номер провадження справи 15/172/24
23.01.2025 Справа № 908/2761/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2761/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд», бульвар Лесі Українки, буд. 21, прим. 201, м. Київ, 01133, Україна
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс», Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Саєнко М.І., адвокат ордер № 1496957 від 15.10.2024;
від відповідача: не з'явився;
установив
09.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2761/24 та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 38 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2025, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 14.01.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у засіданні на 23.01.2025 об 11:00 год.
Повноваження присутнього представника позивача судом перевірено. Відводів складу суду не заявлено.
В обґрунтування заяви адвокат Саєнко М.І. зазначила, що під час підготовки до розгляду та під час розгляду даної справи позивачу були надані послуги з професійної правничої допомоги адвоката на загальну суму 38 000,00 грн. На підтвердження понесення вказаних витрат надано документи, які приєднано до матеріалів справи та заяви про ухвалення додаткового рішення. Просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача понесені витрати. Заперечення щодо суми та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, наведені відповідачем, вважає безпідставними та недоведеними.
Відповідач з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заперечив. Зазначив, що суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Підготовка та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та підготовка письмової заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу не є правовою допомогою, у зв'язку з чим вважає, що оплата за складання таких заяв не підлягає розподілу між сторонами. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, витати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Суми, зазначені у виставлених адвокатським об'єднанням рахунках не співпадають із сумами, визначеними сторонами в договорі про надання правничої допомоги. Відсутність деталізації у призначенні платежу позбавляє можливості спів ставити фактично надані послуги із оплатами, які були проведені клієнтом.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи, що розгляд справи № 908/2759/24 здійснювався за правилами загального позовного провадження, судом призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у засіданні.
Неприбуття представника відповідача в засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, за умови надходження його заперечень щодо заяви позивача, з урахуванням ч. 4 ст. 244 ГПК України не перешкоджає розгляду даної заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі суд зазначає наступне.
07.01.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» про стягнення заборгованості за договором поставки № 3979 від 02.09.2021 в розмірі 455 668,73 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 293 186,40 грн, пеня в розмірі 69 633,02 грн, 3% річних в розмірі 20 674,97 грн, інфляційні втрати в розмірі 72 174,34 грн, задоволено повністю.
Витрати із сплати судового збору покладено на відповідача.
Під час розгляду справи по суті, представником позивача було зазначено, що документальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу буде подано до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов'язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись наведеними положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позову додано: ордер № 1496957 серія АА; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4223.
У позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме: витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви - 6835,03 грн; витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції 40 000,00 грн; у разі апеляційного та касаційного оскарження по 20 000, 00 грн відповідно.
До заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду в системі «Електронний суд» - 09.01.2025, додано: договір № 10/10/2024 від 10.10.2024 про надання професійної правничої допомоги; додаткова угода № 1 від 10.10.2024 до договору № 10.10.2024 про надання професійної правничої допомоги від 10.10.2024 (із визначенням виду допомоги та вартості); акт № 01-09/01/25 від 09.01.2025 про приймання-передачі професійної правничої допомоги, підписаний представниками сторін без зауважень; рахунок - фактура № 05112024 від 05.11.2024 на суму 20 000,00 грн; рахунок-фактура № 201224 від 20.12.2024 на суму 14 000,00 грн; рахунок - фактура № 080125 від 08.01.2025 на суму 4000,00 грн; виписка по рахунку, відкритому в АТ «Універсал банк» щодо перерахування коштів за рахунками-фактурами.
За Актом № 01-09/01/25 приймання - передачі професійної правничої допомоги від 09.01.2025 сторони дійшли згоди про наступне:
Адвокатське об'єднання «Закон Перемоги» протягом періоду з жовтня 2024 року по січень 2025 року надало клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» (клієнта) професійну правничу допомогу згідно із договором № 10/10/2024 про надання професійної правничої допомоги від 10 жовтня 2024 року, а саме: вивчення документів, які стосуються відносин клієнта з ТОВ «Метінвест - Промсервіс», формування правової позиції захисту прав та інтересів клієнта у відносинах з ТОВ «Метінвест - Промсервіс», підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Метінвест - Промсервіс», підготовка та подання до господарського суду Запорізької області заяви про участь у судовому засіданні у справі № 908/2761/24 в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, аналіз відзиву відповідача (ТОВ «Метінвест-Промсервіс»), підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області відповіді на відзив у справі № 908/2761/24, підготовка письмової заяви про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2761/24, представництво інтересів клієнта в Господарському суді Запорізької області у справі № 908/2761/24 (розгляд справи по суті).
Вартість наданої Адвокатським об'єднання професійної правничої допомоги складає 38 000,00 грн без ПДВ, що визначена згідно з п. 2.1 договору № 10/10/2024 про надання професійної правничої допомоги від 10.10.2024.
Відповідно до п. 2.1 договору № 10/10/2024, за домовленістю сторін умови про вартість допомоги Адвокатського об'єднання, визначеної у п. 1.1 та п. 1.2 даного договору, визначаються сторонами у додатковій угоді до цього договору.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до вказаного договору, сторони згідно з п. 2.1 договору № 10/10/2024 про надання професійної правничої допомоги від 10.10.2024 визначили наступну вартість професійної правничої допомоги за договором, а саме:
- вивчення документів, формування правової позиції, підготовка та подання позовної заяви, відповідь на відзив, клопотань, заяв, інших процесуальних документів по справі, що подаються до Господарського суду Запорізької області - 30 000,00 грн;
- представництво інтересів клієнта в Господарському суді Запорізької області - 4000,00 грн за представництво інтересів в одному судовому засіданні;
- представництво інтересів клієнта у Центральному апеляційному господарському суді з підготовкою необхідних процесуальних документів - 20 000,00 грн;
- представництво інтересів клієнта у Касаційному господарському суді у складі Верховного суду з підготовкою необхідних процесуальних документів - 20 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд враховує те, підготовка такої заяви як заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів є повідомленням про вид участі адвоката під час розгляду справи в суді, яка обирається ним самостійно, і як наслідок не відноситься до виду професійної правової допомоги адвоката.
З приводу підготовки та подання заяви про розподіл судових витрат, то Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 дійшов висновку про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про надання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Ураховуючи заперечення відповідача проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову та те, що дана справа не є складною, деякі з наведених вище витрат на професійну правничу допомогу надані адвокатом, на думку суду, не є правовою допомогою, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає присудженню з відповідача на користь позивача становить 28 000,00 грн.
Заперечення відповідача проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката є такими, що підлягають частковому врахування під час ухвалення додаткового рішення у справі.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Промсервіс» (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» (бульвар Лесі Українки буд. 21, прим. 201, м. Київ, 01133, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41134944) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 28 000,00 грн (двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
У задоволені іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 24 січня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов