ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2025Справа № 910/11209/24
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/11209/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1-А, оф. 1 код ЄДРПОУ 39726825)
про стягнення 3 372 302,40 грн.
за участю представників:
від позивача - Пономаренко В.М.,
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу скрапленого газу у розмірі 3 372 302,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27.12.2022 в частині оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.
17.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
17.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2024.
08.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" надійшов відзив на позовну заяву.
14.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 13.11.24.
Судом встановлено, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 в резолютивній частині було допущено описку у даті та часі наступного судового засідання, а саме: замість "Відкласти підготовче засідання у даній справі "на 13.11.24 о 17:15 год." зазначено "Відкласти підготовче засідання у даній справі "на 13.11.24 о 15:15 год.".
Ухвалою суду від 21.10.2024 виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/11209/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 15.01.2025.
15.01.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання 15.01.2025 представник відповідача не з'явився. Ухвала суду від 11.12.2024 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримані останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
Станом на 15.01.2025 відповідачем клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 15.01.2025 до суду не подано.
В судовому засіданні 15.01.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
27.12.2022 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ТРЕНД» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» укладено договір купівлі-продажу нафти № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ, умовами якого передбачено, що на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу № 12ДНГ-УУБ, що відбувся 27.12.2022, за результатами проведення торгів Покупець купує у Продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва (надалі - скраплений газ).
Відповідно до п. 1.2 договору Покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього Договору, а Продавець зобов'язується передати Покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в Додатку 1 до цього Договору, загальною кількістю 1200,000 (одна тисяча двісті) тонн.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість скрапленого газу по даному Договору становить 43 740 235,51 грн., крім того ПДВ - 3 061 816, 49 грн. Загальна сума Договору з урахуванням ПДВ становить 46 802 052,00 (сорок шість мільйонів вісімсот дві тисячі п'ятдесят дві гривні 00 коп.) грн.
Згідно п.3.2. договору, відвантаження скрапленого газу здійснюється після отримання Продавцем оплати згідно п.5.2. цього Договору, за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в Додатку 1 терміни. Право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту видачі Продавцем видаткової накладної на відпуск скрапленого газу.
За умовами п. 3.4., 3.5 договору, вартість послуг по наливу скрапленого газу включено в ціну скрапленого газу. Продавець має право не поставляти скраплений газ в разі відсутності передоплати за скраплений газ відповідно до п. 5.2. цього Договору та невиконанні вимог, викладених в п. 4.2.2. цього договору.
Згідно п. 4.1.2. договору, продавець зобов'язаний передати скраплений газ Покупцю або уповноваженій ним особі згідно з графіком поставки в Додатку 1 до цього Договору після отримання Продавцем оплати за скраплений газ відповідно до п. 5.2. цього Договору при забезпеченні Покупцем умов для відвантаження залізничним або автомобільним транспортом відповідно до п. 4.2.2. цього Договору.
В свою чергу, відповідно до п. 4.2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору, вартість скрапленого газу відповідно до п. 5.2. цього договору.
Біржа зобов'язана перерахувати продавцю гарантійний внесок, який біржа отримала від покупця для участі в аукціоні, тільки згідно з терміном оплати та реквізитами вказаними в листах продавця, що надаються продавцем відповідно до п. 4.1.4. цього договору (п. 4.3.1. договору).
Згідно п. 5.1. договору, покупець проводить оплату скрапленого газу по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору.
Пунктом 5.2. договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до п. 5.1. цього договору за наступним графіком:
1) термін відвантаження - 3 декада грудня 2022 р.- 1 декада січня 2023р; дата оплати нафти - протягом трьох банківських днів з дати підписання договору; вартість, яка підлягає оплаті - 15 600 684, 00грн;
2) термін відвантаження - 2 декада січня 2023 р; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість , яка підлягає оплаті - 15 600 684,00грн;
3) термін відвантаження - 3 декада січня 2023 р; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість яка підлягає оплаті - 15 600 684,00грн.
Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого Біржі гарантійного внеску в сумі 2 388 615, 60 грн.
Відповідно до п. 5.3. договору, біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до п. 4.3.1. цього договору.
Згідно п. 6.1. договору, у випадку прострочення Біржею термінів перерахування гарантійного внеску на рахунок Продавця, Біржа сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми не перерахованого гарантійного внеску за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Біржу від виконання зобов'язань за цим Договором.
У випадку невідвантаження скрапленого газу залізничним чи автомобільним транспортом в терміни, зазначені в Додатку 1 до даного Договору, з вини Покупця, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 3 % від вартості невідвантажених обсягів скрапленого газу. Оплата штрафу не звільняє Покупця від виконання зобов'язань за цим Договором (п. 6.2 договору).
За умовами п. 6.4. договору, якщо Покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок Продавця в терміни, визначені п. 5.2. цього Договору, гарантійний внесок Покупця (отриманий Продавцем відповідно до п. 4.3.1 цього Договору у сумі, зазначеній у п. 5.2. цього Договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у Продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання Покупцем про це повідомлення Продавця. Сплата Покупцем штрафу не звільняє його від належного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п.9.1. договору).
Додатком № 1 до договору № № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 сторони погодили графік поставки скрапленого газу в грудні 2022-січні 2023.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «УУБ» було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 388 615, 60 грн, як гарантійний внесок ТОВ "Бізнес тренд", що підтверджується платіжною інструкцією № 271 від 29.12.2022.
На виконання умов договору, позивач у період з 02 січня 2023 року по 27 січня 2023 року, на виконання Договору, передав відповідачу скраплений газ у загальному обсязі 1 199,660 тон загальною вартістю 46 788 796,20 грн.
Як зазначає позивач, з 30 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року, з порушенням встановленого Договором строку, покупець ТОВ «Бізнес Тренд» сплатив продавцю ПАТ «Укрнафта» грошові кошти за Договором у загальній сумі 43 825 336,80 грн., переказавши ці грошові кошти на рахунок ПАТ «Укрнафта» відповідно до платіжних інструкцій від 30.12.2022 № 41, від 30.12.2022 № 43, від 10.01.2023 № 12, від 13.01.2023 № 16, від 18.01.2023 № 17, від 20.01.2023 № 6.
Як зазначає позивач, відповідач сплатив тільки 43 825 336,80 грн., тобто на 2 963 459,40 грн. менше. Зважаючи на прострочення Відповідачем його грошових зобов'язань за Договором, гарантійний внесок Відповідача було зараховано як штраф (компенсацію) за неналежне виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором, про що останнього було неодноразово повідомлено, а саме: листом № 01/01-02/01/2081 «Про зарахування штрафу за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року та стягнення заборгованості» від 01 травня 2023 року та листом № 01/01-02/01/2080 «Про зарахування штрафу за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року та стягнення заборгованості» від 01 травня 2023 року, в яких ПАТ «Укрнафта» повідомило ТОВ «Бізнес Тренд» про зарахування його гарантійного внеску за Договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ як штрафу (компенсації) за неналежне виконання ним цього договору, а також просило негайно сплатити його заборгованість за цим договором.
Відповідач на вищезазначені листи відповіді не надав.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив попередню оплату за нафту у визначений договором строк, тому просить суд стягнути з відповідача 2 963 459,40 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 257 546, 65 грн. - інфляційних втрат та 151 296,35 грн. - 3% річних.
Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог у поданому 08.10.2024 відзиві зазначає, що ТОВ «Бізнес Тренд» в свою чергу сплатило ПАТ «Укрнафта» грошові кошти за Договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 у загальному розмірі 43 825 336,80 грн. наступним чином: 30.12.2022 у сумі 8 538 830,20 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №41 від 30.12.2022); - 30.12.2022 у сумі 41 546,00 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №43 від 30.12.2022); - 10.01.2023 у сумі 11 232 492,48 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №12 від 10.01.2023); - 13.01.2023 у сумі 10 530 461,70 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №16 від 13.01.2023); - 18.01.2023 у сумі 10 530 461,70 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №17 від 18.01.2023); - 20.01.2023 у сумі 2 951 544,72 грн. (платіжна інструкція АТ «Ощадбанк» №6 від 20.01.2023). Окрім того, ТОВ «Бізнес Тренд» своїм листом від 18.01.2023 вих. №2 просило ПАТ «Укрнафта» про зарахування коштів, надлишково сплачених ТОВ «Бізнес Тренд» по Договорам: №АК9НГ-УУБ/4-1-СГ від 21.10.2022 р. в сумі 11 913,38 грн. №АК9НГ-УУБ/3-1-СГ від 21.10.2022 р. в сумі 51 213,31 грн. №АК11НГ-УУБ/4-1-СГ від 16.12.2022 р. в сумі 524 972,91 грн. в загальній сумі 588 099,60 грн. (п'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок) як оплату по Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022. Таким чином, з врахуванням раніше перерахованого ПАТ «Укрнафта» гарантійного внеску в розмірі 2 388 615,60 грн., ТОВ «Бізнес Тренд» погасило перед ПАТ «Укрнафта» грошові зобов'язання за Договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 на загальну суму: 43 825 336,80 грн. (грошові кошти перераховані на розрахунковий рахунок ПАТ «Укрнафта») + 588 099,60 грн (грошові кошти зараховані в рахунок оплати по Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 з надлишково сплачених ТОВ «Бізнес Тренд» коштів по іншим договорам) + 2 388 615,60 грн. (сума раніше сплаченого гарантійного внеску на ТОВ «УУБ») = 46 802 052 грн. Враховуючи вищенаведене, станом на 20.01.2023 року ТОВ «Бізнес Тренд» повністю погасило перед ПАТ «Укрнафта» зобов'язання з оплати за скраплений газ по Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022.
Також відповідач посилався на настання форс-мажорних обставин, а саме введення в Україні воєнного стану 24.02.2022, як підставу для звільнення від відповідальності.
У поданій до суду 14.10.2024 Відповіді на відзив, позивач звертає увагу, що розміщений на веб-сайті ТПП України лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, на який Відповідач посилається як на доказ на підтвердження існування форс-мажорних обставин, що перешкодили йому належно виконати Договір, не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим ТПП України відповідачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили. А тому цей лист не є допустимим доказом в розумінні частини першої статті 77 ГПК України, згідно з якою обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Також позивач звертає увагу, що зі змісту пункту 6.4 розділу 6 Договору слідує, що порушення покупцем строків оплати за проданий товар тягне за собою: 1) втрату гарантійного внеску, який стає штрафом в момент першого порушення і більше не враховується в оплату скрапленого газу 2) необхідність повідомити про це покупця (без встановлення жодних обмежень по строку такого повідомлення). Відповідно, ні про яке застосування ч.5 ст.232 ГК України мова не може йти в принципі. Отже, умовами Договору було прямо передбачено можливість зарахування гарантійного внеску у якості штрафу за неналежне виконання зобов'язань.
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копію: Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу, укладеного 27 грудня 2022 року; додаток № 1 до Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року, платіжної інструкції № 271 від 29 грудня 2022 року; видаткової накладної № ГРЦ-00019 від 02.01.2023 року, № ГРЦ-00020 від 02.01.2023 року, № ГРЦ-00021 від 03.01.2023 року, № ГРЦ-00022 від 03.01.2023 року, № ГРЦ-00023від 03.01.2023 року, № ГРЦ-00024 від 03.01.2023 року, № ГРЦ-00028 від 04.01.2023 року, № ГРЦ-00029 від 04.01.2023 року, № ГРЦ-00030 від 04.01.2023 року, № ГРЦ-00050 від 06.01.2023 року, № ГРЦ-00052 від 06.01.2023 року, № ГРЦ-00054 від 06.01.2023 року, № ГРЦ-00055 від 06.01.2023 року, № ГРЦ-00077 від 10.01.2023 року, № ГРЦ-00078 від 10.01.2023 року, № ГРЦ-00085 від 11.01.2023 року, № ГРЦ-00086 від 11.01.2023 року, № ГРЦ-00087 від 11.01.2023 року, № ГРЦ-00088 від 11.01.2023 року, № ГРЦ-00089 від 11.01.2023 року, № ГРЦ-00093, від 12.01.2023 року, № ГРЦ-00094 від 12.01.2023 року, № ГРЦ-00095 від 12.01.2023 року, № ГРЦ-00100 від 13.01.2023 року, № ГРЦ-00101 від 13.01.2023 року, № ГРЦ-00102 від 13.01.2023 року, № ГРЦ-00108 від 14.01.2023 року, № ГРЦ-00109 від 14.01.2023 року, № ГРЦ-00110 від 14.01.2023 року, № ГРЦ-00115 від 15.01.2023 року, № ГРЦ-00116 від 15.01.2023 року, № ГРЦ-00117 від 15.01.2023 року, № ГРЦ-00122 від 16.01.2023 року, № ГРЦ-00123 від 16.01.2023 року, № ГРЦ-00124 від 16.01.2023 року , № ГРЦ-00130 від 17.01.2023 року, № ГРЦ-00131 від 17.01.2023 року, № ГРЦ-00132 від 17.01.2023 року, № ГРЦ-00140 від 18.01.2023 року, № ГРЦ-00141 від 18.01.2023 року , № ГРЦ-00142 від 01.2023 року, № ГРЦ-00147 від 19.01.2023 року, № ГРЦ-00148 від 19.01.2023 року, № ГРЦ-00149 від 19.01.2023 року, № ГРЦ-00155 від 20.01.2023 року, № ГРЦ-00157 від 20.01.2023 року, № ГРЦ-00158 від 20.01.2023 року, № ГРЦ-00163 від 21.01.2023 року , № ГРЦ-00164 від 21.01.2023 року, № ГРЦ-00165 від 21.01.2023 року, № ГРЦ-00176 від 22.01.2023 року, № ГРЦ-00177 від 22.01.2023 року, № ГРЦ-00178 від 22.01.2023 року, № ГРЦ-00185 від 23.01.2023 року, № ГРЦ-00186 від 23.01.2023 року, № ГРЦ-00187 від 23.01.2023 року, № ГРЦ-00191 від 24.01.2023 року, № ГРЦ-00192 від 24.01.2023 року, № ГРЦ-00193 від 24.01,2023 року, № ГРЦ-00200 від 25.01.2023 року, № ГРЦ-00201 від 25.01.2023 року, № ГРЦ-00202 від 25.01.2023 року, № ГРЦ-00209 від 26.01.2023 року, № ГРЦ-00210 від 26.01.2023 року, № ГРЦ-00211 від 26.01.2023 року, № ГРЦ-00219 від 27.01.2023 року, № ГРЦ-00220 від 27.01.2023 року; платіжної інструкції № 41 від 30 грудня 2022 року, платіжної інструкції № 43 від 30 грудня 2022 року, платіжної інструкції № 12 від 10 січня 2023 року, платіжної інструкції № 16 від 13 січня 2023 року, платіжної інструкції № 17 від 18 січня 2023 року, платіжної інструкції № 6 від 20 січня 2023 року, листа № 01/01-02/01/2081 «Про зарахування штрафу за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року та стягнення заборгованості» від 01 травня 2023 року, листа № 01/01-02/01/2080 «Про зарахування штрафу за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2- СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року та стягнення заборгованості» від 01 травня 2023 року, довідки від 07.09.2023 № 423; опису речей і документів, які було вилучено на підставі ухвали слідчого суді від 03.04.2023; листа від 18.01.2023 № 2.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № А284ДНГК-УЕБ/19-Н від 28.07.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 388 615, 60 грн., як гарантійний внесок ТОВ "Бізнес тренд", що підтверджується платіжною інструкцією № 271 від 29.12.2022.
Згідно п. 5.1. договору, покупець проводить оплату скрапленого газу по цьому договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 цього договору.
Пунктом 5.2. договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до п. 5.1. цього договору за наступним графіком:
1) термін відвантаження - 3 декада грудня 2022 р.- 1 декада січня 2023р; дата оплати нафти - протягом трьох банківських днів з дати підписання договору; вартість, яка підлягає оплаті - 15 600 684, 00грн;
2) термін відвантаження - 2 декада січня 2023 р; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість , яка підлягає оплаті - 15 600 684,00грн;
3) термін відвантаження - 3 декада січня 2023 р; дата оплати нафти - протягом трьох діб до початку декади; вартість яка підлягає оплаті - 15 600 684,00грн.
Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого Біржі гарантійного внеску в сумі 2 388 615, 60 грн.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022, відповідач зобов'язаний був попередньо сплатити позивачу за скраплений газ грошові кошти у загальній сумі 46 802 052,00 грн. такими частинами:
- 15 600 984,00 грн. - протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору (тобто до 31 грудня 2022 року);
- 15 600 984,00 грн. - протягом трьох днів до початку другої декади січня 2023 року (тобто до 11 січня 2023 року);
- 15 600 984,00 грн. - протягом трьох днів до початку другої декади січня 2023 року (тобто до 21 січня 2023 року).
Остання грошова сума мала бути перерахована з урахуванням гарантійного внеску у сумі 2 388 615, 60 грн.
В свою чергу, продавець ПАТ «Укрнафта» мав передати покупцю ТОВ «Бізнес Тренд» у пункті передачі нафту в обсязі 1200,000 тон згідно з графіком поставки в Додатку 1 до цього Договору після отримання Продавцем оплати за скраплений газ відповідно до п. 5.2. цього Договору при забезпеченні Покупцем умов для відвантаження залізничним або автомобільним транспортом відповідно до п. 4.2.2. цього Договору
Матеріалами справи встановлено, що у період з 02 січня 2023 року по 27 січня 2023 року, на виконання Договору, позивач передав відповідачу скраплений газ у загальному обсязі 1 199,660 тон4 загальною вартістю 46 788 796,20 грн., а саме:
- 02 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 35,700 тон вартістю 1 392 361,19 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00019 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,060 тон вартістю 665 369,24 грн. видаткову накладну № ГРЦ-00020 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,640 тон вартістю 726 991,95 грн.;
- 03 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 70,320 тон вартістю 2 742 600,52 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00021 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,700 тон вартістю 690 330,34 грн. видаткову накладну № ГРЦ-00022 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,000 тон вартістю 663 029,14 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00023 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,160 тон вартістю 708 271,12 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00024 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,460 тон вартістю 680 969,92 грн.;
- 04 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 52,200 тон вартістю 2 035 889,48 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00028 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,260 тон вартістю 712 171,30 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00029 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,640 тон вартістю 687 990,24 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00030 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 16,300 тон вартістю 635 727,94 грн.;
- 06 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 72,060 тон вартістю 2 810 463,52 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00050 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,380 тон вартістю 716 851,51 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00052 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,080 тон вартістю 705 150,99 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00054 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,740 тон вартістю 730 892,12 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00055 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 16,860 тон вартістю 657 568,90 грн.;
- 10 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 36,260 тон вартістю 1 414 202,15 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00077 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,440 тон вартістю 719 191,61 грн. видаткову накладну № ГРЦ-00078 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,820 тон вартістю 695 010,54 грн.;
- 11 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 88,380 тон вартістю 3 446 971,48 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00085 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,000 тон вартістю 702 030,85 грн., , видаткову накладну № ГРЦ-00086 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,440 тон вартістю 680 189,89 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00087 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,940 тон вартістю 699 690,75 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00088 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,360 тон вартістю 677 069,75 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00089 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,640 тон вартістю 687 990,24 грн.;
- 12 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 52,740 тон вартістю 2 056 950,39 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00093 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,320 тон вартістю 675 509,68 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00094 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,620 тон вартістю 687 210,20 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00095 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,800 тон вартістю 694 230,51 грн.;
- 13 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,320 тон вартістю 2 118 573,11 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00100 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,500 тон вартістю 682 530,00 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00101 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,300 тон вартістю 713 731,37 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00102 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,520 тон вартістю 722 311,74 грн.;
- 14 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 55,040 тон вартістю 2 146 654,34 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00108 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,700 тон вартістю 729 332,05 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00109 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,880 тон вартістю 697 350,65 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00110 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,460 тон вартістю 719 971,64 грн.;
- 15 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,940 тон вартістю 2 103 752,45 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00115 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,940 тон вартістю 699 690,75 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00116 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,320 тон вартістю 675 509,68 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00117 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,680 тон вартістю 728 552,02 грн.;
- 16 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,340 тон вартістю 2 080 351,42 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00122 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,000 тон вартістю 702 030,85 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00123 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,040 тон вартістю 703 590,92 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00124 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,300 тон вартістю 674 729,65 грн.;
- 17 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,720 тон вартістю 2 095 172,08 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00130 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,140 тон вартістю 707 491,09 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00131 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,740 тон вартістю 691 890,41 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00132 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,840 тон вартістю 695 790,58 грн.;
- 18 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,580 тон вартістю 2 128 713,55 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00140 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,320 тон вартістю 714 511,40 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00141 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,260 тон вартістю 712 171,30 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00142 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,000 тон вартістю 702 030,85 грн.;
- 19 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,140 тон вартістю 2 111 552,78 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00147 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,100 тон вартістю 705 931,02 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00148 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,020 тон вартістю 702 810,88 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00149 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,020 тон вартістю 702 810,88 грн.;
- 20 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,340 тон вартістю 2 080 351,43 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00155 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,720 тон вартістю 691 110,37 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00157 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,880 тон вартістю 697 350,65 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00158 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,740 тон вартістю 691 890,41 грн.;
- 21 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,320 тон вартістю 2 118 573,10 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00163 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,920 тон вартістю 698 910,71 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00164 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,120 тон вартістю 706 711,05 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00165 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,280 тон вартістю 712 951,34 грн.;
- 22 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,820 тон вартістю 2 099 072,25 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00176 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,740 тон вартістю 691 890,41 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00177 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,820 тон вартістю 695 010,54 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00178 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18.260 тон вартістю 712 171,30 грн.;
- 23 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,120 тон вартістю 2 110 772,75 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали:, видаткову накладну № ГРЦ-00185 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,740 тон вартістю 691 890,41 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00186 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,160 тон вартістю 708 271,12 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00187 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,220 тон вартістю 710 611,22 грн.;
- 24 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,360 тон вартістю 2 081 131,45 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00191 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,220 тон вартістю 710 611,22 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00192 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,180 тон вартістю 670 049,45 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00193 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,960 тон вартістю 700 470,78 грн.;
- 25 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 53,820 тон вартістю 2 099 072,26 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00200 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,580 тон вартістю 685 650,14 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00201 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,680 тон вартістю 689 550,31 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00202 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,560 тон вартістю 723 871,81 грн.;
- 26 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 54,120 тон вартістю 2 110 772,77 грн., про що цього дня позивач та відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00209 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,260 тон вартістю 712 171,30 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00210 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,980 тон вартістю 701 250,82 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00211 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,880 тон вартістю 697 350,65 грн.;
- 27 січня 2023 року передано скраплений газ в обсязі 36,020 тон вартістю 1 404 841,73 грн., про що цього дня Позивач та Відповідач склали: видаткову накладну № ГРЦ-00219 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 18,220 тон вартістю 710 611,22 грн., видаткову накладну № ГРЦ-00220 щодо передачі скрапленого газу в обсязі 17,800 тон вартістю 694 230,51 грн.
На виконання умов договору відповідачем було здійснено плату на суму 43 825 336, 80 грн. наступним чином:
- 30.12.2022 у сумі 8 538 830,20 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» № 41 від 30.12.2022);
- 30.12.2022 у сумі 41 546,00 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» №43 від 30.12.2022);
- 10.01.2023 у сумі 11 232 492,48 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» №12 від 10.01.2023);
- 13.01.2023 у сумі 10 530 641, 70 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» №16 від 13.01.2023);
- 18.01.2023 у сумі 10 530 641, 70 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» №17 від 18.01.2023);
- 20.01.2023 у сумі 2 951 544,72 грн. (платіжна інструкція AT «Ощадбанк» №6 від 20.01.2023).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач: перший транш мав сплатити до 31 грудня 2022 року, але зробив це в повному об'ємі тільки 10 січня 2023 року; транш №2 (до 11 січня 2023 року), втім повністю сплачено лише 18 січня 2023 року; транш №3 (до 21 січня 2022 року), який не був повністю сплачений, оплачено частину 20 січня 2023 року (недоплачено 2 963 459,40 грн.).
Тобто, всупереч умовам укладеного договору відповідачем договірні зобов'язання не виконано, попередню оплату у визначений п. 5.2. договору строк позивачу не перераховано.
Таким чином, після першого прострочення платежу в силу пункту 6.4 розділу 6 Договору відповідний гарантійний платіж у розмірі 2 388 615, 60 грн., як гарантійний внесок ТОВ "Бізнес тренд", набув правовий режим штрафу, тобто більше не враховувався в основну суму Договору, про що Позивач належним чином повідомив Відповідача.
Щодо посилання ТОВ «Бізнес Тренд» на лист від 18.01.2023 вих. №2, яким просило ПАТ «Укрнафта» про зарахування коштів, надлишково сплачених ТОВ «Бізнес Тренд» по Договорам: №АК9НГ-УУБ/4-1-СГ від 21.10.2022 р. в сумі 11 913, 38 грн. №АК9НГ-УУБ/3-1-СГ від 21.10.2022 р. в сумі 51 213,31 грн. №АК11НГ-УУБ/4-1-СГ від 16.12.2022 р. в сумі 524 972,91 грн. в загальній сумі 588 099,60 грн. (п'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок) як оплату по Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022, представником позивача у судовому засідання зазначено, що кошти у розмірі 588 099,60 грн., як оплату по Договору №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 не було враховано.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати за Договором є таким, що настав.
В той же час, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми попередньої плати за нафту у визначеному розмірі та строк.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на настання форс-мажорних обставин, а саме введення в Україні воєнного стану 24.02.2022, як підставу для звільнення від відповідальності.
Суд зазначає, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина друга статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Отже, для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов'язаний надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, підтвердити нездійснення господарської діяльності у спірний період.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Суд зазначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Так, відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Наразі Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов'язання невиконане саме у зв'язку з воєнними діями.
13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим).
Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
Тож, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідно до п. 7.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.
Згідно п. 7.2. договору, під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання Договору внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи аварії на нафто-трубопроводі, пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Дія таких обставин повинна бути підтверджена ТПП України або організацією, на яку Урядом покладений обов'язок по ліквідації таких обставин. Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, на протязі якого будуть діяти такі обставини.
Про настання таких обставин сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідомити інші сторони та аукціонний комітет в письмовому вигляді. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення, сторона, що не виконує свої зобов?язання, позбавляється права посилатися на такі обставини (п. 7.3. договору).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження негайного повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес тренд" позивача та аукціонний комітет в письмовому вигляді про настання форс - мажорних обставин відповідно до п.7.3 договору, як і не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди, якою продовжено виконання сторонами своїх зобов'язань за договором поставки внаслідок дії обставин непереборної сили, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача в цій частині.
При цьому, суд зазначає, що договір купівлі-продажу нафти № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 був укладений між сторонами після введення в Україні воєнного стану.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес тренд" не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов'язання зі сплати попередньої оплати у визначений договором № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 строк внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик. Укладаючи спірний договір із строком внесення попередньої оплати відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з внесення попередньої оплати та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний договором строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 13.06.2018 у справі № 910/17259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 15.08.2018 у справі № 910/21804/17, від 22.05.2019 у справі № 904/1782/19 та від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок зі сплати грошових коштів за поставлений позивачем товар на суму 2 963 459,40 грн.
Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про належну оплату поставленого товару суду не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у сумі 2 963 459,40 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 257 546, 65 грн. - інфляційних втрат та 151 296,35 грн. - 3% річних, суд зазнає таке.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати за договором № АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ від 27.12.2022 позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 257 546, 65 грн. - інфляційних втрат та 151 296,35 грн. - 3% річних.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1-А, оф. 1 код ЄДРПОУ 39726825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 3 372 302, 40 грн. (три мільйони триста сімдесят дві тисячі триста дві гривні та сорок копійок) заборгованості за договором №АК12ДНГ-УУБ/4-2-СГ купівлі-продажу скрапленого газу від 27 грудня 2022 року, яка складається з: 2 963 459,40 грн. (два мільйони девятсот шістдесят три тисячі чотириста пятдесят девять гривень 40 копійок) - основної суми заборгованості; 257 546, 65 грн. (двісті пятдесят сім тисяч пятсот сорок шість гривень 65 копійок) - інфляційних втрат; 151 296,35 грн. (сто пятщдесят одна тисяча двісті девяносто шість гривень 35 копійок) - 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1-А, оф. 1 код ЄДРПОУ 39726825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 584, 54 грн. (пятдесят тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 54 копійки).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА