22 січня 2025 рокусправа № 380/24107/24
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Нос Степана Петровича про визнання протиправних дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі - позивач) до Заступника голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Нос Степана Петровича (адреса: м. Львів, вул. Саксаганського,13, далі - відповідач) у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Заступника голови Восьмого апеляційного адміністративного суду судді Нос Степана Петровича, які полягають у ненаданні відповіді на запит щодо сплати ним особистого податку з отриманого блага у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_2 площею 86,4 кв.м. у державний бюджет воюючої країни;
- зобов'язати Заступника голови Восьмого апеляційного адміністративного суду судді Степана Петровича Носа надати відповідь на інформаційний запит у вигляді: Документу/платіжного доручення/або інше, який підтверджує сплату податку за отримане благо у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_2 площею 86,4 кв.м. Заступником голови Восьмого апеляційного адміністративного суду суддею Степаном Петровичем Носом; у разі відсутності документу, який підтверджує сплату податку з отриманого блага у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_2 площею 86,4 кв.м. Заступником голови Восьмого апеляційного адміністративного суду суддею С.П. Носом надати чітку відповідь про його відсутність.
Позиція позивача:
Позивач вказує, що 15.01.2024 він звернувся до відповідача з інформаційним запитом, однак відповідач проігнорував інформаційний запит. Вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії, що порушують вимоги ч.2 ст.19, ч.2 ст.34 Конституції України, порушують гарантоване йому Законом України «Про інформацію», Законом України «Про доступ до публічної інформації» право на отримання відкритої за режимом доступу інформації, необхідної, в тому числі, для реалізації своїх завдань та функцій.
Ухвалою від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 09.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0610213927259.
Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
26.10.2024 позивачем на електронну адресу суду подано запит до Восьмого апеляційного адміністративного суду Носу Степану Петровичу, просив суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду С.П. Носа надати документ, який підтверджує сплату ним податку за отримане благо квартиру за адресою АДРЕСА_3 ; якщо такі документи відсутні, просив так чітко і написати, що такі документи відсутні.
Такий запит зареєстровано в суді 28.10.2024 за вх.№Ін-77/24.
На запит позивача, 04.11.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд надав відповідь наступного змісту:
«Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У Восьмому апеляційному адміністративному суді не відображена та не задокументована будь - якими засобами та на будь - яких носіях запитувана інформація.
Декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подається суб'єктами декларування відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», іншими особами, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до зазначеного Закону, шляхом внесення відповідної інформації в електронну онлайн - систему - Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування належить до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.»
Позивач, уважаючи порушення відповідачем свого права на інформацію, а саме: ненадання інформації на публічний запит від 26.10.2024, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2939-VІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
За змістом пунктів 1, 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Положеннями статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За приписами статті 8 Закону № 2939 таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Статтею 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначений перелік розпорядників інформації.
Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно із статтею 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою визначені обов'язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
У силу вимог ч.1, 2 ст.19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів справи вбачається, що запит позивача від 26.10.2024 відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.19 Закону №2939-VІ.
Як зазначено судом вище, зазначений запит було отримано судом 28.10.2024, зажадану вказаним запитом інформацію було надано позивачу у відповіді від 04.11.2024 за вих.№10-09/787/24/04 та скерований на електронну адресу, вказану позивачем у запиті.
Досліджуючи відповідь від 04.11.2024 за вих.№10-09/787/24/04 на запит щодо доступу до публічної інформації, суд дійшов висновку про те, що така відповідь містить повідомлення, що Восьмому апеляційному адміністративному суді не відображена та не задокументована будь - якими засобами та на будь - яких носіях запитувана інформація.
Таким чином, відповідь на запит від 26.10.2024 про надання публічної інформації, що знаходиться у розпорядженні розпорядника інформації, була надана відповідачем у строк, визначений Законом №2939-VІ, та відповідно до критеріїв самого запиту.
Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII суддя є носієм судової влади зі здійснення правосуддя.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", заступник голови апеляційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
Відтак, надання відповіді позивачу на запит про надання публічної інформації саме судом відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, факт порушення відповідачем положень Закону №2939-VІ не знайшов підтвердження під час розгляду справи, а тому посилання позивача на ігнорування його запиту про надання публічної інформації та ненадання відповіді є не обґрунтованими.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що протиправних дій щодо не надання відповіді на запит позивача, відповідач не вчиняв, оскільки така була надана листом від 04.11.2024 вих.№10-09/787/24/04 та направлена на ел. адресу : ІНФОРМАЦІЯ_1.
При цьому варто наголосити, що незгода позивача із повнотою відповіді та наданою інформацією, є суб'єктивним сприйняттям позивача.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідачем доведено відсутність протиправної бездіяльності, а порушення прав позивача, про захист яких він просив у судовому порядку, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна