Київський апеляційний суд
22 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42018101050000274 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Українка Обухівського району Київської області,
громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2024 за наслідками розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 просить вказану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що висновки суду про закінчення процесуального строку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор викладає відомості про рух кримінального провадження під час досудового розслідування, зокрема, вказує, що 15.03.2019 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, 12.09.2019 - повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Під час здійснення досудового розслідування його строк був продовжений до 6 місяців, тобто до 15.09.2019 включно.
Сторона обвинувачення виконала вимоги ч.ч.1, 2 ст.290 КПК України, у відповідності з якими, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в скупості з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Так, на виконання доручення прокурора, слідчий 12.09.2019 після вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 та його захиснику повідомив їх про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що відображено в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. А тому згідно з ч.3 ст.219 КПК України у відповідній редакції, починаючи з 12.09.2019, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не включається у строк досудового розслідування.
17.09.2019 сторона захисту ознайомилася з матеріалами кримінального провадження і після складання відповідного протоколу строк досудового розслідування відновив свій перебіг з 18.09.2019.
З метою усунення розбіжностей між позиціями сторони захисту та обвинувачення стосовно дати, коли було повідомлено про завершення досудового розслідування, оскільки захисник заявив, що ця процесуальна дія відбулась 17.09.2019 разом з ознайомленням з матеріалами досудового розслідування, прокурор заявив клопотання про виклик слідчого ОСОБА_10 . Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, чим порушив загальні засади кримінального провадження, передбачені п.п.15, 16 ч.1 ст.7 КПК України.
Аналізуючи положення ч.1 ст.290, ч.1 ст.291, ч.1 ст.293 КПК України, констатує, що кримінальним процесуальним законом не регламентовано строки затвердження прокурором обвинувального акта та наслідки затвердження. Разом з тим, затвердження обвинувального акта та вручення його копії 20.09.2019 відбулось з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, після чого процесуальний керівник подав його в канцелярію Оболонського районного суду м. Києва. Однак канцелярія не прийняла документи, пославшись на те, що прийом обвинувальних актів у п'ятницю після 15 години не здійснюється, про що було складено рапорт на ім'я керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва. Враховуючи те, що закінчення строку досудового розслідування - 22.09.2019 припало на вихідний день (неділю), останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день 23.09.2019, коли обвинувальний акт і було скеровано до суду. Тож, як стверджує прокурор, всі процесуальні дії були виконані в межах строку досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; доводи представника потерпілого ОСОБА_6 на підтримку позиції прокурора; доводи захисника ОСОБА_7 і обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні направлено до суду після закінчення строку досудового розслідування, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке не є тяжким чи особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи, що є підставою для закриття кримінального провадження.
З такими висновками колегія суддів погоджується і доводи в апеляційній скарзі їх не спростовують.
Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції дотримав цих вимог закону.
Згідно з ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Положення вказаної норми узгоджуються з визначенням терміну "досудове розслідування" в п.5 ч.1 ст.3 КПК України.
Згідно з п.2 абз.3 ч.1 ст.219 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Положеннями вказаної норми також передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, що передбачені КПК України.
При цьому згідно з ч.3 ст.219 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч.2 ст.283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як встановив суд першої інстанції, і це не заперечується ніким з учасників судового провадження, 15.03.2019 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні № 42018101050000274.
12.09.2019 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва районного суду м. Києва від 14.08.2019 строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, тобто до 15.09.2019.
Колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що період з 12.09.2019 у зв'язку з повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування і до ознайомлення 17.09.2019 з ними не включається у строк досудового розслідування.
Суд в ухвалі правильно послався на висновок про застосування норми права у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 216/4805/20, який вказав, що відповідно до положень ч.5 ст.219 КПК України (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
Релевантним до цього кримінального провадження є і висновок Верховного Суду у постанові від 28.09.2021 у справі № 758/12538/20, в якій зазначено, що період з моменту повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення у строк досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період з моменту направлення або безпосереднього вручення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Разом з тим, доказів, що слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваного і захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування 12.09.2019, сторона обвинувачення суду не надала.
Внесення слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань та реєстру матеріалів досудового розслідування відомостей про повідомлення про завершення досудового розслідування 12.09.2019 не спростовує висновки суду про відсутність даних, що повідомлення про завершення досудового розслідування було вручено або направлено стороні захисту в межах відповідного строку, тобто що слідчим були вчинені дії для фактичного повідомлення сторони захисту.
Непереконливими є і твердження прокурора про порушення судом, який відмовив у задоволенні клопотання про виклик слідчого, загальних засад кримінального провадження, як то змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Згідно з ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Дослідження доказів під час підготовчого судового засідання кримінальним процесуальним законом не передбачено, і незрозуміло, в якому статусі мав виступати слідчий, за логікою прокурора, і брати участь у яких процесуальних діях.
Процесуальні документи, якими захисник ОСОБА_7 мотивував свою думку про необхідність закриття кримінального провадження і копії яких додав до клопотання, не є доказами в розумінні вказаної норми, проте інформація в них, необхідна для обчислення строку досудового розслідування, міститься і в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
При цьому суд правильно взяв до уваги доводи сторони захисту, що про завершення досудового розслідування слідчий повідомив підозрюваного на той час ОСОБА_8 і захисника 17.09.2019, оскільки в повідомленні про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, яке датоване 12.09.2019, містяться записи захисника та підозрюваного про ознайомлення з ним 17.09.2019 (а.с.201).
Такі доводи захисника є цілком логічними, оскільки 12.09.2019 він та підозрюваний були у слідчого, який повідомив про зміну раніше повідомленої підозри. І у разі, якщо б слідчий повідомив про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у цей день, то, відповідно, і записи про ознайомлення з ним були б датовані 12.09.2019.
А тому колегія суддів погоджується з висновком в ухвалі про те, що оскільки слідчий склав повідомлення про завершення досудового розслідування 12.09.2019, однак повідомив сторону захисту і вручив їй повідомлення 17.09.2019, вказана процесуальна дія була здійснена поза межами строку досудового розслідування.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування був продовжений до 15.09.2019, всі подальші процесуальні дії сторони обвинувачення, як то повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування 17.09.2019, складання слідчим і затвердження прокурором обвинувального акта, вручення його копій стороні захисту 20.09.2019, направлення обвинувального акта до суду 23.09.2019, вчинені поза межами строку досудового розслідування.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КК України у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3