Рішення від 08.01.2025 по справі 927/378/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2025 року справа № 927/378/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 02910114, в інтересах держави в особі позивача: Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код 00032945

до відповідача-1: Акціонерного товариства “Укртелеком», вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код 21560766

до відповідача-2: Борзнянської міської ради Чернігівської області, вул. П. Куліша, 104, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

до відповідача-3: Акціонерного товариства “Укрпошта», вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, код 21560045

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації (код 23000089, вул. Г.Полуботка,70, м. Чернігів, 14013)

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

Головне управління ДСНС України в Чернігівській області (код 38590042, пр-т Миру,190-а, м. Чернігів, 14000)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Юзвак Л.Б.;

від позивача: Помаз В.В., представник, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від відповідача-1: Полегенько К.А., адвокат, довіреність № 9261 від 09.01.2024;

від відповідача-2: не прибув;

від відповідача-3: Коротенко М.М., адвокат, довіреність № 081124-01/Р-121 від 08.11.2024;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: не прибув;

встановив:

18.04.2024 першим заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства “Укртелеком» та Борзнянської міської ради Чернігівської області про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 92328А, розташованим за адресою: вул. Куліша П., 100, м. Борзна, Чернігівської області, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коропської селищної ради від 06.12.2004 № 91 “Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. П. Куліша, 100 та по вул. Леніна, 19 в м. Борзні» у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком» права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, площею 55,0 кв. м, розташоване у підвалі трьохповерхового нежитлового приміщення за адресою: вул. Куліша П., 100, м. Борзна, Чернігівської області;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 21.12.2004 серії САА № 826512, виданого рішенням виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 06.12.2004 № 91;

- скасування рішення реєстратора Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації Юрченко Н.В. від 21.12.2004, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 3201814;

- зобов'язання Акціонерного товариства “Укртелеком» (код 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, розташовану за адресою вул. Куліша П., 100, м. Борзна, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код 00032945).

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що, на його думку, передача у власність Акціонерному товариству “Укртелеком» захисної споруди цивільного захисту відбулась всупереч вимогам законодавства України, згідно яких захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття) державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2024; до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено: Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації та Головне управління ДСНС України в Чернігівській області; учасникам справи встановлено строки для подання письмових заяв по суті.

Ухвала суду від 22.04.2024 учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів (а.с. 124-129 т. 1).

25.04.2024 від третьої особи-1 через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення від 24.04.2024, у яких третя особа-1 повідомила про те, що Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації не є суб'єктом приватизації; під час проведення приватизації суб'єкта господарювання ВАТ “Укртелеком» до Департаменту не було звернень щодо надання інформації про наявність у його підпорядкуванні захисних споруд; згідно із обліковими даними спірне протирадіаційне укриття знаходиться на балансі АТ “Укртелеком». Третя особа-2 просить суд розгляд справи провести без участі його представника (а.с. 130-132 т. 1).

08.05.2024 від відповідача-1 через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов від 08.05.2024, у якому відповідач-1 просить відмовити в позові в повному обсязі. Відповідач-1 зазначає про відсутність підстав представництва інтересів держави в особі позивача; вважає, що вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на нежитлові будівлі, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, які виконані на час звернення з позовом до суду не є ефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння. Відповідач-1 повідомив про те, що 2/5 будівлі №100 по вул. П. Куліша в м. Борзна Чернігівської області належить на праві власності Акціонерному товариству “Укрпошта». Приміщення № 78, 79, 80, 81, 82, 83 загальною площею 36 кв. м, у яких розташована захисна споруда, знаходяться у спільній сумісній власності Акціонерного товариства “Укртелеком» та Акціонерного товариства “Укрпошта». Відповідач-1 зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом захисної споруди.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначає про те, що прокурором належними та допустимими доказам и не доведено, що спірна захисна споруда побудована площею 55 кв. м та в подальшому відчужена з державної власності у приватну власність Акціонерного товариства “Укртелеком». Приміщення захисної споруди не є ізольованими приміщеннями і не є самостійними об'єктами нерухомого майна. Відповідач-1 повідомив про те, що спірне протирадіаційне укриття призначене для укриття працівників цеху телекомунікаційних послуг, тобто працівників відповідача-1.

Також у відзиві на позов відповідач-1 зазначає про сплив строку позовної давності щодо заявлених прокурором позовних вимог та просить суд продовжити строк подачі відзиву на позов на один день, оскільки 07.05.2024 була відсутня можливість направлення відзиву на позов через систему “Електронний суд» (а.с. 140-161 т. 1).

08.05.2024 від третьої особи-2 через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення від 08.05.2024, у яких третя особа-2 повідомила про те, що Головне управління ДСНС України в Чернігівській області не є суб'єктом приватизації, згідно даних інформаційної системи за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна, Чернігівської області, обліковується протирадіаційне укриття № 92328-А, балансоутримувачем якого є Акціонерне товариство “Укртелеком». Третя особа-2 просить суд розгляд справи провести без участі його представника (а.с. 187-188 т. 1).

10.05.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від 09.05.2024 (подана в установлений судом строк), у якій прокурор повідомив, що належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів позивача. Прокурор зазначив, що перебування спірної захисної споруди у приватній власності є недопустимим та може призвести до введення власником даного приміщення обмежень щодо користування ним під час небезпеки населенням, що створюватиме реальну загрозу для їх життя та здоров'я. Прокурор вказує, що у зазначеному випадку допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні захисної споруди цивільного захисту, цивільний оборот якої обмежено, вірним та ефективним способом захисту інтересів держави також буде подання саме негаторного позову, який може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця об'єкту цивільного захисту. Таким чином у даних правовідносинах строк позовної давності, про який заявлено відповідачем-1, не застосовується. Прокурор зазначив про те, що наявність відповідної технічної документації на окреме приміщення (протирадіаційне укриття) спростовує всі доводи, наведені у відзиві на позов щодо неможливості визначення даної захисної споруди як окремого об'єкту (а.с. 194-207 т. 1).

13.05.2024 від відповідача-1 через систему “Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив (подані в установлений судом строк), у яких відповідач-1 зазначив про те, що прокурором не наведено жодних підстав для визнання недійсним та скасування наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 189 від 09.08.2004, відповідно до якого у ВАТ “Укртелеком» виникло право власності на 3/5 будівлі за адресою вул. П.Куліша, 100, м. Борзна Чернігівської області. У свою чергу, саме цей документ є однією з головних підстав видачі оскаржуваного рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 просить суд поновити процесуальний строк для приєднання до матеріалів справи копії технічного паспорту на будівлю за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна Чернігівської області, технічного паспорту на захисну споруду № 92328А та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень АТ “Укртелеком» на 3/5 будівлі (а.с. 223-228 т. 1).

13.05.2024 на електронну пошту суду від відповідача-2 надійшла заява № 689 від 13.05.2024 про визнання позову, у якій відповідач-2 повністю визнає заявлені прокурором позовні вимоги, просить розгляд справи провести без участі його представника (1-3 т. 2).

15.05.2024 до суду від відповідача-2 засобами поштового зв'язку надійшла заява про визнання позову № 689 від 13.05.2024. Її зміст аналогічний заяві, направленій 13.05.2024 на електронну пошту суду (а.с. 6-7 т. 2).

17.05.2024 від позивача надійшли письмові пояснення № 10-25-12651 від 08.05.2024, які суд розцінює як відповідь на відзив у розумінні ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, у якій позивач повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі і зазначив про те, що оформлення та реєстрація за ВАТ “Укртелеком» права власності на нежитлову будівлю по вул. П. Куліша, 100, в м. Борзна, у якому розташована захисна споруда цивільного захисту є протиправним. Спірна захисна споруда не могла бути внесена до статутного фонду ПАТ “Укртелеком» на праві приватної власності (а.с. 10-15 т. 2).

У підготовчому засіданні 21.05.2024 суд задовольнив клопотання відповідача-1 про продовження строку подачі відзиву на позов на один день, поновив строк для подання відзиву та прийняв відзив на позов до розгляду.

Суд залучив до матеріалів справи подані третьою особою-1 письмові пояснення від 24.04.2024, надані третьою особою-2 письмові пояснення від 08.05.2024, відповідь на відзив прокуратури від 09.05.2024, заперечення на відповідь на відзив відповідача-1, письмові пояснення позивача від 08.05.2024.

У зв'язку із оголошеною повномасштабною повітряною тривогою по всій території України, зокрема, у Чернігівській області, у підготовчому засіданні 21.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024, про що відповідача-2 та третіх осіб повідомлено ухвалою суду від 21.05.2024. Вказана ухвала направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів.

03.06.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшло клопотання від 31.05.2024 про залучення до участі у справі співвідповідача, у якому прокурор просить залучити до участі у справі відповідачем Акціонерне товариство “Укрпошта» (код 21560045) (а.с. 72-77 т. 2).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що додатковим вивченням Державного реєстру нерухомого майна установлено, що будівля № 100 по вул. П. Куліша у м. Борзна на праві спільної часткової власності належить АТ “Укртелеком» (3/5) та АТ “Укрпошта» (2/5).

До 3/5 частки в 3-поверховому будинку 100 по вул. П. Куліша у м. Борзна, яке на праві спільної часткової власності належить АТ “Укртелеком», відноситься: на 1-му поверсі: кімнати 1-18 площею 0,6 кв.м., 1-19 площею 53,3 кв.м., 1-20 площею кв.м., 1-21 площею 15,0кв.м., 1-25 площею 14,0 кв.м., 1-26 площею 9,0 кв.м., 1-27 площею 4,9 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-38 площею 10,1 кв.м., 1-39 площею 20,1 кв.м., 1-40 площею 13,4 кв.м., 1-41 площею 1,0 кв.м., 1-45 площею 13,9 кв.м., 1-46 площею 0,6 кв.м., 1-47 площею 13,3 кв.м., 1-48 площею 29,7 кв.м., 1-49 площею 13,3 кв.м., 1-50 площею 15,8 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 33,5 кв.м., на 3-му поверсі: кімнати 1-57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,67,68,69 загальною площею 478,9 кв.м., в підвалі “Пд»: кімнати 73 площею 8,2 кв.м., 1-75 площею 44,4 кв.м., 1-76 площею 3,1 кв.м., 1-77 площею 10,3 кв.м., 1-85 площею 11,2 кв.м., 1-86 площею 17,4 кв.м., 1-90 площею 19,6 кв.м., 1-91 площею 20,0 кв.м. Площа загального користування 210,8 кв.м. Загальна площа - 1115,4 кв.м.. 1/2 частини енергобази “Б», 1/2 частини гаражу “Г», 1/2 частини убиральні “У», 1/2 частини огорожі №1-2.

Реєстрація права власності за АТ “Укрпошта» здійснена на підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно САС № 076062 від 02.07.2009, виданого виконкомом Борзнянської міської ради. До 2/5 частки в 3-поверховій будівлі відноситься: на 1-му поверсі: кімнати 1-5 площею 9,1 кв.м., 1-6 площею 11,6 кв.м., 1-7 площею 12,5 кв.м., 1-9 площею 39,3 кв.м., 1-8 площею 21,6 кв.м., 1-22 площею 28,3 кв.м., 1-23 площею 13,6 кв.м., 1-24 площею 109,1 кв.м., 1-2 площею 12,0 кв.м., 1-3 площею 7,1 кв.м., 1-4 площею 5,2 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-29 площею 8,6 кв.м., 1-30 площею 10,1 кв.м., 1-31 площею кв.м., 1-32 площею 10,1 кв.м., 1-33 площею 11,0 кв.м., 1-34 площею 8,6 кв.м., 1- 36 площею 20,3 кв.м., 1-37 площею 10,3 кв.м., 1-51 площею 14,4 кв.м., 1-52 площею 14,4 кв.м., 1-53 площею 14,4 кв.м., 1-55 площею 14,7 кв.м., .1-56 площею 15,3 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 41,7 кв.м., підвал “Пл»: кімнати 1-88 площею 35,9 кв.м., 1-93 площею 56,6 кв.м., 1-94 площею 15,0 кв.м., 1-96 площею 15,3 кв.м. Площа загального користування - 138,9 кв.м. Загальна площа - 735,1 кв.м.

Згідно із технічним паспортом на нежитлову будівлю № 100 по вул. Куліша у м. Борзна та технічного паспорта на спірну захисну споруду -ПРУ № 92328А, виготовлених на замовлення АТ “Укртелеком» 28.05.2014 та 17.09.2013 відповідно, до захисної споруди відносяться кімната 78 площею 10,32 кв.м., кімната 79 - 2,4 кв.м., кімната 80-2,4 кв.м., кімната 81-3,4 кв.м., кімната 82 - 2,3 кв.м.

Відповідно до акту розподілу будівель та приміщень між ВАТ “Укртелеком» та УДППЗ “Укрпошта» від 01.11.2008 кімнати 78, 79, 80, 81, 82 серед інших приміщень віднесені до приміщень, які знаходяться в загальному користуванні (в рівних частинах).

На думку прокурора, неможливо однозначно стверджувати, що право власності на спірне майно зареєстровано саме за АТ “Укртелеком» або АТ “Укрпошта», оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено лише загальний розмір площ приміщень загального користування, які по своїй суті є спільною сумісною власністю вказаних товариств.

03.06.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку та приєднання доказів до матеріалів справи від 31.05.2024, у якому прокурор просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та поновити Ніжинській окружній прокуратурі процесуальний строк на подання доказів у справі; приєднати до матеріалів справи наступні докази: копію запиту до Борзнянської дільниці Ніжинського МБТІ від 30.05.2024 та копію відповіді Борзнянської дільниці Ніжинського МБТІ від 30.05.2024 (а.с. 96-99 т. 2).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що АТ “Укртелеком» зазначено про різне визначення площі захисної споруди у технічній та обліковій документації. З метою додаткового документального обґрунтування доводів, наведених у позові, прокурором підготовлено та скеровано до Борзнянської дільниці Ніжинського МБТІ запит про уточнення даних. За повідомленням Борзнянської дільниці Ніжинського МБТІ загальна площа захисної споруди визначена вірно з урахуванням зовнішніх та внутрішніх площ приміщення - 55,0 кв. м, а 36,0 кв. м є внутрішньою площею приміщення.

04.06.2024 у підготовчому засіданні суд протокольно задовольнив клопотання Ніжинської окружної прокуратури про поновлення процесуального строку на подання доказів, визнав причини пропущення процесуального строку для подання доказів поважними та поновив прокурору цей строк, долучив до матеріалів справи подані докази та прийняв їх до розгляду.

У підготовчому засіданні 04.06.2024 суд відклав вирішення клопотання Ніжинської окружної прокуратури про залучення до участі в справі співвідповідача - АТ “Укрпошта» на наступне судове засідання.

У підготовчому засіданні 04.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 16.07.2024, про що відповідача-2 та третіх осіб повідомлено ухвалою суду від 04.06.2024. Вказана ухвала направлена учасникам справи в їх електронні кабінети.

Ухвалою суду від 16.07.2024 залучено до участі у справі співвідповідача - Акціонерне товариство “Укрпошта» (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, код 21560045), продовжено строк підготовчого провадження на 29 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.08.2024, 13:30.

Ухвала суду від 16.07.2024 направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів.

22.07.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла заява, у якій прокурор повідомив про направлення копії позовної заяви з доданими документами АТ “Укрпошта» (а.с. 152-154 т. 2).

26.07.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про зміну предмету позову, у якій прокурор доповнив позовні вимоги та просить суд додатково до первісно заявлених вимог і визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.06.2009 № 55-3 щодо оформлення права державної власності на 2/5 частини нежитлової трьохповерхової будівлі загальною площею 9735,1 кв. м, частину гаражу “Г» по вул. П. Куліша, 100, м. Борзна за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку на праві повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта»; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 02.07.2009 серії САС № 076062, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.06.2009 № 55-3; скасувати рішення реєстратора Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації Заєвської В.П. від 02.07.2009, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 9201814; зобов'язати Акціонерне товариство “Укрпошта» повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, розташовану за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна, Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (а.с. 156-163 т. 3).

Подане клопотання обґрунтоване тим, що оскільки приміщення протирадіаційного укриття № 92328А відноситься до приміщень загального користування, зобов'язання щодо його повернення має бути покладено спільно на АТ “Укртелеком» та АТ “Укрпошта» , а скасування рішення виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.06.2009 № 55-3, рішення реєстратора Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації Заєвської В.П. від 02.07.2009 та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 02.07.2009 серії НОМЕР_1 є необхідним доповненням позовних вимог.

Згідно з частиною ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що клопотання про зміну предмету позову подане під час підготовчого засідання з урахуванням приписів ч. 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Розгляд справи проводиться з урахуванням поданого прокурором клопотання про зміну предмету позову.

01.08.2024 від відповідача-3 через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач-3 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-3 повідомив про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивача. Відповідач-3 вказав на те, що на момент реєстрації права державної власності на спірну захисну споруду цивільного захисту вона не перебувала у володінні відповідача-3 та необліковувалась на його балансі, а відповідно не могла бути передана до статутного капіталу АТ “Укрпошта». Зазначив, що кімната 78 площею 10,32 кв.м., кімната 79 площею 2,4 кв.м., кімната 80 площею 2,4 кв.м., кімната 81 площею 3,4 кв.м., кімната 82 площею 2,3 кв.м не належать до приміщень загального (спільного) користування АТ “Укрпошта» (а.с. 186-196 т. 3).

01.08.2024 від Ніжинської окружної прокуратури надійшла заява, до якої прокурором додано докази сплати судового збору за подання клопотання про зміну предмету позову (а.с. 221-222 т. 3).

01.08.2024 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» від Акціонерного товариства “Укрпошта» надійшла заява від 01.08.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у якій відповідач-3 просить суд забезпечити проведення судового засідання 06.08.2024 у справі №927/378/24 у режимі відеоконференції, проведення якого доручити Господарському суду Сумської області. У разі відсутності вільного залу в Господарському суду Сумської області - постановити ухвалу про участь заявника у судовому засіданні у режимі відеоконференції в іншому суді м. Суми, у якому буде вільний зал на призначений час слухання справи (а.с. 226-227 т. 3).

Ухвалою суду від 02.08.2024 у задоволенні заяви від 01.08.2024 Акціонерного товариства “Укртелеком» відмовлено.

02.08.2024 від відповідача-3 через систему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання про зміну предмету позову, у яких відповідач-3 вказав про те, що у поданому клопотанні про зміну предмету позову прокурором одночасно змінено як предмет, так і підстави позову, що не допускається в силу прямої заборони згідно приписів ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач-3 просить відмовити у прийнятті клопотання прокурора про зміну предмету позову (а.с. 235-239 т. 3).

05.08.2024 від Ніжинської окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача-3, у якому прокурор повідомив про те, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в особі позивача. Прокурор зазначив про те, що спірне протирадіаційне укриття віднесене до площ загального користування АТ “Укртелеком» та АТ “Укрпошта» та зареєстроване з недотриманням вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внаслідок недотримання нормативних документів при реєстрації площ загального користування, які по суті є спільним сумісним майном та без виділення часток у спільному майні фактично розподілено між АТ “Укртелеком» та АТ “Укрпошта» (а.с. 1-5 т. 4).

05.08.2024 від відповідача-3 через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов з урахуванням клопотання прокурора про зміну предмету позову, у якому відповідач-3 повідомив про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі позивача. Відповідач-3 вказав на те, що на момент реєстрації права державної власності на спірну захисну споруду цивільного захисту вона не перебувала у володінні відповідача-3 та необліковувалась на його балансі, а відповідно не могла бути передана до статутного капіталу АТ “Укрпошта». Зазначив, що кімната 78 площею 10,32 кв.м., кімната 79 площею 2,4 кв.м., кімната 80 площею 2,4 кв.м., кімната 81 площею 3,4 кв.м., кімната 82 площею 2,3 кв.м не належать до приміщень загального (спільного) користування АТ “Укрпошта». Вказав про те, що балансоутримувачем спірного протирадіаційного укриття є АТ “Укртелеком». Відповідач-3 вказав про те, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту. Також відповідач-3 зазначив, що прокурором при заявленні позовних вимог пропущено строк позовної давності (а.с. 15-34 т. 4).

05.08.2024 від відповідача-3 через систему “Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи 06.08.2024 за відсутності його представника (а.с. 55 т. 4).

У зв'язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові, підготовче засідання 06.08.2024 не відбулося, про що складено акт щодо оголошення повітряної тривоги № 81-24 від 06.08.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 учасників справи повідомлено про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 03.09.2024. Вказана ухвала направлена позивачу, відповідачу-2, відповідачу-3 та третім особам до їх електронних кабінетів.

19.08.2024 через систему “Електронний Суд» від Акціонерного товариства “Укрпошта» надійшла заява, у якій відповідач-3 просить забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 03.09.2024, 13:30 у режимі відеоконференції за участю представника відповідача-3 Коротенко М.М. поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку “EasyCon» (а.с. 72-75 т. 4).

Ухвалою суду від 26.08.2024 заяву Акціонерного товариства “Укрпошта» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.

03.09.2024 від Чернігівської обласної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення, у яких прокурор повідомив про доведеність факту володіння спірною захисною спорудою як відповідачем-1, так і відповідачем-3, яке фактично знаходиться у підвальному приміщенні будівлі. Кімнати, у яких розміщене спірне укриття, віднесені до приміщень, які знаходяться у загальному користуванні відповідача-1 та відповідача-3. Прокурор просить поновити пропущений строк для надання доказів, оскільки докази отримані прокурором лише на стадії підготовчого провадження, повідомив про нестабільну роботу “Електронного суду» у зв'язку з відключеннями електроенергії, активні бойові дії на території Чернігівської області, зокрема, у Ніжинському районі, тому надати документи у визначений процесуальним законом строк було неможливо та просить залучити до матеріалів справи Перелік державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ “Укртелеком», але перебуває на його балансі, Додаток № 45 до Акту передавання до статутного капіталу ПАТ “Укрпошта» (а.с. 97-98 т. 4).

03.09.2024 від прокуратури надійшла заява, у якій прокурор просить суд провести розгляд справи за його відсутності у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою. Не заперечував проти закриття підготовчого провадження (а.с. 163 т. 4).

03.09.2024 відповідачем-1 подано заяву, у якій відповідач-1 просить провести судове засідання без участі його представника у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою (а.с. 164 т. 4).

У зв'язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові, підготовче засідання 03.09.2024 не відбулося, про що складено акт № 106-24 щодо оголошення повітряної тривоги від 03.09.2024.

Ухвалою від 04.09.2024 суд задовольнив клопотання Чернігівської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку на подання доказів, визнав причини пропущення процесуального строку для подання доказів поважними та поновив прокурору цей строк, долучив до матеріалів справи подані докази та прийняв їх до розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу № 927/482/24 до розгляду по суті на 08.10.2024.

Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

13.09.2024 від Чернігівської окружної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зміну предмету позову, у якій прокурор просить суд позовну вимогу, яка зазначена у п.п. 1 п. 5 позовної заяви викласти у такій редакції: визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Городнянської міської ради Чернігівської області від 17.11.2024 № 207 у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92604 площею 43,1 кв. м, розташоване у підвалі адміністративної будівлі за адресою вул. Чорновуса (Чернігівська), 7, м. Городня, Чернігівського району, Чернігівської області.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що до матеріалів справи Чернігівською окружною прокуратурою додано копію технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту № 92604 загальною площею 63,9 кв. м за адресою вул. Чернігівська, 7, м. Городня. 05.09.2024 від представника відповідача АТ «Уктелеком» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорту, виготовленого 15.04.2024 КП «Городнянське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» Городнянської міської ради на замовлення АТ «Укртелеком» на захисну споруду № 92604 загальною площею 43,1 кв. м за адресою вул. Чернігівська, 7, м. Городня. Отже наявні підстави для зміни позовної вимог щодо загальної площі захисної споруди (а.с. 181-184 т. 4).

26.09.2024 від відповідача-1 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від 26.09.2024, у яких відповідач-1 просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подачі доказів та долучити до матеріалів справи постанову Верховного Суду у справі 906/1052/22 від 11.09.2024, позовну заяву Коростишівської окружної прокуратури та врахувати висновки, викладені у вказаній постанові, під час винесення рішення у справі № 927/378/24 (а.с. 191-192 т. 4).

30.09.2024 від відповідача-3 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач-3 повідомив про те, що згідно акту розподілу від 01.11.2008 Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» належить 556,2 кв. м, крім того площі спільного користування 216,64 кв. м, всього 772,84 кв. м. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.07.2009 до 2/5 частки відповідача-3 у трьохповерховій будівлі відноситься 596,2 кв. м основної площі та 138,9 кв. м площі загального користування, всього 735,1 кв. Отже, загальна площа, на яку оформлено право власності згідно свідоцтва про право власності менша на 37,74 кв. м за загальну площу згідно акту розподілу. Відповідач-3 зазначив про те, що спірне приміщення знаходиться у користуванні, володінні, розпорядженні відповідача-1. Повідомив про те, що вимога прокурора про зобов'язання повернути захисну споруду цивільного захисту на користь держави в особі Фонду державного майна України за своєю природою є віндикаційним позовом і до неї застосовується загальна позовна давність у три роки. Згідно з планом заходів з підготовки та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1473-р «Про підготовку та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), позивач був визначений відповідальним за формування переліку таких, що підлягають технічній інвентаризації, захисні споруди, що перебувають у державній власності. Таким чином, позивач за результатами технічної інвентаризації міг та був зобов'язаний дізнатись про наявність спірної захисної споруди. Отже, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача з пропуском строку позовної давності. (а.с. 212-217 т. 4).

01.10.2024 від Акціонерного товариства “Укрпошта» через систему "Електронний суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у якій відповідач-3 просить суд забезпечити участь представника Коротенко М.М. у судовому засіданні, що призначене на 08.10.2024 та у подальших судових засіданнях у режимі відеконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 228-231 т. 4).

Ухвалою суду від 04.10.2024 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання на 07.11.2024, 13:00, у зв'язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці, клопотання відповідача-3 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено. Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

04.10.2024 від відповідача-2 на електронну адресу суду надійшов лист № 1369 від 04.10.2024, у якому відповідач-2 просить засідання провести без участі його представника та прийняти рішення на розсуд суду.

Листом № 927/378/24/1352/24 від 28.10.2024 учасників справи повідомлено про те, що у зв'язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці розгляд справи в призначений час не відбудеться.

18.11.2024 від Чернігівської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, у яких прокурор повідомив про те, що з огляду на правовий режим об'єктів цивільного захисту та законодавчі обмеження щодо їх обороту, у даному спорі пред'явлено негаторний позов згідно із ст. 391 Цивільного кодексу України. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння, у зв'язку з чим на відміну від віндикаційного позову, негаторний позов може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав на об'єкти згаданої категорії, а не з часу коли держава в особі відповідного органу дізналася чи могла дізнатися про відповідні порушення. Ефективним способом захисту у даному випадку є вимога про повернення захисної споруди цивільного захисту державі в особі Фонду державного майна України. Визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту. Факт існування державної реєстрації права приватної власності ПАТ «Укртелеком» на спірне нерухоме майно за відсутності документів, які підтверджують існування у вказаного товариства відповідного речового права на зазначену захисну споруду суперечить самій суті державної реєстрації прав. Визнання недійсним свідоцтва про право власності також переслідує мету скасування державної реєстрації прав відповідача на ці приміщення, що усуває перешкоди державі в особі Фонду державного майна України для реєстрації права власності на вказане майно за державою. Прокурором зазначено, що під час корпоратизації Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» до статутного фонду та у власність підприємства спірний об'єкт цивільної оборони не передавався, а залишився у державній власності. На момент оформлення права власності та видачі виконавчим комітетом Борзнянської міської ради свідоцтва про право власності на будівлю, до складу якої входить захисна споруда цивільного захисту, остання перебувала у володінні, користуванні та розпорядженні держави. Реєстрація права власності ВАТ «Укртелеком» на об'єкт в цілому, до складу якого увійшов об'єкт цивільної оборони спричинило фактичне відчуження об'єкту державної власності на користь (у власність) відповідача. Прокурор повідомив про те, що матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено належними та допустимими доказами обізнаність позивача про порушення інтересів держави у зв'язку з оформленням права приватної власності на спірне майно до одержання відповідних повідомлень від прокуратури. Ніжинській окружній прокуратурі стало відомо про незаконну передачу спірного майна приміщення у приватну власність АТ «Укртелеком» у вересні 2023 року, отже строки звернення до суду не пропущені (а.с. 13-17 т. 5).

Ухвалою суду від 18.11.2024 судове засідання з розгляду справи № 927/378/24 по суті призначено на 03.12.2024, 12:00. Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

25.11.2024 від відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій просить провести розгляд справи 03.12.2024 за відсутності його представника, відповідач-2 повідомив про те, що повністю визнає заявлені прокурором позовні вимоги (а.с. 37-38 т. 5).

02.12.2024 від відповідача-3 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, у якому третя особа просить долучити до матеріалів справи копію довіреності № 081124-01/Р-121 від 08.11.2024, у зв'язку з закінченням терміну дії довіреності № 091123-15/Р-121 від 09.11.2023 на представника Акціонерного товариства «Укрпошта» адвоката Коротенко М.М. (а.с. 43-44 т. 5).

03.12.2024 у судове засідання прибув прокурор, відповідач-1, відповідач-3 (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції), позивач, відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

Щодо поданої відповідачем-1 заяви про поновлення процесуального строку на подання доказів суд виходить з такого.

Згідно ч. 1, 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, суд задовольняє клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком», визнає причини пропущення процесуального строку для подання доказів поважними та поновляє відповідачу-1 цей строк, долучає до матеріалів справи подані докази та приймає їх до розгляду.

У судовому засіданні 03.12.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.12.2024, 16:15, про що позивач, відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача повідомлені ухвалою суду від 03.12.2024. Вказана ухвала направлена позивачу, відповідачу-2 та третім особам, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до їх електронних кабінетів.

У судове засідання 10.12.2024 прибув прокурор, позивач, відповідач-1 та відповідач-3 (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції), відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

У судовому засіданні 10.12.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 16.12.2024, 14:30, про що відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача повідомлені ухвалою суду від 10.12.2024. Вказана ухвала направлена відповідачу-2 та третім особам, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до їх електронних кабінетів.

У судове засідання 16.12.2024 прибув прокурор, позивач, відповідач-1 та відповідач-3 (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції), відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

У судовому засіданні 16.12.2024 прокурором заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості отримати повний текст постанови Верховного Суду у справі № 927/1089/23, яка є аналогічною справі № 927/378/24.

У судовому засіданні 16.12.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 08.01.2025, 14:15, про що відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача повідомлені ухвалою суду від 16.12.2024. Вказана ухвала направлена відповідачу-2 та третім особам, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до їх електронних кабінетів.

07.01.2025 від Чернігівської обласної прокуратури надійшла заява, у якій прокурор просив суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23. Прокурор повідомив про те, що Верховний Суд зазначив, що до переліку об'єктів, які у процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» передано у власність ВАТ «Укртелеком», було неправомірно включене спірне майно, яке захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям, оскільки такі споруди відносилися до об'єктів державної власності, що не підлягали приватизації, і, відповідно, не передбачали можливості змін їх власника. Також Верховний Суд виснував, що поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном. Таким чином, ефективним способом захисту у даному випадку є вимога про повернення захисної споруди цивільного захисту державі в особі Фонду державного майна України. Негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж всього часу, поки існує відповідне порушення.

У судове засідання 08.01.2025 прибув прокурор, позивач, відповідач-1 та відповідач-3 (участь якого у судовому засіданні забезпечена у режимі відеоконференції), відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Державним комітетом зв'язку та інформатизації України видано наказ №155 від 27.12.1999, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" створено ВАТ "Укртелеком" (правонаступником якого є АТ "Укртелеком" (відповідач-1)) та затверджено його статут (а.с. 23 т. 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1999 №948-р до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації України передане Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком".

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 09.08.2004 № 189 передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ "Укртелеком" по Чернігівській дирекції станом на 01.07.1999, у власність ВАТ "Укртелеком"; затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" по Чернігівській дирекції (філії) згідно з додатком (а.с. 166 т. 1)

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 09.08.2004, Державний комітет зв'язку та інформатизації України передав, а Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" прийняло об'єкти нерухомого майна по Чернігівській філії ВАТ "Укртелеком" згідно з переліком, зокрема, за адресою: м. Борзна, вул. П. Куліша, 100: 3/5 будівлі, адміністративне приміщення цеху інвентарний номер 00008373 (а.с. 167-170 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 06.12.2004 № 91 «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. П. Куліша, 100 та по вул. Леніна, 19» вирішено оформити право приватної власності за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» на 3/5 частини нежитлової будівлі літер «А», частини будівлі енергобази літер «Б», туалету літер «В», частини будівлі гаражу літер «Г», огорожі № 1, розташованих по вул. Куліша, 100 у м. Борзні (а.с. 14 т. 1).

21.12.2004 Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради на підставі рішення № 91 від 06.12.2004 видано Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" свідоцтво серії САА № 826512 про право спільної часткової власності на 3/5 частини нежитлової будівлі, трьохповерхової загальною площею 851,8 кв м: А, 851,8 кв. м, частину будівлі енергобази, Б, вбиральню В, частину гаражу, Г, огорожу 1 за адресою Чернігівска область, м. Борзна, вул. П. Куліша (К. Маркса), 100 (а.с. 15 т. 1).

Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації 21.12.2004 зареєстровано право власності за Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» на нежитлову будівлю, трьохповерхову за адресою вул. П. Куліша (К. Маркса), 100, м. Борзна, Чернігівської області на підставі свідоцтва про право власності серія САА № 826512 від 21.12.2004, виданого виконавчим комітетом Борзнянської міської ради, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 3201814 (а.с. 16 т. 1).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 05.12.2015 зареєстровано право спільної часткової власності за Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» на 3/5 частини нежитлового приміщення, трьохповерхового: на 1-му поверсі: кімнати 1-18 площею 0,6 кв.м., 1-19 площею 53,3 кв.м., 1-20 площею кв.м., 1-21 площею 15,0кв.м., 1-25 площею 14,0 кв.м., 1-26 площею 9,0 кв.м., 1-27 площею 4,9 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-38 площею 10,1 кв.м., 1-39 площею 20,1 кв.м., 1-40 площею 13,4 кв.м., 1-41 площею 1,0 кв.м., 1-45 площею 13,9 кв.м., 1-46 площею 0,6 кв.м., 1-47 площею 13,3 кв.м., 1-48 площею 29,7 кв.м., 1-49 площею 13,3 кв.м., 1-50 площею 15,8 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 33,5 кв.м., на 3-му поверсі: кімнати 1-57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,67,68,69 загальною площею 478,9 кв.м., в підвалі “Пд»: кімнати 73 площею 8,2 кв.м., 1-75 площею 44,4 кв.м., 1-76 площею 3,1 кв.м., 1-77 площею 10,3 кв.м., 1-85 площею 11,2 кв.м., 1-86 площею 17,4 кв.м., 1-90 площею 19,6 кв.м., 1-91 площею 20,0 кв.м. Площа загального користування 210,8 кв.м. Загальна площа - 1115,4 кв.м.. 1/2 частини енергобази “Б», 1/2 частини гаражу “Г», 1/2 частини убиральні “У», 1/2 частини огорожі №1-2 (а.с. 17 т. 1).

Українське об'єднання поштового зв'язку «Укрпошта» було створено рішенням Кабінету Міністрів України 02.02.1994 як окрема державна структура у результаті реформування галузі зв'язку (розподілу на поштовий та електрозв'язок).

Наказом Державного комітету зв'язку України № 93 від 15.06.1998 Українське об'єднання поштового зв'язку "Укрпошта" реорганізоване шляхом його перетворення в Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта".

Рішенням виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.06.2009 № 55-3 «Про оформлення права власності частину трьохповерхової нежитлової будівлі по вул. П. Куліша, 100 у м. Борзна» надано право оформити право державної власності на 2/5 частини нежитлової трьохповерхової будівлі загальною площею 735,1 кв.м, частину гаража «Г» та сарай «Д» по вул. П. Куліша, 100 у м. Борзна за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку на праві повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (а.с. 168 т. 3).

02.07.2009 Виконавчим комітетом Борзнянської міської ради видано державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку на праві повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» свідоцтво серії НОМЕР_1 про право спільної часткової власності на 2/5 частини нежитлової будівлі, трьохповерхової за адресою Чернігівська область, м. Борзна, вул. Куліша П (вул. Маркса К.), 100: на 1-му поверсі: кімнати 1-5 площею 9,1 кв.м., 1-6 площею 11,6 кв.м., 1-7 площею 12,5 кв.м., 1-9 площею 39,3 кв.м., 1-8 площею 21,6 кв.м., 1-22 площею 28,3 кв.м., 1-23 площею 13,6 кв.м., 1-24 площею 109,1 кв.м., 1-2 площею 12,0 кв.м., 1-3 площею 7,1 кв.м., 1-4 площею 5,2 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-29 площею 8,6 кв.м., 1-30 площею 10,1 кв.м., 1-31 площею кв.м., 1-32 площею 10,1 кв.м., 1-33 площею 11,0 кв.м., 1-34 площею 8,6 кв.м., 1- 36 площею 20,3 кв.м., 1-37 площею 10,3 кв.м., 1-51 площею 14,4 кв.м., 1-52 площею 14,4 кв.м., 1-53 площею 14,4 кв.м., 1-55 площею 14,7 кв.м., .1-56 площею 15,3 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 41,7 кв.м., підвал “Пд»: кімнати 1-88 площею 35,9 кв.м., 1-93 площею 56,6 кв.м., 1-94 площею 15,0 кв.м., 1-96 площею 15,3 кв.м. Площа загального користування - 138,9 кв.м. Загальна площа - 735,1 кв.м (а.с. 93 т. 2).

Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації 02.07.2009 зареєстровано право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку на праві повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на нежитлову будівлю, трьохповерхову за адресою за адресою Чернігівська область, м. Борзна, вул. Куліша П (вул. Маркса К.), 100 на підставі свідоцтва про право власності серія САС № 076062 від 02.07.2009, виданого виконавчим комітетом Борзнянської міської ради, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 3201814 (а.с. 94 т. 2).

Розпорядженням № 728-р від 17.07.2015 Кабінет Міністрів України перетворено Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" у Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".

Наказом Міністерства інфраструктури України №240 від 05.07.2017 «Про затвердження акту передавання майна до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», затверджено акт передавання майна до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», що є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", посвідчений нотаріально 05.07.2017, відповідно до якого Міністерство інфраструктури України з 01.03.2017 передало, а Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» прийняло об'єкти державного майна згідно з переліками (а.с. 36-38 т. 4).

Згідно з переліком об'єктів нерухомого майна, яке обліковувалось на балансі Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та передається до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (додаток №45 до акту передавання майна до статутного капіталу Публічному акціонерному товариству «Укрпошта», посвідчений нотаріально 05.07.2017), серед іншого, було передано Публічному акціонерному товариству «Укрпошта» (на даний час Акціонерне товариство «Укрпошта» правонаступник Українського об'єднання поштового зв'язку «Укрпошта»), зокрема, будинок 3-х поверховий інвентарний номер 6327 за адресою: вул. Куліша П. (вул. Маркса К), будинок 100 у м. Борзна Борзнянського району Чернігівської області (а.с. 39 т. 4).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 08.04.2019 зареєстровано право спільної часткової власності за Акціонерним товариством «Укрпошта» на 2/5 частини нежитлової будівлі, трьохповерхової за адресою Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 100 (а.с. 91-92 т. 2).

Згідно із актом розподілу будівель та приміщень між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» від 01.11.2008 до приміщень підвалу, які знаходяться у загальному користуванні (у рівних частинах) загальною площею 194,6 кв. м відносяться: приміщення 70, 71, 72, 74, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 87, 89, 92, 95. Всього по будівлі Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» належить площа 871,1 кв.м, крім того площі спільного користування 208,44 кв. м, Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» - 556,2 кв.м, крім того площі спільного користування - 216,64 кв. м (а.с. 29-32 т. 1).

На замовлення Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 28.05.2013 Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю «А» за адресою вул. П.Куліша, 100, м. Борзна (інвентаризаційна справа № 4025) (а.с. 21-33 т. 1).

Листом № 15-449 від 14.08.2013 Чернігівська філія Публічного акціонерного товариства звернулась до бюро технічної інвентаризації м. Ніжин з проханням виконати технічну інвентаризацію захисної споруди, яка належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100 з виготовленням технічного паспорту (а.с. 36 т. 1).

17.09.2013 Комунальним підприємством «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття, обліковий запис № 92328А, яка знаходиться у підвальному приміщенні будівлі за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100 площею 55,0 кв. м, (а.с. 38-43 т. 1).

Відповідно до облікової картки протирадіаційного укриття по вул. К. Маркса, 100, м. Борзна розташоване протирадіаційне укриття № 92328А, яке належить районному вузлу зв'язку, укриття є вбудованим, місткістю 50 осіб, рік введення в експлуатацію 1979, загальною площею 38 кв.м (а.с. 50 т. 1).

Згідно із паспортом протирадіаційного укриття № 92328А від 28.12.1978 захисна споруда прийнята у експлуатацію у 1979 році, місткістю 50 осіб, загальною площею 38 кв. м (а.с. 48-49 т. 1).

Відповідно до Акту оцінки стану готовності протирадіаційного укриття цивільного захисту №92328А від 15.11.2023 за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, складеного Управлінням ДСНС у Чернігівській області, укриття площею 38 м. кв належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком», балансоутримувач: Чернігівська філія ПАТ «Укртелеком» (а.с. 54-59 т. 1).

Згідно із обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) від 03.11.2023 за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна розташоване протирадіаційне укриття № 92328А, яке належить Акціонерному товариству «Укртелеком», місткістю 50 осіб загальною площею 55 кв. м (а.с. 62-63 т. 1).

Згідно із паспортом захисної споруди протирадіаційного укриття № 92328А захисна споруда прийнята у експлуатацію у 1979 році, місткістю 50 осіб, вбудоване в будівлю загальною площею 55 кв. м та належить Акціонерному товариству «Укртелеком» (а.с. 64 т. 1).

Листом № 1121 від 29.08.2023 Борзнянська міська рада повідомила про те, що протягом 2022 року Ніжинська районна державна адміністрація надала міській раді таблицю зі списком укриттів, включаючи підвальне приміщення Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, яке обліковується як протирадіаційне укриття № 92328 А згідно з книгами обліку, що знаходяться у Ніжинській районній державній адміністрації (а.с. 71 т. 1).

Листом № 10-24-24653 від 25.09.2023 позивач повідомив про те, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 902-р «Питання управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі» Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» надано перелік державного майна, який складений за результатами інвентаризації станом на 30.09.2011. У переліку станом на 30.09.2011 відсутня інформація про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди), яке розташоване за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна. Територіальна комісія по Чернігівській області, яка утворена відповідно до спільного наказу Фонду та Адміністрації Держспецзв'язку від 18.10.2011 № 1497/283 «Про державне майно, що не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі» (із змінами) та яка безпосередньо проводила роботу щодо встановлення наявності державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі, не надавала Фонду відомості про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди), яке розташоване вул. П. Куліша, 100, м. Борзна (а.с. 96-97 т. 1).

У переліку державного майна що не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі станом на 30.09.2011 відсутня інформація про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди), яке розташоване за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна (а.с. 102-148 т. 4).

Згідно із переліком об'єктів нерухомого майна, яке обліковувалось на балансі Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та передається до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» відсутня інформація про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди), яке розташоване за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна (а.с. 155-160 т. 4).

Враховуючи порушення норм чинного станом на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо відчуження вказаного вище нерухомого майна з особливим правовим статусом (як захисної споруди цивільного захисту), прокурор звернувся до суду за захистом порушених прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову таких підстав.

Щодо підстав звернення прокурора до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».

Інтереси держави у сфері майнових правовідносин є економічними інтересами держави та полягають у забезпеченні з боку держави ефективного та правомірного використання майна всіма суб'єктами права власності.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження державним майном, що перебуває у державній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

За змістом ч. 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Фонду державного майна України у зв'язку із невиконанням ним своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

За пунктами 1, 23-29 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Захисні споруди цивільного захисту є інженерними спорудами, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій.

Враховуючи, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на території України введено воєнний стан, належне функціонування захисних споруд є основою забезпечення безпеки громадян.

За доводами прокурора, спірне нерухоме майно захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, що розташоване за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна, в силу закону відноситься до об'єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, розпорядником та власником якого є держава в особі Фонду державного майна України.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок оформлення та реєстрації за ВАТ “Укртелеком» та Українським об'єднанням поштового зв'язку «Укрпошта» права власності на майно за адресою: вул. П. Куліша, 100, м. Борзна Чернігівської області, в яке входить захисна споруда - протирадіаційне укриття № № 92328А.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 даного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, Фонд державного майна України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Ніжинська окружна прокуратура звернулась до позивача листом № 52-75-6636вих-23 від 08.09.2023, у якому прокурор повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі захисної споруди цивільного захисту із державної у приватну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення допущених порушень (а.с. 91-95 т. 1).

Листом № 10-24-24653 від 25.09.2023 Фонд державного майна України повідомив Ніжинську окружну прокуратуру про те, що захисна споруда не належала (і не належить) до сфери управління Фонду, тому заходи претензійно-позовного характеру щодо спірної захисної споруди не вживались. Також у даному листі Фонд звернувся з проханням розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування стосовно вказаних захисних споруд цивільного захисту (а.с. 96-97 т.1).

Таким чином, прокурором повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України є подання позову, оскільки відбулося неправомірне вибуття спірного нерухомого майна із державної у приватну власність, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при тому, що Фондом, як уповноваженим суб'єктом, не вжито достатніх заходів, у тому числі позовного характеру, щодо його повернення.

Таким чином, у Ніжинської окружної прокуратури є достатні підстави для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України у даній справі, оскільки позивачем не вжито заходів з метою захисту порушених інтересів держави.

Ніжинська окружна прокуратура направила Фонду державного майна України Повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» від 27.03.2024 № 52-77-2330вих-24, у якому прокурор повідомив про підготовку позовної заяви у даному спорі (а.с.98-100 т. 1).

За таких обставин прокурором доведено бездіяльність Фонду державного майна України, що є підставою для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Як встановлено судом, з 05.02.2015 за Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», зареєстровано право спільної часткової власності на 3/5 частини нежитлового приміщення, трьохповерхового: на 1-му поверсі: кімнати 1-18 площею 0,6 кв.м., 1-19 площею 53,3 кв.м., 1-20 площею кв.м., 1-21 площею 15,0кв.м., 1-25 площею 14,0 кв.м., 1-26 площею 9,0 кв.м., 1-27 площею 4,9 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-38 площею 10,1 кв.м., 1-39 площею 20,1 кв.м., 1-40 площею 13,4 кв.м., 1-41 площею 1,0 кв.м., 1-45 площею 13,9 кв.м., 1-46 площею 0,6 кв.м., 1-47 площею 13,3 кв.м., 1-48 площею 29,7 кв.м., 1-49 площею 13,3 кв.м., 1-50 площею 15,8 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 33,5 кв.м., на 3-му поверсі: кімнати 1-57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,67,68,69 загальною площею 478,9 кв.м., в підвалі “Пд»: кімнати 73 площею 8,2 кв.м., 1-75 площею 44,4 кв.м., 1-76 площею 3,1 кв.м., 1-77 площею 10,3 кв.м., 1-85 площею 11,2 кв.м., 1-86 площею 17,4 кв.м., 1-90 площею 19,6 кв.м., 1-91 площею 20,0 кв.м. Площа загального користування 210,8 кв.м. Загальна площа - 1115,4 кв.м.. 1/2 частини енергобази “Б», 1/2 частини гаражу “Г», 1/2 частини убиральні “У», 1/2 частини огорожі №1-2.

З 08.04.2019 зареєстровано право спільної часткової власності за Акціонерним товариством «Укрпошта» на 2/5 частини нежитлової будівлі, трьохповерхової за адресою Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 100

До складу вищевказаного об'єкта нерухомого майна входить підвальне приміщення площею 587,6 кв. м.

Згідно технічного паспорту на нежитлову будівлю «А» за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, який містить експлікації трьохповерхової будівлі та підвального приміщення у кімнатах під номерами 78, 79, 80, 81, 82, 83 у підвалі будівлі знаходиться спірне приміщення площею 36 кв. м.

Відповідно до паспорта протирадіаційного укриття №92328А від 28.12.1979 за адресою вул. К. Маркса, 100 у м. Борзна захисну споруду прийнято в експлуатацію у 1979 році, технічні характеристики якої місткість 50 осіб, загальна площа 38 кв. м, укриття є вбудованим. Зазначений паспорт відповідає формі, що затверджена Інструкцією про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони і їх використання в мирний час, затвердженою Державним комітетом Ради Міністрів РСР від 1975 року.

Згідно із обліковою карткою протирадіаційного укриття по вул. К. Маркса, 100, м. Борзна розташоване протирадіаційне укриття № 92328А, яке належить районному вузлу зв'язку, укриття є вбудованим, місткістю 50 осіб, рік введення в експлуатацію 1979, загальною площею 38 кв.м.

17.09.2013 на замовлення Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Комунальним підприємством «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» проведена технічна інвентаризація захисної споруди № 92328А, яка розташована за адресою вул. П. Куліша у м. Борзна, що має площу 55 кв. м. Згідно експлікації приміщень до плану захисної споруди приміщення під номерами 78 площею 10,3 кв.м, 79 площею 2,4 кв.м., 80 площею 2,4 кв. м, 81 площею 3,4 кв.м, 82 площею 2,3 кв.м, 83 площею 15,2 кв. м відносяться до протирадіаційного укриття № 92328А.

Відповідно до паспорта захисної споруди протирадіаційного укриття № 92328А захисна споруда прийнята у експлуатацію у 1979 році, місткістю 50 осіб, вбудована в будівлю загальною площею 55 кв. м та належить Акціонерному товариству «Укртелеком».

Згідно із обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) від 03.11.2023 за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна розташоване протирадіаційне укриття № 92328А, яке Акціонерному товариству «Укртелеком», місткістю 50 осіб загальною площею 55 кв. м.

Зазначена інформація відображена також і в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №92328А від 15.11.2023.

Комунальне підприємство «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» листом № 33 від 30.05.2024 повідомило про те, що загальна площа захисної споруди цивільного захисту № 92328А з урахуванням зовнішніх та внутрішніх площ приміщень становить: зовнішня площа - 55,0 кв. м, внутрішня площа - 36,0 кв. м (а.с. 113 т. 2).

Отже, площа захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А становить 55 кв.м.

Суд приймає до уваги те, що відповідач-1 звертався листом № 15-449 від 14.08.2013 до міжміського бюро технічної інвентаризації м. Ніжин з проханням виконати технічну інвентаризацію захисної споруди, яка належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна з виготовленням технічного паспорту, що свідчить про обізнаність відповідача-1 щодо перебування даного приміщення, яке знаходиться всередині належної йому на праві приватної власності будівлі, на обліку захисних споруд цивільного захисту області.

Відповідно до п.2.35 Державних будівельних норм А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених Наказом Держбуду України від 13.10.2000 № 229 (чинних станом на час виникнення спірних правовідносин) прийняття закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони оформлюється актом державної приймальної комісії. У звітність про введення в дію захисних споруд (постановка на облік) включаються тільки ті об'єкти, по яким затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію та за наявності гарантійного паспорта - сертифіката на об'єкт, який видається генеральним підрядником. На підставі цих документів оформляється облікова картка і паспорт захисної споруди.

Наявність, зокрема, паспорту та облікової картки свідчить про введення в дію захисної споруди (постановку на облік).

Матеріали справи містять облікову картку захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №92328А, що знаходиться у Борзна, вул. П. Куліша, 100 та належить ПАТ "Укртелеком", а також Технічна характеристика (паспорт).

Відповідно до п.21 Розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, складовими частинами технічного паспорта на захисну споруду цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами є: 1) схема розташування будівель та споруд; 2) експлікація до схеми розташування будівель та споруд; 3) план захисної споруди цивільного захисту; 4) експлікація приміщень захисної споруди цивільного захисту; 5) основні технічні характеристики захисної споруди цивільного захисту; 6) технічна характеристика конструктивних елементів; 7) санітарно-технічні системи та спеціальне інженерне обладнання; 8) технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту.

За змістом п.30 Розділу І зазначеної Інструкції замовники технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна забезпечують доступ виконавця з технічної інвентаризації на об'єкт під час виконання робіт із технічної інвентаризації та створення для цього безпечних умов праці; надання виконавцю з технічної інвентаризації інформації та документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації; супроводження виконавця на об'єкті або надання виконавцю представника, який супроводжуватиме його. Замовники технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна забезпечують повноту і достовірність надання відомостей і документів, необхідних для здійснення технічної інвентаризації.

Відповідач-1 здійснив реальні дії щодо замовлення та виготовлення необхідних документів з технічної інвентаризації щодо зазначеного об'єкту нерухомого майна, тим самим визнаючи факт наявності захисної споруди №92328А за адресою: вул. П. Куліша, м. Борзна Чернігівської області.

Технічний паспорт - це лише документ, який не підтверджує право власності на об'єкт нерухомості, а лише фіксує технічні дані об'єкта (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі №752/9104/18).

Відповідно до Інструкції про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони і їх використання в мирний час, затвердженою Державним комітетом Ради Міністрів РСР 1975 року, що діяла на момент введення в експлуатацію спірного укриття, захисні споруди в мирний час повинні використовуватися для потреб народного господарства і обслуговування населення у відповідності до проекту. Під час експлуатації захисних споруд в мирний час повинні виконуватися всі вимоги, що забезпечують придатність приміщень до переводу їх у встановлені строки на режим захисних споруд та необхідні умови для перебування людей у захисних спорудах.

Отже, використання відповідачем-1 приміщень як звичайних підвальних не тільки не суперечить доводам прокурора, а і додатково підтверджує можливість їх використання для власних потреб у мирний час.

Під час експлуатації захисних споруд в мирний час повинна бути забезпечена збереженість: захисних якостей як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей, віконниць, противибухових пристроїв; герметизація і гідроізоляція усієї захисної споруди.

Крім того, відповідно до п. 3.4. Інструкції в експлуатованій захисній споруді повинна бути наступна документація, зокрема паспорт укриття (протирадіаційного укритті), складений по формі 2.

Час для проведення заходів (приведення захисної споруди до режиму укриття), визначених у п. 3.14. даної Інструкції встановлюється керівником об'єкту для кожної захисної споруди окремо, однак, воно не повинно перевищувати часу, встановленого відповідними нормативними документами по проектуванню захисних споруд.

Відповідно до облікової картки протирадіаційного укриття час для приведення укриття до готовності визначено 10 год.

Отже, відсутність акту державної технічної комісії щодо готовності до експлуатації спірної захисної споруди цивільного захисту не свідчить про її відсутність.

Доказом наявності захисної споруди №92328А за адресою: вул. П. Куліша, 100, у м. Борзна Чернігівської області є облікова картка протирадіаційного укриття №92328А, а також Технічна характеристика (паспорт).

Згідно із технічним паспортом спірної захисної споруди до нього відносяться кімнати під номерами 78 площею 10,3 кв.м, 79 площею 2,4 кв.м., 80 площею 2,4 кв. м, 81 площею 3,4 кв.м, 82 площею 2,3 кв.м, 83 площею 15,2 кв. м

Відповідно до акту розподілу будівель та приміщень між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» від 01.11.2008 до приміщень підвалу, які знаходяться у загальному користуванні (у рівних частинах) загальною площею 194,6 кв. м відносяться: приміщення 70, 71, 72, 74, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 87, 89, 92, 95. Всього по будівлі Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» належить площа 871,1 кв.м, крім того площі спільного користування 208,44 кв. м, Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» - 556,2 кв.м, крім того площі спільного користування - 216,64 кв. м.

Отже, спірна захисна споруда віднесена до площ загального користування та є спільним сумісним майном без виділення частки в спільному майні та фактично розподілена між відповідачем- 1 та відповідачем-3.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 591/5205/17).

Відповідно до частин 1, 2 статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. І ст. 368 Цивільного кодексу України).

З огляду на принцип, закріплений у статті 357 Цивільного кодексу України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Частиною 7 ст. 16 та ч. 14 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Законодавство у сфері державної реєстрації прав та програмне забезпечення Державного реєстру прав дозволяє отримувати заяви як від усіх співвласників одночасно, так і від кожного із співвласників окремо, крім випадків проведення державної реєстрації права спільної часткової власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також проведення державної реєстрації права спільної сумісної власності.

Тобто, якщо частка співвласника у спільній власності визначена, то такий співвласник має право подати як самостійно заяву про державну реєстрацію прав щодо своєї частки у праві спільної власності, так і спільно з іншими співвласниками заяву про державну реєстрацію прав щодо спільної власності.

У випадку, коли співвласником подається заява про державну реєстрацію прав щодо своєї частки у праві спільної власності, державна реєстрація прав проводиться виключно щодо відповідної частки, тобто запис до Державного реєстру прав вноситься щодо частки у праві спільної часткової власності. При цьому така державна реєстрація прав може бути проведена і з відкриттям розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна, що перебуває у спільній власності. В подальшому, при проведенні державної реєстрації прав за заявами інших співвласників такого об'єкта нерухомого майна, новий розділ Державного реєстру прав не відкривається, а до існуючого розділу вносяться записи щодо інших часток у праві спільної часткової власності.

В іншому випадку, коли заява про державну реєстрацію прав подається щодо спільної власності в цілому, така державна реєстрація прав може бути проведена як за заявою, поданою усіма співвласниками, тобто з заповненням додатку встановленої форми, так і за заявою, поданою уповноваженою особою таких співвласників (у тому числі такою уповноваженою особою може бути один із співвласників).

З вищевикладеного вбачається, що кімнати підвального приміщення під номерами 78, 79, 80, 81, 82, 83 знаходяться у загальному користуванні (у рівних частинах) Акціонерного товариства «Укртелеком» та Акціонерного товариства «Укрпошта», належать їм на праві спільної власності та є об'єктом цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 92328А за адресою вул. П. Куліша, 100 у м. Борзна Чернігівської області.

Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Рішення щодо приватизації майна/спірної будівлі відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" в матеріалах справи відсутнє.

За змістом ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) захисні споруди цивільної оборони не підлягали приватизації.

Відповідно до п.17 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 також включено і захисні споруди.

Згідно із ст.86 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017, визначено, що у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу забороняється.

За висновками Верховного Суду, проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб'єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №920/1077/16, від 28.03.2018 у справі №925/792/17, від 08.05.2018 у справі №925/875/17, від 22.05.2018 у справі №915/1021/16, від 30.05.2018 у справі №915/825/16, від 05.07.2018 у справі №915/826/16, від 11.10.2018 у справі №906/916/16, від 06.11.2018 у справі №925/473/17, від 20.03.2019 у справі №927/735/16, від 13.11.2019 у справі №916/665/18, від 10.09.2020 у справах №923/197/18 і №923/576/18, від 01.10.2020 у справах №924/647/18, №912/1672/18, від 18.03.2021 у справі №924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20).

За п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема, протирадіаційні споруди.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що спірне майно - захисна споруда цивільного захисту №92328А, належить до об'єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

Оскільки уповноваженим органом держави - Фондом державного майна України (позивач) або його регіональним відділенням рішення щодо приватизації чи іншого відчуження нерухомого державного майна - захисної споруди цивільного захисту №92328А не приймалось, суд приходить до висновку про те, що спірне майно на час приватизації, маючи статус державного, перебувало у володінні, користуванні та розпорядженні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснював Фонд державного майна України.

Постановою Верховної ради України № 2558-ХІІ від 07.07.1992 затверджено Тимчасове положення про Фонд державного майна України, у п.1 якого (у редакції, чинній на час приватизації спірного приміщення) визначено, що Фонд є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Основними завданнями Фонду, серед іншого, визначено здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств; здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності (пункт 4 Тимчасового положення).

Відповідно до пункту 6 Тимчасового положення Фонд має право: одержувати інформацію від органів державної виконавчої влади, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій; проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до Державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції станом на час приватизації спірного майна) визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць. Фонд та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд, що затверджується Верховною Радою України. Фонд у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження (серед іншого): продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва; створює комісії по приватизації; затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності.

Отже, саме Фонд державного майна України та його представництва мали на час приватизації спірного об'єкта самостійні функції у процесі приватизації та здійснювали повноваження з урядування від імені держави у даній сфері.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що способом реалізації компетенції органу місцевого самоврядування є нормативні та інші акти (ненормативні) у формі рішень.

Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин тощо.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти (юридичні факти), на підставі яких у конкретних суб'єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) виникають, змінюються або припиняються конкретні права і обов'язки.

Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що пред'явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29).

У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

Оскільки визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Коропської селищної ради від 06.12.2004 № 91 “Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. П. Куліша, 100 та по АДРЕСА_1 » та від 26.06.2009 № 55-3 «Про оформлення права власності частину трьохповерхової нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 » не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, такі вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23.

Свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі 906/585/19).

Саме свідоцтво про право власностi серії НОМЕР_2 21.12.2004, видане Відкритому акціонерному товариству “Укртелеком» на частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, та свідоцтво про право власностi серії НОМЕР_3 02.07.2009, видане державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку на праві повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, до якої включене спірне майно - захисна споруда цивільного захисту №92328А площею 55 кв.м, що є державною власністю, та відповідно до закону не підлягало приватизації, стало підставою для реєстрації права власності на спірне майно за Акціонерним товариством «Укртелеком» та Акціонерним товариством «Укрпошта».

За приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, є свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже, доводить дієвість та ефективність такого способу захисту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог визнання недійсними свідоцтва про право власності від 21.12.2004 серії САА № 826512, виданого рішенням виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 06.12.2004 № 91, та свідоцтва про право власності від 02.07.2009 серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.06.2009 № 55-3, у частині права власності відповідачів саме на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А.

Як встановлено судом та зазначено вище, до 3/5 частки в 3-поверховому будинку АДРЕСА_2 , яке на праві спільної часткової власності належить АТ “Укртелеком», відноситься: на 1-му поверсі: кімнати 1-18 площею 0,6 кв.м., 1-19 площею 53,3 кв.м., 1-20 площею кв.м., 1-21 площею 15,0кв.м., 1-25 площею 14,0 кв.м., 1-26 площею 9,0 кв.м., 1-27 площею 4,9 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-38 площею 10,1 кв.м., 1-39 площею 20,1 кв.м., 1-40 площею 13,4 кв.м., 1-41 площею 1,0 кв.м., 1-45 площею 13,9 кв.м., 1-46 площею 0,6 кв.м., 1-47 площею 13,3 кв.м., 1-48 площею 29,7 кв.м., 1-49 площею 13,3 кв.м., 1-50 площею 15,8 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 33,5 кв.м., на 3-му поверсі: кімнати 1-57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,67,68,69 загальною площею 478,9 кв.м., в підвалі “Пд»: кімнати 73 площею 8,2 кв.м., 1-75 площею 44,4 кв.м., 1-76 площею 3,1 кв.м., 1-77 площею 10,3 кв.м., 1-85 площею 11,2 кв.м., 1-86 площею 17,4 кв.м., 1-90 площею 19,6 кв.м., 1-91 площею 20,0 кв.м. Площа загального користування 210,8 кв.м. Загальна площа - 1115,4 кв.м.. 1/2 частини енергобази “Б», 1/2 частини гаражу “Г», 1/2 частини убиральні “У», 1/2 частини огорожі №1-2.

Реєстрація права власності за АТ “Укрпошта» здійснена на підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно САС № 076062 від 02.07.2009, виданого виконкомом Борзнянської міської ради. До 2/5 частки в 3-поверховій будівлі відноситься: на 1-му поверсі: кімнати 1-5 площею 9,1 кв.м., 1-6 площею 11,6 кв.м., 1-7 площею 12,5 кв.м., 1-9 площею 39,3 кв.м., 1-8 площею 21,6 кв.м., 1-22 площею 28,3 кв.м., 1-23 площею 13,6 кв.м., 1-24 площею 109,1 кв.м., 1-2 площею 12,0 кв.м., 1-3 площею 7,1 кв.м., 1-4 площею 5,2 кв.м., на 2-му поверсі: кімнати 1-29 площею 8,6 кв.м., 1-30 площею 10,1 кв.м., 1-31 площею кв.м., 1-32 площею 10,1 кв.м., 1-33 площею 11,0 кв.м., 1-34 площею 8,6 кв.м., 1- 36 площею 20,3 кв.м., 1-37 площею 10,3 кв.м., 1-51 площею 14,4 кв.м., 1-52 площею 14,4 кв.м., 1-53 площею 14,4 кв.м., 1-55 площею 14,7 кв.м., .1-56 площею 15,3 кв.м., частина кімнати 1-54 площею 41,7 кв.м., підвал “Пл»: кімнати 1-88 площею 35,9 кв.м., 1-93 площею 56,6 кв.м., 1-94 площею 15,0 кв.м., 1-96 площею 15,3 кв.м. Площа загального користування - 138,9 кв.м. Загальна площа - 735,1 кв.м.

Позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсними спірних свідоцтв відповідачів про право власності у частині решти приміщень, які за своїм призначенням не є спорудами цивільного захисту - протирадіаційними укриттями, задоволенню не підлягають, оскільки ані нормативно, ані документально не обґрунтовані і задоволення позовних вимог у цій частині спричинить необґрунтоване втручання держави у мирне володіння майном і суперечитиме принципам статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 8.1).

Рішення реєстратора, які виконані на час звернення прокурора до суду з відповідним позовом, вичерпують свою дію виконанням, а тому задоволення таких вимог не призведе до ефективного відновлення прав позивача (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення реєстратора Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації Юрченко Н.В. від 21.12.2004, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 3201814 та рішення реєстратора Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації Заєвської В.П. від 02.07.2009, номер запису 36 в книзі 1, реєстраційний номер 9201814, не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 325 Цивільного кодексу України передбачено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.1 ст.170 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду цивільного захисту та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах.

Згідно зі ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України).

У статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Частиною 1 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до захисних споруд цивільного захисту серед іншого належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Інтереси громади і суспільства щодо забезпечення цивільного захисту населення, зокрема, в період воєнного часу, поза сумнівом, є переважаючими та пріоритетними у порівнянні з приватними інтересами власника нерухомого майна.

Суд зазначає, що цивільний обіг спірного об'єкта нерухомості є обмеженим, та регулюється відповідними правилами, особливим обліком таких об'єктів та контролем з боку державних органів, що здійснюють функції держави у сфері цивільного захисту населення. Виведення зі складу об'єктів цивільного захисту даної захисної споруди можливе лише за участю компетентних органів.

У випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об'єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Враховуючи, що спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.

Аналогічні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 922/221/24, від 12.07.2024 у справі № 918/744/23, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про повернення відповідачем-1 та відповідачем-3 державі в ocoбi Фонду державного майна України захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №92328А, що розташоване в нежитловій будівлі по вул. П. Куліша, 100, м. Борзна Чернігівської області, підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача-1 та відповідача-3 про втручання в право останніх на мирне володіння майном, слід зазначити таке.

Виправданість втручання у право власності та надання відповідної компенсації напряму корелюються із законністю набуття майна, поведінкою набувача під час його придбання та наявністю суспільного інтересу, з метою задоволення якого таке втручання здійснюється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оцінюючи зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що задоволення позову не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та неправомірного втручання у право власності АТ «Укртелеком» та АТ «Укрпошта» на спірне майно, оскільки таке втручання відповідає вимогам закону, оскільки набуття ними права власності на спірне майно суперечить приписам законодавства щодо імперативної заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільного інтересу в умовах триваючої збройної агресії РФ проти України, та є пропорційним, враховуючи доведену недобросовісну поведінку набувача майна у приватну власність через те, що немає жодних підстав вважати, що перед тим, як вчиняти дії, спрямовані на набуття спірного майна в процесі приватизації, у АТ «Укртелеком» та АТ «Укрпошта» були перешкоди ознайомитися із зазначеними вище вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цього об'єкта та неможливості набуття на нього права приватної власності, а повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23.

З огляду на характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що втручання держави в право відповідача-1 та відповідача-3 на мирне володіння майном не суперечить критеріям правомірного втручання в це право, оскільки витребування майна з володіння відповідача відповідає критерію законності, у зв'язку з безпідставним і неправомірним заволодінням державним майном, таке втручання є виправданим, оскільки здійснюється з метою задоволення суспільного інтересу - повернення майна до державної власності та відновлення законного панування над ним.

Щодо доводів відповідача-1 та відповідача-3 про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Щодо доводів відповідача-1 та відповідача-3 про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки прокурором заявлено негаторний позов, який може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, постанова Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 918/744/23, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння, у зв'язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний позов може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав держави на захисну споруду цивільного захисту, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення.

Отже, інститут позовної давності до спірних правовідносин не застосовується, а відповідні клопотання відповідача-1 та відповідача-3 не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст. 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини, наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову відповідно до вищенаведених судом висновків, в іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 21.12.2004 серії НОМЕР_4 (видане Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» на 3/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна, Чернігівської області) у частині права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А.

3. Зобов'язати Акціонерне товариство “Укртелеком» (код 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, розташовану за адресою вул. Куліша П., 100, м. Борзна Чернігівської області, на користь держави в особі Фонду державного майна України (код 00032945).

4. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 02.07.2009 серії НОМЕР_1 (видане державі Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку з правом повного господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта» на 2/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна Чернігівської області) у частині права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А.

5. Зобов'язати Акціонерне товариство “Укрпошта» (код 21560045) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 92328А, розташовану за адресою вул. П. Куліша, 100, м. Борзна, Чернігівської області, на користь держави в особі Фонду державного майна України (код 00032945).

6. В решті вимог позову відмовити.

7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2025, після закінчення відпустки судді.

Суддя М.О. Демидова