65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2413/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення, -
за участю представників сторін:
від позивача: Ан І.М., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Фізична особа-підприємець Дружиніна Юліанна Сергіївна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни, в якому просить суд:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну принести публічне вибачення перед Фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліанною Сергіївною за викладені публікації принизливого характеру у власному Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну видалити абсолютно всю інформацію розповсюджену про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну у власному Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни на користь Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни суму коштів за завдану моральну шкоду у розмірі 500000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: http://t.me/+XGIRSlLUlzc5MDcy), що належить Фізичній особі-підприємцю Лисенко Альоні Василівні було виявлено розповсюдження інформації негативного, недостовірного характеру відносно позивача, висловлювання відповідача створені з наміром викликати недовіру до продукції позивача, що по суті є проявом недобросовісної конкуренції, котра націлена на порушення права позивача на недоторканість ділової репутації. Окрім того, позивач наголошує, що їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 500000 грн. та яка обґрунтована нею тим, що принизливі висловлювання відповідача побачила досить велика кількість колег та потенційних клієнтів, що вкрай негативно вплинуло на її ділову репутацію.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2413/22; розглядати справу вирішено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.11.2022 о 15:15. Ухвалою суду від 09.11.2022 відкладено підготовче засідання на 01.12.2022 об 11:30. Ухвалою суду від 01.12.2022 відкладено підготовче засідання на 14.12.2022 о 16:45. Підготовче засідання 14.12.2022 о 16:45 не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче засідання призначено на 25.01.2023 о 14:40. Підготовче засідання 25.01.2023 о 14:40 не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 02.02.2023 підготовче засідання призначено на 28.02.2023 о 12:00.
28.02.2023 за вх.№6305/23 та №6311/23 до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та докази надсилання відзиву позивачу, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, зокрема, наступне:
- відповідач особисто позивача по справі жодного разу не ображала і як зазначено у її позовній заяві у витягах зі спілкування у мережі у власному Telegram каналі її прізвище та ім'я не називала; під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин; у позовних вимогах позивач наполягає на вибаченні, але вибачення - не спосіб судового захисту, оскільки суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України;
- відповідач вказує, що позивач наполягає на видаленні абсолютно всієї інформації, розповсюдженої про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну у власному Telegram каналі “the MINERAL», але спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, так як не має компенсаційного та майнового характеру;
- відповідач наголошує, що відповідно до ст. 30 Закону України “Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири); оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості;
- відповідач вважає, що матеріали справи не містять доказів поширення щодо особисто позивача недостовірної інформації у зазначений спосіб, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, в тому числі і моральної шкоди.
Ухвалою суду від 28.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/2413/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання 16.03.2023 о 15:00
16.03.2023 за вх.№8449/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, що:
- посилання відповідача на те, що відповідач особисто позивача по справі жодного разу не ображала та у власному Telegram каналі її прізвище та ім'я не називала не відповідають дійсності, оскільки із посиланням на аудіоповідомлення у Telegram-каналі вбачається, що відповідач неодноразово прямо вказувала ім'я та прізвище позивача під час вчинення дій, спрямованих на завдання шкоди діловій репутації позивача;
- позивач зазначає, що якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатись наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширення суджень, надавши їм іншу оцінку; відповідачем свої думки відносно позивача були наведені у брутальній, принизливій та непристойній формі, що створило обставини порушення недоторканності ділової репутації позивача;
- позивач звертає увагу, що відповідач у своєму ТГ-каналі саме стверджує, що позивач займається обманом своєї цільової аудиторії, реалізовує товар, котрий не відповідає заявленим характеристикам, що позивач нібито займається плагіатом логотипу іншого підприємства, що нібито відповідач особисто бачила досить багато невдалих робіт позивача і що нібито хтось приїжджав до відповідача на якесь підвищення, ще відповідач наголошує, що позивач займається реалізацією так би мовити неякісних (була застосована нецензурна лайка, див. матеріали справи) товарів, вироблених у Китаї під виглядом преміум продукції, також відповідач стверджує, що позивач нібито хитра та підла людина, кваліфікує духовні якості позивача нецензурною лайкою; тобто відповідач висуває ряд необґрунтованих тверджень на адресу позивача, не підтверджуючи такі висловлювання жодними доказами ані під час дій, спрямованих на завдання шкоди діловій репутації позивача, ані під час подання відзиву на позовну заяву; окрім того, відповідачем неодноразово було вжито нецензурну лайку на адресу позивача, а по відношенню до клієнтів та колег позивача було неодноразово застосовано висловлювання у грубій, принизливій формі, як і до самого позивача;
- на думку позивача матеріали справи містять вичерпний перелік доказів поширення недостовірної інформації у грубій формі, в агресивний, образливий спосіб.
16.03.2023 за вх.№8454/23 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та уточнена позовна заява, в якій позивач просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати інформацію, поширену Фізичною особою-підприємцем Лисенко Альоною Василівною (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у власному Telegram-каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - недостовірною;
- зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом п'яти днів від моменту набрання рішенням суду по справі №916/2413/22 законної сили спростувати інформацію поширену про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3обов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом п'яти днів від моменту набрання рішенням суду по справі №916/2413/22 законної сили спростувати інформацію, поширену про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом публікації у власному Telegram каналі “the MINERAL» за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного тексту: “Вся інформація, що була мною поширена у власному Telegram-каналі “the MINERAL» про ОСОБА_1 та її бренд leader (“ ІНФОРМАЦІЯ_3 ») - є недостовірною та непідтвердженою. Зобов'язуюсь більше недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та її бренд leader не поширювати, та не вживати неценезурну лайку та образи будь-якого характеру по відношенню до неї»;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну (РНОКПП: НОМЕР_2 ) видалити абсолютно всю інформацію, розповсюджену про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у власному Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму коштів за завдану моральну шкоду у розмірі 500000 (п'ятиста тисяч) гривень.
Ухвалою суду від 16.03.2023 підготовче засідання призначено на 04.04.2023 о 15:20.
23.03.2023 за вх.№9378/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки відзиву на уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено підготовче засідання на 11.05.2023 о 14:15.
Ухвалою суду від 11.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі №916/2413/22 на 31.05.2023 о 12:30.
31.05.2023, проаналізувавши заяву за вх.№8454/23 від 16.03.2023 та оцінивши її в частині першої позовної вимоги як зміну предмету позову, а в частині другої та третьої позовної вимоги як уточнення предмету позову, господарський суд у протокольній формі задовольнив подану заяву частково, судом прийнято до розгляду наступні позовні вимоги:
- визнати інформацію, поширену Фізичною особою-підприємцем Лисенко Альоною Василівною (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у власному Telegram-каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - недостовірною;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну (РНОКПП: НОМЕР_2 ) видалити абсолютно всю інформацію, розповсюджену про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у власному Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму коштів за завдану моральну шкоду у розмірі 500000,00 (п'ятиста тисяч) гривень;
- в частині позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом п'яти днів від моменту набрання рішенням суду по справі № 916/2413/22 законної сили спростувати інформацію, поширену про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3обов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом п'яти днів від моменту набрання рішенням суду по справі №916/2413/22 законної сили спростувати інформацію поширену про Фізичну особу-підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом публікації у власному Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного тексту: “Вся інформація, що була мною поширена у власному Telegram-каналі “the MINERAL» про ОСОБА_1 та її бренд leader (“ ІНФОРМАЦІЯ_3 ») - є недостовірною та непідтвердженою. Зобов'язуюсь більше недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та її бренд leader не поширювати, та не вживати неценезурну лайку та образи будь-якого характеру по відношенню до неї» - суд не прийняв в цій частині заяву позивача до розгляду, оскільки в даному випадку йдеться про пред'явлення додаткової позовної вимоги, що може бути заявлена в окремій позовній заяві.
У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2023 о 12:30.
Ухвалою суду від 19.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/2413/22; призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 12.07.2023 о 15:00. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 19.07.2023 о 15:00. У судовому засіданні 19.07.2023 встановити зв'язок з представником позивача в системі відеоконференцзв'язку “ВКЗ» не вдалось у зв'язку з нестабільним з'єднанням інтернет зв'язку та технічними перебоями системи відеоконференцзв'язку “ВКЗ». Ухвалою суду від 19.07.2023 відкладено судове засідання на 05.09.2023 о 15:15. У судовому засіданні 05.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 27.09.2023 о 10:30. Ухвалою суду від 27.09.2023 відкладено розгляд справи на 18.10.2023 о 13:45.
28.09.2023 за вх.№33924/23 до суду від відповідачки надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та додаткові документи, а саме: заява про проведення комплексної експертизи, звіт №1984-3а/2023 про наукове дослідження зразка косметичного засобу, звіт №1984-3/2023 про наукове дослідження зразка косметичного засобу, які залучено судом до матеріалів справи. У вказаному клопотанні відповідач наголошує, що позивач по справі зазначає неправдиві дані на виготовлені нею косметологічній продукції: (вторинна анестезія): позивач вказує про відсутність у складі медичного препарату - лідокаїну, а він у складі є, що вводить людей в оману та викликає безпеку для життя людини, якій її застосовують, також позивач зазначає кількість рідини у флаконі 35 мл., а за результатами лабораторних досліджені кількість рідини складає 29 мл., що також вводить людей в оману.
28.09.2023 за вх.№33928/23 до суду від відповідача надійшли пояснення та додаткові документи, а саме: скріншоти порядку вступу до приватного каналу “the MINERAL», які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач вказує, зокрема, що згідно з офіційними даними, у 2022 році месенджер Telegram увійшов до Топ-5 найбільш завантажуваних програм у світі; Telegram відкриває величезну кількість можливостей не тільки для особистих переписок, але й для створення каналів новин, груп за інтересами, взаємодії з цільовою аудиторією та багато іншого; відповідач створила свій приватний канал для спілкування з однодумцями та наголошує, що приєднатися до такої спільноти можна лише за посиланням-запрошенням; позивача по справі ніхто не примушував реєструватися у власному приватному каналу “the MINERAL» та приєднуватись до групи.
У судовому засіданні 18.10.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 09.11.2023 о 12:00. Ухвалою суду від 09.11.2023 відкладено розгляд справи на 01.12.2023 о 14:00.
Судове засідання 01.12.2023 о 14:00 не відбулось у зв'язку з тим, що 30.11.2023 відбулось несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів Господарського суду Одеської області, що мало наслідком тимчасове виведення з ладу технічного обладнання суду та тривалу відсутність доступу суддів до системи діловодства спеціалізованого суду. Ухвалою суду від 11.12.2023 судове засідання призначено на 21.12.2023 о 10:45.
11.12.2023 за вх.№44143/23 до суду від відповідачки надійшло клопотання, в якому відповідач просила суд витребувати у позивача по справі оригінал письмових електронних доказів для огляду та дослідження у залі судового засідання, про що винести відповідну ухвалу. У поданому клопотанні відповідачка вказала, що додані до позовної заяви електронні докази не оригінальні та сумнівні, а також зауважив, що в матеріалах справи в паперовій формі наявні скріншоти електронного листування у соціальній-мережі “Telegram» у приватній групі, однак в наявному листуванні неможливо встановити особу, яка веде листування, а також, коли саме відбувалось дане листування, у зв'язку з чим, надавши оцінку даним поданим доказам, відповідачка вважає їх не належними.
18.12.2023 за вх.№45880/23 до суду від відповідачки надійшло клопотання, зміст якого є аналогічним клопотанню за вх.№44143/23 від 11.12.2023.
Ухвалою суду від 21.12.2023 відкладено розгляд справи на 18.01.2024 о 12:50.
18.01.2024 за вх.№2205/24 до суду від відповідачки надійшло клопотання про витребування у позивача по справі оригіналів письмових електронних доказів для огляду та дослідження у залі судового засідання; окрім того, у поданому клопотанні відповідач просить суд провести судове засідання за відсутності відповідача.
18.01.2024 за вх.№2253/24 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника позивача. До вказаного клопотання позивачем додано медичну довідку.
Ухвалою суду від 18.01.2024 відкладено розгляд справи на 08.02.2024 о 15:45 та витребувано у Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни у строк до 08.02.2024 оригінали електронних доказів для їх огляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи на 28.02.2024 о 12:50.
28.02.2024 за вх.№8181/24 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів, а саме: скріншоти переписки (листування) у месенджері Telegram з повідомленнями відповідача та аудіоповідомлення відповідача у месенджері Telegram, яке судом задоволено, долучено докази до матеріалів справи.
28.02.2024 за вх.№8308/24 до суду від позивача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим, яке залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні позивач просила суд виключити з числа доказів у справі надані відповідачем звіти досліджень, оскільки висловлювання щодо складу засобу виробництва ФОП Дружиніна Ю.С. відповідач здійснила у липні 2022 року, а звіт складений у вересні 2023 року, засіб, який надавався на аналіз відповідно до звіту вироблений у жовтні 2022 року, хто є виробником невідомо, засіб, який надано на аналіз відправлено відповідно до додатків звіту Шимко Мариною Сергіївною з м. Вінниця, тобто від невідомої особи, яка не є стороною по справі; таким чином, на думку позивача, незрозуміло яким чином відповідний звіт стосується товару, який вироблений ФОП Дружиніна Ю.С. та відповідно не підтверджує правдивість висловлювань, здійснених відповідачем у липні 2022 року.
28.02.2024 за вх.№8314/24 до суду від позивача надійшли додаткові заперечення на клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових електронних доказів, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях позивач наголошує, що оригінали електронних доказів, які відповідач просить витребувати у позивача, знаходяться у повному розпорядженні відповідача та можуть бути надані нею на підтвердження їх достовірності або недостовірності, а позивач у свою чергу може надати лише копії таких доказів або просити про їх огляд за їх знаходженням у відповідному Telegram-каналі у мережі інтернет.
Ухвалою суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи на 22.03.2024 о 09:45. Судове засідання 22.03.2024 о 09:30 не відбулось у зв'язку з аварійним відключенням енергопостачання в адміністративній будівлі суду. Ухвалою суду від 27.03.2024 судове засідання призначено на 19.04.2024 о 15:30. Судове засідання 19.04.2024 о 15:30 не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 24.04.2024 судове засідання призначено на 09.05.2024 о 10:20. У судовому засіданні 09.05.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 30.05.2024 о 15:00. Ухвалою суду від 30.05.2024 відкладено розгляд справи на 20.06.2024 о 09:30.
17.06.2024 за вх.№23569/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, яке судом у протокольній формі задоволено.
У судовому засіданні 20.06.2024 судом у протокольній формі оголошено перерву до 21.06.2024 о 14:00. Судове засідання 21.06.2024 о 14:00 не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 26.06.2024 судове засідання призначено на 19.07.2024 о 09:30.
27.06.2024 за вх.№25095/24 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, яка судом у протокольній формі задоволена.
У судовому засіданні 19.07.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 12.09.2024 о 16:00.
12.09.2024 за вх.№33363/24 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, а саме: рішення Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 по справі №903/848/24, яке залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.09.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.10.2024 о 15:30. Судове засідання 03.10.2024 о 15:30 не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 08.10.2024 судове засідання призначено на 24.10.2024 о 12:50. Ухвалою суду від 24.10.2024 відкладено розгляд справи на 21.11.2024 о 10:30. У судовому засіданні 21.11.2024 вийти на зв'язок з представником позивача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “ВКЗ» в призначений судом час не виявилось за можливе через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та зміщення графіку судових засідань. У судовому засіданні 21.11.2024 оголошено перерву до 22.11.2024 о 13:00. Ухвалою суду від 22.11.2024 відкладено розгляд справи на 13.12.2024 о 09:45.
У судовому засіданні 13.12.2024 представник позивачки просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка у підготовчі та судові засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, у поданих заяв/клопотань просила розглянути справу без її участі, що судом у протокольній формі задоволено.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Справа №916/2413/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Всі процесуальні позиції та докази, подані сторонами, судом у протокольній формі прийняті до розгляду, документи залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У відповідності до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
В судовому засіданні 13.12.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті, з огляду на неодноразове відкладення судом розгляду даної справи з метою забезпечення можливості вчинення учасниками справи процесуальних дій, через постійні обставини, що перешкоджали розгляду справи по суті (постійні повітряні тривоги, відсутність електропостачання в суді, перебої з інтернет зв'язком тощо), які зумовили необхідність відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
Позивачкою у справі є Фізична особа-підприємець Дружиніна Юліанна Сергіївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видом діяльності позивачки є: надання послуг перукарнями та салонами краси (основний); роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; надання інших інформаційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність із забезпечення фізичного комфорту; надання інших індивідуальних послуг; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; інші види освіти; спеціалізована медична практика; інша діяльність у сфері охорони здоров'я. У позивачки наявна сторінка у соціальної мережі Instagram - druzhinina_vip_permanent.
Відповідачкою у справі є Фізична особа-підприємець Лисенко Альона Василівна ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видом діяльності відповідачки є: виробництво барвників і пігментів (основний); виробництво парфумних і косметичних засобів; оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; надання інших інформаційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інші види освіти; надання послуг перукарнями та салонами краси; надання інших індивідуальних послуг; виробництво інших виробів із пластмас; виробництво електричних побутових приладів; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. У відповідачки наявна сторінка у соціальної мережі Instagram - alena_maker; _the_mineral.
Спір у справі виник між двома підприємицями, які надають відповідні послуги на спільному для обох ринку надання косметологічних послуг.
За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/484/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни до Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліани Сергіївни про визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію та стягнення 50000 грн. моральної шкоди у задоволені позову Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни відмовлено. У вказаному рішенні зазначено, що позов обґрунтовано тим, що у грудні 2022 року та 12 січня 2024 року фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліаною Сергіївною поширена неправдива інформація на інформаційному ресурсі мережі ІНТЕРНЕТ на власній сторінці у Instagram; що в мережі інтернет на сторінці Instagram відповідачки, доступ до якої є вільним, в режимі відкритого доступу була розміщена недостовірна та неправдива інформація про продукцію позивачки у вигляді Instagram Stories; протиправними діями відповідачки, позивачці заподіяно моральної шкоди; після публікації неправдивої інформації позивачка тривалий час перебувала в негативному емоційно-психічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою сну, що переросла в моральні страждання.
В матеріалах справи наявна розписка про одержання заявки на знак для товарів і послуг вх.№173018, дата одержання 20.11.2020, заявник - Дружиніна Юліана Сергіївна, назва знаку для товарів і послуг - Leader by Druzhinina. У заявці на торговельну марку №m202024546 відображено, зокрема, зображення знаку.
З наявних матеріалів справи вбачається, що між позивачкою та відповідачкою виник спір в мережі інтернет, протягом їх суперечки позивачка посилається на розповсюдження відповідачкою недостовірної інформації щодо поведінки, якості послуг та продукції позивачки, що за доводами позивачки шкодить її діловій репутації на спільному для обох сторін ринку надання косметологічних послуг.
Так, на підтвердження позовних вимог позивачем надано скріншоти з Telegram каналу “the MINERAL», а також аудіозаписи. Судом під час розгляду справи по суті було досліджено надані позивачем аудіозаписи, в яких за посиланнями позивачки містяться образливі формулювання і звинувачення, які шкодять діловій репутації позивачки на ринку косметологічних послуг.
Оцінюючи заявлені позовні вимоги, виходячи з наданих доказів, суд розподіляє вказані висловлювання, наведені позивачкою, декількома блоками, а саме:
1. “Більше я кричала з того, що її курки вже набігли і почали у мене в Telegram мені какашки ставити під моїми постами. (Нецензурна лайка) до грошей дівчинки мене не візьме. Чим більше ви мені накидайте (нецензурна лайка), тим багатшим буду. Відповідаю, прикмета нормальна».
2. “Втім так, мені треба робити переоблік і я лягатиму спати, відпочивати, завтра, у мене там в галереї дуже багато її робіт, з майстеркласів і не тільки, всякого цікавенького. У мене навіть залишилися, хоч діалогу немає, та ми заблоковані один у одного, діалог не зберігся, а вона всім розповідає - я там погана, її ображала, хоча я до неї з нею завжди спілкувалася шанобливо та ставилася до неї добре. Ось діалогу немає, але скрини є, навіть скрінчики є, подивлюся може знаходжу щось цікавеньке вам покидаю якщо пішов такий танець. Їй захотілося (нецензурна лайка) з приводу мене в історії, але прилетіла обратка яку стріменько було витримати і довелося швидко поспіхом все видаляти, тому що Оленочка-мейкер зараз багато цікавого про Юліанку розповість, щоб аудиторія не послухала і не подивилася, але вже частина аудиторії перейшла, я думаю їм буде цікавенько, завтра ще щось цікавого викладу, заходьте не соромтеся».
3. “До речі, хочу вам ще дещо показати, від наших українських виробників, які не можуть без своєї патологічної брехні, типу анестезія без лідокаїну. Я знаю на якому, ну хто їм робить цю анестезію, мені теж пропонували її робити, навіть у цих же баночках, будь-якого кольору можуть замішати. Ось, є ця ж анестезія на ринку, але дешевше. Я вам зараз тут все покажу, не хвилюйтесь, набагато дешевше, на приємну суму і знайте в ній є лідокаїн. Вони пишуть, що вона без лідокаїну, але в ній є лідокаїн. Тому що склад один і той самий, і там, і там лідокаїн у ній є, хто бажає можете перевірити, у нас є хімлабораторії, де зроблять це дуже легко, і в Україні це коштує недорого, повернуся в Україну, обов'язково перевірю, щоб достовірно бахнути папірцем по лобі. Якщо хтось користується цією анестезією, обов?язково запитуйте у клієнта чи є алергія на лідокаїн, тому що лідокаїн у складі є. Це патологічна брехня, вона реально не так дратує як смішна. Не знаю, як можна на стільки тримати за ідіотів свою аудиторію. Шок контент просто, мати одне, писати інше, таке відчуття, що їх менше купуватимуть, якщо ти не набрешеш. Треба брехати, обов?язково брехати. У нас секретний інгредієнт, або ми не маємо лідокаїну. Так (нецензурна лайка) можна просто сказати правду людям, їй Богові її й так куплять».
4. “Боже не можу, просто ржу, мені написали, що є дівчатка, які набивають собі на тілі татуювання з її логотипом. Дівчатка передайте їм будь ласка, що тепер вони ходять реклами стетоскопів, адже Юліанна навіть логотип злизала у дуже старої та однієї з найвідоміших фірм стетоскопів. Просто вбийте стетоскоп у пошуку в гугле і подивіться, що найчастіше випадатиме вам у картинках. У ти моя рекламка на ніжках».
5. “Я не можу зрозуміти одного, ви могли написати мені це в особисті… Якщо коротко, є люди, які й моєї подачі інформації незадоволені. У цій ситуації ви ставите мене і викладача в таке становище, не знаю, що на це відповісти, чесно. Я знаю, що у людини на зв?язку багато учнів, у людини багато навчань, я особисто не вчилася, тому ось мені складно тут щось сказати, хоча я хотіла б захистити людину, яку бачу своїм майбутнім представником, тому що взаємодіючи з нею, мені зручно і все окей. Ось, але ви ставите мене в моєму чаті в таке становище, що я навіть не можу придумати що на це відповісти, але те, що ви робите це як мінімум негарно, тому що це суб'єктивна історія, абсолютно суб?єктивна історія, ну на величезну аудиторію. Я не знаю що на це відповісти чесно, але нічого здорового у вашому вчинку могли б хоча б мені на личку це написати, а не виставляти людину в такому світлі на величезну аудиторію».
6. “Так у нашої ж зірочки традиція, переробити конвеєром всім своїм студентам брови, лівою ногою, тому що настільки криві, сині брови, це треба ще постаратися зробити і я не знаю що потрібно зробити щоб зробити настільки погано. Тільки нещодавно бачила її ученицю, одну брову від тата, іншу від мами, одну на північ, одну на південь. Ми виправляли тут уже в Чехії партак однієї з її учениць ледь-ледь душа в тілі, реально довелося одну опускати на 5 мм брову всю ширину вести вниз, іншу вгору, подовжувати, коротити. Боже, що ми робили? Рятували обличчя людини, просто рятували обличчя, а потім вона дивується чому люди, які спочатку приходять до неї в секту, потім цокають звідти, йдуть до нормальних майстрів та партаки на обличчі виправлятимуть та навчаються».
7. “Ти ж мій солодкий персик, вона мене вчить - не розповсюджувати грязь у розповідях, це людина яка сама почала це робити. Ти ж мій солодкий персик. Ну правильно перекидати відповідальність та провину на інших це ти професіонал. Ти ж рибонька моя, овечечка моя, як сказати правильно, вовк мій в овечечковій шкурі, ти моя сладюсечка. Піде, цей, захрусне, соплю потягне, мікромінералом брови бахне і все буде нормально».
8. “Те саме, один і той же виробник, одні і ті ж баночки, просто різного кольору. До речі мені пропонували будь-який колір зробити з тим же складом, я сказала: "Навіщо?", Ось моя логіка, навіщо, я порахувала скільки це коштує типу, я не хочу, не стану це робити дорожче ніж коштує "Depain", а він самий дешевий тому що це оригінальний виробник, тобто це той, хто реально його виробляє, а решта - перекупи. Тип того, що ви бачите зверху, так. Мені не вигідно, особливо там не заробиш, якщо продавати його як той хто його створив, але якщо там накручувати гроші, тобто інтерес продати, обов?язково той же склад дорожчий, беріть, пробуйте і користуйтеся. Ми сидимо саме на цій вторинці, від сустаїну нічим не відрізняється, дуже прикольна зручна баночка "Depain ice". Бомба-шмомба, відмінна анестезія, але не для губ, брови - так».
9. “Дівчата не винні ні росіяни, ні українці, ніхто. Є вищі чини, є політика, є договір я в цьому впевнена, але тут ні до чого, цей цирк і на жаль Україні не пощастило, що ми в полі дій, ось вони вже давно давно давно вирішили за нас і вирішили нам багато років вперед, дуже давно. Це мій погляд. Сподіваємось лише на те, що мирне населення не постраждає не постраждає, бо вже є постраждалі, але поки що небагато. Дай Боже, що їх більше не буде, особисто ми виїжджаємо, їдемо і сподіваємося, що ми потрапимо і черга черги готові».
10. “Тю, написано первинна анастезія, добре хоч не первична, хоч тут правильно слово написала, вже прогрес».
11. “Особливо цікаво буде новачкам, якщо у вас це із самооцінкою у роботі якісь проблеми, ви завжди зможете подивитися на роботи топ-майстра України та зрозуміти що у вас взагалі жодних проблем немає».
12. “Я особисто бачила величезну кількість її партаків саме вживу, дуже багато напряму, відверто дуже багато, і найчастіше це були її учениці, не клієнти, які приїжджали до мене на підвищення. Це просто страшно».
13. “Ця війна неймовірно розкрила на все очі, я ж раніше була інших поглядів, я жила в Одесі і я змушена визнати що люди західної України завжди мали рацію. росіяни не друзі, срані окупанти, просто так склалося історично, що нас у нашому регіоні зовсім іншому вчилися з дитинства, зовсім ми цього не розуміли, зараз просто шалено відкрилися очі. Реально західна Україна завжди була про цей напрям і права, вони просто виродки окупанти і ще багато поганого сказати».
Також в матеріалах справи (а.с. 163,165,173,175 т.2) містяться скріншоти з Telegram каналу “the MINERAL», а саме:
- міститься скріншот зі сторінки позивачки з соціальної мережі Instagram (stories) (druzhinina_vip_permanent) наступного змісту: “Дівчата запам'ятайте у нас теж є канал в Telegram, в якому майстри діляться порадами, допомагають та підтримують один одного. Але в цій групі ніхто не показує свою зневагу до інших колег: не осуджує та не критикує. Слідкуйте за успішними та ставайте успішними. Успіх - бути об'єктом засудження, а не стадом засуджуючих»;
- скріншот зі сторінки з соціальної мережі Instagram, на якому міститься посилання на сторінку позивачки - druzhinina_vip_permanent із написом “дякую за таку красу», та у вказаному скріншоті з Telegram каналу “the MINERAL» на зазначене міститься коментар наступного змісту: “Шкода, що я тільки скринила, а не саме відео зберегла. Абсолютно різні брови. З тогорічного МК у Києві»;
- допис: “Якщо Юліана буде багато зайвого ще говорити, я дам в загальний доступ посилання на її китайський завод пігментів і всі машинки. Хорошого, вечора, малюк»;
- допис: “Це ти своїм зомбі можеш втирати, що хочеш))) Величезна кількість людей у ??світі перманенту знають, що ти за фрукт. Мене попереджали з тобою не працювати ще тоді, але мені потрібний був цей досвід! Дякую, до речі, за мотивацію, я нормально тебе клацнула, якщо ти згадуєш мене регулярно. До речі, не забудь розповісти своїй аудиторії, як пропонувала мені за підсумком продавати своє (нецензурна лайка). Вовк у овечій шкурі. Добре, що у багатьох є мізки».
Позивачем на підтвердження позовних вимог також надано та матеріали справи містять:
- лист Генеральної дирекції Асамблеї ділових кіл та Науково-експертної ради Міжнародної іміджевої програми “Лідери ХХІ століття» №8/07 від 04.08.2022 до Дружиніної Юліани “Про відзначення орденом “Свята Софія», в якому повідомлено, що рішенням Науково-експертної ради Програми “Лідери ХХІ століття» за щоденну високопрофесійну кропітку працю та високу національну гідність удостоєно вищої суспільної нагороди України - Ордена “Свята Софія» з врученням відповідного ордена з посвідченням та іменного диплома.
Також в матеріалах справи наявні надані відповідачем на спростування заявлених позовних вимог наступні документи:
- звіт №1984-3а/2023 про наукове дослідження зразка косметичного засобу, здійснений ТОВ “Науково-сервісна фірма “Отава», в якому зазначено наступне: на адресу лабораторії було отримано посилку, котра містила три косметичних засоби, зокрема - зразок косметичного засобу в оригінальному пакуванні з маркуванням “Leader by Druzhinina. вторинна анестезія, термін придатності: 24 місяці, дата виготовлення 01.10.2022» для проведення його наукового дослідження на замовлення ФОП Лисенко Альони Василівни, зразку було призначено внутрішній номер 1984/3; на проведення наукового дослідження поставлено питання: який відсоток препарату - лідокаїн у складі речовини у ємності зразків “LEADER ICE», виробником якого є ФОП Дружиніна Ю.С.?; метою наукового дослідження було визначення вмісту лідокаїну у зразку №1984/3; відповідно до висновку вказаного звіту: для дослідженого зразка косметичного засобу з маркуванням “Leader by Druzhinina. вторинна анестезія, термін придатності: 24 місяці, дата виготовлення 01.10.2022» вміст лідокаїну становив 4,8±0,4%, що відповідає 5,5±0,5% у перерахунку на лідокаїну гідрохлорид; на поставлене замовником питання: який відсоток препарату - лідокаїн у складі речовини у ємності зразків “LEADER ICE», виробником якого є ФОП Дружиніна Ю.С., відповідь надається стосовно одного вищеописаного зразка, котрий було досліджено лабораторією: у рідині вилученій зі зразка “LEADER ICE», виробником якого є ФОП Дружиніна Ю.С., вміст препарату лідокаїн становив 4,8±0,4%; до вказаного висновку додані фотоматеріали;
- звіт №1984-3/2023 про наукове дослідження зразка косметичного засобу, здійснений ТОВ “Науково-сервісна фірма “Отава», в якому зазначено наступне: на адресу лабораторії було отримано посилку, котра містила три косметичних засоби, зокрема - зразок косметичного засобу в оригінальному пакуванні з маркуванням “Leader by Druzhinina. вторинна анестезія, термін придатності: 24 місяці, дата виготовлення 01.10.2022» для проведення його наукового дослідження на замовлення ФОП Лисенко Альони Василівни, зразку було призначено внутрішній номер 1984/3; метою наукового дослідження було визначення маси та об'єму рідини у флаконі зразка №1984/3; відповідно до висновку вказаного звіту: для дослідженого зразка косметичного засобу з маркуванням “Leader by Druzhinina. вторинна анестезія, термін придатності: 24 місяці, дата виготовлення 01.10.2022» маса рідини у флаконі становила 29,782 г, що відповідає її об'єму 29,2-29,8 мл; до вказаного висновку додані фотоматеріали;
- свідоцтво серії ДА №00562 про державну атестацію наукової установи ТОВ “Науково-сервісна фірма “Отава»; сертифікат визнання вимірювальних можливостей №ПТ-396/21, виданий ТОВ “Науково-сервісна фірма “Отава»;
- скріншоти порядку вступу до приватного Telegram каналу “the MINERAL», в яких міститься інформація, зокрема, щодо кількості учасників (на момент здійснення скріншотів) - 8891 учасник, тип групи - приватна.
Вважаючи, що розповсюдження відповідачкою негативної, недостовірної інформації, котра націлена на порушення права позивачки на недоторканість ділової репутації, з наміром викликати недовіру до продукції та робіт позивачки, позивачка звернулась до господарського суду з позовом до відповідачки про визнання інформації недостовірною, зобов'язання видалити абсолютно всю інформацію розповсюджену про позивача та стягнення 500000 грн. моральної шкоди.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
У відповідності до ч.1, п.4 ч. 2, ч.ч. 3-5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно з ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу. Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв'язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.
За ст.ст. 200, 201 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.ч. 4-7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції» через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України “Про запобігання корупції», має право на відповідь. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Статтею 1 Закону України “Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. 2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.
За ст. 9 Закону України “Про інформацію» основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; критична технологічна інформація; інші види інформації.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» засіб масової інформації - будь-який з таких суб'єктів: друкований засіб масової інформації, інтернет - засіб масової інформації, інформаційне агентство, суб'єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; інтернет - засіб масової інформації (Інтернет-ЗМІ) - засіб масової інформації, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді у мережі Інтернет через веб-сайт під сталою назвою як індивідуалізуючою ознакою.
Визначення поняття “аудіовізуальна інформація» міститься у статті 1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якої аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.
За статтею 1 Закону України “Про телекомунікації» інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Згідно з ст. 14 Закону України “Про інформацію» інформація про товар (роботу, послугу) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги). Інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я людини не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Правовий режим інформації про товар (роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За ст. 22 Закону України “Про інформацію» масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною. Додаткові підстави звільнення від відповідальності медіа та журналістів встановлюються Законом України “Про медіа» та іншими законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Господарський суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи, позицій та поведінки сторін, вбачається, що між позивачкою та відповідачкою, які є суб'єктами підприємницької діяльності у сфері надання косметологічних послуг, виникла суперечка. Позивачкою пред'явлений до господарського суду Одеської області даний позов про захист ділової репутації, у зв'язку з тим, що відповідачкою у власному Telegram каналі “the MINERAL» було поширено та розповсюджено на думку позивачки інформацію негативного, недостовірного характеру відносно позивачки.
Господарський зазначає, що наразі в Україні відсутнє правове регулювання месенджерів, до яких, зокрема, відноситься Telegram. Так, Telegram (укр. Телеграм) - багатоплатформовий месенджер, що також надає опціональні наскрізно зашифровані чати (більш відомі, як “секретні чати») та відеодзвінки, VoIP, обмін файлами та деякі інші функції. Telegram-канал - це інструмент месенджера Telegram, що дозволяє доставляти інформацію абонентам (вказане визначення Telegram значиться у Вікіпедії за посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/Telegram;https://uk.wikipedia.org/wiki/Telegram-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB). Instagram (укр. Інстагрбм) - соціальна мережа, що базується на обміні світлинами, дозволяє користувачам робити світлини, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і низку інших соціальних мереж (вказане визначення Instagram значиться у Вікіпедії за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/Instagram).
Як було зазначено судом, інтернет - засіб масової інформації (Інтернет-ЗМІ) - засіб масової інформації, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді у мережі Інтернет через веб-сайт під сталою назвою як індивідуалізуючою ознакою; аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.
Інформація, яка поширюється через мережу інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (вебсайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, є засобом масової інформації. Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №927/791/18 та від 21.01.2021 у справі №914/371/19).
Належність приватного Telegram каналу “the MINERAL» відповідачці останньою визнаний у поданих до суду письмових позиціях. Telegram канал “the MINERAL», виходячи з наданих скріншотів, зміст яких в загальному порядку не спростований, налічував понад 8 тисяч учасників, що підпадає під визначення масової інформації - інформації, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку аудіоповідомлення та скріншоти з Telegram каналу “the MINERAL», який хоч і є приватним каналом, проте поширений на широке коло осіб і за своїм змістом є засобом масової інформації, підлягає під розуміння масового поширення такої інформації.
Аналізуючи наявні відносини сторін, можна кваліфікувати та віднести частину поширеної відповідачкою інформації, яка викладена у аудіовізуальній формі з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку, як такої, яка підлягає дослідженню судом при розгляді справи про захист ділової репутації.
Господарський суд враховує, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі №904/4494/18).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі "Інтернет" чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/13849/21).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986).
Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).
Отже, за змістом наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов?язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт сам по собі є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі «Інтернет», ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями в інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №918/132/20).
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:
1.Поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.
Як було вказано судом, Telegram канал “the MINERAL», який належить відповідачці, має більше 8 тисяч учасників, а тому факт поширення інформації хоча б одній особі позивачкою доведено, а відповідачкою не спростовано; посилання відповідачки на приватність каналу не спростовує факту поширення інформації, з урахуванням кількості учасників такого каналу.
2.Поширена інформація стосується позивачки.
Господарський суд зазначає, що виходячи зі специфіки донесення інформації у Telegram шляхом аудіоповідомлень та завантаженням до каналу скріншотів, господарський суд під час дослідження таких аудіоповідомлень та скріншотів виходить з наступного; так, вказані аудіоповідомлення мають смисловий розрив та мають досліджуватись та оцінюватись в сукупності з обставинами справи; як було вказано судом, між сторонами у справі виник конфлікт з приводу діяльності одна одної, яка відноситься до сфери надання косметологічних послуг; з наявних аудіоповідомлень та скріншотів вбачається, що відповідачкою декілька разів було вказано ім'я позивачки, а також посилання на сторінку позивачки з соціальної мережі Instagram, де міститься посилання на сторінку позивачки - druzhinina_vip_permanent; окрім того, з загального контексту суд вбачає, що відповідачка, записуючи аудіовідомлення та коментуючи певні фотоматеріали, згадувала саме позивачку - Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну, оскільки такі висловлювання стосувались професійної діяльності позивачки як підприємиці; таким чином, господарський суд вважає доведеною обставину поширення інформації саме щодо позивачки по справі. Вказані висновки суду відповідачкою не спростовані.
3.Поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності.
Твердження - це логічно аргументована наявність певного факту або ж групи фактів; факт, в свою ж чергу, є відображенням об?єктивної діяльності, це конкретні відомості про обставини, ситуації, які трапилися в конкретний час, в конкретному місці і при конкретних обставинах; з огляду на, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб і не пропускається через призму їх поглядів і думок, то його відповідність дійсності може бути перевірено і встановлено судом (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №757/33799/15-ц). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості; якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також має право на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку (ст. 30 Закону України “Про інформацію»)
Дослідивши матеріали справи, а саме: надані позивачкою аудіозаписи та скріншоти, господарський суд надає оцінку цієї інформації, яка стосується позивачки щодо її професійної діяльності, як підприємиці через призму саме захисту ділової репутації.
Так, із запису №3 вбачається, що відповідачкою фактично розповсюджено інформацію про наявність у засобі позивачки лідокаїну, що є твердженням, разом з тим, господарський суд приймає до уваги надані відповідачкою звіти про наукове дослідження, в яких відображено про наявність у виробі вмісту препарату лідокаїн, а також про об?єм флакону (маса рідини у флаконі становила 29,782 г, що відповідає її об'єму 29,2-29,8 мл), що свідчить про те, що позивачкою не доведено, а відповідачкою спростовано, що твердження відповідачки щодо лідокаїну є недостовірними. Висновки експертного звіту виходячи з наявних матеріалів справи позивачкою в загальному порядку не спростовані, так само не спростовані і надані на дослідження зразки, а саме: не подано власного дослідження щодо вмісту лідокаїну у засобах позивачки, з огляду на що виходячи з вірогідності доказування, господарський суд дійшов висновку про доведення відповідачкою своїх суджень в цій частині.
Із запису №4 вбачається, що відповідачкою фактично розповсюджено інформацію про логотип позивачки, а саме те, що позивачкою було нібито присвоєно логотип іншої компанії, разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази такого, а тому відповідачкою не доведено факт достовірності вказаної інформації, з огляду на що господарський суд дійшов висновку, що позивачкою в даному випадку доведено поширення недостовірної інформації про присвоєння позивачкою логотипу іншої компанії. Іншого відповідачкою не доведено.
Із записів №№ 6, 11, 12 вбачається, що відповідачкою надано коментар щодо якості робіт позивачки, а саме: “у нашої ж зірочки традиція, переробити конвеєром усім своїм студентам брови, лівою ногою, тому що настільки криві, сині брови, це треба ще постаратися зробити і я не знаю що потрібно зробити щоб зробити настільки погано», “якщо у вас це з самооцінкою у роботі якісь проблеми, ви завжди зможете подивитися на роботи топ-майстра України і зрозуміти що у вас взагалі ніяких проблем немає», “це були її учениці, не клієнти, які приїжджали до мене на підвищення. Це просто страшно», тобто фактично відповідачка стверджує про погану якість наданих позивачкою відповідних послуг, застосовуючи поняття “партаки».
Так, терміном “партак» називають недобре виконане татуювання; зазвичай такий результат пов'язаний з недостатньою кваліфікацією майстра, низькоякісними фарбами та обладнанням (визначення терміну міститься за посиланням https://intime.ua/shho-take-partak-yak-jogo-pozbutysya/). Тобто, вказаним відповідачка фактично зазначила про недостатню кваліфікацію позивачки як майстра, що на переконання суду зводиться до оцінки роботи майстра в негативному контексті широкому колу осіб та впливає на ділову репутацію позивачки, з урахуванням того, що учасниками телеграм каналу відповідачки здебільш є користувачі відповідних послуг, які також надаються позивачкою, що негативно впливає на ділову репутацію позивачки, а тому, в даному випадку, позивачкою доведено розповсюдження недостовірної інформації, правомірність якої відповідачкою не підтверджено належними та допустимими доказами.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені обставини, з урахуванням ст.ст. 2, 5 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що позивачкою частково доведено розповсюдження відповідачкою недостовірної інформації щодо позивачки в частині - присвоєння (запозичення) позивачкою логотипу іншої компанії, недостатності кваліфікації позивачки як майстра та якості надання послуг позивачки, що в даному випадку має наслідком дискредитацію ведення позивачкою господарської діяльності, спосіб ведення чи результати господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим може знижуватись вартість нематеріальних активів, принижуватись статус позивачки в очах партнерів та клієнтів в сфері надання відповідних послуг. У зв'язку з цим, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідачки видалити інформацію, розповсюджену про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну у власному Telegram каналі відповідачки “the MINERAL».
При цьому, щодо інших аудіозаписів та скріншотів, господарський суд дійшов висновку, що в решті розповсюдженої відповідачкою інформації про позивачку - її висловлювання підпадають під визначення оціночних суджень, оцінка правдивості яких не проводиться та не входить до предмету доказування. В частині емоційних суджень та нецензурної лайки, господарський суд також зазначає, що вони не є предметом розгляду справи про захист ділової репутації фізичної особи-підприємця, проте може бути предметом розглядом справи про захист честі та гідності фізичної особи, у зв'язку з чим таким судженням суд оцінку не надає.
Щодо позовних вимог про стягнення 500000 грн. моральної шкоди, господарський суд вказує наступне.
Суд зазначає, що моральну шкоду, завдану юридичній особі, можна охарактеризувати як втрату немайнового характеру, що настала у зв?язку з приниженням її ділової репутації, що може полягати у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а так само вчинення інших дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Юридична особа може вимагати відшкодування моральної шкоди у випадках, коли вона може довести, що така шкода була заподіяна їй внаслідок негативних явищ у вигляді незаконних дій або бездіяльності інших осіб. Для підтвердження факту моральної шкоди та визначення розміру компенсації можуть бути використані різні докази, зокрема, документальні докази, свідчення свідків, експертні висновки та інші. Чинне законодавство не містить вичерпного переліку обставин, за яких підприємство чи організація може вважати, що їй заподіяно моральної шкоди. Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи, яка її заподіяла, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18).
Проаналізувавши наявні матеріали справи, виходячи зі встановлених вище обставин справи та норм чинного законодавства України, часткового підтвердження матеріалами справи поширення відповідачкою недостовірної інформації щодо діяльності позивачки, яка стосується присвоєння (запозичення) позивачкою логотипу іншої компанії, недостатності кваліфікації позивачки як майстра та якості надання послуг позивачки, тобто наявності факту порушення відповідачкою прав позивачки, внаслідок чого позивачка заявила до суду вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої у вигляді приниження ділової репутації позивачки, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, господарський суд дійшов висновку, що справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню в даному випадку з відповідачки на користь позивачки є сума у 10000 грн., в решті позову судом відмовляється. Іншого розміру належної моральної шкоди позивачкою суду не доведено.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за першою та другою позовними вимогами покладаються на відповідачку згідно з ч.9 ст. 129 ГПК України, а за третьою позовною вимогою - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни - задовольнити частково.
2.Визнати інформацію, поширену Фізичною особою-підприємцем Лисенко Альоною Василівною ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у Telegram-каналі “the MINERAL» за посиланням: (https://t.me/+XGIRSlLUlzc5MDcy) про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недостовірною в частині: присвоєння (запозичення) Фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліанною Сергіївною логотипу іншої компанії, недостатності кваліфікації позивачки як майстра та якості надання послуг Фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліанною Сергіївною.
3.Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лисенко Альону Василівну ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) видалити недостовірну інформацію, розповсюджену про Фізичну особу-підприємця Дружиніну Юліанну Сергіївну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у Telegram каналі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за посиланням: https://t.me/+XGIRSlLUlzc5MDcy), а саме щодо: присвоєння Фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліанною Сергіївною логотипу іншої компанії, недостатності кваліфікації позивачки як майстра та якості надання послуг Фізичною особою-підприємцем Дружиніною Юліанною Сергіївною.
4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Альони Василівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дружиніної Юліанни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 10000 /десять тисяч/ грн. компенсації моральної шкоди та 5112 /п'ять тисяч сто дванадцять/ грн. судового збору.
5.В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23 січня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля