24 січня 2025 р. № 400/5432/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 червня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
зобов'язання відповідача виплатити позивачу утриманий з нього військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у період проходження ним військової служби у відповідача останній всупереч положенням підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) утримував з його грошового забезпечення військовий збір.
13.06.2024 позивач подав уточнену позовну заяву, в якій він просив:
визнати протиправними дії відповідача відносно позивача стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу утриманий з Позивача військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024.
Підстави позову залишились незмінними.
У відзиві на позовну заяву від 10.07.2024 відповідач заперечив проти позову, умотивувши його тим, що відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України і постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (далі - Постанова № 1161) підставою для застосування пільги з оподаткування військовим збором є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Згідно довідки від 25.04.204 № 172 позивачу не виплачувалась додаткова винагорода з січня по березень, тобто можна дійти висновку, що він не приймав участі в бойових діях та тим самим не знаходився в районі ведення бойових дій. Це є беззаперечними підставами у відмові у задоволенні позовних вимог позивача з 24.03.2023, тим самим у обсязі відкритих до розгляду позивних вимог з 01.02.2024 по 18.02.2024 та з 27.02.2024 по 06.03.2024.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
10.06.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про надання позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.
13.06.2024 позивач подав уточнену позовну заяву.
19.06.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/5432/24 в частині позовних вимог щодо утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 24.02.2022 по 17.08.2022, з 28.08.2022 по 17.09.2023, з 03.10.2023 по 29.10.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 15.12.2023 по 18.12.2023, з 03.01.2024 по 31.01.2024.
28.06.2024 через канцелярію суду надійшла заява позивача від 27.06.2024 про усунення недоліків позовної заяви, за результатами розгляду якої 04.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в її задоволенні.
Також 04.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 400/5432/24 в частині позовних вимог щодо виплати позивачу утриманого доходу у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з 01.02.2024 по 18.02.2024 та з 27.02.2024 по 06.03.2024.
17.07.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування з Миколаївського окружного адміністративного суду відокремлені матеріали справи № 400/5432/24, необхідні для розгляду апеляційної скарги позивача.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 провадження в адміністративній справі № 400/5432/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням П'ятого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 400/5432/24 про повернення позову в частині позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 400/5432/24 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 залишено без змін.
06.12.2024 Верховний Суд ухвалив постанову про часткове задоволення касаційної скарги позивача:
ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 скасовано в частині повернення позовної заяви про визнання протиправними дій відповідача стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого позивачу в період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з 24.02.2022 по 19.02.2022 та про зобов'язання відповідача виплатити позивачу утриманий військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення за вказаний період, а справу № 400/5432/24 у цій частині направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду;
в іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 залишено без змін.
07.01.2025 через канцелярію суду надійшли матеріали справи № 400/5432/24 із постановою Верховного Суду від 06.12.2024.
09.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки відповідача від 25.04.2024 № 172 позивач у період з 14.05.2020 по 06.03.2024 проходив військову службу у відповідача, і в період з лютого 2022 року по грудень 2023 року йому виплачувалась додаткова винагорода, установлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
У довідці відповідача від 10.07.2024 № 265 зазначено, що за період з 01.02.2024 по 18.02.2024 та з 27.02.2024 по 06.03.2024 з позивача утримано військовий збір на загальну суму 4453,53 гривні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання з нього військового збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Абзацом першим частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до абзацу пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК України (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
Відтак грошове забезпечення військовослужбовців є об'єктом оподаткування військовим збором.
Згідно з підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній до 30.11.2024 включно) ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього Кодексу.
Водночас відповідно до абзаців першого, третього і четвертого підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції, чинній до 31.12.2024 включно) звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.131 статті 170 цього Кодексу та пунктів 14 підрозділ 1 цього розділу.
У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом третім Постанови № 1161 установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 244 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161» Постанову № 1161 доповнено абзацом четвертим.
Абзацом четвертим Постанови № 1161 (у редакції, чинній з 18.01.2024 по 20.11.2024 включно) установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 та абзацом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253; 2023 р., № 79, ст. 4481), особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
З вищевикладеного слідує, що у спірний період не підлягали оподаткуванню військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців за період, за який їм було нараховано і виплачено додаткову винагороду, установлену Постановою № 168.
Суд встановив, що відповідно до довідки відповідача від 25.04.2024 № 172 в період з лютого 2022 року по грудень 2023 року позивачу було нараховано і виплачено додаткову винагорода, установлена Постановою № 168, а за січень та лютий 2024 року - не нараховувалась і не виплачувалась.
У відзиві на позовну заяву від 10.07.2024 відповідач підтвердив той факт, що за спірні періоди з 24.02.2022 по 18.07.2022, з 01.02.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024 він утримував з відповідача військовий збір.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач утримував з позивача військовий збір за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 протиправно, а за періоди з 01.02.2024 по 18.02.2024, з 27.02.2024 по 06.03.2024 - правомірно.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 відносно позивача стосовно утримання військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 включно.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) утриманий з нього військовий збір при виплаті доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 включно.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 24 січня 2025 року