м. Львів
23 січня 2025 рокусправа № 380/24350/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФ України у Львівській області, щодо зменшення основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового ОСОБА_1 , при здійсненні її перерахунку з 01.08.2024;
- зобов'язати Головне управління ПФ України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.08.2024, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням проведених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 380/7364/24, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, проте після виконання судового рішення протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 90% до 80% грошового забезпечення. Вважає, що такі дії відповідача порушують права позивача, просить суд задовольнити позов.
Ухвалою судді від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.12.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», було внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Згідно із ст. 13 Закону № 2262 (зі змінами) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, - 100 %, до ІІ категорії - 95 %.
Тому, максимальний розмір пенсії за вислугу років з 01.05.2014 не повинен перевищувати 70 % відповідних сум.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є особою з інвалідністю 2 групи.
28.02.2005 позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення, що підтверджується Висновком про присвоєння пенсії за вислугою років (а.с. 12).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №380/7364/24 позов задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром пенсії, а також з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду від 05.06.2024 у справі №380/7364/24 відповідач здійснив перерахунок пенсії по інвалідності, проте при перерахунку, як зазначає позивач, відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% до 80% сум грошового забезпечення, що підтверджується копією перерахунку пенсії з 01.08.2024.
З метою виплати пенсії в повному обсязі позивач звернувся із заявою від 05.11.2024 до відповідача.
Листом від 19.11.2024 відповідач повідомив позивача, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 у справі № 380/6971/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Головне управління) здійснити перерахунок з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Проте Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано Рішення суду від 27.05.2022 та ухвалено нове щодо зменшення основного розміру пенсії при здійсненні перерахунку з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, відсутні підстави для виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром та відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є дії пенсійного органу щодо зменшення відсоткого значення основного розміру пенсії з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 80%.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що 28.02.2005 позивачу призначено пенсію за вислугою років у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Водночас у ході розгляду справи судом встановлено, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 380/6971/22 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №380/6971/22 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання при здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 застосувати відсоткове значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення - відмовити. Вказане рішення суду набрало законної сили.
У Постанові від 15.09.2022 у справі № 380/6971/22 суд апеляційної інстанції встановив таке: «Відповідно до долученої до матеріалів справи копії посвідчення Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача від 14.03.2018 призначена та виплачується пенсія по інвалідності у розмірі 80 % сум грошового забезпечення.»
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень статті 1 Закону №2262-XII видами пенсійного забезпечення є: пенсія за вислугу років, пенсія по інвалідності, пенсія в разі втрати годувальника.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 21 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Згідно з ст. 26 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.
Частиною 1 ст. 7 Закону №2262-XII встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до долученого до матеріалів справи копії перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.08.2024 пенсія по інвалідності перерахована на підставі рішення суду. В розмір пенсії включено надбавку до пенсії як інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки пенсія позивачу призначена за його заявою відповідно до Закону №2262-XII як особі з інвалідністю 2 групи, то у відповідача не було правових підстав для застосування 90% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача та правомірно перераховано таку виходячи з 80% сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 23.01.2025.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна