Справа № 761/2226/25
Провадження № 1-кс/761/2178/2025
Іменем України
22 січня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна ОСОБА_4 , власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024110000000423 від 27.08.2024
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000423 від 27.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» та КПН «Київська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 організували протиправну злочинну схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США з фізичних осіб за підготовку та складання пакету медичних документів, щодо наявності у військовозобов'язаних громадян тяжкого захворювання, що дає підстави для подальшого оформлення лікарських документів для отримання групи інвалідності особам, які не мають на це права. Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучають до співпраці працівників Дніпровської медико-соціальної експертної комісії та ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою ухилення останніх від призову на військову службу.
28.08.2024 допитаний в якості свідка ОСОБА_10 показав, що звернувся до ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_8 з метою отримання допомоги в збиранні медичних документів для оформлення відповідної інвалідності. 12.08.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організували проходження ОСОБА_10 медичного обстеження та стаціонарного лікування в Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги, що розміщена за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Останній фактично на лікуванні не перебував. Після пройденого стаціонарного лікування медичні документи не отримував. Процес проходження лікування контролювався ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зокрема останні на початку водили ОСОБА_10 по кабінетам, крім того ОСОБА_9 здавав аналізи за ОСОБА_10 .
Для поставлення необхідного діагнозу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залучають лікаря кардіолог в КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_11 .
В ході допиту ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_11 , була присутня в маніпуляційному кабінеті під час здачі аналізів ОСОБА_9 замість ОСОБА_10 та коментувала на які аспекти здоров'я ОСОБА_10 ОСОБА_9 необхідно звернути.
Крім того, встановлено, що до прийняття необхідного рішення Військово-лікарняною комісією «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» залучені:
-колишній голова ВЛК КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» та т.в.о. директора «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який проводив зустрічі з посередниками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;
-лікар токсиколог КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Входить до складу комісії та консультує військовозобов'язаних, зокрема ОСОБА_10 під час перебування останнього в лікарні.
Вищевказані лікарі здійснюють свою діяльність в КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги», за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.
В подальшому ОСОБА_10 підтримував зв'язок з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з метою продовження лікування. Так, подружжя скоординувало ОСОБА_10 на проходження стаціонарного лікування в КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» залучивши до цього завідувачку відділення неврології вказаної лікарні ОСОБА_14 .
Також, встановлено, що організацією госпіталізації до КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» займається лікар відділення неврології зазначеної лікарні ОСОБА_15 .
Зазначені лікарі здійснюють свою діяльність в КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 14.
Встановлено, що 22.10.2024 ОСОБА_9 передано частину неправомірної у розмірі 5000 доларів США.
Крім того, ОСОБА_10 повідомив, що 19.12.2024 у його відбулась зустріч з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 для проходження медико-санітарної комісії перед проходженням якої останні інструктували ОСОБА_10 , крім того своєю поведінкою та розмовами зазначили, що добре знають ОСОБА_16 , який є головою Дніпровського МСЕК м. Київ та вплинуть на те, щоб ОСОБА_10 була оформлена ІІ група інвалідності. Після того, як ОСОБА_10 пройшов вказану комісію ним була здійснена передача неправомірної вигоди у розмірі 15000 доларів США ОСОБА_9 та ОСОБА_17 неподалік від приміщення Дніпровського МСЕК у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26. Натомість ОСОБА_10 отримав висновок Дніпровського МСЕК у м. Києві про отримання ІІ група інвалідності.
11.01.2025 року в період часу з 12:50 год. по 21:55 год. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/818/25 від 08.01.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході було виявлено та вилучено:
- купюри номіналом 1000 грн., загальною сумою 122 000 грн.;
- купюри номіналом 100 доларів США, загальною сумою 177 700 доларів США;
- купюри номіналом 100 євро, загальною сумою 50 000 євро;
- купюри номіналом 20 канадських доларів, загальною сумою 60 канадських доларів;
- мобільний телефон марки «Айфон 15 Про», з абонентським номером НОМЕР_1 ;
- блок з червоною обкладинкою з записом в ньому; копія медичних документів на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; копія військово-облікового документа на ім'я ОСОБА_6 та довідку про відстрочку від призову на його ім'я; довідка МСЕК серії 12ААГ № 747904; довідка про навчання ОСОБА_6 № 1406; аркуш паперу з чорновими записами; копія виписок «Приватбанк»; Витяг з державного реєстру речових прав № 393798237; державний акт на право власності КВ № 136856; копія опису поштового відправлення; книжка спортсмена; договори оренди нежитлових приміщень.
11.01.2025 постановою слідчого вищевказані речі визнано речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази факту та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Представник власників майна проти задоволення клопотання заперечив.
Власники майна підтримали позицію свого представника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, окрім грошових коштів, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В той же час прокурором не доведено, що вилучені грошові кошти, на які останній просить слідчого судді накласти арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігли на собі його сліди або місить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До такого висновку слідчий суддя приходить, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, описані в клопотанні прокурора: «.. злочинну схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США». В той же час розмір вилучених грошових коштів значно перевищує розмір ймовірної неправомірної вигоди.
Крім того представном власників майна було доведено законність походження грошових коштів, документами, що були надані в судовому засіданні.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини з вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 11.01.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Айфон 15 Про», з абонентським номером НОМЕР_1 ;
- блок з червоною обкладинкою з записом в ньому;
- копія медичних документів на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- копія військово-облікового документа на ім'я ОСОБА_6 та довідку про відстрочку від призову на його ім'я;
- довідка МСЕК серії 12ААГ № 747904; довідка про навчання ОСОБА_6 № 1406;
- аркуш паперу з чорновими записами; копія виписок «Приватбанк»;
- Витяг з державного реєстру речових прав № 393798237;
- державний акт на право власності КВ № 136856;
- копія опису поштового відправлення;
- книжка спортсмена;
- договори оренди нежитлових приміщень.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1