Справа № 151/490/24
Провадження № 22-ц/801/178/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С.
Доповідач:Шемета Т. М.
21 січня 2025 рокуСправа № 151/490/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач),
суддів Стадника І. М., Сала Т. Б.,
секретар судового засідання Куленко О. В.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Лісовенком Олександром Олександровичем, на заочне рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року, постановлене у складі судді Моцного В. С. в с-щі Чечельник, дата складення повного тексту рішення відповідає даті його ухвалення,
В липні 2024 року АТ «Сенс Банк», діючи через свого представника Мужика Н. Т., звернулося до Чечельницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь на свою користь заборгованість за кредитним договором № 630978585 від 23.12.2022 у розмірі 198 545 гривень 17 копійок, яка склалася станом на 17 липня 2023 року та судові витрати в сумі 2 978 гривень 18 копійок..
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23 грудня 2022 року ОСОБА_1 уклав з АТ "Альфа-Банк" угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630978585. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 198 515 гривень 17 копійок, яка складається з: 102224,32 грн - прострочене тіло кредиту, 22 962,71 грн - відсотки за користування кредитом, 69886,62 грн - тіло кредиту, 3 471,52 грн - відсотки за прострочене тіло кредиту. На досудову вимогу, направлену банком на адресу ОСОБА_1 той не відреагував.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на AT "СЕНС БАНК", про що 30 листопада 2022 року внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заочним рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року позовну заяву задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 630978585 від 23 грудня 2022 року в розмірі 198 545 (сто дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 17 копійок та стягнуто понесені судові витрати в розмірі 2 978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 18 копійок.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач ОСОБА_1 станом на 17 липня 2023 року заборгував АТ «СЕНС БАНК» 198 545 грн 17 коп та добровільно не сплачує борг, то з метою захисту прав позивача як сторони кредитного договору з відповідача на користь банку слід стягнути вказані кошти в примусовому порядку.
Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Лісовенка О. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване заочне рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволення позову.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що в матеріалах справи відсутній Договір № 630978585 від 23 грудня 2022, на який посилається позивач. Виписка, надана позивачем, стосується періоду з 26 липня 2018 року по 17 липня 2023 року по рахунку № НОМЕР_1 . Суд не звернув уваги, що в наявній в матеріалах справи оферті на укладення договору по обслуговуванню кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії у розділі IV « Умови сплати платежів», визначених Угодою/Договором вказано рахунок № НОМЕР_2 , тобто номер банківського рахунку по якому надана виписка та номер рахунку, який зазначений у акцепті та оферті є різними. Зазначає, що суд інстанції не встановив належним чином обставини справи, не пересвідчився чи існує заборгованість та з чого вона складається: наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним доказом, оскільки з нього неможливо встановити формування заборгованості та її складові, перевірити порядок нарахування відсотків чи нараховані вони в межах строків кредитування.
Від позивача відзив у встановлений судом строк не надходив.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Лісовенко О. О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, вважає, що Банк не довів наявність кредитних відносин.
Представник АТ «Сенс Банк» Рудницький Ю. І. заперечив проти апеляційної скарги та просив оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін, пояснив , що в даті договору, яка зазначена в позовні заяві допущена описка. Стосовно номера договору вказав, що це внутрішній номер , який застосовується виключно в процесі роботи банку, його наявність чи відсутність не має ніякого значення: з ОСОБА_1 у Банку існує один договір від 27 липня 2018 року, що доведено офертою та акцептом, які містяться в матеріалах справи та підтверджені випискою про рух коштів по рахунку, позичальником погоджено умови нарахування процентів та їх розмір: фіксована процентна ставка в розмірі 39,99 % річних. ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, проблеми з поверненням почалися по суті після повномасштабного вторгнення.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
26.07.2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.16 на звороті);
- 26 липня 2018 року між ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до АТ "Альфа Банк" з офертою на укладення угоди по обслуговуванню кредитної кратки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.15);
За умовами Оферти ОСОБА_1 запропонував АТ "Альфа Банк" укласти Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, а також просив повідомити йому реквізити рахунку та випустити міжнародну платіжну карту World Debit MasterCard, строком на 3 роки з моменту випуску. У Розділі ІІІ Оферти «Умови обслуговування Кредитної картки» зазначено запитуваний ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн, процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії 39,99%, тип процентної ставки - фіксована;
- 26 липня 2018 року (в день подання Оферти) Банк прийняв (акцептував) запропоновану оферту, що вбачається із Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до розділу ІІ якого клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні (далі - Рахунок). Реквізити Рахунку будуть повідомлені клієнту окремо. Для клієнта випущена міжнародна платіжна карта MC DEBIT WORLD строком дії 3 (три) роки з моменту випуску (далі - Кредитна картка) (а. с. 15 на звороті); В розділі ІІІ «Умови Кредитної лінії» зазначено, що ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200 000 грн, процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії 39,99%, тип процентної ставки - фіксована;
- Отже, 26.07.2018 року сторони уклали Договір на умовах, запропонованих позичальником та акцептованих Банком .
-відповідно до виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit MasterCard, ОСОБА_1 , договір № 630978585Ю за період 26 липня 2018 року по 17 липня 2023 року вбачається, що ліміт кредиту встановлений 128 073,43, доступний - 0 грн, власні кошти на початок періоду - 0 грн, всього витрат -387 964,69, всього надходжень 227 713, власні кошти на кінець періоду - 0 грн, поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки - 202 061,20 грн., обов'язковий мінімальний платіж 131 134,76 грн, загальна сума платіжного періоду 195 185,80 грн. термін сплати до 24 липня 2023 року, несанкціонована заборгованість у розмірі 3 295 грн 55 к. (а.с. 11 - 14);
-згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 198 545,17 та складається з 102 224,32 грн простроченого тіла кредиту, 22 962,71 грн - процентів за користування кредитом, 69 886,62 грн - тіло кредиту, 3 471,52 грн - проценти за прострочене тіло кредиту (а. с. 20);
-згідно витягу із державного реєстру банків, 02 грудня 2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа - Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (а.с. 49);
-із досудової вимоги від 12 січня 2024 року вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» вимагав від ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів із моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів із моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість у розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 198 545,17 грн (а.с. 50).
Між сторонами виник спір з приводу стягнення грошових коштів, наданих у кредит та процентів за їх користування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до підписаної відповідачем Оферти, визначено тип кредиту, найменування Продукту «Максимуму» (Розділ І), викладено прохання відкрити поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, повідомити реквізити та випустити міжнародну платіжну карту МС DEBIT WORLD з строком дії три роки (Розділ ІІ), Умови надання кредитної лінії: 200 000 кредитний ліміт, фіксована процентна ставка в розмірі 39,99 % (Розділ ІІІ); умови сплати платежів: обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією (Розділ IV).
Таким чином відповідно до підписаної ним Оферти відповідач сам запропонував умови кредитування, вид програми та вид платіжною картки, суму кредитного ліміту, проценти за його користування, порядок погашення, тощо.
Банк, в свою чергу, акцептував таку пропозицію відповідача, відкрив відновлювальну кредитну лінію, видав йому кредитну картку, якою відповідач, як вбачається з наданої позивачем Виписки, активно користувався, починаючи з 02 березня 2019 року та здійснюючи численні покупки включно до кінця 2021 року та частково повертаючи взяті в кредит кошти. Причому кредитна картка була перевипущена Банком в 2021 році по закінченню 3-річного терміну дії першої карки, відповідач її отримав та також активно використовував (а.с. 11-14).
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту укладення договору між сторонами, так як договір укладено сторонами в письмовій формі в порядку частини два статті 638, частини першої статті 207 ЦК України та ними досягнуто усіх істотних умов кредитного договору.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що Банк не довів наявність кредитних відносин, - не заслуговують на увагу, натоміть апеляційний суд бере до уваги, що помилка в даті укладення договору, допущена позивачем в позовній заяві, не може бути підставою для твердження про відсутність кредитних відносин та може бути усунута шляхом виправлення описки в судовому рішенні суду першої інстанції. Немає правового значення для сутності відносин, що виникли між позивачем і відповідачем наявність чи відсутність номера укладеного договору, оскільки номер кредитного договору чи його відсутність не є істотними умовами договору, які впливають на трактування того чи він є укладеним чи ні.
Також слід зауважити, що відповідач, не заперечуючи існування кредитних відносин з Банком, зайняв позицію очікування, стверджуючи, що позивач не довів, що між ними існує лише один договір, укладений 26 липня 2018 року, а оскільки зазначив в позові, що договір укладений 23.12.2022 року, то позивач має довести його існування, при цьому відповідач заперечує можливість описки та зазначає, що він не зобов'язаний на підтвердження своєї позиції надати докази існування якогось іншого договору, ніж той, про стягнення заборгованості за яким заявлено у цій справі.
Проте така позиція відповідача не відповідає основоположним засадам доказування. У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак відповідач зайнявши позицію очікування, про яку йшлося вище, перекладає обов'язок доведення своїх заперечень на сторону позивача, що прямо суперечить змісту процитованої норми процесуального закону.
Розділом ІІІ Оферти та Акцепту між сторонами було домовлено, що кредитний ліміт становить 200 000 грн, процентна ставка - 39,99 % та вона є фіксована, в підписаному як кредитодавцем, так і позичальником Паспорті споживчого кредиту сторони погодили сукупну вартість кредиту, строк внесення платежу, порядок повернення, тощо, що було передбачено в розділах ІV Оферти та Акцепту.
Розрахунком заборгованості, наданим позивачем, доведено, що станом на 17 липня 2023 року скалася заборговансіть відповідача в розмірі 198 545,17 грн, з яких: 102 224,32 грн - прострочене тіло кредиту, 22 962,71 грн - відсотки за користування кредитом, 69 886,62 грн - тіло кредиту, 3 471,52 грн - відсотки за прострочене тіло кредиту.
12 січня 2024 року АТ «СЕНС БАНК» направив відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором (а. с. 50, 53 на звороті), яка залишилась без виконання.
Отже, з урахуванням того, що сторони погодили умови кредитування, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість не лише за тілом кредиту, але й за нарахованими процентами.
Покликання представника відповідача на те, що розрахунок заборгованості є незрозумілим, а відтак неналежним доказом, з якого не можна визначити чи правильно Банк здійснював нарахування, - є лише його власним баченням.
Повертаючись до обов'язку доказування, апеляційний суд наголошує, що в разі незгоди відповідача з розрахунком заборгованості він має не лише заявити про це, але й навести конкретні аргументи , або ж просити суд про залучення відповідного фахівця для визначення правильності здійснених Банком нарахувань, чого відповідачем у цій справі зроблено не було.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що права позивача порушені неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, а тому підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі, доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому заочне рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_1 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Лісовенком Олександром Олександровичем залишити без задоволення.
Заочне рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: І. М. Стадник
Т. Б. Сало