Справа № 183/568/25
№ 1-кп/183/428/25
24 січня 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12024046350000352 від 21 грудня 2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська (нині м. Дніпро), громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді майстра відділення регламенту та ремонту ремонтного взводу ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
У відповідності до обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2025, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді майстра відділення регламенту та ремонту ремонтного взводу ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , в липні 2024 року, більш точний час під судового розгляду не встановлений, перебував у невстановленому під час судового розгляду місці. У вказаний час та невстановленому під час судового розгляду місці у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на придбання та в подальшому використання завідомо підробленого документу, а саме посвідчення водія з категоріями «В», «С». З цією метою ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому під час судового розгляду місці, невстановленим способом, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуск громадян до керування транспортними засобами», а саме п. 16, згідно з яким посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, придбав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 на своє ім'я. Згідно з інформацією, що відображена у вказаному посвідченні водія на право керування транспортними засобами, які відносяться до категорії: «В», «С», посвідчення видано 06.07.2024 установою ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_3 та містить його фотозображення.
20 грудня 2024 року приблизно о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки "ЗАЗ Славута", номерний знак НОМЕР_4 , на перехресті автошляхів Е-105 (90 км.) та с. Орлівщина Самарівського району Дніпропетровської області, на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліції України» та ПКМУ №1455/1456 був зупинений працівниками ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області. Після чого працівник поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , на підставі Закону України «Про Національну поліцію» запропонував ОСОБА_3 пред'явити посвідчення водія, що надає право керування транспортним засобом.
Після чого ОСОБА_3 , 20 грудня 2024 року приблизно о 16 годині 47 хвилин на узбіччі на перехресті автошляхів Е-105 (90 км.) та с. Орлівщина Самарівського району Дніпропетровської області, на законні вимоги працівниками ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про пред'явлення документів, з метою введення в оману працівника поліції щодо наявності у нього права керування транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказаний офіційний документ є підробленим, що у встановленому законом порядку він не здавав теоретичних і практичних іспитів на отримання водійського посвідчення та посвідчення на право керування транспортними засобами у ТСЦ 1242 не отримував, пред'явив працівникам поліції підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 на право керування транспортними засобами, які відносяться до категорій: «В», «С» на своє ім'я, чим здійснив використання завідомо підробленого документа, чим фактично використав вказаний вище підроблений документ (посвідчення водія).
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у використанні завідомо підробленого документа при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом враховується, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується з позитивної сторони.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи, або пробаційного нагляду, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування, у зв'язку з чим суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Також, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу у вказаному вище розмірі буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.07.2024 ТСЦ №91242, необхідно скасувати.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 2387,70 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-24/51970-ДД від 25.12.2024).
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 680 гривень 00 копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.07.2024 ТСЦ №91242 - скасувати.
Речові докази - посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.07.2024 ТСЦ № 91242, ДВД-диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського за 20 грудня 2024 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2387 гривні 70 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1