Справа № 761/35556/14-ц
Провадження № 6/761/301/2025
13 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Мальцева Д.О.
за участю секретаря Процко В.М.
представник заінтересованої
особи Брожко Н.І.
представник стягувача ОСОБА_1
приватний виконавець Овчаренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко Микола Олександрович, стягувач ТОВ «Консалт Солюшенс, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_4 (далі по тексту - заявник) із заявою, відповідно до якої просила визнати виконавчий документ щодо виконання постанови Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі №761/33736/18 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 40008320; тепер - ТОВ «Оболонь Інвест Плюс») 39 108, 20 грн на відшкодування сплаченого судового збору - таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Подану заяву обґрунтовує тим, що на розгляді у 28.03.2011 між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та ОСОБА_3 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №23/2011, відповідно до якого ПАТ Банк «Контракт» надав ОСОБА_3 кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом у розмірі 900 000 доларів США з відсотковою ставкою у розмірі 14,00% річних строком до 27.03.2013. Крім того, 27.04.2011, 30.06.2011, 04.08.2011, 14.10.2011, 04.01.2012, 06.02.2012, 02.07.2012, 26.07.2012, 13.09.2012, 30.07.2013, 19.09.2013 та 10.10.2013 між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_3 були укладені Додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.201, що передбачали зміну сторонами договору ліміту кредитної лінії та порядку нарахування відсотків.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011 ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_3 на підставі Договору поруки №23/201-2 від 26.07.2012.
Внаслідок несвоєчасного виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (як поручителем) свого зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011 було відкрито провадження у Шевченківському районному суді м.Києва у справі №761/35556/14-ц за позовом ПАТ Банк «Контракт» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 10.02.2015 року у справі №761/35556/14-ц було задоволено позовні вимоги ПАТ Банк «Контракт», вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 224 440,05 грн. та судовий збір ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Контракт» в розмірі 1827,00 грн. пропорційно з кожного.
На виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 10.02.2015 у справі №761/35556/14-ц, було видано виконавчий лист №761/35556/14-ц від 11.08.2021 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Контракт» заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 224 440,05 грн.
На підставі вказаного виконавчого листа №761/35556/14-ц від 11.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овчаренком Миколою Олександровичем 28.02.2024 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 як поручителя заборгованості, за заявою про примусове виконання рішення №Л-02 від 23.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», яке відповідно до договору про відступлення права вимоги №GL6N616864 від 27.03.2020, укладеного з ПАТ Банк «Контракт», здійснює процесуальне правонаступництво ПАТ Банк «Контракт», внаслідок відступлення останнім права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011 і додатками до нього та двома іпотечними договорами №23/2011 від 11.07.2012 і №23/2011-2 від 07.09.2012, укладеного між банком і ОСОБА_3 .
Разом з тим, як зазначає заявник, на момент подання заяви про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, між ОСОБА_3 та ТОВ «Консалт Солюшенс» 07.12.2021 року було укладено Договір про врегулювання заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011, укладеного між ПАТ Банк «Контракт» і ОСОБА_3 . Вказаним Договором сторони засвідчили свій намір добровільного врегулювання заборгованості за кроедитним договором з усіма його додатками та додатковими угодами. Також в договорі застосовано іншу валюту зобов'язання долар США та визначено інші строки та порядку його виконання.
Внаслідок укладення Договору про врегулювання заборгованості від 07.12.2021 зобов'язання з виплати заборгованості за кредитним договором було змінено зобов'язанням зі сплати боргу в сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день підписання Договору буде дорівнювати 50 000,00 доларів США.
Враховуючи, що зобов'язання між сторонами припинено внаслідок зміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами, при цьому ОСОБА_2 як поручитель за первісним основним зобов'язанням не отримав такого статусу за новим зобов'язанням, а тому у заявника відсутній матеріальний обов'язок боржника за виконавчим листом №761/35556/14-ц від 11.08.2021 року, у зв'язку з чим заявник просить визнати виконавчий лист №761/35556/14-ц від 11.08.2021 року такими, що не підлягають виконанню.
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року матеріали заяви передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
Представник заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник стягувача ТОВ «Консалт Солюшенс - адвокат Башука Д.С. в судовому засідання стосово заявлених вимог заперечувала в повному обсязі.
Приватний виконавець Овчаренко М.О. в судовому засіданні стосовно завлених вимог, поклався на розсуд суду.
Відповідно ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до наступного.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 28.03.2011 між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та ОСОБА_3 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №23/2011, відповідно до якого ПАТ Банк «Контракт» надав ОСОБА_3 кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом у розмірі 900 000 доларів США з відсотковою ставкою у розмірі 14,00% річних строком до 27.03.2013. Крім того, 27.04.2011, 30.06.2011, 04.08.2011, 14.10.2011, 04.01.2012, 06.02.2012, 02.07.2012, 26.07.2012, 13.09.2012, 30.07.2013, 19.09.2013 та 10.10.2013 між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_3 були укладені Додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.201, що передбачали зміну сторонами договору ліміту кредитної лінії та порядку нарахування відсотків.
26 липня 2012 р. в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011, між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №23/201-2.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, в 2014 р. ПАТ Банк «Контракт» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в розмірі 18 224 440,05 грн.
10.02.2015 року заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/35556/14-ц позовні вимоги ПАТ Банк «Контракт» було задоволено у повному обсязі: стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 224 440,05 грн (вісімнадцять мільйонів двісті двадцять чотири тисячі чотириста сорок грн. 05 коп), а також судовий збір в розмірі 1827,00 грн. пропорційно з кожного.
Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №761/35556/14-ц було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до участі у справі як правонаступника Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт».
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
На виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 10.02.2015 у справі №761/35556/14-ц, було видано виконавчий лист №761/35556/14-ц від 11.08.2021 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Контракт» заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 224 440,05 грн.
На підставі вказаного виконавчого листа №761/35556/14-ц від 11.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овчаренком Миколою Олександровичем 28.02.2024 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 як поручителя заборгованості, за заявою про примусове виконання рішення №Л-02 від 23.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», яке відповідно до договору про відступлення права вимоги №GL6N616864 від 27.03.2020, укладеного з ПАТ Банк «Контракт», здійснює процесуальне правонаступництво ПАТ Банк «Контракт», внаслідок відступлення останнім права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011 і додатками до нього та двома іпотечними договорами №23/2011 від 11.07.2012 і №23/2011-2 від 07.09.2012, укладеного між банком і ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується саме відсутності (припинення) обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви суд враховує, що в Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року вказувалося на те, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.
Наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України. Однією з таких підстав, згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України є договори.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Положеннями ст. 604 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов'язань.
До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні: нове зобов'язання повинне пов'язувати тих самих осіб, що і первісне; сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов'язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов'язання; вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов'язання; наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов'язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов'язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим; дійсність первинного зобов'язання (недійсність первинного зобов'язання веде до недійсності і нового зобов'язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов'язаними первинним зобов'язанням, і новація не відбувається); зміна змісту зобов'язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі; допустимість заміни первісного зобов'язання новим. Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.
Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання. Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов'язання.
Угода про заміну первинного зобов'язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.
Як вбачається з матеріалів справи 07.12.2021 між ТОВ «Консалт Солюшенс» та Царьовою (Левицькою) було укладено Договір про врегулювання заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011, укладеного між ПАТ Банк «Контракт» і ОСОБА_3 . Вказаним Договором сторони засвідчили свій намір добровільного врегулювання заборгованості за кроедитним договором з усіма його додатками та додатковими угодами. Також в договорі застосовано іншу валюту зобов'язання долар США та визначено інші строки та порядку його виконання.
Вказаним договором було передбачено пільгові умови для погашення проблемної заборгованості, яка виникла у зв'язку із невиконанням боржниками умов Договору про відкриття кредитної лінії №23/2011 від 28.03.2011.
Як вбачається з п.1.1 Договору про врегулювання заборгованості сторони даним договором засвідчили свій намір добровільного врегулювання заборгованості за Договором №23/2011 про відкриття кредитної лінії від 28.03.2011.
Відповідно до п.2.1.3 Договору про врегулювання заборгованості, Боржник зобов'язалась до жовтня 2023 року здійснити повне погашення суми боргу, визначеної п.2.1 цього Договору. Також п.2.1.2 Договору про врегулювання заборгованості було встановлено зобов'язання боржника сплачувати кредитору щомісячно пільгову суму заборгованості. Тобто, строк виконання Договору про врегулювання заборгованості було встановлено до жовтня 2023 р.
Згідно пп.1.3, 1.4 вказаного Договору Боржник засвідчила, що у неї існують грошові зобов'язання перед Кредитором за Договором №23/2011 про відкриття кредитної лінії від 28.03.2011 в розмірі 17 588 548,92 грн.
Таким чином, Договір про врегулювання заборгованості від 07.12.2021 року, яким було встановлено пільгову суму для погашення наявної кредитної заборгованості, не містить умов, що первинне зобов'язання замінюється новим, так само у договорі немає положень про наміри сторін вчинити новацію, тобто припинити існуюче зобов'язання і замінити його новим. Зміст договору свідчать про зміну окремих умов зобов'язань (повернення пільгової суми боргу) без зміни його правової природи, а не про їх заміну, що не дає підстав виснувати про те, що відбулася новація, а отже, наведене не може бути підставою для припинення зобов'язання, отже доводи Заявника про те, що договір поруки №23/201-2 від 26.07.2012, укладений між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_2 є припиненим на підставі ст. 559 ЦК України, через здійснення новації (припинення первинного зобов'язання між сторонами) в кредитних правовідносинах є також безпідставними.
За таких обставин, оскільки судом не встановлено визначених ч. 2 ст. 432 ЦПК України підстав, за наявності яких виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко Микола Олександрович, стягувач ТОВ «Консалт Солюшенс, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: