79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.01.2025 Справа № 914/2766/24
За позовною заявою: Акціонерного «Українська залізниця», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «UA.МАРКЕТ», м.Львів
про: стягнення 6058,14 грн заборгованості за технічне обслуговування та ремонт вантажного вагону №60631918
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, справу №914/2766/24 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов'язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
20.11.2024 копію ухвали від 18.11.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача.
13.12.2024 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено для огляду оригінали документів, копії яких додані до позову.
Станом на 20.01.2025 від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 18.01.2025. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
У процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
В жовтні 2023 року на регіональній філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» під час огляду працівниками позивача (оглядачами вагонів) вантажних вагонів відповідача був забракований вагон №60631918. Для виконання технічного обслуговування при підготовці вантажних вагонів до перевезень з відчепленням від складу потяга (далі - ТОв-2) вказаний вагон був відчеплений від поїзда та поданий на відповідні ремонтні колії, відповідного ПТО (пунктів технічного обслуговування) виробничого підрозділу експлуатаційне вагонне депо Козятин регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Для виконання технічного обслуговування при підготовці вантажного вагона до перевезень з відчепленням від складу потяга (далі - ТОв-2), вищезазначений вагон був відчеплений від поїзда та поданий на відповідні ремонтні колії відповідного ПТО (пункту технічного обслуговування) виробничого підрозділу експлуатаційне вагонне депо Козятин. Відчеплення вагона для виконання ТОв-2 виконували оглядачі-ремонтники вагонів ПТО згідно вимог пункту 6.2.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації - ЦВ-0043), затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 № 417-Ц.
Як зазначено в позові в обов'язковому порядку про виявлення несправності вагону було повідомлено відповідача. У відповідь відповідач надав позивачу гарантійний лист Вих. № 1/л від 25.10.2023 та просив відремонтувати вказаний несправний вагон.
Згідно з Інструкцією "Норми простою вантажних вагонів при деповському ремонті, технічному обслуговуванні з відчепленням, та підготовці до навантаження" - ЦВ-0064, затвердженої наказом Укрзалізниці від 14.06.2005 №164-Ц, загальний час простою на коліях ПТО (пункту технічного обслуговування) вагонів складає не більше 13 годин.
Позивач звернув увагу, що з метою недопущення збільшення простою вагона в очікуванні ремонту працівники ПТО керувалися гарантійним листом, який було надано по факсу. В разі очікування гарантійного листа з мокрими підписами та печатками, виконання вагонам ТОв-2 затримується на невизначений термін, що в свою чергу збільшує кількість несправних вагонів, що одночасно знаходяться на станції, та в свою чергу негативно впливає на маневрову роботу та порушує вимоги вищевказаної інструкції.
По закінченню ТОв-2 на вказаний вагон було складено Повідомлення про приймання вантажного вагона із ремонту (форма ВУ-36М): № 529 від 27.10.2023
Виробничим підрозділом експлуатаційне вагонне депо Козятин регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - Експлуатаційне вагонне депо Козятин) було проведено технічне обслуговування з відчепленням 1 вагона №60631918. В результаті було складено Повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагонів (форма ВУ-23М): від 27.10.2023 № 6516.
Перелік ремонтних робіт, виконаних на даний вагон, вказано в дефектній відомості на ремонт вантажного вагону (форма ВУ-22).
На підтвердження виконання ремонту вагону складено повідомлення про приймання вагону із ремонту форми ВУ-36М, затвердженої наказом Укрзалізниці № 114-Ц від 01.04.2011.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату послуг за проведене технічне обслуговування з відчепленням вагона № 1551/396 від 31.10.2023 на суму 4067,04 грн та рахунок № 1552/396 від 31.10.2023 про подання та забирання вагона №60631918 на суму 1991,10 грн. Натомість, за твердженням позивача, відповідачем зазначені рахунки не сплачено.
З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію від 18.07.2024 № НЮ-16-210/24П щодо несплати за отримані послуги, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не оплатив позивачу за проведені роботи. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з ТОВ «UA.МАРКЕТ» 6058,14 грн основного боргу.
Відповідач відзиву не подав та проти позову не заперечив.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Часиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, фактично є укладенням договору в спрощений спосіб. Таке оформлення договірних правовідносин сторонами відповідає приписам чинного законодавства України та за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У статті 8 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, вказано, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Згідно з пунктом 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
Відповідно до пункту 21 розділу IV Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві.
Підставою для відчеплення та направлення вантажних вагонів в ПР (поточний ремонт з відчепленням вантажних вагонів) є несправності, виявлені оглядачем вагонів згідно з Технічними вимогам до вузлів і деталей вагонів в експлуатації, Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої на п'ятдесятому засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасників Співдружності (протокол від 21-22 травня 2009 року №50) з оформленням повідомлення форми ВУ-23М та інструкції ЦВ-0043 затвердженої наказом №417Ц Укрзалізниці від 25.09.2008.
Згідно з вимогами пункту 6.1.8 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації - ЦВ-0043, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 № 417-Ц, при виявленні несправностей, що вимагають відчеплення вагонів, оглядач наносить роз мітку крейдою, повідомляє по телефону чи радіо зв'язку оператора ПТО про обсяг ремонту, виписує в двох екземплярах повідомлення форми ВУ-23М, якщо вагон загрожує безпеці руху, оглядач на звороті форми ВУ-23М вказує швидкість з якою вагон повинен прямувати до місця виконання ремонту і передає черговому по станції та оператору ПТО. Цю роботу контролює керівник зміни.
Порядок складання облікових та звітних форм при виявленні несправного стану вагонів врегульовано «Методичними вказівками з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству» - ЦВ-0127, які затвердженні та введені в дію Наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц (надалі - Методичні вказівки).
У відповідності до пункту 5.15 вказаних Методичних вказівок повідомлення форми ВУ-23М є документом, що засвідчує технічно несправний стан вагона, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого до числа несправних.
Згідно з пунктом 5.15.2 Методичних вказівок повідомлення видається на кожний вантажний вагон, рефрижераторну секцію інвентарного парку Укрзалізниці та на власні вагони, що підлягають капітальному, деповському і технічному обслуговуванню з відчепленням (ТОв-1, ТОв-2).
Як встановлено судом, з урахуванням гарантійного листа відповідача Вих. № 1/л від 25.10.2023 регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» було проведено технічне обслуговування вагону №60631918.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, збір за подачу й забирання вагонів (у тому числі неробочого парку) та іншого рейкового рухомого складу (далі - вагони) на (з) під'їзні(их) колії(ій) та інші(их) місця(ь) незагального користування локомотивом залізниці визначається залежно від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці: за ставками табл. Г, якщо під'їзна колія перебуває на балансі власників, що не входять до складу залізниць України; за ставками табл. 2, якщо під'їзна колія перебуває на балансі залізниць України.
Абзацом двадцятим пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, визначено, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Згідно з обставинами справи подавання, забирання, маневрову роботу виконано на загальну суму 6058,14 грн. На підтвердження долучено акти загальної форми № 1551/396 від 31.10.2023, № 1552/396 від 31.10.2023, пам'ятку про подавання вагонів №101 від 26.10.2023, пам'ятку про забирання вагонів №104 від 28.10.2023, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №26100223, №26100224
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
На оплату робіт відповідачу виставлено рахунок на оплату послуг за проведене технічне обслуговування з відчепленням вагонів № 1551/396 від 31.10.2023 на суму 4067,04грн з ПДВ, рахунок на подавання та збирання вагона № 1552/396 від 31.10.2023 на суму 1991,10грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на направлення відповідачу претензії від 18.07.2024 про сплату заборгованості, строк виконання зобов'язання зі сплати виконаних позивачем робіт є таким, що настав та у відповідача виникло зобов'язання здійснити оплату виконаних робіт та наданих послуг у загальному розмірі 6058,14 грн.
Суд звертає увагу, що гарантійним листом відповідач гарантував оплату за виконання робіт.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, позивач довів факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за виконані роботи в повному обсязі. Натомість відповідач не спростував обставин цієї справи, заборгованість становить 6058,14 грн.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані роботи та на користь позивача підлягає до стягнення з відповідача сума в розмірі 6058,14 грн.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «UA.МАРКЕТ» (79019, Львівська область, місто Львів, вулиця Липинського, 36/2, ідентифікаційний код 44926815) на користь Акціонерного «Українська залізниця» (03680, Київська область, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) 6058,14 грн основного боргу та 3028,00грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 24.01.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ