Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/66/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.01.2025 року м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12024121110000063 від 10.02.2024 року стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2024 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України такий, що не має судимостей,
визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що будучи достовірно обізнаним про введення на підставі Указів Президента України на всій території України воєнного стану та запровадження загальної мобілізації, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний та у період з 06.04.2017 року по 02.10.2018 року проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
01.12.2023 року призовник за мобілізацією ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно прописки до призовної дільниці, після відповідного обстеження та медичного огляду лікарями 01.12.2023 року визнаний «придатним до військової служби», отримав довідку військово-лікарської комісії, в якій зазначено діагноз «здоровий». Відомостей щодо оскарження висновку військово - лікарською комісією ОСОБА_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило. Також не надходило інформації з інших медичних установ щодо ОСОБА_7 , із встановленням діагнозів про ступінь його придатності до військової служби.
Після вивчення особистих облікових даних ОСОБА_7 та встановлення, що він є придатним до несення військової служби і підлягає призову за мобілізацією, 03.01.2024 року начальником мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , останньому доведені вимоги законодавства України з питань оборони та мобілізації, попереджено про відповідальність за порушення правил військового обліку та ухилення від призову за мобілізацією, а також 03 січня 2024 року, о 09:30 год., у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 вручено під розписку повістку для подальшого прибуття, а саме: 05.01.2024 року о 07:30 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з подальшим направленням на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи військовозобов'язаним і придатним до військової служби, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації, не маючи права на відстрочку, без поважних на те причин, безпідставно не прибув у вказаний у повістці час до місця призову за мобілізацією, чим порушив порядок комплектування Збройних сил України, статтю 65 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», розуміючи, що захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, людей, їх життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканості і безпеки є необхідним в демократичному суспільстві, а триваюча збройна агресія російської федерації проти України, яка супроводжується вчиненням воєнних злочинів і злочинів проти людяності, становить суспільну небезпеку, яка загрожує життю нації, не прибув 05.01.2024 року для відправлення до військової частини НОМЕР_2 , тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У поданій апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення надто суворого покарання, неврахування пом'якшуючих обставин, оскільки ОСОБА_7 вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягається до кримінальної відповідальності. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 подав до апеляційного суду клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України.
Адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 у судове засідання будучи повідомленні належним чином про дату та час судового засідання не з'явилися, до суду подали клопотання про розгляд без їх участі, обвинувачений ОСОБА_7 на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , у зв'язку з чим, у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання без їх участі.
Заслухавши доповідача, основні доводи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 на підставі ст.48 КК України, думку прокурора, яка не заперечувала щодо задоволення клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України - це право, а не обов'язок суду.
А застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Відповідно до положень ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як убачається з довідки командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_10 № 1641 від 07.11.2024 року ОСОБА_7 з 27.10.2024 року призваний на військову службу у ЗСУ по загальній мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 та направлений для проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 .
Отже, з моменту прийняття на військову службу, а саме з 27.10.2024 року, ОСОБА_7 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, наявність на утриманні малолітньої дитини та вагітної співмешканки, колегія суддів приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент апеляційного розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаний ОСОБА_7 з 27.10.2024 року по даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.
Вказані обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого ОСОБА_7 істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим, на думку суду, втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Згідно вимог ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, відтак, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 - закриттю.
Керуючись ст.ст.284, 286, 288, 376, 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4