Справа №757/59213/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1078/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
20 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року, -
за участю:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.12.2024.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, заявник в судове засідання не з'явився, вимоги скарги не підтримав та не довів їх актуальності, а тому слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР на підставі його заяви (що подана 10.12.2024 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) від 09.12.2024 про вчинення кримінальних правопорушень членами Вищої ради правосуддя ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 передбачених змістом ч. 2 ст. 376, 376-1, 182 та 255 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт стверджує, що він не отримував повістку передбаченими ст. 135 КПК України способами, не був обізнаний про призначений судом час судового розгляду, відповідно суд необґрунтовано використав висновки про належність його повідомлення як підставу для відмови в задоволенні скарги.
Апелянт зазначає, що слідчим суддею допущено порушення його права на справедливий суд при вирішенні скарги внаслідок нездійснення судом дослідження викладених у скарзі доводів, з якими пов'язувались підстави для її подання, та доказів наявності таких підстав.
По суті скарги апелянт стверджує, що Державне бюро розслідувань усунулось від виконання вимог процесуального закону в частині обов'язку внесення відомостей про реєстрацію його заяви про злочин, яка не була розглянута в порядку ст. 214 КПК України, а саме не були внесені відомості до ЄРДР та не розпочате досудове розслідування, а отже службові особи ДБР не виконали покладені на них обов'язки, передбачені ст. 25, ч. 1 ст. 214 КПК України.
Представник ДБР, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, а тому враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність представника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києвазі скаргоюна бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 376, 376-1, 182 та 255 КК України на підставі його заяви від 09.12.2024.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що особа, яка подала скаргу, у судове засідання не з'явилась, подану нею скаргу та викладені в ній вимоги не підтримала.
Проте, з таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Наведеними правовими нормами визначений порядок оскарження бездіяльності посадових осіб органів досудового слідства щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що саме у межах цієї процедури слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Водночас, приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя фактично розгляд скарги по суті не здійснив, доводи скарги на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідування не перевірив та не дав належної оцінки відомостям, викладеним у заяві ОСОБА_6 . Обмежився лише вказівкою про те, що особа, яка подала скаргу в судове засідання не з'явилася та не підтримала скаргу.
Між тим, сама по собі відсутність особи, яка подала скаргу до слідчого судді, на думку колегії суддів, не може свідчити про відмову від скарги та наведених у ній доводів, а також не є тією обставиною, що позбавляє слідчого суддю обов'язку дослідити обставини, викладені в ній. Неявка особи, яка подала скаргу, у судове засідання не може бути підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчим суддею під час розгляду скарги ОСОБА_6 були допущенні порушення вимог КПК України у контексті ст. 412 КПК України, які є істотними, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню в цій частині.
Однак, апеляційна скарга в частині вимог щодо постановлення апеляційним судом нової ухвали задоволенню не підлягає, оскільки фактично доводи скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчим суддею не розглянуті, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково та призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргуОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.12.2024 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4