Справа № 420/13524/24
24 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке оформлене листом №611/18-03 від 08.02.2024 року щодо відмови у відновленні, нарахуванні та виплаті допомоги для проживання для ВПО ОСОБА_1 з 01.06.2022 року, зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу допомогу на проживання для ВПО з 01.06.2022 року по лютий 2024 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф та окупацією м. Херсона позивач з дружиною ОСОБА_2 та дітьми - ОСОБА_3 2004 року народження та ОСОБА_4 2009 року у квітні 2022 року був вимушений покинути місце проживання та переміститись до м. Одеси. 13.04.2022 року позивач з родинною звернулись до УСЗН в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявами про взяття на облік ВПО, отримання довідок ВПО та призначення виплат ВПО на проживання. За результатами розгляду зазначених заяв їх було взято на облік ВПО та призначено виплати на кожну особу окремо. У зв'язку із загостренням ситуації, масовим ракетними обстрілами як території Одеської області так і всієї території України, з міркувань безпеки було прийнято рішення про необхідність виїхати за кордон дружині та дітям. Для цього наприкінці квітня 2022 року родина прибула до УСЗН з наміром подати заяву про виїзд дружини та дітей за кордон. Однак від працівників УСЗН отримали усне роз'яснення про відсутність необхідності подавати письмову заяву, так як про факт перетинання кордону дружиною та дітьми стане відомо УСЗН з інформації Держприкордонслужби. Після чого, у травні 2022 року дружина та діти позивача виїхали за кордон. Позивач за кордон не виїжджав, з 11.05.2022 року по сьогоднішній день він мобілізований до лав ЗСУ, про що свідчить запис у військовому квитку. Виплати допомоги ВПО призначені позивачу прийшла лише за 3 місяці (березень, квітень та травень 2022 року), в подальшому виплати не надходили, підстави припинення невідомі. Листом №37826/18-03 від 08.01.2024 року УСЗН в Приморському районі позивачу повідомлено, що відповідно до інформації ЄІБДВПО дружина ОСОБА_2 та діти мали статус осіб, які перетнули кордон та не повернулись після виїзду більше трьох місяців. Враховуючи інформацію щодо статусу ОСОБА_2 , як особи що перетнула кордон, рішенням №665361 від 09.08.2022 року нарахування допомоги було припинено. 30.01.2024 року позивач звернувся повторно до УСЗН з заявою про поновлення виплат з дати припинення - 01.06.2022 року та роз'яснення підстав припинення виплат саме позивачу. За результатами розгляду заяви, рішення відповідачем не прийняте, лише надано роз'яснення, яке оформлено листом від 08.02.2024 року №611/18-03. Позивачу повідомлено, що 13.04.2022 року дружина позивача - ОСОБА_5 звернулась, як уповноважений представник родини для призначення виплат. У зв'язку з чим, допомога була призначена ОСОБА_5 в розмірі 10000 грн. з урахуванням виплат на всіх членів родини, включаючи позивача. Відповідно до п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення, призначити допомогу з 01.06.2022 року відповідач немає підстав. Так, рішення УСЗН в Приморському районі №665361 від 09.08.2022 року про зняття з виплати у зв'язку з виїздом за кордон прийнято лише відносно дружини позивача - ОСОБА_2 і не містить інформації про позивача. Будь яких інших рішень, якими припинено виплати ОСОБА_1 відповідач не надав. Таким чином, вбачається, що відповідачем рішення про припинення виплат допомоги на проживання ВПО щодо позивача не приймалось, що свідчить про наявність у позивача права на отримання виплат ВПО, які були призначені за заявою від 13.04.2022 року. Крім того, позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що 13.04.2022 року дружина позивача подала заяву до УСЗН, як уповноважений представник родини не відповідає дійсності, так як Порядок, який діяв на час виникнення спірних правовідносин не передбачав такої можливості. Дана можливість виникла лише з 01.08. 2023 року. Крім того, у листі зазначено, що допомога призначена дружині у розмірі 10000 грн., що не відповідає дійсності, з вище зазначеного, так як виплати призначаються на кожну повнолітню особу окремо та зазначено, що призначити допомогу позивачу немає підстав з 01.06.2022 року. Позивач зазначає, що він не порушував питання про призначення виплат, так як відповідач не приймав рішення про припинення виплат, тому ставилось питання про відновлення та виплату допомоги з дати виникнення заборгованості. Позивач вважає рішення відповідача, оформлене листом від 08.02.2024 року №611/18-03 щодо відмови у відновлення виплат з дати припинення допомоги на проживання ВПО протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає про те, що 13.04.2022 року гр. ОСОБА_1 звернувся до Центру інтегрованих соціальних послуг в Приморському районі м. Одеси із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку №509 за формою згідно з додатком 1. Інформація про гр. ОСОБА_1 була внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видана відповідна довідка. Відповідно до п. 6 Порядку №332, який діяв на час звернення, для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву за затвердженою формою згідно з додатком 1. 13.04.2022 року, заяву про призначення допомоги на проживання згідно з Порядком №332 за формою, надала дружина Позивача, гр. ОСОБА_2 , як уповноважений представник родини (в заяві зазначено чоловіка, гр. ОСОБА_1 та дітей, ОСОБА_4 , 2009 року народження, ОСОБА_3 , 2004 року народження). У зв'язку з цим, допомога була призначена дружині позивача з 01.03.2022 року в розмірі 10000 грн. щомісячно з урахуванням чоловіка та двох дітей. Крім того, до програмного комплексу ЄІБДВПО, за допомогою якого формуються довідки внутрішньо переміщених осіб, було автоматично вивантажено дані інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон «Аркан». Відповідно до вивантаженої інформації, гр. ОСОБА_2 (дружина позивача) та її діти, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мали статус осіб, які перетнули кордон та не повернулись після виїзду більше трьох місяців. Відповідно до пп. 3 п. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод» внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VІІ внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення. Враховуючи вищезазначене, з червня 2022 року нарахування допомоги було припинено. З метою призначення допомоги на проживання позивачу (чоловіку заявниці гр. ОСОБА_2 ), 15.08.2022 року, на поштову адресу позивача було надіслано запрошення (вих. № 15-15-2/5200) щодо особистого звернення із заявою та документами до Центру інтегрованих соціальних послуг в Приморському районі м. Одеси. На неодноразові телефонні дзвінки на номер телефону ( НОМЕР_1 ), відповіді отримано не було. 30.01.2024 року до управління звернувся позивач та повідомив, що категорично не згодний із прийнятим рішенням щодо припинення йому виплати та надав заяву про відновлення, нарахування та виплату допомоги на проживання з 01.06.2022 року (в довільній формі). Проте, заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за затвердженою формою, гр. ОСОБА_1 до управління не надавав. Також відповідач повідомив про те, що згідно із Журналами реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальних допомог, заяву про призначення допомоги на проживання за формою згідно з додатком 1, станом на теперішній час, гр. ОСОБА_1 до управління не надавав.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить відповідна виписка №5105-5001460027 від 23.01.2024 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що 13.04.2022 року він з родинною звернулись до УСЗН в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявами про взяття на облік ВПО, отримання довідок ВПО та призначення виплат ВПО на проживання.
За результатами розгляду зазначених заяв їх було взято на облік ВПО та призначено виплати.
Позивач також зазначає про те, що у зв'язку із загостренням ситуації, масовим ракетними обстрілами як території Одеської області так і всієї території України, з міркувань безпеки було прийнято рішення про необхідність виїхати за кордон дружині позивача та їх дітям, які в травні 2022 року виїхали.
Виплата допомоги на проживання для ВПО прийшла ОСОБА_1 лише за 3 місяці (березень, квітень, травень 2022 року).
26.12.2023 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси із заявою щодо причин виникнення заборгованості з виплати йому допомоги на проживання для ВПО.
Листом від 08.01.2024 року Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси повідомило позивачу на його заяву про те, що відповідно до інформації вивантаженої до ЄІБДВПО дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та її діти, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мали статус осіб, які перетнули кордон. Держприкордонслужбою була завантажена інформація, що сім'я позивача не повернулася після виїзду більше трьох місяців. Інформацію щодо виїзду на постійне місце проживання за кордон, внесено не було, рішення щодо скасування довідки відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не приймалось. Одночасно, відповідно до заяви від 13.04.2022 року про призначення допомоги на проживання та згідно з Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 дружині позивача, як законному представнику родині було призначено допомогу на проживання з 01.03.2022 року в розмірі 10000 грн. щомісячно з урахуванням позивача та їх двох дітей. Враховуючи інформацію щодо статусу гр.. ОСОБА_2 як особи, яка перетнула кордон, з червня 2022 року нарахування допомоги було припинено (рішення від 09.08.2022 року №665361).
Крім того, листом від 23.01.2024 року Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси повідомило представнику позивача на його заяву про те, що згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509, інформація про гр. ОСОБА_1 , його дружину ОСОБА_2 , дітей ОСОБА_3 2004 року народження, ОСОБА_4 2009 року народження, 13.04.2022 року внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Одночасно, відповідно до заяви від 13.04.2022 року про призначення допомоги на проживання дружини заявника та згідно з Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332, допомога на проживання була призначена гр. ОСОБА_2 , як законному представнику родини, з 01.03.2022 року з урахуванням гр. ОСОБА_1 та обох дітей. Окреме рішення про призначення допомог на проживання гр. ОСОБА_1 не приймалось, тому надати зазначене рішення не має можливості.
З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2024 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси із заявою щодо поновлення виплати йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з дати припинення її виплати з 01.06.2022 року.
Листом від 08.02.2024 року Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси повідомило позивачу на його заяву про те, що згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509, інформація про позивача, його дружину ОСОБА_2 та їх дітей ОСОБА_3 2004 року народження, ОСОБА_4 2009 року народження 13.04.2022 року внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. До програмного комплексу Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видана відповідна довідка. Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332. Відповідно до п. 6 Порядку №332, який діяв на час звернення,для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву за затвердженою формою згідно з додатком 1. 13.04.2022 року заяву про призначення допомоги на проживання згідно із Порядком №332 за затвердженою формою надала дружина позивача гр. ОСОБА_2 , як уповноважений працівник родини (в заяві зазначений позивач та їх діти). У зв'язку із цим допомога була призначена дружині позивача з 01.03.2022 року в розмірі 10000 грн. щомісячно з урахуванням позивача та їх дітей. Також позивачу повідомлено, що згідно із Журналами реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальних допомог, заяву про призначення допомоги на проживання за формою згідно з додатком 1 позивач не надавав. Оскільки відповідно до п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення (подання заяви за затвердженою формою) призначити позивачу допомогу з 01.06.2022 року не має підстав.
Позивач не погодився із відмовою відповідача у відновленні, нарахуванні та виплаті йому допомоги для проживання для ВПО з 01.06.2022 року та звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 1, 2, 4, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 2, 3, 6 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія. У заяві зазначається: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги «єПідтримка» або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.
Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.
Обробка персональних даних внутрішньо переміщених осіб, які подають заяву, здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.
Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам була призначена гр. ОСОБА_2 , як законному представнику родини, з 01.03.2022 року з урахуванням гр. ОСОБА_1 та обох дітей в розмірі 10000 грн. Окреме рішення про призначення допомог на проживання гр. ОСОБА_1 не приймалось.
На підставі перевірки в системі «Аркан» Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради 09.08.2022 року прийнято рішення щодо ОСОБА_2 №665361, яким знято виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 01.06.2022 року у зв'язку із вибуттям за кордон 06.05.2022 року.
30.01.2024 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси із заявою, в якій просив поновити йому виплату допомоги на проживання з 01.06.2022 року (в довільній формі).
При цьому, матеріали справи не містять доказів надання ОСОБА_1 заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за затвердженою формою, передбаченою п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, як і відповідного рішення про призначення позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам окремо від родини.
Враховуючи те, що позивачем не подано до відповідача заяви за затвердженою формою відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, рішення відповідача, яке оформлене листом №611/18-03 від 08.02.2024 року є правомірним та не підлягає скасуванню.
Враховуючи правомірність оскаржуваного рішення, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавств та не підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке оформлене листом №611/18-03 від 08.02.2024 року щодо відмови у відновленні, нарахуванні та виплаті допомоги для проживання для ВПО ОСОБА_1 з 01.06.2022 року, зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу допомогу на проживання для ВПО з 01.06.2022 року по лютий 2024 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА
.