Провадження № 33/821/76/25 Справа № 709/1246/24 Категорія: ст.124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Шарая Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
17 січня 2025 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі адвоката Солод В.М. ( в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку адміністративного стягнення,-
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку адміністративного стягнення.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 21 червня 2024 року о 20-30 год в селищі Чорнобай по вул.Михайла Старицького керував автомобілем "Mitsubishi Eclipse", д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Благовісна при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч на вулю Благовісну. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, заподіяно матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 14.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року, та скасувати оскаржувану постанову, винести нове рішення, яким провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на те, що вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що він дійсно 21.06.2024 був учасником ДТП, та після всі учасники ДТП поїхали по домах, а лише 02.07.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи відсутні схема ДТП, що не дає можливість встановити реальну вину кожного з водіїв. При цьому на місці ДТП відсутні дорожні знаки, які б заборонили здійснювати водію обгін або випередження.
Із матеріалів справи вбачається, 18.11.2024 ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення. З оскаржуваною постановою ознайомився захисник Солод В.М. 20.11.2024, тоді як апеляційна скарга захисником Солодом В.М. подана до суду 02.12.2024, з чого слідує, що апелянту необхідно поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку адвоката Солода В.М. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, апеляційний суд встановив наступне.
Згідно зі ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245, 251, 252 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до вимог ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не дотримався.
Суд прийшов до помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Суд виходив з протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.06.2024, за змістом якого ОСОБА_2 повідомив до поліції про ДТП, що мало місце 21.06.2024 близько 19 год. 00 хв. за участю водія ОСОБА_3 , письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , фото пошкодженого автомобіля.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд акцентує увагу, що особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, визначена в розділі 8 зазначеної Інструкції.
Зокрема в п.1 Розділу 8 Інструкції зазначено, що в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП, яка складається згідно з додатком 7 до Інструкції, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
В пунктах 4, 5 Розділу 8 Інструкції викладені вимоги до схеми ДТП та рекомендації, яких слід дотримуватися при її складанні. Зокрема на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду. В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; 9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів. При складанні схеми місця ДТП рекомендується: 1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала); 2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об'єктів та умовними позначками; 3) не порушувати масштабу зображення; 4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди; 5) використовувати винесення фрагментів за схему.
Всупереч вказаним вимогам до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не долучено копію схеми ДТП.
Таким чином, вважаю, що внаслідок судового розгляду не було поза розумним сумнівом доведено вину ОСОБА_1 , у пошкодженні автомобіля потерпілого внаслідок порушення правил дорожнього руху при керуванні автомобілем. Тому, є недоведеним висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи наведені обставини, вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 п. 1 ст. 247 КУпАП, ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити адвокату Солоду Валентину Миколайовичу строк на апеляційне оскарження постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Солода Валентина Миколайовича, на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року - задовольнити.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року, скасувати та закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 , в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба