Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/3280/2025
м. Київ Справа № 760/10759/19
23 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката Расторгуєва Олександра Валерійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2019 року позивачі звернулись до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 15 жовтня 2024 року представник позивачів адвокат Расторгуєв Олександр Валерійович подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу першої інстанції скасувати.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що представник позивачів адвокат Расторгуев О.В. отримав повістку про виклик в судове засідання у призначену дату 30.09.2024 року, однак не прибув в судове засідання з тих підстав, що судове засідання у кримінальній справі №753/14550/22, яка розглядалась в Дарницькому районному суді м. Києва, в межах якої останній приймає участь в якості захисника обвинуваченого.
Вважає, що застосований судом надмірний процесуальний формалізм при винесенні оскаржуваної ухвали став проявом ухилення суду від свого обов'язку щодо встановлення всіх значимих обставин при прийнятті судового рішення - оскаржуваної ухвали, чим порушив законні права (в тому числі і процесуальні) позивачів та їх представника в частині неупередженості вирішення справи в суді.
В судове засідання з'явився представник позивачів адвокат Расторгуєв О.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Призначено на 13 год. 30 хв. 13 травня 2020 року підготовче судове засідання.
В подальшому розгляд справи не одноразово відкладався.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року клопотання представника позивачів про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено.
Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа», що знаходиться за адресою: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 21.
Для проведення судової будівельно-технічної експертизи поставлено на вирішення експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа» наступні питання:
1. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
2. Чи загрожує обвалом об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
3. Чи загрожує життю мешканців проживання в квартирах будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
4. Чи можлива подальша експлуатація будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
На час проведення експертизи провадження у справі зупинялось.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2023 року поновлено провадження.
Призначено у справі судове засідання на 29 серпня 2023 року о 13 годині 30 хвилин.
Відповідно протоколу судового засідання від 29 серпня 2023 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 07 листопада 2023 року (т.2 стр131-132).
Згіднорозписки представник позивачів Расторгуєв О .В. був повідомлений про дату судового засідання (т.2. стр133).
Відповідно протоколу судового засідання від 07 листопада 2023 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 29 лютого 2024 року (т.2 стр138).
Згіднорозписки представник позивачів Расторгуєв О .В. був повідомлений про дату судового засідання (т.2 стр139).
Відповідно протоколу судового засідання від 29 лютого 2024 року сторони в судове засідання не з'явились, в судовому засіданні оголошено перерву до 03 червня 2024 року на 13 год. 30 хв. (т.2 стр144).
З матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправляння з якого вбачається, що представник позивачів був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 03 червня 2024 року.(т. 2 а.с. 148)
Відповідно протоколу судового засідання від 03 червня 2024 року сторони в судове засідання не з'явились, в судовому засіданні оголошено перерву до 30 вересня 2024 року на 13 год. 30 хв.(т.2 арк 150).
Відповідно до розписки представник позивачів Расторгуєв О .В. був повідомлений про дату судового засідання. (т. 2 а.с. 151)
Відповідно протоколу судового засідання від 03 червня 2024 року сторони в судове засідання не з'явились. (т. 2 а.с. 155)
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції посилався на те, що неявка позивачів в судове засідання без поважних причин є повторною, а також від них не надійшло заяв про розгляд справи за їх відсутності, а тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача в судове засідання. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача двічі поспіль не з'явився в судові засідання, а саме 03 червня 2024 року та 30 вересня 2024 року. З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що представник позивачів адвокат Расторгуев О.В. отримав повістку про виклик в судове засідання у призначену дату 30.09.2024 року, однак не прибув в судове засідання з тих підстав, що судове засідання у кримінальній справі №753/14550/22, яка розглядалась в Дарницькому районному суді м. Києва, в межах якої останній приймає участь в якості захисника обвинуваченого, колегія суддів відхиляє, оскільки як вже зазначалось раніше, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката Расторгуєва Олександра Валерійовича.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката Расторгуєва Олександра Валерійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 24 січня 2025 року
Головуючий: Судді: