Номер провадження: 22-з/813/80/25
Справа № 522/12781/23-Е
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Погорєлова С. О.
24.01.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
за участю секретаря: Зейналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
встановила:
У червні 2023 року ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 378514,75 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 378514,75 грн. та судовий збір у розмірі 4542,19 грн.
Вказане судове рішення оскаржене у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 , який просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2024 року - залишено без змін.
17 грудня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенко К.І. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яку заявник мотивував тим, що апеляційним судом при ухваленні судового рішення від 10 грудня 2024 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених заявником при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність відмови у прийнятті додаткового рішення, з наступних підстав.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 1 ст. 381 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і гл. 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Згідно п.п. в) 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За загальним правилом, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані із розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було задоволено у повному обсязі, та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 378514,75 грн. та судовий збір у розмірі 4542,19 грн.
Таким чином, вказаними судовими рішеннями позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було задоволено, а відтак, відповідно положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, тобто на ОСОБА_1 .
Колегія суддів роз'яснює представнику ОСОБА_1 , що єдиний випадок, коли суд може відступити від вищевказаної норми права, передбачений ч. 9 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Однак, у даному випадку, представником ОСОБА_1 не надано жодного доказу зловживання позивачем своїми процесуальними правами, та/або що спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», і заява про ухвалення додаткового рішення взагалі не містить посилання на положення ч. 9 ст. 141 ЦПК України.
За таких підстав, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 є відповідачем у даній справи, а судовими рішеннями було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», то колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для покладення на позивача обов'язку сплатити витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем. Відповідно, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення має бути відмовлено у зв'язку з її безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відмовити представнику ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе