Провадження № 33/821/80/25 Справа № 711/7909/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
17 січня 2025 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою адвоката Стойка А.Ю. на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.11.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.11.2024, ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, що 06.10.2024 о 23.00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «MAZDA 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по бульвару Шевченка, 277 в м.Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, адвокат Стойко А.Ю. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.11.2024 скасувати, а провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що направлення на огляд водіїв на визначення стану сп'яніння здійснюється в порядку визначеному в порядку Кабінетом Міністрів України. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду, то поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсуне направлення на огляд, що свідчить про те, що поліцейськими не було направлено ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду.
В судове засідання, призначене апеляційним судом на 17.01.2025 на 11:00 год., ОСОБА_1 та адвокат Стойка А.Ю., не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності ОСОБА_1 та адвоката Стойка А.Ю.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію адвоката Стойка А.Ю. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення №143997 від 06.10.2024 згідно якого вбачається, що 06.10.2024 о 23.00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «MAZDA 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по бульвару Шевченка, 277 в м.Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до «ЧОНД» у зв'язку з результатами огляду, проведеного поліцейським наявних ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Результат огляду: від огляду відмовився на місці;
-рапорту інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції В.Коломієць згідно якого вбачається, що 06.10.2024 о 00 год. 23 хв. патрулюючи в складі екіпажу АГАТ 102, було зупинено транспортний засіб Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ст.35 Закону України «Про поліцію» під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 . Причина зупинки: був неосвітлений номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.2.9 в ПДР України. Під час спілкування з водієм в нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, на що водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, но що водій ОСОБА_1 зачинився в своєму автомобілі, відкривав та закривав вікно, включав голосно музику та затягував навмисно час, роблячи вигляд, що не чує, а через деякий час повідомив, що йому стало зле. На місце події було викликано БШМД 21, яка надала ОСОБА_1 медичну допомогу. Також ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, водій робив вигляд, що не чує. Останнього було неодноразово наголошено, що на нього буде складено адміністративні матеріали за ухиленні від проходження огляду на стан сп'яніння. Подія безперервно фіксувалася на нагрудні камери 473281, 472440.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
В апеляційній скарзі адвокат Стойка А.Ю. посилається на те, що якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду, то поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд відносить до даних доводів критично, оскільки згідно положень ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку поліцейським здійснювався відеозапис технічним засобом безперервно на нагрудні камери 473281, 472440.
Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний, зокрема, виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до доводів апелянта про те, що в матеріалах справи відсуне направлення на огляд, що свідчить про те, що поліцейськими не було направлено ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду.
Апеляційний суд зазначає, що дані доводи є неспроможними та спростовуються наявністю в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до «ЧОНД» у зв'язку з результатами огляду, проведеного поліцейським наявних ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Результат огляду: від огляду відмовився на місці.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.11.2024, щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.11.2024, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Стойка Анатолія Юрійовича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба