22 січня 2025 рокусправа № 380/11438/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: м.Львів, вул.Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панчишина В.Р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 74563212 від 28.03.2024 (про стягнення боргу у сумі 14200,00 грн).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він виконав рішення суду та виселився із займаного ним приміщення. Водночас стягувач, ОСОБА_2 , звернувся до виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження незважаючи на виконання позивачем судового рішення добровільно. Державний виконавець відкрив виконавче провадження і одночасно постановив стягнути з позивача виконавчий збір. Позивач вважає, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є протиправною, а тому підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 суддя постановила відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою постановлено витребувати у відповідача матеріали виконавчого провадження, однак відповідач не виконав цієї частини ухвали.
Ухвалою від 30.09.2024 суд також постановив визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за його позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 06.11.2024 суд постановив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 23.10.2024 суд постановив витребувати у Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №74563212.
Матеріали виконавчого провадження надійшли на адресу суду 13.11.2024.
Ухвалою суду від 16.12.2024 суд постановив клопотання представниці позивача про виклик свідків задовольнити; викликати у судове засідання 22 січня 2025 року об 11:00 год. для допиту як свідка (адреса для виклику свідка: вул. Чоловського 2, м. Львів, 79018, Львівський окружний адміністративний суд):
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач не подав до суду заяв по суті справи.
У судовому засіданні 22.01.2025 суд заслухав вступне слово представників сторін, покази свідка, дослідив письмові докази та за згодою сторін перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд встановив таке.
10.01.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Львівського апеляційного суду від 29.06.2023 та залишив без змін рішення Залізничного районного суду міста Львова від 14.12.2022 у справі № 462/3151/22 про усунення ОСОБА_5 перешкод у здійсненні ним права власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_1 з цього будинку.
19.02.2024 ОСОБА_2 отримав виконавчий лист № 462/3151/22 та звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові про примусове виконання рішення суду. У цій же постанові державний виконавець постановив стягнути з ОСОБА_1 14200,00грн виконавчого збору.
04.03.2024 старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Панчишин В.Р. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження за ВП №74322416 щодо усунення ОСОБА_5 перешкод у здійсненні ним права власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_1 з цього будинку та викликав ОСОБА_1 з'явитися 12.03.2024 об 11:00 за адресою АДРЕСА_5 .
18.03.2024 ОСОБА_1 отримав лист, що підтверджується даними по відстеженню листа, отриманого з сайту Укрпошти, із викликом державного виконавця від 04.03.2024, постановою про відкриття виконавчого провадження за ВП №74322416.
21.03.2024 ОСОБА_1 заявою повідомив старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Панчишина В.Р. про те, що ОСОБА_1 15.02.2024 повністю виконав рішення Залізничного районного суду міста Львова у справі № 462/3151/22.
21.03.2024 відбувся вихід старшого державного виконавця Панчишина В.Р. за адресою АДРЕСА_4 , про що складено акт державного виконавця від 21.03.2024, у акті зазначено, що «При виході за адресою вказаною у виконавчому документі встановлено, що рішення суду боржником виконано, а саме усунено ОСОБА_5 перешкоди в здійснені ним прав власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_1 з цього будинку. Боржником передано стягувачу ключі в кількості два ключа. Майно боржника за вказаною адресою відсутнє».
28.03.2024 старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Панчишин В.Р. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74563212 про виконання постанови №74322416 від 04.03.2024 про стягнення з ОСОБА_1 14200,00грн боргу по виконавчому збору.
Отже, з урахуванням того, що як зазначає позивач, рішення Залізничного районного суду міста Львова від 14.12.2022 у справі № 462/3151/22 він виконав добровільно, до відкриття виконавчого провадження, відтак вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 14200,00грн боргу по виконавчому збору є протиправною та підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.4 ст.27 цього Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується, зокрема, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач у позовній заяві стверджує, що 15.02.2024 він разом зі своєю сім'єю виселився з будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що в середині січня 2024, її дочка, ОСОБА_6 (дружина позивача), повідомила, що її сім'ї «треба з'їхати з квартири». ОСОБА_3 запропонувала переїхати сім'ї своєї дочки на дачу (садовий будинок АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_3 ). ОСОБА_3 зазначила, що вона добре пам'ятає обставини, що пов'язані із означеним переїздом, оскільки сама змушена була приїхати на дачу, бо показувала як розпалювати пічку і набирати воду з колодязя. Зазначила, що в той час була зима, було холодно. Також ОСОБА_3 заявила, що на початку лютого, сім'я її дочки, ОСОБА_6 переїхала в орендовану квартиру, бо на дачі були умови не пристосовані для повсякденного життя.
Докази того, що 10.02.2024 між ОСОБА_6 як орендарем та орендодавцем укладено договір оренди об'єкта нерухомості.
Про те, що упродовж другої декади січня 2024, ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю переїжджав та переїхав жити на дачу (садовий будинок АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_3 ) повідомила також ОСОБА_7 , справжність підпису якої у письмовій заяві від 18.01.2025, засвідчений нотаріусом. Також ОСОБА_7 у цій же заяві повідомила про те, що їй відомий зміст ст.384 КК України.
Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився через стан здоров'я.
ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення від 21.01.2025. Справжність підпису ОСОБА_8 на цих поясненнях засвідчено нотаріусом. У цих письмових поясненнях, серед іншого, ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_9 та члени його сім'ї в добровільному порядку не виселилися з будинку за адресою АДРЕСА_4 . А 25.03.2024 на визначений день, в межах виконавчого провадження ОСОБА_1 був виселений з означеного будинку.
Як видно з матеріалів справи, 21.03.2024 відбувся вихід старшого державного виконавця Панчишина В.Р. за адресою АДРЕСА_4 , про що складено акт державного виконавця від 21.03.2024.
В означеному акті зазначено, що «при виході за адресою вказаною у виконавчому документі встановлено, що рішення суду боржником виконано, а саме усунено ОСОБА_5 перешкоди в здійснені ним прав власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_1 з цього будинку. Боржником передано стягувачу ключі в кількості два ключа. Майно боржника за вказаною адресою відсутнє».
Отже, при складенні Акту державного виконавця від 21.03.2024, державний виконавець встановив факт виконання ОСОБА_1 рішення суду.
Однак з Акту державного виконавця неможливо встановити, коли боржник, ОСОБА_1 , фактично виконав рішення суду.
У судовому засіданні старший державний виконавець Панчишин В.Р. пояснив, що у 21.03.2024 будинку за адресою, вказаною у виконавчому документі, було сміття, слідів недавнього проживання там людей не було.
Водночас, із пояснень ОСОБА_8 видно, що 21.03.2024 ОСОБА_2 не був присутній при примусовому виконанні державним виконавцем рішення суду про виселення ОСОБА_1 .
Також поза увагою суду не може не залишитися те, що 21.03.2024 ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про виконання ним рішення суду 15.02.2024.
Крім того, як видно з Акта державного виконавця від 18.03.2024, то цим актом задокументовано, що при виході за адресою, вказаною у виконавчому документі встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
При цьому, з цього ж Акта видно, що ОСОБА_1 не був присутнім при виході за адресою, вказаною у виконавчому листі. Тому недоведеною є обставина, що державний виконавець дійсно, реально встановив факт виселення боржника з означеного житлового приміщення, оскільки за відсутності особи (боржника), яка проживала у цьому приміщення, потрапити туди, щоб встановити факт відмови від виселення боржником, неможливо.
Таким чином, суд висновує, що доказів того, що до дня отримання виконавчого листа ОСОБА_10 , тобто до 19.02.2024, ОСОБА_1 не виселився із будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , суду не надано; 21.03.2024 ОСОБА_2 не був присутній при виїзді державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі; докази невиконання рішення суду ОСОБА_1 , станом на 18.03.2024, є недостатніми; обставини щодо виселення ОСОБА_1 та його сім'ї на початку лютого 2024 підтверджуються письмовими доказами, що є у справі та показами свідка.
Отже, рішення Залізничного районного суду міста Львова від 14.12.2022 у справі № 462/3151/22 про усунення ОСОБА_5 перешкод у здійсненні ним права власника житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 шляхом виселення ОСОБА_1 з цього будинку було виконане ОСОБА_1 до дня відкриття виконавчого провадження, постанова про яке була прийнята 04.03.2024.
Зі змісту ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» суд висновує, що встановлення часу добровільного виконання рішення суду перебуває у причиновому зв'язку із стягненням з боржника виконавчого збору.
Отже, оскільки рішення Залізничного районного суду міста Львова від 14.12.2022 у справі № 462/3151/22 позивач виконав до відкриття виконавчого провадження, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 14200,00грн. боргу по виконавчому збору, як це визначено у спірній постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 74563212 від 28.03.2024.
Таким чином, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панчишина В.Р. про відкриття виконавчого провадження ВП №74563212 від 28.03.2024.
Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206) з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн 20 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Лунь З.І.