вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
24 січня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/972/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Превенція», смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 83 160,00 грн
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
учасники справи не викликались
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Превенція» 83 160,00 грн боргу за надані послуги з охорони за період: квітень - травень 2024 року, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості наданих послуг за договором на стаціонарну фізичну охорону об'єктів від 01 жовтня 2023 року за № У-1797/Ф.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/972/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2024 року.
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач згідно з поданим суду відзивом на позов від 05.12.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На спростування аргументів відповідача позивачем 13.12.2024 через «Електронний суд» подано відповідь на відзив від 13.12.2024 року.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг охорони за договором на стаціонарну фізичну охорону об'єктів № У-1797/Ф від 01.10.2023 у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за надані послуги з охорони за період з квітня по травень 2024 року включно в розмірі 83 160,00 грн, з вимогами про стягнення якої подано даний позов до Господарського суду.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач згідно з поданим суду відзивом на позов від 05.12.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про передчасність заявленого позову у зв'язку з тим, що в Замовника за укладеним між сторонами договором обов'язок з оплати послуг охорони виникає через 5 днів після отримання актів виконаних робіт.
В даному аспекті звертає увагу суду, що акти виконаних робіт Замовником отримано 13.11.2024, а позов подано до суду вже 15.11.2024 року.
Крім того, зауважує, що такі акти виконаних робіт, як і акт звірки розрахунків, що долучені до позовної заяви не підписані відповідачем, а відтак і не створюють для нього обов'язку з оплати.
Пояснює, що позивач не зазначив точного періоду виникнення заборгованості, не надав доказів виконання власних зобов'язань за укладеним між сторонами договором, а акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості.
Відповідь на відзив.
Позивач згідно з поданою суду відповіддю на відзив від 13.12.2024 звертає увагу, що відповідач після отримання актів виконаних робіт засобами не повернув підписані ним примірники актів позивачу або не направив на адресу позивача обґрунтований акт про недоліки, хоча такий обов'язок згідно умов договору настав у нього у строк не пізніше ніж 19.11.2024 року, а у разі відсутності таких обґрунтованих претензій не здійснив оплату за надані згідно договору послуги.
Пояснює, що станом на дату відкриття провадження у справі відповідний обов'язок відповідача щодо сплати настав, що спростовує твердження відповідача про передчасність звернення позивача з відповідним позовом до суду, оскільки у відповідача відсутні перешкоди для здійснення сплати коштів по договору навіть під час судового розгляду справи.
Зауважує, що відзив на позовну заяву відповідача не містить доказів неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань по договору № У-1797/Ф про стаціонарну фізичну охорону об'єктів, які були б зафіксовані у встановленому чинним законодавством та умовами даного договору порядку, сам відповідач не позбавлений права надання власного контррозрахунку щодо стану виконання зобов'язань за укладеним сторонами договором, який би спростовував наданий позивачем акт звірки заборгованості та містив докази здійснення оплати за надані послуги.
Заперечення.
Відповідачем не подано суду заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст. 167 ГПК України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
01 жовтня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Превенція», як Замовником було укладено Договір на стаціонарну фізичну охорону об'єктів за № У-1797/Ф (надалі - Договір), за умовами п. 2.1. якого Замовник передає, а Охорона (Виконавець) приймає під охорону об'єкти, перераховані у дислокації (Додаток №1).
Охороною відповідно до п. 1.2. Договору є системний комплекс організаційних заходів по забезпеченню недоторканості та збереження майно, що знаходиться на об'єкті силами працівників охорони від протиправних посягань на нього сторонніх осіб в період часу, визначеного даним Договором. Об'єкт - окремий предмет, приміщення, будівля чи конкретна територія, що охороняється (п. 1.1. Договору).
За змістом п. 3.1. Договору його сума визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку (Додаток №2 до Договору).
Згідно з п. 3.3. Договору оплата за послуги здійснюється Замовником виключно Виконавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів у безготівковій формі національної валюти України на рахунок Виконавця. Виконавець щомісячно в останній робочий день місяця, підписує та передає Замовнику акт виконаних робіт. Замовник протягом п'яти робочих днів з моменту отримання, підписує акти виконаних робіт та повертає Виконавцю його примірник або протягом цього ж строку направляє Виконавцю обґрунтований акт про недоліки.
Виконавець зобов'язаний у терміни та порядку, визначеними Замовником в акті про недоліки усунути недоліки або сторони можуть домовитися про інше.
В разі якщо Замовник не підписав отримані акти або не надав акт про недоліки, то послуги вважаються прийнятими Замовником та підлягають оплаті.
Положення пунктів 9.1., 9.2. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня підписання і діє до 01 жовтня 2024 року. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.
Відповідно до Дислокації-розрахунку від 01.10.2023 (Додаток №2 до Договору) визначено, що об'єктом охорони є госпіталь «Превеншн» в с. Великі Лази, вул. Східна, 4-1, вартістю охорони 43 800,00 грн на місяць.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору на стаціонарну фізичну охорону об'єктів за № У-1797/Ф від 01.10.2023 позивачем в період з квітня по травень 2024 року включно надано визначені в Договорі послуги охорони на об'єкті в с. Великі Лази, вул. Східна, 4-1 (госпіталь «Превеншн») на загальну суму 83 160,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви та підписаними позивачем актами надання послуг №46 від 30.04.2024 (на суму 51 240,00 грн), №96 від 31.05.2024 (на суму 31 920,00 грн) та не заперечено відповідачем у справі належними і допустимими доказами.
За твердженням позивача, відповідачем не здійснено оплату вартості наданих йому послуг у визначений Договором строк, допустивши таким чином заборгованість в розмірі 83 160,00 грн, стягнення якої і є предметом судового розгляду у цій справі.
Надіслана позивачем 07.11.2024 на адресу відповідача претензія про сплату заборгованості в розмірі 83 160,00 грн разом з актами надання послуг №46 від 30.04.2024 №96 від 31.05.2024 залишена ТОВ «Превенція» без відповіді та задоволення.
Надіслання означеної претензії на адресу відповідача підтверджується долученими до позову фіскальним чеком від 07.11.2024, описом вкладення в цінний лист віл 07.11.2024, поштовою накладною за трек-номером відправлення 8800000067208.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір на стаціонарну фізичну охорону об'єктів за № У-1797/Ф від 01.10.2023 є укладений, недійсним судом не визнавався, у встановленому Законом порядку сторонами змінений чи розірваний не був, а відтак підлягає до виконання сторонами на визначених ним умовах.
Як встановлено судом, факт надання позивачем послуг охорони за Договором на стаціонарну фізичну охорону об'єктів за № У-60/Ф від 01.09.2021 в з квітня по травень 2024 року включно на загальну суму 83 160,00 грн наданими позивачем Актами надання послуг № 46 від 30.04.2024 №96 від 31.05.2024 та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.
При цьому, суд враховує, що відповідачем не заперечується факт отримання означених актів від позивача в листопаді 2024 року, а відтак, з огляду на відсутність доказів на підтвердження оформлення Замовником в п'ятиденний строк акту про недоліки, направлення його Виконавцю як це визначено умовами п. 3.3. Договору, послуги охорони вважаються прийнятими Замовником і підлягають оплаті.
Разом з тим, відповідач у порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної оплати вартості наданих послуг охорони у встановлений в п. 3.3. Договору строк, допустивши заборгованість перед позивачем, яка станом на 15.11.2024 (дата подання позовної заяви) становить 83 160,00 грн, що не було спростовано відповідачем належними засобами доказування.
Не можуть братися судом до уваги аргументи ТОВ «Превенція» щодо передчасно заявленого позову, позаяк положеннями п. 3.3. Договору строк оплати наданих Виконавцем послуг встановлено до 10 числа поточного місяця та такий строк не пов'язується з датою отримання актів виконаних робіт/наданих послуг як про це помилково зазначає відповідач у відзиві на позов.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 83 160,00 грн, що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з Замовника заборгованості за Договором підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Превенція» (89452, смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області, вул. Лікарняна, буд. 6А, код ЄДРПОУ 42171793) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 83 160,00 грн (вісімдесят три тисячі сто шістдесят гривень 00 копійок) заборгованості та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 24 січня 2025 року.
Суддя Лучко Р.М.