Справа № 761/17890/24
Провадження № 2/761/7350/2024
19 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.
з участю секретаря: Яцишина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна», про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, -
У квітні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО УКРАЇНА» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якої позивач просив суд: стягнути із АТ «СК «ІНГО УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, пеню, суму інфляційного збільшення боргу та три проценти річних від простроченої суми за період з 27.11.2020 року - по 29.12.2023, що складає32 455,74 грн.
Позов мотивовано тим, що 18 серпня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) на перехресті вулиці Смілянська та проспект Хіміків в м. Черкаси за участю транспортного засобу CITROEN BERLINGO д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача та транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого належний позивачеві автомобіль зазнав механічні ушкоджень. Відповідальність водія VOLKSWAGEN TRANSPORTER , д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2640771 в АТ « СК «ІНГО України». Н а підставі отриманих документів, страховик визнав подію страховим випадком та 02.12.2020 сплатив страхове відшкодування в розмірі 901,18 грн.
Позивачем вказано, що у відповідності до Рішення Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року (Справа №711/328/21) позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто 20949,88 грн. недоплаченого страхового відшкодування. 29.12.2023 відповідач виконав рішення суду та сплатив розмірі недоплаченого страхового відшкодування.
У позовній заяві вказано, що враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», висновками Верховного Суду, позивач, вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у розмірі 20526,02 грн., суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 9988,72 грн. та три відсотки річних в розмірі 1941,00 грн. із загальної суми заборгованості у розмірі 20 949,88 грн. за період з 27.11.2020 - по 29.12.2023.
У зв'язку із викладеним, позивач просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 11.06.2024 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом. Розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.07.2024 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому відповідачем не викладено заперечень щодо розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідач, у відзиві, викладено аналогічні обставини тим, що викладені у позові. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування спеціального строку позовної даності щодо вимог про стягнення пені. Так, у відзиві вказано, що позивач звернувся 01.05.2024, тобто належним періодом нарахування пені є період з 01.05.2023 по 29.04.2024, тому відповідач вважає, що обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати, в розмірі 7 949,32 грн.
28.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі позивача ОСОБА_1
17.12.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі АТ «Страхова компанія «Інго Україна», у яких відповідачем вказано, що ним не заперечуються щодо розрахунків, наведених у позовній заяві щодо 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, вказано, що до вимоги про стягнення пені підлягає застосування строк позовної давності, а тому обґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати за період з 01.05.2023 р по 29.12.2023 р., в розмірі 5 885,48 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Разом з тим, 18.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Блізнєцова Євгенія Анатолійовича у якій представник позивача просив провести судове засідання, яке призначене на 19.12.2024 без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просять задовольнити.
Відповідач, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява представника відповідача у якій він просив провести судове засідання 19.12.2024 за відсутності представника АТ «СК «ІНГО».
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі 711/328/21 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ІНГО УКРАЇНА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «ІНГО УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 20949, 88 грн. недоплаченого страхового відшкодування та 1541,60 грн. судового збору, а всього 22491 грн. Вказане рішення набрало законної сили 23.11.2023, що підтверджується відповідною відміткою на копії вказаного рішення (а.с.10-13).
Вказаним рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі 711/328/21 встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що 18.08.2020 року на перехресті вул. Смілянська та проспект Хіміків в м. Черкаси сталася ДТП за участі автомобіля CITROEN BERLINGO р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_3 під керування ОСОБА_3 , в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненні ДТП, що підтверджується складеним на місті пригоди євро протоколом.
На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER р.н. НОМЕР_3 була застрахована в АТ «СК» Інго Україна», що підтверджується полісом №АО/2640771 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно висновку експертного дослідження №7194 від 19.11.2020 року, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу CITROEN BERLINGO р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 900 грн. дата оцінки 18.08.2020 року.
02.12.2020 року страховою компанією сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 900 грн.
З таких обставин суд приходить до висновку стягнути з АТ «ІНГО УКРАЇНА» на користь позивача 20949, 88 грн. недоплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Враховуючи вимоги ст. 82 ЦПК України вказані вище обставини встановлені рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі 711/328/21 повторному встановленню не підлягають.
За змістом положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо вимог позовної заяви про стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення боргу за прострочення виконання грошового зобов'язання, слід зазначити наступне.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував на тому, що враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, висновками Верховного Суду, позивач, вважає за необхідне стягнути з відповідача суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 9988,72 грн. та три відсотки річних в розмірі 1941,00 грн. за період з 27.11.2020 - по 29.12.2023 виходячи з суми боргу - 20949,88 грн., яку було стягнуто з відповідача на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2023 по справі №711/328/21.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014р. № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018р. № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постанові від 08 листопада 2019р. по справі № 127/15672/16-ц.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, є Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (надалі - Закон №1961-IV).
Відповідно до п. 36.2 ст. 35 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Таким чином, прострочення виплати страхового відшкодування починається з наступного дня після спливу 90-денного строку для виплати страхового відшкодування, що відраховується з дати отримання страховиком заяви про страхове відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, 28.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 42).
Відповідач, згідно вимог Закону №1961-IV зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування не пізніше ніж як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто до 26.11.2020 включно.
02.12.2020 відповідач частково здійснив виплату страхового відшкодування з у рахуванням пені на рахунок позивача.
29.12.2023 відповідач виконав рішення суду та сплатив розмірі недоплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, період за який з відповідача підлягає стягнення індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання становить з 27.11.2020 (починається з наступного дня після спливу 90-денного строку для виплати страхового відшкодування) - по 29.12.2023 (виконання рішення суду від 23.10.2023) виходячи з суми боргу - 20949,88 грн., яку було стягнуто з відповідача на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2023 по справі №711/328/21
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок 3,0 % річних від простроченої суми заборгованості та інфляційних втрат.
Відповідачем у поданих письмових пояснень до суду, а також у судових засіданнях вказано, що відсутні заперечення щодо розрахунків, наведених у позовній заяві щодо 3% річних та інфляційних втрат.
Так, згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, який перевірено судом, та не заперчевався відповідачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 відсотки річних та інфляційні втрати від простроченої суми грошового зобов'язання визначеного рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі 711/328/21 за період часу з 27.11.2020 (починається з наступного дня після спливу 90-денного строку для виплати страхового відшкодування) - по 29.12.2023 (виконання рішення суду від 23.10.2023) у загальному розмірі 11 929,72 грн., що складається з 3 % річних в розмірі 1941,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 9988,72 грн.
Щодо вимоги позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 20526,02 грн., із загальної суми заборгованості у розмірі 20 949,88 грн. за період з 27.11.2020 - по 29.12.2023.
Як уже зазначалось судом, відповідно до п. 36.2 ст. 35 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону №1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як уже встановлено судом, позивач дізнався про порушення свого права 27.11.2020, тобто по закінченню 90 днів з моменту подання відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування, про що позивач сам зазначив у своїй позовній заяві.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку, який перевірено судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня у розмірі 20526,02 грн., із загальної суми заборгованості у розмірі 20 949,88 грн. за період з 27.11.2020 - по 29.12.2023.
Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування спеціального строку позовної даності щодо вимог про стягнення пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Таким чином, враховуючи положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 01.05.2024, належним періодом нарахування пені є період з 01.05.2023 р. по 01.05.2024 р. Однак, необхідно врахувати, що 29.12.2023 р. відповідач добровільно виконав рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2023 р. та сплатив стягнуту суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 949,88 грн. Відтак, дата виконання зобов'язання є 29.12.2023 р
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення пені за період 27.11.2020 по 30.04.2023, у зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Так, згідно з розрахунку наданого відповідачем, який перевірено судом, розмірі пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати від простроченої суми грошового зобов'язання визначеного рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 23 жовтня 2023 року у справі 711/328/21, що підлягає стягнення з відповідача на користь позивача за період з 01.05.2023 (за один рік до подання позовної заяви) по 29.12.2023 (виконання рішення суду від 23.10.2023), в розмірі 5 885,48 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 1941,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 9988,72 грн., пеню в розмірі 5885,48 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених вимоги в розмірі 664,82 грн. (54,89%)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 207,525, 526, 530, 625, 629, 634,638, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 280-282, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна», про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 1941,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 9988,72 грн., пеню в розмірі 5885,48 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 664,82 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго Україна», ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33.
Повний текст рішення складено: 31.12.2024.
Суддя: