Справа № 11-cc/824/843/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/41646/24
16 січня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року, -
за участю:
представника - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене 01.11.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max imel НОМЕР_1 , imel2 НОМЕР_2 з сім карткою номер мобільного телефону НОМЕР_3 ;
- ноутбук Mac Book pro serial MFHFVKQ4ND.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
У вилученому мобільному телефоні та ноутбуці ОСОБА_6 містились у тому числі відомості щодо його комерційної діяльності у сфері ІТ, які невірно інтерпретовані стороною обвинувачення.
Більш того, ОСОБА_6 неодноразово з'являвся за повісткою до слідчого та надав покази по справі, відповівши на абсолютно всі поставлені питання. Разом з тим, постанова слідчого про визнання речових доказів є формальною та необґрунтовано.
В судове засідання у справі прокурор не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду. На адресу Київського апеляційного суду жодних клопотань не направляв.
Враховуючи викладене, а також для забезпечення можливості розгляду апеляційної скарги у розумних строк, з метою недопущення затягування розгляду справи, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000422 від 15.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що група осіб у період з лютого 2022 року по теперішній час, діючи в інтересах представників рф та окремих осіб представників окупаційної адміністрації держави агресора, забезпечили функціонування на тимчасово не підконтрольній території схеми обміну віртуальних активів та російського рубля з використанням рахунків, які відкрито в українських банківських установах, чим добровільно вчиняють умисні дії направлені на пособництво державі агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави агресора.
Так, встановлено, що громадянами України, в тому числі, які фактично проживають на території Донецької області, що на цей час контролюється державою-агресором, організували і інтересах представників рф та окремих осіб окупаційної адміністрації рф протиправний механізм з обміну віртуальних активів (криптовалюти) та російського рубля з використанням банківських рахунків українських банківських установ, які відкриті на фізичних осіб та фізичних осіб- підприємців.
До протиправної діяльності організатори протиправної схеми залучили мешканців з різних регіонів України, у тому числі військовослужбовців Збройних сил України, які відкривають власні персональні рахунки у вітчизняний банківських установах, загальний обсяг фінансових операцій за перший квартал 2024 року становить близько 150 млн. грн.
У подальшому залучені фізичні особи, передають організаторам та їх представникам номери банківських платіжних карток, які використовуються для отримання «Р2Р» переказів з рівномірним розподілом сум, що не перевищують порогові, та за вказівкою організаторів проводять перекази коштів на рахунки, які їм надаються.
При цьому, отримано інформацію, що у разі блокування окремих фінансових операцій по рахункам фізичних осіб зі сторони суб'єктів первинного фінансового моніторингу (підрозділів фінансового моніторингу банківських установи), власниками рахунків, за вказівкою організаторів, надаються до установ фіктивні документи, які начебто підтверджують походження коштів.
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_6 здійснює контроль за проведенням фінансових операцій за фізичними особами на яких відкрито карткові рахунки, веде фінансову звітність по транзакціям, а також узагальнює дані по картковим рахункам, що використовуються в протиправній діяльності.
За результатами проведених заходів оперативними співробітниками СБ України та на виконання доручення слідчого, з метою встановлення адрес та приміщень, які використовували та використовують у своїй протиправній діяльності вказані вище фігуранти провадження, та в яких можуть зберігатися: фінансово-господарська документація, печатки, штампи, інша документація, комп'ютерна техніка, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети та інші), засоби зв'язку, мобільні телефони, записні книжки або чорнові (робочі) записи, грошові кошти, які використовувались та використовуються під час здійснення протиправної діяльності та отримані внаслідок здійснення такої незаконної діяльності, а також інші предмети та документи, які матимуть доказове значення для досудового розслідування, отримано інформацію щодо фактичного використання у протиправній діяльності особами.
В ході проведення досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , уродженець м. Торез Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості щодо права власності № 391355136, приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстровано за ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2024 (справа № 761/37349/24) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання та вилучення документів, речей, предметів, а також знарядь кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення.
01.11.2024 року прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернулася з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, яке вилучене 01.11.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max imel НОМЕР_1 , imel2 НОМЕР_2 з сім карткою номер мобільного телефону НОМЕР_3 ;
- ноутбук Mac Book pro serial MFHFVKQ4ND.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене 01.11.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max imel НОМЕР_1 , imel2 НОМЕР_2 з сім карткою номер мобільного телефону НОМЕР_3 ;
- ноутбук Mac Book pro serial MFHFVKQ4ND.
З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на мобільний телефон, ноутбук оскільки в даному кримінальному провадженні вони відповідають критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказаний мобільний телефон та ноутбук мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містять відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та по суті розглядається як знаряддя вчинення кримінального правопорушення за яким здійснюється досудове розслідування.
Колегія суддів, уважно дослідивши клопотання про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали, також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене 01.11.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro Max imel НОМЕР_1 , imel2 НОМЕР_2 з сім карткою номер мобільного телефону НОМЕР_3 ;
- ноутбук Mac Book pro serial MFHFVKQ4ND, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3