печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60110/24-п
23 січня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий,
за ст. 185 КУпАП, -
Учасники судового провадження:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 581868 вбачається, що 16.11.2024 об 11 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Еспланадна, 30, ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме на законну вимогу поліцейського відмовився прослідувати до ВЛК та отримати повістку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні проти обставин, викладених у протоколі категорично заперечив, суду пояснив, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП не вчиняв, злісної непокори вимозі поліцейському зі свого боку не допускав. Натомість, складений відносно нього адміністративний матеріал не містить належних та допустимих доказів його вини. Свої аргументи та доводи виклав у письмових поясненнях, які просив долучити до матеріалів справи.
Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з'ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної законної вимоги поліцейського.
З даної норми вбачається, що вказане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
При цьому суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, не зазначено, від кого саме (прізвище, ім'я, по-батькові, посада, звання) була пред'явлена дана вимога і у зв'язку з чим, та оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Крім того, не вказано у чому конкретно полягала злісна непокора ОСОБА_1 такій вимозі, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення. Фактично працівник поліції, який складав протокол обмежився загальними фразами, з яких неможливо встановити об'єктивну сторону адміністративного правопорушення .
Відповідно до п. 3 п.п «а» ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього , що не було дотримано в частині конкретизації інкримінованих дій.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, працівником поліції в порушення вимог ст. 251 КУпАП не надано беззаперечних доказів вини останнього, зокрема, не залучено свідків, не долучено відео з боді камер поліцейських.
Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що інспектором патрульної поліції не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст. 185 КУпАП, про які вказано в протоколі.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи, що формулювання обставин правопорушення та кваліфікація дій ОСОБА_1 як вони викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 581868 від 16.11.2024 не відповідають диспозиції ст. 185 КУпАП, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 185, 247, 283-287 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА