Провадження 33/824/380/2025 Категорія: ч. 4 ст. 172-6 КУпАП
ЄУН: 757/31471/22-п Суддя у І інстанції: Шапутько С.В.
17 січня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
секретаря судового засідання Сеник І.В.
прокурора Сказки Р.І.
представника НАЗК Довганюк А.В.
захисника Песиголовця Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Песиголовця Яніса Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року, якою провадження щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що, перебуваючи на посаді народного депутата України, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 278872,50 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону ОСОБА_1 30 березня 2021року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2020 рік, унікальний ідентифікатор документа - 7760173e-0d39-4528-82ed-d/305823538.
На підставі абз. 3 ч. 1 ст. 51-3 ЗУ «Про запобігання корупції», п.п. 2 п. 2 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29 січня 2021 року№ 26/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2021 року за № 158/35780, Національне агентство провело повну перевірку декларації, поданої ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено недостовірність внесених відомостей на загальну суму 278872,50 гривні. Так, у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» декларації ОСОБА_2 не зазначив відомостей про вчинені ним видатки у розмірах 114462,90 гривніта 164409,60 гривні. Під час перевірки встановлено, що відповідно до відомостей, наданих АТ «АЛЬФА-БАНК» (виписка з банківського рахунку, надана листом від 28 жовтня 2021року № 29789/БТ-26-6/6), ОСОБА_1 14 березня 2020року вчинив видатки у розмірах 114462,90 грн. та 164409,60 грн. у зв'язку з купівлею товару шляхом безготівкового перерахування коштів рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на його ім'я в цій банківській установі.
13жовтня 2022 рокуотримано додаткову інформацію від АТ «АЛЬФА-БАНК», згідно з якою по рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'яОСОБА_1 , 14 березня 2022 року об 11:04:43 клієнтом проведено операції на загальну суму 278872,50 гривні. У зв'язку із тим, що списання із вказаного рахунку здійснено 12 березня 2020року (в неопераційний час), операцію проведено по банку і кошти списано з рахунку 16 березня 2020 року (наступного операційного дня). Крім того, згідно з інформацією АТ «АЛЬФА-БАНК» ОСОБА_1 як клієнт цієї банківської установи отримував сповіщення про здійснені ним видатки, а отже, був обізнаний з інформацією про проведення банком вказаних операцій. Зокрема, АТ «АЛЬФА-БАНК» повідомило, що ОСОБА_1 12 березня 2020 року отримав два сповіщення (push-повідомлення) про вказані операції із списання коштів о 12:58 (про операцію із списання з банківського рахунку коштів у розмірі 164409,60 гривні) та о 12:47 (про операцію із списання з банківського рахунку коштів у розмірі 114462,90 гривні). Заяви, вимоги, листи або інші повідомлення щодо скасування або оскарження вказаних операцій від ОСОБА_1 на адресу АТ «АЛЬФА-БАНК» не надходили.
Отже, 12 березня 2020 року ОСОБА_1 на території Німеччини здійснено два видатки на загальну суму 278872,50 грн, інформація про які не зазначена у декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 14 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 278872,50 грн, чим не дотримав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становив 2270,00 гривень.
Отже, ОСОБА_1 подав до Реєстру декларацію із завідомо недостовірними відомостями, які відрізняються від достовірних на загальну суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 порушуючи вимоги ст. 46 Закону, подав щорічну декларацію за 2020 рік із завідомо недостовірними відомостями у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
З огляду на те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, було виявлено 28 січня 2022 року, згідно довідки № 79/22 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , а відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, на час розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим судом постановлено рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Песиголовець Я.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, з обґрунтуванням підстав, наведених в апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленийпро дату, час і місце апеляційного розгляду справи, у призначені судові засіданняжодного разу не з'явився.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП, при належному повідомленні особи, яка бере участь у розгляді провадження, вважається за можливе проводити апеляційний розгляд справи у його відсутність, з урахуванням і того, що його інтереси в суді апеляційної інстанції представлені адвокатом Песиголовцем Я.О.
У попередніх судових засіданнях 20 та 26 грудня 2024 року заслухана доповідь судді, позиція захисника Песиголовця Я.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення прокурора Сказка Р.І. та представника НАЗК ОСОБА_3 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника Песиголовця Я.О., досліджені матеріали справи.
Розгляд апеляційного провадження перенесений на 17 січня 2025 року на 12.30 год. для надання додаткових доказів та пояснень учасниками апеляційного розгляду.
17 січня 2025 року перед початком апеляційного розгляду до апеляційного суду захисником Песиголовцем Я.О. подана заява за підписом ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі № 757/31471/22-п, в якій ОСОБА_1 просить не розглядати апеляційну скаргу та винести постанову про закриття апеляційного провадження.
Вислухавши думку учасників апеляційного провадження, які не заперечували проти прийняття та задоволення заяви ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги, враховуючи, що відмова ОСОБА_1 підтримувати апеляційну скаргу, подану в його інтересах захисником Песиголовцем Я.О., є його правом та не суперечить чинному законодавству, апеляційний суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги, поданої на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року щодо останнього.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги, поданої в його інтересах захисником Песиголовцем Янісом Олександровичем, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, якою провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва