вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/889/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Департаменту житлово-комунального господарства, майна та будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Кушнір Тетяни Дмитрівни
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: Манячук Олена Миколаївна;
від відповідача: Мороз Віталій Васильович.
Департамент житлово-комунального господарства, майна та будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кушнір Тетяни Дмитрівни (далі - Підприємниця) про стягнення безпідставно збережених коштів 504 922,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- 02.11.2011 Кузнецовським міським комунальним підприємством (на даний час - Комунальне підприємство ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради; орендодавець) та Підприємницею (орендар) було укладено договір оренди №292 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області (далі - Договір № 292), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину нежитлового приміщення, вбудовано-прибудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею - 157,00 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників будинок 25, корпус 6 місто Кузнецовськ Рівненської області (далі - Майно) і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 349 800,00 грн.;
- відповідно до додаткової угоди від 25.11.2017 № 6 до Договору №292 строк дії вказаного договору до 29.10.2020;
- згідно з актом візуального обстеження приміщення, що належить до комунальної власності від 04.01.2024, комісія 04.01.2024 провела візуальний огляд приміщення у присутності Підприємниці, а саме об'єкта нерухомого майна площею 157,0 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Вараський р., м. Вараш, мікрорайон Будівельників, будинок 25, корп.6, у ході якого комісія в складі представників Департаменту встановила, що Підприємиця користується вказаним майном та здійснює в ньому підприємницьку діяльність без достатньої правової підстави;
- Підприємниця не сплачуючи кошти за фактичне користування комунальним нерухомим майном площею 157,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Вараш, м-н Будівельників, 25, корпус 6, за відсутності укладеного договору, збільшила вартість власного майна, а територіальною громадою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати Підприємницею за рахунок територіальної громади;
- Підприємниця зберегла у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати за користування комунальним нерухомим майном, у зв'язку з чим, місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даного комунального майна, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади;
- кошти у вигляді несплаченої орендної плати, збережені Підприємницею, підлягають стягненню на користь Департаменту [повноваження передбачені рішенням Вараської міської ради від 24.02.2021 №166 ?Про врегулювання відносин щодо оренди майна комунальної власності Вараської міської територіальної громади (крім земельних питань)?, зі змінами та доповненнями згідно з рішенням від 04.06.2021 №431 та рішенням Вараської міської ради від 20.08.2021 № 623 ?Про передачу комунального майна з балансу Комунального підприємства ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради (КП ?ВТВК?ВМР) на баланс Департаменту? у судовому порядку, оскільки в добровільному порядку Підприємниця відмовляється сплатити визначені кошти, тобто, як фактичний користувач комунальним майном, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цього комунального майна зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування ним, зобов'язана повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 30.10.2024.
Від представника Підприємниці 15.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву, який сформований у системі ?Електронний суд? 14.10.2024, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Від Департаменту 24.10.2024 надійшла відповідь на відзив, яка була направлена засобами поштового зв'язку 22.10.2024, в якій заначено, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують позовних вимог, є надуманими та необґрунтованими.
Від представника Підприємниці 28.10.2024 надійшли заперечення на відповідь, які сформовані у системі ?Електронний суд? 27.10.2024, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з урахуванням доводів викладених у запереченнях.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.10.2024 відкладено підготовче засідання на 21.11.2024.
Від Департаменту 20.11.2024 надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 21.11.2024 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2024 задоволено клопотання Департаменту про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання на 08.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 задоволено клопотання Департаменту про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання на 16.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.01.2025 розгляд справи відкладено на 23.01.2025.
Представник Департаменту у судову засіданні 23.01.2025 підтримала позицію викладену у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Підприємниці у судових засіданнях 16.01.2025, 23.01.2025 підтримав позицію викладену у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 02.11.2011 Кузнецовським міським комунальним підприємством (на даний час Комунальне підприємство ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради; орендодавець) та Підприємницею (орендар) укладено Договір № 292, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення, вбудовано-прибудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею - 157,00 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників будинок 25, корпус 6 місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 349 800,00 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору № 292 орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, зазначений договором, згідно з актом приймання-передачі Майна. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Договору № 292 у разі закінчення строку (розірвання) Договору оренди, орендоване Майно має бути повернуто орендодавцю в 5-ти денний термін у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду за актом приймання-передачі, з урахуванням фізичного зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, у іншому випадку орендодавець має право скласти акт прийому приміщень в односторонньому порядку, що матиме юридичну силу, а також має право звільнити приміщення від майна орендаря та прийняти це майно на відповідальне зберігання (з подальшим відшкодуванням усіх понесених витрат за рахунок орендаря). Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні договору.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору № 292 передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Кузнецовської Міської ради від 10.12.2009 №643, за базовий місяць розрахунку (жовтень, 2011 року) складає 5 231,26 грн., крім того ПДВ (20%) - 1 046,25 грн. Усього орендна плата в місяць, разом з ПДВ складає 6 277,51 грн. Відповідно до протоколу засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна від 11.10.2011 орендна плата за перший місяць оренди становить 9 200,00 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до пункту 3.6 Договору № 292 за користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з пунктами 5.8, 5.9 Договору № 292 орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване Майно відповідно до пунктів 2.6, 2.7 у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини орендаря та сплатити плату за весь фактичний час використання Майна до моменту його передачі (повернення орендодавцю, незалежно від терміну дії даного договору).
Пунктом 9.2 Договору № 292 передбачено, що за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до рішення Вараської міської ради від 24.02.2021 №166 ?Про врегулювання відносин щодо оренди майна комунальної власності Вараської міської територіальної громади (крім земельних питань)?, зі змінами та доповненнями згідно з рішенням від 04.06.2021 №431 Департамент наділено повноваженнями орендодавця щодо: єдиних майнових комплексів комунальних підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів, нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, а також їх окремих частин) комунальної власності, іншого окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності.
Крім того, рішенням Вараської міської ради від 20.08.2021 № 623 ?Про передачу комунального майна з балансу Комунального підприємства ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради на баланс Департаменту? нежитлове приміщення вбудовано-прибудоване в багатоквартирний житловий будинок за адресою: м-н Будівельників 25/6 передано на балансовий облік Департаменту (акт приймання-передачі основних засобів від 21.10.2021).
Також судом встановлено, що Департамент у позовній заяві посилається на те, що відповідно до додаткової угоди від 25.11.2017 № 6 до Договору № 292 строк чинності договору до 29.10.2020.
У свою чергу 11.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2024, постановленого у справі № 918/1362/23, Департаментом та Підприємницею укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Вараської міської територіальної громади №4340-Д-20-22 (об'єкт оренди - частина нежитлового приміщення, вбудовано-прибудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 157,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Вараш, м-н Будівельників, 25/6).
Згідно з актом візуального обстеження приміщення, що належить до комунальної власності, 04.01.2024 відбувся огляд приміщення у присутності Підприємниці, а саме об'єкта нерухомого майна площею 157,0 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Вараський р-н, м. Вараш, мікрорайон Будівельників, будинок 25, корп.6, в ході якого комісія в складі представників Департаменту встановила, що Підприємниця користується вказаним майном та здійснює в ньому підприємницьку діяльність без достатньої правової підстави.
У вказаному рішенні Господарського суду Рівненської області суд констатує факт користування предметом оренди на час розгляду справи, про що сторони не заперечують.
Вказане майно передано на балансовий облік Департаменту 21.10.2021, тож з 21.10.2021 до 10.04.2024 Департаментом Підприємниці нараховувалась оренда плата за безперервне фактичне користування майном відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору № 292 з урахуванням корегування орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць, а саме: жовтень 2021 року на суму 6 886,48 грн.; листопад 2021 року на суму 21 540,23 грн.; грудень 2021 року на суму 21 712,55 грн.; січень 2022 року на суму 21 842,83 грн.; лютий 2022 року на суму 22 126,79 грн.; березень 2022 року на суму 22 480,82 грн.; квітень 2022 року на суму 23 492,46 грн.; травень 2022 року на суму 24 220,73 грн.; червень 2022 року на суму 24 874,69 грн.; липень 2022 року на суму 25 645,81 грн.; серпень 2022 року на суму 25 825,33 грн.; вересень 2022 року на суму 26 109,41 грн.; жовтень 2022 року на суму 26 605,49 грн.; листопад 2022 року на суму 27 270,63 грн.; грудень 2022 року на суму 27 461,52 грн.; січень 2023 року на суму 27 653,75 грн.; лютий 2023 року (до 14.02.2023 р.) на суму 13 937,49 грн.; лютий 2023 року (з 15.02.2023 р.) на суму 6 968,75 грн.; березень 2023 року на суму 14 035,05 грн.; квітень 2023 року на суму 14 245,58 грн.; травень 2023 року на суму 14 274,07 грн.; червень 2023 року на суму 14 345,44 грн.; липень 2023 року на суму 14 460,20 грн.; серпень 2023 року на суму 14 373,44 грн.; вересень 2023 року на суму 14 172,21 грн.; жовтень 2023 року на суму 14 243,07 грн.; листопад 2023 року на суму 14 357,02 грн.; грудень 2023 року на суму 14 428,80 грн.; січень 2024 року на суму 14 529,80 грн.; лютий 2024 року на суму 14 587,92 грн.; березень 2024 року на суму 14 631,69 грн.; квітень 2024 року на суму 4 901,62 грн.
При цьому Департаментом враховано, що рішенням Вараської міської ради від 09.02.2023 №1808-РР-VIII ?Про надання пільг з орендної плати за майно комунальної власності Вараської міської територіальної громади? на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування з 15.02.2023 орендарям орендна плата нараховується у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором (з урахуванням її індексації).
Крім того Департамент зазначив, що Підприємницею у період з вересня 2023 року по березень 2024 року здійснено оплату у сумі 83 319,40 грн. (на рахунок Департаменту загальною сумою 59 598,58 грн. та на рахунок місцевого бюджету загальною сумою 23 720,82 грн.), що підтверджує факт користування вказаним майном Підприємницею.
Заперечуючи проти позовних вимог Підприємниця посилається на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки періоди користування нерухомим майном, з визначенням правових підстав виникнення правовідносин є:
1) 02.11.2011-21.10.2021: правовідносини між Підприємницею та Кузнецовським міським комунальним підприємством (на даний час Комунальне підприємство ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради) у межах договору оренди від 02.11.2011 № 292 (21.10.2021 - акт приймання-передачі основних засобів від Комунального підприємства ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради на баланс Департаменту);
2) 21.10.2021-15.04.2022: замінено орендодавця на нового - Департамент [15.04.2022 - акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності з додатком (Анкета про стан Майна і розрахунків за договором оренди). У документі вказано, що заборгованість орендаря (відповідача) зі сплати будь-яких платежів за Договором № 292 відсутня (акт додається). 14.04.2022, відповідно до протоколу електронного аукціону № LLE001-UA20220324-09613, відповідач став переможцем електронного аукціону з передачі в оренду частини нежитлового приміщення, вбудованоприбудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 157,00 м2, що знаходиться за адресою: м. Вараш, мкр-н Будівельників, 25/6;
3) 15.05.2022-10.04.2024: Підприємниця переможець аукціону, договір оренди в процесі укладення. (11.04.2024 - рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2024 у справі № 918/1362/23 набрало законної сили, Договір № 4340-Д-20-22 визнано укладеним);
4) 11.04.2024 - по теперішній час: правовідносини між Підприємницею та Департаментом, у рамках Договору № 4340-Д-20-22.
Також Підприємниця зазначає, що нарахування за користування нерухомим майном за період з 02.11.2011 по 15.04.2022, а саме заборгованість орендаря зі сплати будь-яких платежів за Договором № 292 відсутня.
При цьому відповідно до пункту 9.1 Договору № 4340-Д-20-22 місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 5 000,00 грн.
Тому, Підприємниця вважає, що нарахування за користування нерухомим майном повинно здійснюватися відповідно до умов Договору № 4340-Д-20-22, а саме:
- 2022 рік
квітень 2022 року - 5 000,00 грн.;
травень 2022 року - 5 000,00 грн.;
червень 2022 року - 5 000,00 грн.;
липень 2022 року - 5 000,00 грн.;
серпень 2022 року - 5 000,00 грн.;
вересень 2022 року - 5 000,00 грн.;
жовтень 2022 року - 5 000,00 грн.;
листопад 2022 року - 5 000,00 грн.;
грудень 2022 року - 5 000,00 грн.;
- 2023 рік
січень 2023 року - 5 000,00 грн.;
лютий 2023 року - 4 747,50 грн.;
з 15.02.2023 року - орендна плата нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати (з урахуванням індексації)
березень 2023 року - 3 165,00 грн.;
квітень 2023 року - 3 165,00 грн.;
травень 2023 року - 3 165,00 грн.;
червень 2023 року - 3 165,00 грн.;
липень 2023 року - 3 165,00 грн.;
серпень 2023 року - 3 165,00 грн.;
вересень 2023 року - 3 165,00 грн.;
жовтень 2023 року - 3 165,00 грн.;
листопад 2023 року - 3 165,00 грн.;
грудень 2023 року - 3 165,00 грн.;
- 2024 рік
січень 2024 року - 3 165,00 грн.;
лютий 2024 року - 3 326,42 грн.;
березень 2024 року - 3326,42 грн.;
01-10 квітня 2024 року - 1 108,81 грн.
За розрахунком Підприємниці загальна сума нарахувань за період з квітня 2021 року по 10 квітня 2024 року становить 97 324,15 грн.
При цьому Підприємниця зазначає, що нею здійснювалась оплата за користування нерухомим майном, що підтверджується платіжними документами, а саме;
1) Платіжна інструкція № 9322-0622-4117-9435 на суму 4 200,00 грн.;
2) Платіжна інструкція № 9322-0607-9433-6492 на суму 1 800,00 грн.;
3) Платіжна інструкція № 9323-4578-2019-1087 на суму 4 200,00 грн.;
4) Платіжна інструкція № 9323-4589-3016-8381 на суму 1 800,00 грн.;
5) Платіжна інструкція № 9323-8686-7110-2437 на суму 4 200,00 грн.;
6) Платіжна інструкція № 9323-8700-8097-0041 на суму 1 800,00 грн.;
7) Платіжна інструкція № 9327-0609-9674-7493 на суму 4 200,00 грн.;
8) Платіжна інструкція № 9327-0607-2564-9777 на суму 1 800,00 грн.;
9) Платіжна інструкція № 9330-0566-2091-2528 на суму 4 200,00 грн.;
10) Платіжна інструкція № 9330-0559-4191-9968 на суму 1 800,00 грн.;
11) Платіжна інструкція № 9330-0569-6535-6903 на суму 4 200,00 грн.;
12) Платіжна інструкція № 9330-0562-2432-2817 на суму 1 800,00 грн.;
13) Платіжна інструкція № 9330-0571-7078-7141 на суму 4 200,00 грн.;
14) Платіжна інструкція № 9330-0564-1850-9783 на суму 1 800,00 грн.;
15) Платіжна інструкція № 9330-0593-2452-7255 на суму 4 200,00 грн.;
16) Платіжна інструкція № 9330-0591-3165-0593 на суму 1 800,00 грн.;
17) Платіжна інструкція № 9330-0598-0233-9887 на суму 4 200,00 грн.;
18) Платіжна інструкція № 9330-0594-9870-0776 на суму 1 800,00 грн.;
19) Квитанція № 9К4М-647Т-9С9Н-Т5НС на суму 5 317,20 грн.;
20) Квитанція № Р7НС-Н20В-34ВА-РККО на суму 2 278,80 грн.;
21) Платіжна інструкція № 1562 на суму 1 750,00 грн.;
22) Платіжна інструкція № 1564 на суму 750,00 грн.;
23) Квитанція № Р8СМ-В228-ТЕ66-7ВКМ на суму 1 139,40 грн.;
24) Квитанція № Т856-ТВ7Х-Х175-85А6 на суму 2 658,60 грн.;
25) Платіжна інструкція № 9322-0669-7311-5198 на суму 2 658,60 грн.;
26) Платіжна інструкція № 9322-0637-3986-8558 на суму 1 139,40 грн.;
27) Платіжна інструкція № 9323-8672-7833-0184 на суму 1 139,40 грн.;
28) Платіжна інструкція № 9323-8676-8982-1264 на суму 2 658,60 грн.;
29) Платіжна інструкція № 9327-0551-9824-9648 на суму 2 658,60 грн.;
30) Платіжна інструкція № 9327-0578-3847-5902 на суму 1 139,40 грн.;
31) Платіжна інструкція № 9342-8580-0302-7740 на суму 1 786,05 грн.;
32) Платіжна інструкція № 9339-4699-8815-0233 на суму 2 794,19 грн.;
33) Платіжна інструкція № 9330-0601-0264-4682 на суму 1 139,40 грн.;
34) Платіжна інструкція № 9330-0602-8642-1307 на суму 2 658,60 грн.;
35) Платіжна інструкція № 9333-0578-5636-8122 на суму 11 97,51 грн.;
36) Платіжна інструкція № 9333-0583-8806-4859 на суму 2 794,19 грн.;
37) Квитанція № 281М-1ХТ2-Х553-Х536 на суму 1 197,51 грн.;
38) Квитанція № 4М78-А8НХ-Р2С4-М4СХ на суму 2 794,19 грн.;
39) Платіжна інструкція № 9339-4696-6058-3381 на суму 1 197,51 грн.;
40) Платіжна інструкція № 9330-0596-5010-8815 на суму 1 800,00 грн., які долучені Підприємницею до матеріалів справи (до відзиву на позовну заяву).
Загальна сума сплачених коштів орендарем за Договором № 4340-Д-20-22 за період з квітня 2021 року по 10 квітня 2024 року, становить 98 647,15 грн.
Дослідивши доводи сторін у справі, викладені ними як на підставу своїх вимог та заперечень і долучені до матеріалів справи докази, суд вважає з необхідне зазначити, що правовідносини між сторонами виникли з 21.10.2021, оскільки відповідно до акта приймання-передачі основних засобів від 21.10.2021, спірне майно передано від Комунального підприємства ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради (попередній орендодавець) на баланс Департаменту (новий орендодавець), вказані обставини визнаються сторонами у справі, а тому відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають доказуванню.
Водночас, суд вважає, що Департаментом помилково визначено правові підстави для задоволення позовних вимог статтю 1212 ЦК України з посиланням на те, що Підприємниця, як фактичний користувач комунальним майном, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цього комунального майна зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування ним, зобов'язана повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, оскільки як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, що 02.11.2011 Кузнецовським міським комунальним підприємством (на даний час Комунальне підприємство ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради; орендодавець) та Підприємницею (орендар) укладено Договір № 292, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення, вбудовано-прибудованого в багатоквартирний житловий будинок, загальною площею - 157,00 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників будинок 25, корпус 6 місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 349 800,00 грн.
При цьому Департамент здійснює розрахунок позовних вимог виходячи з умов вказаного договору.
Судом встановлено, що згідно з пунктами 2.6, 2.7 Договору № 292 у разі закінчення строку (розірвання) Договору оренди, орендоване Майно має бути повернуто орендодавцю в 5-ти денний термін у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду за актом приймання-передачі, з урахуванням фізичного зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, у іншому випадку орендодавець має право скласти акт прийому приміщень в односторонньому порядку, що матиме юридичну силу, а також має право звільнити приміщення від майна орендаря та прийняти це майно на відповідальне зберігання (з подальшим відшкодуванням усіх понесених витрат за рахунок орендаря). Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні договору.
Пунктами 5.8, 5.9 Договору № 292 передбачено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване Майно відповідно до пунктів 2.6, 2.7 у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини орендаря та сплатити плату за весь фактичний час використання Майна до моменту його передачі (повернення орендодавцю, незалежно від терміну дії даного договору).
Відповідно до пункту 3.8 Договору № 292 орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом до моменту передачі його орендодавцю за актом приймання-передачі.
Тобто умовами Договору № 292 сторони узгодили, що його дія в частині оплати орендних платежів розповсюджується на них до моменту передачі Майна орендодавцю за актом приймання-передачі.
Водночас судом встановлено, що 15.04.2022 сторонами складено акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності.
Таким чином у період з 21.10.2021 по 15.04.2022 правовідносини сторін в частині орендної плати врегульовувались умовами Договору № 292, а тому безпідставним є правове обґрунтування Департаментом позовних вимог у цій частині, а саме положеннями статті 1212 ЦК України.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду про те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (спір про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення Миколаївської міської ради), на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц викладено аналогічний висновок щодо обов'язку суду з надання правової кваліфікації відносин сторін: "Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм".
Судом встановлено, що до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, яким врегульовуються відповідні правовідносини.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною першою статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною першою статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частинами першою, третьою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Частиною першою статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі змісту наведених норм вбачається, що договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору.
Водночас суд відхиляє доводи Підприємниці про те, що за період з 21.10.2021 по 15.04.2022 заборгованість орендаря зі сплати будь-яких платежів за Договором № 292 відсутня, посилаючись на Анкету про стан Майна і розрахунків за договором оренди, в якій зазначено, що заборгованість орендаря зі сплати будь-яких платежів за Договором № 292 відсутня, оскільки вказана анкета підписана та скріплена печатками Підприємниці та попереднього орендодавця - Комунального підприємства ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради, а акт приймання-передачі підписаний та скріплений печатками Підприємниці та Департаменту, що, у свою чергу, свідчить про те, що відсутність заборгованості за Договором № 292 була підтверджена попереднім орендодавцем - Комунальним підприємством ?Вараштепловодоканал? Вараської міської ради, який, як встановлено судом з 21.10.2021 не є балансоутримувачем спірного майна, а тому і не може бути орендодавцем.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що за період з 21.10.2021 по 15.04.2022 відповідно до умов договору зобов'язана сплачувати орендну плату Підприємниця, доказів сплати орендних платежів за вказаний період Підприємницею суду не надано.
Крім того судом встановлено, що у матеріалах справи наявна заява Підприємниці про розстрочення заборгованості по сплаті орендної плати від 02.08.2023 (а.с. 48 зворотна сторона), в якій остання просила сприяти у вирішення питання розстрочення заборгованості з оплати орендної плати строком на 5 років на підставі, що виникла на підставі Договору №292 у розмірі 468 016,11 грн., що, у свою чергу, є діями Підприємниці про визнання наявності заборгованості за вказаним договором та свідчить про суперечливу її поведінку, оскільки відповідною заявою вона визнає заборгованість, а на час розгляду справи вказує про відсутність такої заборгованості, при цьому не надає жодних доказів про оплати боргу.
Таким чином, суд перевіривши здійснені Департаментом нарахування орендних платежів за Договором № 292 за період з 21.10.2021 по 15.04.2022 вважає його правильним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а саме у розмірі 128 335,93 грн. (жовтень 2021 року на суму 6 886,48 грн.; листопад 2021 року на суму 21 540,23 грн.; грудень 2021 року на суму 21 712,55 грн.; січень 2022 року на суму 21 842,83 грн.; лютий 2022 року на суму 22 126,79 грн.; березень 2022 року на суму 22 480,82 грн.; 01.04-15.04.2022 на суму 11 746,23 грн.).
При цьому суд звертає увагу на те, що з умов Договору № 292 не вбачається, що орендна плата має бути розподілена 70% на рахунок балансоутримувача, а 30% на рахунок місцевого бюджету, вказані обставини підтвердженні представниками сторін у судовому засіданні 23.01.2025.
Що ж до періоду з 16.04.2022 по 10.04.2024, то судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.03.2024 у справі № 918/1362/23, яке набрало законної сили, визнано укладеним Підприємницею та Департаментом Договір № 4340-Д-20-22.
При цьому у вказаному рішення суду встановлено, що: ?….аналізуючи поведінку Підприємниці стосовно адекватності та співмірності дій для набуття прав оренди, суд вважає, що такі дії були достатніми для отримання відповідного права. А отже Підприємниця була вправі розраховувати на позитивні наслідки у вигляді отримання майна в оренду, а також, що важливо, у належному оформленні договору та юридичному закріпленні умов договору та правового статусу орендаря.
….сторони цього спору досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, об'єкт оренди перебуває у орендаря, а орендодавець не ставить питання про його повернення. Орендар вчинив достатні дії для отримання права оренди, однак нотаріальне посвідчення договору було ускладнене через обставини, що перебували поза волею орендаря. Однак Департамент, як орендодавець, допустив надмірний формалізм, заперечуючи можливість нотаріального посвідчення договору понад строк, протягом якого такі дії взагалі не були можливими та стверджував про неукладеність (нікчемність) договору, що в сукупності з незабезпеченням явки уповноважених представників відповідача для вчинення нотаріальних дій свідчить про ухилення від нотаріального посвідчення спірного правочину?.
Тобто вказаним судовими рішенням встановлено неправомірність дій саме Департаменту під час укладання Договору № 4340-Д-20-22.
Також у вказаному судовому рішенні було встановлено, що відповідно до протоколу електронного аукціону №LL001-UА-20220324-09613 від 14.04.2022 Підприємниця стала переможницею електронного аукціону щодо передачі в оренду вказаного майна. 15.04.2022 орендар та орендодавець підписали акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності. За цим актом повернуто майно, яке перебувало в оренді Підприємниці та яке було предметом електронного аукціону.
Враховуючи, що рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2024 у справі № 918/1362/23 набрало законної сили, тому вказані обставини, згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а отже, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999).
У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб'єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави у сферу його прав. Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.,1.2020 № 1-р/2020).
Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб'єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни юридичного регулювання у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими [абзаци другий - четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019].
Отже, за обставин негативного характеру, котрі мали місце на час спливу строку для нотаріального посвідчення спірного договору, відбувалися постійні зміни у правовому регулюванні порядку вчинення нотаріальних дій, що не сприяло правовій визначеності та вплинуло на можливість досягнення учасниками цього спору прогнозованих результатів щодо укладення договору.
Натомість легітимні очікування Підприємниці щодо оренди нерухомого майна були поставлені під сумнів, однак не через її поведінку, котра була в достатній мірі правомірною, а через об'єктивні обставини.
У даному випадку суд керується відомою аксіомою цивільного права "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae" (У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права).
Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме, що:
- відповідно до протоколу електронного аукціону №LL001-UА-20220324-09613 від 14.04.2022 Підприємниця стала переможницею електронного аукціону щодо передачі в оренду вказаного майна;
- у рішенні Господарського суду Рівненської області від 12.03.2024 у справі № 918/1362/23, яке набрало законної сили, суд аналізуючи поведінку Підприємниці стосовно адекватності та співмірності дій для набуття прав оренди, дійшов висновку, що такі дії були достатніми для отримання відповідного права, а отже Підприємниця була вправі розраховувати на позитивні наслідки у вигляді отримання майна в оренду, а також, що важливо, у належному оформленні договору та юридичному закріпленні умов договору та правового статусу орендаря; сторони цього спору досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, об'єкт оренди перебуває у орендаря, а орендодавець не ставить питання про його повернення. Орендар вчинив достатні дії для отримання права оренди, однак нотаріальне посвідчення договору було ускладнене через обставини, що перебували поза волею орендаря. Однак Департамент, як орендодавець, допустив надмірний формалізм, заперечуючи можливість нотаріального посвідчення договору понад строк, протягом якого такі дії взагалі не були можливими та стверджував про неукладеність (нікчемність) договору, що в сукупності з незабезпеченням явки уповноважених представників відповідача для вчинення нотаріальних дій свідчить про ухилення від нотаріального посвідчення спірного правочину, -
суд вважає, що справедливим та законним буде застосування до сторін умов Договору № 4340-Д-20-22 в частині розрахунку орендної плати за період користування Майном з 16.04.2022 по 10.04.2024.
Таким чином правомірним та справедливим є застосування до спірних правовідносин, в яких перебували сторони у період з 16.04.2022 по 10.04.2024 умов Договору № 4340-Д-20-22 в частині розміру орендної плати та стягнення з Підприємниці орендної плати за період з 16.04.2022 по 10.04.2024 у розмірі 94 824,15 грн. [16-30 квітня 2022 року - 2 500,00 грн.; травень 2022 року - 5 000,00 грн.; червень 2022 року - 5 000,00 грн.; липень 2022 року - 5 000,00 грн.; серпень 2022 року - 5 000,00 грн.; вересень 2022 року - 5 000,00 грн.; жовтень 2022 року - 5 000,00 грн.; листопад 2022 року - 5 000,00 грн.; грудень 2022 року - 5 000,00 грн.; січень 2023 року - 5 000,00 грн.; лютий 2023 року - 4 747,50 грн.; з 15.02.2023 - орендна плата нараховується у розмірі 50% розміру орендної плати (з урахуванням індексації) березень 2023 року - 3 165,00 грн.; квітень 2023 року - 3 165,00 грн.; травень 2023 року - 3 165,00 грн.; червень 2023 року - 3 165,00 грн.; липень 2023 року - 3 165,00 грн.; серпень 2023 року - 3 165,00 грн.; вересень 2023 року - 3 165,00 грн.; жовтень 2023 року - 3 165,00 грн.; листопад 2023 року - 3 165,00 грн.; грудень 2023 року - 3 165,00 грн.; січень 2024 року - 3 165,00 грн.; лютий 2024 року - 3 326,42 грн.; березень 2024 року - 3326,42 грн.; 01-10 квітня 2024 року - 1 108,81 грн.].
Тобто з урахуванням викладеного суд вважає в цій частині обґрунтованими доводи Підприємниці, а тому загальна сума заборгованості Підприємниці перед Департаментом за період 31.10.2021 по 10.04.2024 становить 223 160,08 грн. (128 335,93 грн. за період з 21.10.2021 по 15.04.2022 + 94 824,15 грн. за період з 16.04.2022 по 10.04.2024).
Водночас суд враховує, що згідно з доводами сторін та поданими ними доказами (поданих Департаментом нарахувань за користування майном та поданих Підприємницею платіжних інструкцій, квитанцій, на підставі яких здійснювались орендні платежі з призначенням платежів орендні платежі згідно Договору № 4340-Д-20-22) у період з 16.04.2022 по 10.04.2024 орендна плата сплачується 70% на рахунок балансоутримувача, а 30% на рахунок місцевого бюджету.
Тобто заборгованість у розмірі 94 824,15 грн. має сплачуватись відповідно 70% на рахунок балансоутримувача, а 30% на рахунок місцевого бюджету.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що Підприємницею за спірний період здійснювались орендні платежі, а саме за доводами Департаменту їх розмір складає 83 319,40 грн., з яких на рахунок Департаменту загальною сумою 59 598,58 грн. та на рахунок місцевого бюджету загальною сумою 23 720,82 грн., а за доводами Підприємниці 98 824,15 грн., з яких на рахунок Департаменту загальною сумою 70 128,82 грн. та на рахунок місцевого бюджету загальною сумою 28 518,33 грн.
При цьому Департамент на підтвердження сплати коштів у розмірі 83 319,40 грн. надано нарахування за користування нерухомим майном за 2023 та 2024 роки, в яких у стовбцях ?Проплачено (ДЖКГМБ ВК ВМР)? та ?Проплачено (бюджет)? відображені відповідні суми, які у загальному становлять 83 319,40 грн, у свою чергу, Підприємницею на підтвердження сплати коштів у розмірі 98 824,15 грн. надано платіжні інструкції та квитанції, перелік яких наведено вище у рішенні суду, на підставі яких здійснювались орендні платежі з призначенням платежів орендні платежі згідно з Договором № 4340-Д-20-22.
З урахуванням стандарту вірогідності доказів суд дійшов висновку, що більш вірогідним, обґрунтованим та доведеним у даній справі є сплата Підприємницею орендних платежів у розмірі 98 824,15 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за період з 16.04.2022 по 10.04.2024 у розмірі 94 824,15 грн. має бути розподілена 70% на рахунок балансоутримувача, а 30% на рахунок місцевого бюджету.
Тобто 66 376,91 грн. - 70% на рахунок балансоутримувача (Департаменту), а 28 447,25 грн. - 30% на рахунок місцевого бюджету.
Водночас з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій та квитанцій, перелік яких наведено вище у рішенні суду, на підставі яких здійснювались орендні платежі з призначенням платежів орендні платежі згідно з Договором № 4340-Д-20-22 Підприємниця здійснювала відповідні платежі з розрахунку 70% на рахунок балансоутримувача, а 30% на рахунок місцевого бюджету.
Перевіривши платіжні інструкції та квитанцій подані Підприємницею, судом встановлено, що на рахунок балансоутримувача (Департаменту) сплачено 70 128,82 грн. (70%), а на рахунок місцевого бюджету 28 518,33 грн. (30%).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що за період з 21.10.2021 по 10.04.2024 заборгованість Підприємниці перед Департаментом складає 124 584,02 грн. [заборгованість за Договором № 292 за період з 21.10.2021 по 15.04.2022 у розмірі 128 335,93 грн. + заборгованість за період з 16.04.2022 по 10.04.2024 у розмірі 66 376,91 грн. - 70 128,82 грн. сплачені Підприємницею на рахунок балансоутримувача (Департаменту)].
При цьому судом встановлено, що сплачені Підприємницею кошти на рахунок місцевого бюджету за період з 16.04.2022 по 10.04.2024 містять переплату у розмірі 71,08 грн., оскільки Підприємницею за вказаний період сплачено на рахунок місцевого бюджету 28 518,33 грн. (30%), а заборгованість складає 28 447,25 грн.
За результатами з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були долучені до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено часткове доведення Департаментом наявності у Підприємниці заборгованості з орендної плати, а саме у розмірі 124 584,02 грн.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом частково обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Підприємницю пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 866,19 грн.
еруючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кушнір Тетяни Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Департаменту житлово-комунального господарства, майна та будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська обл., м. Вараш, майдан Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 44402580) 124 584,02 грн. (сто двадцять чотири тисячі чотириста вісім гривень 17 копійок) заборгованості та 1 866,19 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень 19 копійок) витрат зі сплаті судового збору.
3.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Департамент житлово-комунального господарства, майна та будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська обл., м. Вараш, майдан Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 44402580).
Відповідач (боржник): Фізична особа-підприємець Кушнір Тетяна Дмитрівна ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24 січня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон