Справа №760/1610/25
1-кс/760/1858/25
23 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , психолога ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 22.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001185 у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Житомирської області, громадянина України, який отримує повну середню освіту та навчається у ліцеї №30 м. Житомир, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001185 від 22.11.2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Встановлено, що 12.11.2024, громадянин України ОСОБА_7 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, знаходячись в м. Житомир Житомирської області, більш точний час та місце розслідуванням не встановлено, за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» встановив контакт та вступив у злочинну змову з невстановленою розслідуванням особою, користувачем облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », з метою вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки, внаслідок чого виник злочинний умисел на вчинення терористичного акту.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, перебуваючи в м. Житомир Житомирської області, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення терористичного акту, в період з 12.11.2024 по 20.11.2024, точний час та місце розслідуванням не встановлено, під час особистої розмови запропонував своєму знайомому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за грошову винагороду виготовити саморобний вибуховий пристрій.
Перебуваючи в м. Житомир Житомирської області, громадянин України ОСОБА_7 , не раніше 12.11.2024, більш точне місце та час не встановлені, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» отримав від невстановленої особи, користувачем облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », детальні інструкцїі по виготовленню саморобного вибухового пристрою, а саме щодо способу та засобів, які для цього потрібно, а також, щодо методів дотримання конспірації під час підготовки до вчинення терористичного акту.
При, цьому громадянин України ОСОБА_7 , усвідомлював, що виготовлений ним саморобний вибуховий пристрій, буде використаний іншою особою для вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини.
На виконання вищевказаних інструкцій користувача облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », громадянин України ОСОБА_7 , з метою конспірації, під час підготовки до вчинення терористичного акту, надав вказівку ОСОБА_11 підшукати для найму квартиру.
14.11.2024 ОСОБА_11 на виконання вказівки ОСОБА_7 підшукав та орендував квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі діючи умисно, перебуваючи в м. Житомир Житомирської області, 19.11.2024, більш точний час не встановлено, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на вчинення терористичного акту, виконуючи детальні інструкції користувача облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », громадянин України ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в ТРЦ «Глобал UA» за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77 придбали сім-карту мобільного оператору Vodafone з номером НОМЕР_1 та в магазині «Comfy», який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77 придбали мобільний телефон «Sigma» для подальшого виготовлення на ix основі саморобного вибухового пристрою, шляхом розбирання мобільного телефону та внесення в його конструкції істотних змін, а саме: від'єднання дротів від динаміків мобільного телефону, з метою подовження дротів, для подальшої можливості під'єднання до дротів електронного сірника.
Після цього, 19.11.2024 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу виконуючи детальні інструкції невстановленої особи користувача облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », в проміжок часу з 16 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв., більш точний час розслідуванням не встановлено, громадянин України ОСОБА_7 разом із ОСОБА_11 прибули до орендованої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де розібрали мобільний телефону та внесли в його конструкцію істотні зміни, а саме: від'єднали дроти від динаміків мобільного телефону та подовжили їх, після вказаного викликали службу таксі «Bolt» та вирушили з міста Житомир до міста Києва.
Прибувши за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 6, більш точний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_7 разом із ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на вчинення терористичного акту, виконуючи детальні інструкції користувача облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », залишили в кущах за адресою: АДРЕСА_4 , заздалегідь підготовлений мобільний телефон з сім-картою мобільного оператору Vodafone з номером НОМЕР_1 , для його подальшого використання при вчиненні кримінального правопорушення проти громадської безпеки, а саме: терористичного акту іншою особою. Після вказаного, перебуваючи в м. Київ, більш точне місце та час не встановлені, громадянин України ОСОБА_7 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» відзвітував невстановленій особі, користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_10 », про місце залишення ним та ОСОБА_11 заздалегідь підготовленого мобільного телефону для вчинення терористичного акту, та повернулися з м. Києва до м. Житомира на орендовану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Після чого, 22.11.2024 за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська 4/16, поблизу Штабу ДФТГ Лівий Берег, між автомобілями Subaru Forester, зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_2 та автомобілем Audi A4, білого кольору із номерним знаком НОМЕР_3 , невстановленими особами, які діяли за попередньою змовою з особою на ім'я « ОСОБА_12 » та особою під псевдонімом « ОСОБА_10 », установлено саморобний вибуховий пристрій, у механізмі якого використали придбані ОСОБА_13 електронні сірники, а також використали придбані ОСОБА_7 та ОСОБА_11 перероблений мобільний телефон та сім-картку мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_1 . В наслідок чого, саморобний вибуховий пристрій невстановленою особою дистанційно приведено в дію, що призвело до його підриву та вибуху, яким завдано смерті ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Малина, Житомирської області, громадянин України, зареєстрований иза адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , обґрунтовано підозрюється у пособництві терористичного акту, а саме: вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що призвело до загибелі людини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.
29.11.2024 об 10 год. 35 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
29.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
30.11.2024 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_15 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується о 24 год. 00 хв. 27.11.2025 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001185 продовжено до трьох місяців, тобто до 28 лютого 2024 року.
Вищевказані докази, що зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, тобто підозра стосовно останнього є обґрунтованою.
На даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, які виправдовують тримання під вартою:
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_7 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або до довічного позбавлення волі, тому підозрюваний ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або окупованої території. Також слід врахувати вік підозрюваного, який в умовах воєнного стану може безперешкодно виїхати за межі України, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Також ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, а саме те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування. У разі не продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо інструктажу на вчинення терористичного акту), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування свої покази, однак їм можливо відомі обставини вчинення злочину. Також зможе повідомити іншу підозрювану в цьому кримінальному провадженні, яка вже переховується від органів досудового розслідування, щодо відомих йому матеріалів кримінального провадження. Поряд з цим, на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі особи, причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, у разі не продовження до нього запобіжного заходу, зможе попередити інших невстановлених осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому у випадку не продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, у тому числі шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та експертів залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Водночас, ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній, діючи умисно, брав участь у пособництві терористичного акту, а саме: вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що призвело до загибелі людини. Також слід враховувати особу підозрюваного, стосовно якого здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні №22024060000000177 від 20.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, в якому щодо нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без продовження вказаного запобіжного заходу у останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_16 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та дія якого триває до теперішнього часу, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є те, що внаслідок складності кримінального провадження для повного та неупередженого розслідування необхідно провести ще низку слідчих та процесуальних дій: отримати висновки судових експертиз, щодо вилучених предметів під час проведення оглядів місця події, провести їх аналіз, в разі встановлення нових обставин провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження; виконати з підозрюваним та їх захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Враховуючи зазначене, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра пред'явлена ОСОБА_7 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просила продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та прийняти ряд процесуальних рішень, і, вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, вважали застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є спів мірним та пропорційним особі підозрюваного враховуючи неповнолітній вік підозрюваного. Додатково повідомив, що до прокуратури направлено для погодження угоду про визнання винуватості. З огляду на викладене просили суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Законний представник та психолог підтримали думку захисника, просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст.199 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 22.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001185 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України та ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
29.11.2024 об 10 год. 35 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.ст. 208-211 КПК Ураїни.
29.11.2024, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_7 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами обшуків від 27.11.2024 та від 25.11.2024,
- протоколами допитів свідків ОСОБА_17 від 25.11.2024, ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від 26.11.2024, ОСОБА_22 від 28.11.2024;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за участі свідків ОСОБА_22 від 28.11.2024, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 від 26.11.2024;;
- протокол огляду місця події від 22.11.2024, а саме ділянки місцевості за адресою АДРЕСА_5 ;
- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, тобто пособництва терористичного акту, а саме: вчиненні вибуху, який створив небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що призвело до загибелі людини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 3 ст. 258 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний є неповнолітнім, має задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме має постійне місце проживання, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отримує повну середню освіту та навчається у ліцеї №30 м. Житомир.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного. Підозрюваний джерела прибутку не має.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання встановлено, що відносно ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні №22024060000000177 від 20.11.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.258 КК України та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду клопотання, у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану та призвів до загибелі людини. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний суспільно-корисною діяльністю не займається, є неповнолітньою особою та має право виїзду за межі державного кордону України у період дії воєнного стану.
Стороною обвинувачення, також, доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, перебуваючи без процесуального обмеження, підозрюваний ОСОБА_7 матиме змогу знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою) листування щодо інструктажу на вчинення терористичного акту, сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, особливо враховуючи специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні.
Слідчий суддя, також, враховує що під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 може впливати у будь-який спосіб на свідків та іншу підозрювану у вказаному кримінальному провадженні, яка вже переховується від органів досудового розслідування щодо відомих йому матеріалів кримінального провадження з метою зміни нею показань в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_7 може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Слідчий суддя, також, приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_7 не працевлаштований та не має офіційного джерела прибутку, а вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення пов'язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та отриманням грошових коштів за вчиненні дій, визначених «куратором». Не можна залишити поза увагою і той факт, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.258 КК України в маках іншого кримінального провадження, № 22024060000000177 від 20.11.2024, що вказує на систематичність злочинної спрямованості ОСОБА_7 та відсутність каяття.
З огляду на викладене в судовому засіданні встановлено, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати.
Вимогами ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
30.11.2024, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 27 січня 2025 року включно із визначенням розміру застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
20.01.2025, постановою керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28 лютого 2025 року включно.
Досудове розслідування до цього часу не закінчено у зв'язку з тим, що слід провести ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу, зокрема:
- провести судові експертизи, щодо вилучених предметів під час проведення оглядів місця події;
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд необхідних слідчих процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_7 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти громадської, вчиненого в умовах воєнного стану, що спричинив загибель людини у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та не вбачає підстав задля зміни застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України та продовжується в межах строку досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, які продовжують існувати, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та не перевищують встановлений ст. 197 КПК України сукупний строк, враховуючи, що прокурором доведено, що обставини, визначені ч. 3 ст. 199 КПК України.
Керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд зазначає, що розмір застави, визначений ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30.11.2024 як альтернативний запобіжний захід не змінюється та не потребує повторного визначення, отже слідчий суддя не вбачає підстав задля зміни розміру застави у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_7 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування строком на 37 діб по 28 лютого 2025 року включно.
Розмір застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172, визначений ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 30 листопада 2024 року - залишити без змін.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у вказаному кримінальному провадженні;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України (за наявності таких документів).
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_7 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє по 28 лютого 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1