ЄУН № 201/8542/24
Провадження № 2/201/500/2025
Іменем України
23 січня 2025 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря - Тоцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про надання додаткового строку на прийняття спадщини,
Позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Асовиця Комаричського район Брянської області російської федерації помер її батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі №641/6813/23 від 09.01.2024р. встановлено факт смерті спадкодавця.
07.03.2024р. Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видано відповідне свідоцтво про смерть.
Позивачка як спадкоємець І черги за законом 21.05.2024р. звернулася до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Постановою № 1268/02-31 від 23.05.2024р. державного нотаріуса Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленкова В.С. позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, через пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, просить визначити їй додатковий, тривалістю три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Подала заяву про розгляд справи без її участі, просить позов задовольнити.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
З урахуванням неявки сторін, засідання відбувалося за відсутності обох сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до положень ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним передати дану справу на розгляд іншого суду (за підсудністю) з наступних підстав.
Позивачка, звертаючись до суду, зазначила, що спадкодавець, згідно Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав від 17.07.2024р. №387146366, є власником 2/6 часток квартири АДРЕСА_1 .
Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
В п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013р. судам роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у Приморському районі цього міста.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з неможливістю судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022р. № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з неможливістю судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022р. № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Приморського району м. Маріуполя Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Приймаючи до уваги, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір знаходиться поза межами Центрального (Жовтневого) району м. Маріуполя, Донецької області, дана цивільна справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська та підлягає передачі за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 187, 260, 353ЦПК України, суддя,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про надання додаткового строку на прийняття спадщини - передати за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (49128, м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, вул. Коробова, 6).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева