14 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/4058/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
прокурор Ногіна О.М.,
від відповідача-2 - Новікова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.2878Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 (суддя Хотенець П.В., повний текст складено 25.11.2024), постановлену за результатом розгляду заяви (вх.№29421 від 22.11.2024) Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову по справі №922/4058/24
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
до відповідачів:
1. Харківської обласної ради, м.Харків,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі", м.Харків,
3. ОСОБА_1 , м.Харків,
про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним договору іпотеки та витребування нерухомого майна
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Харківської обласної ради (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" (далі - ТОВ "Театральні Зустрічі", відповідач-2), ОСОБА_1 (відповідач-3), в якій просить:
визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку 2 до рішення VI сесії Харківської обласної ради VI скликання "Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" від 21.04.2011 №145-VI;
визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.10.2011 №69-В, укладений між Харківською обласної радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кафе "Зустрічі" (код ЄДРПОУ 24672833), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Погрібною Т.П. і зареєстрований в реєстрі за №2892;
визнати недійсним договір іпотеки від 28.03.2019, укладений між ТОВ "Театральні зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за номером 1480;
витребувати у ТОВ "Театральні Зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24283333) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101 - нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25.
Також просить покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.
22.11.2024 через підсистему "Електронний суд" Керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подано до Господарського суду Харківської області заяву (вх.№29421) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви (вх.№29421 від 22.11.2024) Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.
В основу ухвали покладено висновки суду про те, що прокуратурою не доведено, що невжиття визначених нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких прокуратура звернулася до суду.
Не погодившись із означеною ухвалою Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ. “А-7», що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном. Судовий збір просить стягнути з відповідачів.
На переконання прокуратури, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права (ст.ст.2, 11, 136, 137, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Прокуратура зазначає, що, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що наявність у ТОВ «Театральні Зустрічі» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб, змінити його призначення (з нежитлового на житлове тощо) чи вид функціонального використання, здійснити поділ чи об'єднання, що ускладнить чи зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову, призведе до вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами.
Прокуратура також наголошує, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, повністю відповідає обсягу позовної вимоги про повернення майна на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради. Заборона відчужувати спірне нерухоме майно жодним чином не вплине на господарську діяльність відповідача, а тому права товариства даним забезпеченням позову порушені не будуть.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребовано матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
13.12.2024 на адресу суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24. Встановлено строк по 06.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 14.01.2025 о 09:30год.
Через підсистему «Електронний суд» 03.01.2025 від ТОВ "Театральні Зустрічі" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.71; у межах встановленого судом строку), за змістом прохальної частини якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова та залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24 без змін.
Відповідач-2 зауважує, що твердження прокуратури про необхідність застосування заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантуватимуть реальне виконання позитивно прийнятого рішення, не ґрунтуються на жодних доказах. Прокуратурою до заяви про забезпечення позову не додано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову. Прокуратурою не надано доказів, які б свідчили про несумлінні дії відповідача, які конкретно загрожують невиконанню в подальшому рішення суду. У прокуратури відсутні докази того, що відповідачем-2 здійснюються певні дії, які направлені на проведення відчуження відповідного нерухомого майна, з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Харківська обласна рада та ОСОБА_1 правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2025 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник відповідача-2 проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідачі-1, 3 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином шляхом направлення ухвали від 16.12.2024 в електронній формі до електронних кабінетів. Довідки про доставку електронних листів долучені до матеріалів справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів-1, 3 у даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Під час розгляду апеляційної скарги перед Східним апеляційним господарським судом постало питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у накладенні арешту на об'єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення у нежитловій будівлі) із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Колегія суддів зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст.ст.55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований статтями 136, 137, 140, 144 ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову (ч.1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно з п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову, прокуратура зазначає, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про витребування у ТОВ «Театральні Зустрічі» на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101 - нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ. «А-7», що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25. Отже, окружною прокуратурою пред'являється до суду позов майнового характеру.
Прокуратурою зазначено, що у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі - ТОВ "Театральні Зустрічі" втрачає право власності на спірне майно та повинне буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна - ТОВ "Театральні Зустрічі" може розпорядитися спірною власністю на власний розсуд у будь-який час. Подальше можливе відчуження майна на користь інших осіб або передача цього нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, на переконання прокуратури, наявність у ТОВ "Театральні Зустрічі" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.
Прокуратура також зазначає, що ТОВ "Театральні Зустрічі", знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення в майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
Відтак, з метою запобігання відчуженню спірного майна, зміни права власності у Державному реєстрі речових прав на це нерухоме майно, передачі його в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст.ст.136, 137 ГПК України прокуратура вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Як установлено судом апеляційної інстанції, предметом позову в цій справі є, зокрема, витребування у ТОВ «Театральні Зустрічі» на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101 - нежитлових приміщень підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ.«А-7», що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 22.11.2024 право власності на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстроване за ТОВ «Театральні Зустрічі».
З огляду на це судова колегія констатує, що заходи забезпечення позову, які прокурор просить вжити у цій справі, стосуються саме спірного у цій справі майна, а тому відповідають предмету позовних вимог, з якими прокурор звернувся до господарського суду (є співмірними із заявленими позовними вимогами).
Водночас, перебування спірного об'єкта нерухомого майна у власності ТОВ «Театральні Зустрічі» створює для відповідача безперешкодну можливість для передачі його у власність або в користування іншим особам, а також для зміни його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділу, виділу чи об'єднання тощо. Подальше відчуження, перереєстрація тощо об'єкта нерухового майна до закінчення розгляду позову прокурора про витребування спірного об'єкта нерухового майна призведе до неможливості виконати рішення суду (у разі задоволення позову) та захистити права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Отже, існує реальна загроза того, що невжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про витребування майна з володіння відповідача-2 у разі задоволення такого позову.
Відтак, Східний апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що прокуратурою не доведено, що невжиття визначених нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких прокуратура звернулася до суду.
Крім того, судова колегія враховує, що арешт майна із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном - це тимчасовий захід накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. Водночас, при вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Тобто, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
За висновками суду апеляційної інстанції, обраний прокурором захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. При цьому судова колегія звертає увагу, що у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.01.2025 представник ТОВ «Театральні Зустрічі» підтвердив, що у спірних нежитлових приміщеннях діяльність товариством не здійснюється.
Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову, Господарський суд Харківської області наголосив, що обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що прокуратурою до заяви про забезпечення позову не додано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову; з поданих заявником матеріалів не вбачається доказів того, що відповідачем здійснюються певні дії, направлені на проведення відчуження нерухомого майна з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Фактично доводи ТОВ «Театральні Зустрічі», викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відтворюють означені висновки місцевого господарського суду.
Східний апеляційний господарський суд не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції та доводами ТОВ «Театральні Зустрічі» з огляду на наступне.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №902/611/22, від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що у випадку подання позову про витребування майна, можливість відповідача відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, на яку обґрунтовано посилається апелянт, а також у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 14.05.2024 у справі №924/1351/20 (924/1227/23).
Враховуючи вищевикладене у сукупності колегія суддів вважає, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що є підставою для задоволення заяви прокурора та вжиття заходів забезпечення позову.
Разом з тим Господарський суд Харківської області наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, зазначивши про необґрунтованість такої заяви.
Разом з тим, судова колегія відхиляє твердження апелянта про те, що матеріалами позовної заяви доведено недобросовісність набувача - ТОВ "Театральні Зустрічі", а також твердження ТОВ "Театральні Зустрічі", викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про добросовісність відповідача-2 як набувача спірного об'єкта нерухомого майна, оскільки, як уже зазначалося вище за текстом постанови, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Відтак, обставини щодо добросовісності/недобросовісності відповідача-2 як набувача спірного об'єкта нерухомого майна підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті позовних вимог, а не на стадії вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області як такої, що постановлена за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви прокуратури про забезпечення позову.
Оскільки суд не вирішує спір по суті, відповідно до ст.129 ГПК України понесені прокуратурою судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції потрібно врахувати при розподілі судових витрат місцевим судом за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/4058/24 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048626863101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 2-го рівня №№1, 35, 36, 37, 38, загальною площею 980,1кв.м, у нежитловій будівлі літ. «А-7», що розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 25, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Дана постанова відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом. Строк пред'явлення даної постанови до виконання складає три роки, починаючи з наступного дня після набрання даною постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.01.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова