ЄУН 193/94/25
Провадження № 3/193/66/25
іменем України
23 січня 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участі секретаря судового засідання Хомич Н. О., особи, що притягується до адімінстративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоселівки Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, маюча на утриманні трьох неповнолітніх дітей, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173- 2 КУпАП,
16.01.2025 інспектором СРПП ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Гапликом О. О. щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ВАД №648402 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом того, що 16.01.2025 близько 14 год 25 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловленні на його адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю неповнолітнього потерпілого.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному визнала та пояснила, що цього дня вона перебувала у гостях у свого знайомого, де вона вживала алкогольні напої. Через деякий час прийшов її син та почав говорити щоб вона йшла додому, вони пішли із сином разом додому, де вони посварились та лаялись нецензурною лайкою, справді в ході сварки вона кинула у його сторону чашкою, однак не потрапила. Вину у скоєному визнає, просить суворо не карати.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення, що складений уповноваженим суб'єктом та містить детальний виклад обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення;
- протоколом про прийняття заяви та письмової поясненнями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , надані в присутності матері - ОСОБА_1 , в яких вказав, що цього дня 16.01.2025 його мати перебувала у гостях у сусіда, де вживала алкогольні напої, він пішов туди і забрав її, прийшовши разом додому мати намагалась лягти спати, він почав говорити щоб вона більше не вживала алкогольних напоїв, однак вона почала себе агресивно поводити, кричати, лаятись нецензурною лайкою та кидатись посудом у його сторону, після таких дій він зателефонував до поліції (а.с. 4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка письмово вказала, що 16.01.2025 вона перебуваючи у алкогольному сп'янінні, її син почав робити їй зауваження з приводу її стану, після чого у них виникла сварка (а.с. 2)
- витягом із ІТС ІПНП України від 16.01.2025 за № 218 (а.с.5)
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції, зокрема і ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за що передбачається можливість накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Сукупність вищевказаних доказів, що є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП за ознаками діяння, вчинення домашнього насильства психологічного характеру, вчинене стосовно неповнолітньої особи.
Беручи до уваги викладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, зокрема можливий негативний вплив на дитину, який став потерпілим від домашнього насильства з боку матері, а також вчинення нею правопорушення перебуваючи у алкогольному сп'янінні, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, у вигляді мінімального штрафу, що на переконання суду забезпечить виконання завдань КУпАП.
Оскільки кривдниця ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за вчинення домашнього насильства і на переконання суду її дії не носили завідомо агресивний та насильницький характер щодо потерпілого, її неповнолітнього сина (15 років), та має окрім нього на утриманні ще двох малолітніх дітей, яких виховує самостійно, усвідомлення нею причини, що призвела до насильницької поведінки, суд оцінивши її ціннісні орієнтири та моральні устої в сім'ї, рівень її самооцінки та інтелектуальні здібності, дійшов переконання про відсутність підстав для її направлення на проходження у порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП, корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство у сім'ї.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок. (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл.ОТГс.Софіївк/21081100, розрахунковий рахунок UA878999980313000106000004501, код ЄДРПОУодержувача 37988155, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ одержувача 37993783, МФО банку 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. В.Томинець