справа № 753/16972/24
провадження № 22-ц/824/3036/2025
21 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
судді - доповідача Желепи О.В.
суддів: Стрижеуса А.М., Поливач Л.Д.,
при секретарі Рябошапко М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року, постановлену в складі судді Комаревцева Л.В.,
встановив:
02 вересня 2024 року позивач звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення за період з січня 2016 року станом на 01 липня 2024 року у розмірі 29 746 грн. 15 коп., інфляційну складову 14 169, 89 грн., 3% річних 4 327 грн. 44 коп. судовий збір 3028 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду від 03 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_4 13 вересня 2024 року подав до суду заяву про закриття провадження у справі узв'язку зі сплатою боргу, до якої долучив дві квитанції про сплату 11 вересня 24 року 4 177,28 грн. та 23890 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду від 16 вересня 2024 року провадження закрито та повернуто позивачу судовий збір.
Задовольняючи клопотання відповідача та закриваючи провадження у справі з підстав п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній предмет спору.
30 вересня 2024 представник ТОВ «Євро-реконструкція» Серенков Дмитро подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницькогорайонного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року, справу передати для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що окрім заборгованості за надані послуги позивач просив стягнути суми передбачені ст. 625 ЦК України. Відповідач після відкриття провадження заборгованість, яку просив стягнути позивач сплатив частково, а тому позивач вважає, що були відстні підстави для закриття провадження у справі.
В судове засіданняапеляційного суду представник позивача та відповідачі: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 просили залишити скаргу без задоволення. Пояснили, що заборгованості не мають.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
У статті 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої цієї статті суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04.
Враховуючи, щопісля відкриття провадження у справі відповідач надав докази часткової сплати заборгованості, яку просив стягнути позивач, відсутні правові підстави вважати, що в даній справі після відкриття провадження не залишилось між сторонами неврегульованих питань.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції не врахував таку правову позицію Верховного Суду, яка є незмінною.
Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернення у зв'язку з цим позивачу судового збору.
Ухвала , що переглядається перешкоджає подальшому провадженню у справі, ті обставини, що суд вважав встановленими є недоведеними, а тому у відповідності до ст. 379 ЦПК України така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц зазначено, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
З огляду на викладене, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, належить здійснити суду, який ухвалить остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - задовольнити .
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 січня 2025.
Суддя - доповідач О.В. Желепа
Судді: А.М. Стрижеус
Л.Д. Поливач