Справа № 308/6680/23
Іменем України
21 січня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Долгова Людмила Валеріївна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року, ухвалене головуючою суддею Лемак О.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, визначення місця проживання дитини, зміну прізвища дитини
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, визначення місця проживання дитини, зміну прізвища дитини.
Позов мотивувала тим, що 03.07.2010 по 13.05.2013 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 .
Центральним районним судом м. Миколаїв 13.05.2013 було розірвано шлюб між нею ОСОБА_4 та відповідачем - ОСОБА_1 та стягнуто аліменти з відповідача в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн.
Вказує, що 31 жовтня 2013 року нею був зареєстрований шлюб з ОСОБА_5 і після реєстрації шлюбу вона змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Зазначала, що на даний час їх спільна дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, так як дитина навчається у школі, у зв'язку з чим збільшуються потреби дитини на шкільні приладдя, витрати на харчування в школі, одяг та додаткові заняття для її розвитку. Крім того, виникають потреби щодо додаткових занять сина у репетитора для покращення його знань та навичок. Все це збільшує витрати на дитину, але це робиться виключно для його фізичного та духовного розвитку.
Крім того, з моменту народження сина - ОСОБА_7 , він проживає з нею та її теперішнім чоловіком ОСОБА_8 , який повністю його утримує як рідного з 2011 року. Однак, станом на сьогодні не врегульоване питання щодо закріплення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю. Варто зазначити, що визначення місця проживання дитини є дуже важливим, адже його вирішення значною мірою впливає на дитину, визначення розміру в подальшому аліментів, додаткових витрат на дитину, можливість виїзду з дитиною за кордон для лікування та відпочинку.
Позивачка вказувала, що у її сина - ОСОБА_9 від першого шлюбу, з'явились рідні сестричка - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та братик - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з чоловіком, вони придбали будинок в АДРЕСА_1 , який оформлений на неї згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2012 року, номер в реєстрі 167. Даний будинок повністю облаштований під всі потреби їх сім'ї з урахуванням інтересів дітей.
Окрім того, позивач вказує, що наразі виникла ситуація, коли в їх родині син ОСОБА_12 носить прізвище « ОСОБА_13 », а інші члени родини носять прізвище « ОСОБА_6 ». Вважає, що дана розбіжність між прізвищем дитини - сина ОСОБА_12 , його сестричкою та братиком, його мамою, може спричинити дискомфорт у спілкуванні з однолітками, погіршення відносин дитини у колективі та ставлення до неї інших осіб із метою уникнення моральних травм дитини є доцільність заміни прізвища дитини з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_6 » і це не суперечить інтересам дитини. Крім того, різниця в прізвищах породжує непорозуміння з причин наявності відмінності прізвища сина ОСОБА_12 та решти членів родини, особливо під час участі на урочистостях, де публічно зазначаються прізвища.
З врахуванням вищенаведеного ОСОБА_2 просила суд:
- збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття;
- визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_2 за адресою її проживання;
- змінити прізвище неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_6 » та внести відповідні відомості в свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2011 року, актовий запис №2567.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року позов задоволено.
Збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2013 року у справі № 1423/19742/2012.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Визначено місце проживання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Змінено прізвище неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_6 » та внесено відповідні зміни до актового запису про народження.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Долгова Л.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В своїх доводах посилається на те, що позивачем не надано належних доказів та такі не досліджувалися судом, що він має можливість сплачувати аліменти у розмірі 5 000 грн в місяць. Зазначає, що він працює водієм в ТОВ «Трансшип-Тракс» та отримує заробітну плату в розмірі 7 814,88 грн. На його утриманні перебуває дружина та її діти, а також мати, яка постійно хворіє та потребує лікування. При цьому вказує, що він проживає на території, яка на даний час перебуває в зоні бойових дій, Миколаївська область була тимчасово окупована. За цих обставин він не має можливості знайти роботу за фахом та відповідно сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж призначені судом. При цьому зауважує, що в нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів.
Що стосується визначення місця проживання сина, то вважає таку вимогу безпідставною та необґрунтованою. З 2013 року син ОСОБА_12 проживає разом з позивачкою і між ними не виникало питань щодо визначення місця проживання дитини. В судовому порядку було вирішено питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином.
Також заперечує вимогу позивачки про зміну прізвища сина та вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_12 є єдиним сином відповідача, він любить свою дитину та належно виконує свої батьківські обов'язки, бажає брати участь у житті сина та заперечує щоб в нього було прізвище сторонньої людини.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що сторони з 03.07.2010 по 13.05.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 .
Центральним районним судом м. Миколаїв 13.05.2013 року шлюб між сторонами було розірвано та стягнуто щомісячно аліменти з відповідача в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн.
31 жовтня 2013 року позивачем був зареєстрований шлюб з ОСОБА_5 і після реєстрації шлюбу вона змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 виданого міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.
Згідно з довідкою виданою Баранинською сільською радою №537 від 16.09.2022 слідує, що ОСОБА_2 фактично проживає в АДРЕСА_1 . Склад проживаючих осіб: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом першої, задовольняючи позовні вимоги щодо збільшення розміру аліментів, взяв до уваги ту обставину, що з моменту ухвалення рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2013 істотно зріс рівень споживчих цін та відповідно до цього та з урахуванням вікових особливостей дитини, зросли витрати на її утримання, що вплинуло на матеріальний стан позивача у сторону його погіршення (наявність на утриманні неповнолітніх дітей). Відповідач є особою працездатного віку та у матеріалах справи відсутні дані про наявність у нього аліментних зобов'язань та інших утриманців, тобто він здатний забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітнього сина.
Однак, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Позивачка вказує, що з віком витрати на утримання дитини значно зросли, зокрема і тому, що син подорослішав, а отже зросли витрати на забезпечення його харчування, придбання одягу та інших речей повсякденного вжитку, необхідних дітям шкільного віку. Рівень споживчих цін значно зріс.
Обґрунтовуючи вимогу про збільшення розміру аліментів, позивачка посилається на стан здоров'я сина та підвищені потреби у організації його життя, навчання та загального розвитку.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживає син на його утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, лікування, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку сина, тому, в силу вимог ст. 192 СК України, виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
ОСОБА_1 не заперечує свій обов'язок щодо сплати аліментів на утримання сина за рішенням суду від 13.05.2013 та своєчасно сплачує такі. При цьому заперечує визначену судом першої інстанції суму збільшеного розміру аліментів 5 000 грн.
Апелянт зазначав, що працював водієм в ТОВ «Трансшип-Тракс» та отримував заробітну плату в розмірі 7 814,88 грн, його дохід за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 склав 93 778,57 грн, що стверджується довідкою № 4 від 25.03.2024 (а.с. 132). Однак зараз не працює через те, що відсутня постійна робота внаслідок того, що м. Миколаїв перебуває у прифронтовій зоні.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №56445 від 02.08.2023 Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві, Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у ОСОБА_1 відсутня заборгованість по сплаті аліментів (а.с. 135).
На його утриманні перебуває дружина, а також мати, яка постійно хворіє та потребує лікування, що підтверджується доданими медичними висновками (а.с. 143-146).
Апеляційний суд також бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 проживає на території, яка на даний час перебуває в зоні бойових дій, Миколаївська область, яка була тимчасово окупована. З цих підстав доводи апелянта про те, що він не має можливості знайти роботу за фахом та відповідно сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж призначені судом за рішенням від 13.05.2013, є слушними і такими, що заслуговують на увагу.
Судом першої інстанції вищевказаного враховано не було, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що розмір збільшеної суми аліментів слід зменшити до 2 000 грн., оскільки такий розмір аліментів, що визначений апеляційним судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості.
Щодо зміни прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції вважав, що зміна прізвища дитини на прізвище його матері відповідатиме інтересам дитини, адже таке ж прізвище має його мати та інші члени родини з яким останній проживає. Крім того, ОСОБА_3 виявив бажання змінити своє прізвище на прізвище, яке носить його мати та інші члени родини.
Відповідно до статті 145 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Верховний Суд у своєї постанові від 15 серпня 2018 року у справі №759/3363/16-ц (провадження №61-18385св18) заробив такий правовий висновок: «тлумачення частини п'ятої статті 148 СК України дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтерес дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.».
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.
У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та, залежно від обставин відповідної справи, вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька/матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте позивачкою не надано належних, достатніх і допустимих доказів, що зміна прізвища сина на її прізвище буде відповідати його якнайкращим інтересам.
Апеляційний суд враховує позицію ОСОБА_1 , його категоричне заперечення щодо зміни прізвища спільного сина, його поведінку відносно дитини, бажанням брати участь у його житті, вихованні, утриманні, неможливості у повному обсязі виконувати свої батьківські обов'язки зі збігом життєвих обставин, які склалися у зв'язку з воєнним станом. Зміна прізвища сина, може позбавити його коріння, спорідненості з батьком, що вважає неприпустимим.
Відповідно до ст. 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Баранинської сільської ради від 11.09.2023, орган опіки та піклування вважає за доцільне надати згоду матері дитини ОСОБА_2 на зміну прізвища неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_6 ».
Також із вказаного висновку слідує, що дитина ОСОБА_3 , виявив своє тверде бажання проживати з матір'ю ОСОБА_2 та хоче змінити своє прізвище на прізвище, яке носить його мати та інші члени родини.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Приймаючи до уваги, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, враховуючи заперечення батька щодо зміни прізвища сина, з метою недопущення втрати спорідненості з сином, суд апеляційної інстанції висновок органу опіки і піклування Баранинської сільської ради від 11.09.2023 у даному випадку до уваги не приймає, а також і з тих підстав, що такий не містить доводів стосовно позиції самого ОСОБА_1 з даного питання, тому є однобічним.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).
Колегія суддів виснує, що позивачем не доведено беззаперечними та достатніми доказами стосовно явної необхідності втручання в права дитини на зростання в теперішній сім'ї без підтримання зв'язків з батьком, та відповідність такого заходу якнайкращим інтересам дитини та його виправданість.
На переконання апеляційного суду, родинний зв'язок між батьком і сином слід зберегти, а відтак відсутні підстави для зміни прізвища, і аргументи позивачки в даному випадку, є поспішними та необґрунтованими.
За вказаних обставин, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Що стосується питання визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю, то в цій частині вимоги ОСОБА_1 не заперечує щодо проживання сина з матір'ю. Додатково зазначав, що після розірвання шлюбу дане питання вирішувалося між сторонами та згідний з тим, щоб син проживав з матір'ю, а він при цьому щоб мав можливість спілкуватись із сином.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що згода ОСОБА_1 на визначення місця проживання їх спільного сина з мамою є підставою для залишення рішення суду першої інстанції в цій частині вимоги без змін.
А звідси, виходячи з аналізу всіх заявлених вимог у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було враховано всіх доказів на підтвердження обставин справи, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цілому.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Долгова Людмила Валеріївна, задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про зміну прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати та у задоволенні цієї вимоги відмовити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року в частині стягнення аліментів змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У решті, рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 23 січня 2025 року.
Головуючий:
Судді: