 01.01.2023, з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідок Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 №03-37/6325/24, №03-37/6324/24.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 за № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді, як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Аналогічний правовий висновок мітиться у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 300/3388/21.
При цьому, згідно частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно пункту першого розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1, Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку. Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно пункту 7-9 розділу IV Порядку № 3-1, документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Отже, основним документом, на підставі якого позивачу визначається розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 №03-37/6325/24, №03-37/6324/24, передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок виданих Тернопільським окружним адміністративним судом про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023, з 01.01.2024, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024, зазначеної в довідках Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 №03-37/6325/24, №03-37/6324/24, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.01.2023, з 01.01.2024.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1211,20 грн сплачений згідно з квитанцією №21 від 19.11.2024.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці на підставі довідок, виданих Тернопільським окружним адміністративним судом про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та 01.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 №03-37/6325/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 №03-37/6324/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Юзьків М.І.