Номер провадження: 11-сс/813/1909/24
Справа № 521/13009/24 1-кс/521/3327/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12023000000000490 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 04.08.2024 року у кримінальному провадженні №12023000000000490 від 15.03.2023 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що повідомлення про підозру від 04.08.2024 року за своїм змістом та сутністю у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що підозра є необґрунтованою.
Підозра прийнята у вихідний день 04.08.2024, а вручена на наступний день, а саме 05.08.2024, що свідчить про допущенні слідчим порушення КПК України.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Погоджуючись з рішенням першої інстанції прокурор ОСОБА_8 подав заперечення у яких зазначив, що ухвала слідчого судді є вмотивованою та обґрунтованою, просив залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Прокурор ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про дату та час судового розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, однак до початку судового розгляду подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд на підставі вимог ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України, врахувавши обмежені строки розгляду апеляційної скарги по даній категорії справ, вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювати.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 8 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 404 КПК встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Частина 1 ст. 277 КПК встановлює, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000000490 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
04.08.2024 року у кримінальному провадженні №12023000000000490 від 15.03.2023 року відносно ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Колегія суддів зауважує, що п итання наявності або відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, а також допустимості зібраних доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні певного кримінального правопорушення не є предметом судового контролю під час досудового розслідування, а відносяться виключно до повноважень суду на стадії судового розгляду в межах пред'явленого особі обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування, виключно слідчий та прокурор є саме тими суб'єктами, які відповідно до положень ст. 284 КПК України, наділені повноваженнями приймати процесуальні рішення у площині встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України) та не встановлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Суд апеляційної інстанції вважає, що повідомлення про підозру від 04.08.2024 відповідає вказаній вимозі.
Апеляційний суд зазначає, що повідомлення про підозру від 04.08.2024 року за своїм змістом та сутністю у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України. Зазначене повідомлення про підозру містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду слідчого який здійснював повідомлення, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , виклад обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 у тому числі зазначення часу, місця їх вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, підпис слідчого, який здійснив повідомлення.
Оцінюючи доводи скарги захисника ОСОБА_7 яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , про необґрунтованість повідомлення про підозру колегія суддів також враховує положення, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04. 2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994та ін.) про те, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Щодо доводів захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України вказаного закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 46 рішення від 27.02.1980 у справі «Deweer v. Belgium») особа повинна набути статус підозрюваного виключно у передбаченому законом порядку, з дотриманням установленої законом процедури. Інакше вона не може вважатися такою, що набула процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Частиною 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Колегія суддів зауважує, що не вручення повідомлення про підозру в день його прийняття 04.08.2024 року - (неділя), а на наступний день - (05.08.2024 року), дійсно свідчить про допущені слідчим порушення КПК, однак такі порушення не є істотними та не тягнуть за собою скасування повідомлення про підозру.
Апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про те, що складання повідомлення про підозру у вихідний день, тобто у неділю, слугує підставою для скасування повідомлення про підозру, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 91 Закону України «Про національну поліцію» вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Отже, слідчий суддя, розглядаючи скаргу захисника про скасування повідомлення про підозру, в повній мірі дотримався вимог закону, перевіривши та надавши належну оцінку обставинам, викладеним у скарзі. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивовано, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 303, 306, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіМалиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12023000000000490 від 15.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4