про повернення позовної заяви
24 січня 2025 року Справа № 480/497/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 цієї статті стосовно представника.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» і підписана адвокатом - Бороденко Вірою Миколаївною, на підтвердження повноважень якої надано сформований в системі «Електронний суд» ордер на надання правничої (правової) допомоги наступного змісту: " ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ). На підставі ордеру № ВІ № 1271034 від 2025-01-18 р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №03-т від 2025- 01-05 р. у судах. Адвокатом Бороденко Віра Миколаївна (РНОКПП - НОМЕР_2 ). Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4427 від 2025-01-03 00:00:00 р. видане Рада адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 1 від 2025-01-03 00:00:00 виданий: Адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально: Сумська область, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, буд.13, кв. 6. Ордер дійсний до моменту його скасування."
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідності до частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з частинами 1-4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката, як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити:
12.1. Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;
12.9. Дату видачі ордера;
12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат);
12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі Адвокат);
12.12. Підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;
12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженою наказом ДП «ЦСС» від 22.08.2021 № 74-ОД (далі - Інструкція) передбачено, що користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без зазначення номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Таким чином, зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.
Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.
Водночас доданий до позовної заяви сформований у підсистемі «Електронний суд» електронний ордер не є самостійним документом, що підтверджує наявність у адвоката повноважень на представництво інтересів позивача, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від його імені.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом в ухвалі від 28.10.2024 у справі №160/3849/23.
Крім того, суд зазначає, що ухвалі Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №713/2857/21 вказано, що обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків Верховного Суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 22.05.2023 у справі № 713/2857/21, від 23.04.2024 у справі № 953/19656/20, від 24.04.2024 у справі №453/1494/22.
Суд зазначає, що в ордері, долученому до матеріалів справи та сформованому через систему «Електронний суд» та приєднаному до позовної заяви, вказано, що він виданий на підставі ордеру ордеру № ВІ № 1271034 від 2025-01-18 р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи),уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 03-т від 2025-01-05 р. у судах, однак у ньому відсутні всі необхідні реквізити, які згідно з законодавством має містити ордер, зокрема, відсутні інформація щодо обсягу повноважень, наданих адвокату позивачем.
Також, до матеріалів позовної заяви не надано ордеру, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги у судах, на підставі яких був сформований ордер в підсистемі «Електронний суд», тому суд не має можливості перевірити всі реквізити, які згідно з законодавством має містити ордер, зокрема, встановити обсяг повноважень адвоката та право підписання позовної заяви від імені позивача.
Тобто, на підтвердження статусу представника позивача (адвоката) ордер адвоката, який відповідав би вимогам статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а також Положенню про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, суду не наданий.
При цьому, в ордері, долученому до матеріалів справи та сформованому через систему «Електронний суд», міститься помилка щодо зазначення адреси робочого місця адвоката, зокрема зазначено робоче місце адвоката - "Сумська область, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, буд.13, кв. 6", що об'єктивно не узгоджується з адміністративно-територіальним устроєм України та свідчить про дефектність зазначеного ордеру.
При цьому, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Положення про ордер не поділяє реквізити ордеру на обов'язкові та опціональні, тому оцінюючи співмірність обов'язковості заповнення всіх реквізитів ордеру, відповідно до Положення та наслідків такої невідповідності - повернення позовної заяви, як такої, що підписана особою, яка не має права її підписувати, суд зазначає наступне.
Звернення адвоката до суду з позовною заявою є реалізацією професійної діяльності адвоката, повноваження на здійснення якої не повинні викликати сумнівів, що досягається виключно належно оформленими документами, на підтвердження цих повноважень. Отже, вимога повного та точного заповнення усіх реквізитів ордеру не може вважатися проявом надмірного формалізму (правового пуризму).
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 27.11.2023 у справі №212/5110/22.
Відтак, долучений до позовної заяви ордер, який сформований в підсистемі «Електронний суд», не є належним документом на підтвердження повноважень Бороденко В.М. представляти інтереси позивача у суді.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, яка звернулась з позовною заявою, то позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Одночасно суд зазначає, що повернення судом позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною в ухвалі від 11.01.2019 у справі № 820/3119/18 адміністративне провадження № К/9901/119/19.
Згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Є.Д. Кравченко