23 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/2287/24
Провадження № 33/820/124/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
захисника Бутрина С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бутрина С.В. на постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, 07.12.2024 о 03:00 год. в м. Волочиськ по вул. Копачівській, 2 ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП
Постановою судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Бутрин С.В. просить скасувати постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року і закрити провадження у справі.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Серед підстав для скасування оскаржуваної постанови захисником зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, зокрема працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 технічного пристрою Drager для його застосування, відсутні також сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки Drager, матеріали справи не містять направлення в медичний заклад на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, де вказана назва та адреса медичного закладу, що є порушенням Інструкції оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вважає, що дане направлення має бути в матеріалах справи навіть, якщо водій відмовився від проходження медичного огляду на стан сп?яніння.
В матеріалах справи відсутній документ про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, відсутній акт тимчасового затримання транспортного засобу.
Захисником зазначено також, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, як особі, якій ці права невідомі, чим порушили право ОСОБА_1 на захист.
Крім цього судом не надано належної правової оцінки діям працівників патрульної поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме вказуючи про керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, останні дозволяють ОСОБА_1 сісти за кермо автомобіля, запустити двигун та за вказівкою працівників поліції перепаркувати його в інше місце, такі дії поліцейських ставлять під сумнів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп?яніння.
Також захисник вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, оскільки із наявних в матеріалах справи відеозаписів не вбачається порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що слугувало підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 .
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Захисник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бутрина С.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам статей283-284 КУпАП, справу суддею першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 07.12.2024 о 03:00 год. в м. Волочиськ по вул. Копачівській, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України.
При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190601 від 07.12.2024, довідку ВП № 2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, відеозапис події, доданий до протоколу.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 07 грудня 2024 року не оскаржується, однак захисником з поміж іншого зазначається, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Однак вважаю такі доводи апеляційної скарги неспроможними з огляду на наступне.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було повідомлено останнього, що причиною зупинки транспортного засобу є невиконання під час виїзду з АЗС вимог дорожнього знаку «4.2» - рух тільки праворуч. З вказаним порушенням правил дорожнього руху, що стало підставою для зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 особисто під відеозапис бодікамер працівників поліції погодився, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом «0000000_00000020241207030131_0004.MP4».
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 зупинено о 03:00 07.12.2024 року, тобто під час дії комендантської години.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.
Однак відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020 року, з наступними змінами, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Контроль за дотриманням особами комендантської години здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту. Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Крім того, за змістом п. 2,3 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей,транспортних засобів,багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 №1456, поліцейський має право здійснювати перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено.
Тому доводи апелянта, про те, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , враховуючи порушення ним Правил дорожнього руху та час дії комендантської години, є неспроможними.
Згідно з відеозаписами, під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, однак він категорично відмовився від проходження такого огляду. Після чого працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та роз'яснили йому права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом «0000000_00000020241207031632_0005.MP4».
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав та обов'язків, є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 під час складання протоколу поліцейським були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, він скористався своїми правами, уклав договір із захисником, який представляв його інтереси в суді першої інстанції, оскаржив постанову судді, мав можливість під час апеляційного розгляду надавати пояснення та докази.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в тій частині, що в матеріалах справи відсутнє направлення в медичний заклад на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, слід зазначити наступне.
Згідно Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду №1103 від 17.12.2008, при відмові водія на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, поліцейський не зобов'язаний складати направлення на медичний огляд, яке повинно передаватися лікарю закладу охорони здоров'я поліцейським перед проведенням огляду водія на стан сп'яніння, вказане направлення не підлягає врученню водієві для самостійного проходження ним огляду у закладі охорони здоров'я, оскільки з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, саме поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, складання працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду було недоцільним, так як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння взагалі, а не під час прямування у заклад або у його приміщенні.
Тож довід апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не спростовує тієї обставини, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського та не свідчить про порушення поліцейським порядку огляду водія на стан сп'яніння.
Твердження захисника в апеляційній скарзі, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 технічного пристрою Drager для його застосування, а також сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки Drager, є також неспроможними, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у працівників поліції не було необхідності надавати технічний пристрій Drager та відповідні документи ОСОБА_1 , тоді як згідно Інструкції № 1452/735 поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки перед проведенням огляду на стан сп'яніння, у даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Погоджуюсь також із висновком судді суду першої інстанції, що на результат розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не впливає той факт, що після відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 перепаркував транспортний засіб на узбіччя, оскільки ця обставина жодним чином не стосується складу правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_1 - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, зазначені в протоколі, а відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, унеможливила перевірку факту перебування у вказаному стані.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи акту тимчасового затримання транспортного засобу та документа про відсторонення водія ОСОБА_3 від керування транспортними засобами, то такі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови судді і закриття провадження у справі, оскільки не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та як наслідок вчинення ним правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бутрина С.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бутрина С.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя