Справа № 420/36334/24
23 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №9095-8629/C-02/8-2100/24 від 28.10.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 06.10.2024 року мені призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 15.10.2024 року через вебпортал Пенсійного фонду вона звернулася із заявою № ВЕБ- 21001-Ф-С-24-166553 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про нарахування та виплату мені грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви мною було додано скан-копії сторінок паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудової книжки, диплому, довідки з місця роботи, свідоцтва про шлюб. Рішенням від 28.10.2024 року № 9095-8629/C-02/8-2100/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомлено, що оскільки на дату досягнення пенсійного віку позивач не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", для призначення та виплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону відсутні підстави.
Позивач не погоджується із прийнятим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 9095-8629/С-02/8-2100/24 від 28.10.2024 року щодо відмови у нарахуванні одноразової грошової.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що проти позовних вимог заперечує та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування заперечень проти адміністративного позову, представник відповідача зазначає, що у зв'язку з тим, що форма та зміст заяви від 15.10.2024 подані у довільній формі та не відповідають нормам Порядку № 22-1, її розглянуто відповідно до Закону України “Про звернення громадян». За результатами розгляду на адресу позивачки надіслано інформаційний лист роз'яснення від 28.10.2024 року № 9095-8629/С-02/8-2100/24. Отже, Головне управління жодних рішень за результатами розгляду заяви позивачки від 15.10.2024 ним не приймалося. Тобто, по суті ОСОБА_1 оскаржує інформаційний лист - роз'яснення, що є протиправним, оскільки, як вже вказано вище, в адміністративному судочинстві розглядаються справи про вчинення суб'єктами протиправних дій, прийняття протиправних рішень або ж протиправно допущену бездіяльність. При цьому, відповідачем жодних рішень не приймалося, протиправних дій не вчинялося, бездіяльності допущено не було. А відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України Херсонській області № 9095-8629/C-02/8-2100/24 від 28.10.2024 - є безпідставною.
Також представник відповідача зазначає, що страховий стаж позивачки - 39 років 08 місяців 06 днів (стаж зараховано по 31.08.2022 рік). На момент розгляду заяви від 15.10.2024 відомості про сплату страхових внесків з вересня 2022 по жовтень 2024 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - відсутні, у зв'язку з чим, неможливо встановити факт роботи позивачки на посаді яка дає право на пенсію за вислугою років згідно із Порядком №909, та відповідно на виплату грошової допомоги. З 11.08.2022 призупинено дію трудового договору з позивачкою на період дії воєнного стану. Перебувала у відпустках без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану у наступні періоди: з 15.02.2024 по 14.05.2024; з 15.05.2024 по 11.08.2024; з 12.08.2024 по 09.11.2024. Отже, на дату досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 не працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону № 1788, а відтак, крім вказаного вище, нею не дотримано вимоги для права на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій - робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788, на дату досягнення пенсійного віку. Отже, за таких умов, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.10.2024 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15.10.2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через портал Пенсійного фонду України із заявою про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви додано: копія паспорту громадянки України, ідентифікаційного коду, довідки №187 від 07.10.2024 та №188 від 07.10.2024, які видані “Комунальним некомерційним підприємством “Херсонська обласна клінічна лікарня» Херсонської Обласної Ради.
Листом від 28.10.2024 року Головне управління ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, зокрема, про те, що 05.10.2024 позивач досягла пенсійного віку. На дату досягнення пенсійного віку позивач не працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Враховуючи вищезазначене, підстави для призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком на підставі Закону № 1058, мають особи, які не отримували будь-яку пенсію та на день досягнення пенсійного віку працювали на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788, і мають страховий стаж на таких посадах для жінок - 30 років. При цьому, грошова допомога виплачується саме у разі призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058.
Статтею 55 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення (п. е цієї статті).
Згідно Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Страховий стаж враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенси, яка призначена до виплати.
Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №328/1619/17(2-а/328/80/17) зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування будь-якого іншого виду пенсії.
У постанові від 28 листопада 2019 року у справі №522/5056/16-а Верховний Суд також зазначив, що для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги: особа має досягнути пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема частиною 1 ст. 26 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років; на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мати страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах; особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається із трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 05.10.1983 року та довідки КНП ХОР «Херсонська обласна клінічна лікарня» № 187 від 07.10.2024 ОСОБА_2 прийнята 10.10.1983 року на посаду медичної сестри хірургічного відділення.
Як вбачається з довідки КНП ХОР «Херсонська обласна клінічна лікарня» №188 від 07.10.2024 та трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була прийнята на роботу в Херсонську обласну лікарню на посаду медсестри палатної нейрохірургічного відділення з 22.06.1992 року, наказ від 22.06.1992 № 93к. В зв'язку з приведенням назв посад у відповідність до Державного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003-95» посада «медсестра палатна» перейменована на посаду «сестра медична стаціонару (палатна)», наказ від 31.01.2006 № 45a.
Продовжує працювати по теперішній час.
3 11.08.2022 призупинено дію трудового договору на період воєнного стану із ОСОБА_1 , наказ від 01.08.2022 № 934к, по 14.02.2024.
ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану:
3 15.02.2024 по 14.05.2024, наказ від 14.02.2024 № 428, з 15.05.2024 по 11.08.2024, наказ від 15.05.2024 № 187в. з 12.08.2024 по 09.11.2024, наказ від 12.08.2024 № 2648.
У відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку не перебувала.
3 04.04.2002 року Херсонська обласна лікарня перейменована в Херсонську обласну клінічну лікарню.
Отже, судами встановлено, що згідно записів у трудової книжці від 15.10.1983 року серії НОМЕР_1 позивачці пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 39 років 08 місяців 06 днів, відносно чого відповідач не заперечує.
Так, підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги стало те, що оскільки у разі призупинення на час воєнного стану дії трудового договору та перебування у відпустці без збереження заробітної плати, цей період не враховується до страхового стажу і у випадку, коли в цей період особа досягла пенсійного віку, то відповідно вона втрачає право на виплату грошової допомоги.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору та перебування у відпустці без збереження заробітної плати не тягне за собою припинення трудових відносин.
Отже, не зважаючи на призупинення трудового договору з 11.08.2022 по 14.02.2024 року між позивачкою та КНМ ХОР «Херсонська обласна клінічна лікарня» та перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 15.02.2024 по 09.11.2024, Сердюк. І.А. має статус працівника зазначеного закладу та відповідно на момент призначення їй пенсії мала статус медичного працівника.
При цьому, не сплата страхових внесків за позивача жодним чином не впливає на право отримання грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачу було протиправно відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
При цьому, суд зазначає, що така виплата здійснюється при призначенні пенсії і не потребує окремого звернення пенсіонера, а тому форма такого звернення не має принципового значення в даному випадку.
Разом з тим, суд зазначає, що лист пенсійного органу не є рішенням в розумінні приписів КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги, про що зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №9095-8629/C-02/8-2100/24 від 28.10.2024 року;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 21.11.2024 року.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ПУФ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги, про що зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №9095-8629/C-02/8-2100/24 від 28.10.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036)
Суддя П.П. Марин