Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8948/24
Провадження № 2/711/260/25
20 січня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді: Скляренко В.М.
при секретарі Валах А.Ю.
за участі:
представника позивача - Конопатської В.О.
відповідача - ОСОБА_1
його представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Представник Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - Ніконенко Ю.В., яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи, як в.о. директора, - звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надміру виплачені кошти в розмірі 41 050,67грн. та судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028грн.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що відповідач з 26.09.2019 перебував на обліку та отримував тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. За результатами опрацювання рекомендацій верифікації було з'ясовано, що ОСОБА_1 при зверненні за тимчасовою допомогою надав недостовірну інформацію про свій майновий стан, оскільки не повідомив про наявність в нього другого транспортного засобу - причіпу ПУТД 2000, д.н.з. НОМЕР_1 . У зв'язку з цим відповідачу було припинено виплату відповідної державної допомоги та здійснено її перерахунок за період з 26.09.2019 по 25.09.2021, внаслідок чого визначено суму надмірно виплачених коштів в розмірі 41 050,67грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не повертає кошти державної допомоги, то позивач змушений звертатись до суду з вимогами про їх стягнення.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та у наданому суду письмовому відзиві просив відмовити в позові повністю. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що форма декларації, яку він заповнював при поданні заяви про призначення державної допомоги, не передбачає можливість декларування причіпа, оскільки в ній наявна лише графа «Автомобіль марки». Вказує, що він постійно звертався до працівників Департаменту соціальної політики з питання одержання соціальної допомоги, проте під час таких консультацій працівники департаменту не роз'яснювали, що пункт 4 Декларації необхідно розуміти з урахуванням вимог Правил дорожнього руху, які передбачають більш широкий перелік транспортних засобів. Зазначає, що він вважав, що заповнив форму декларації правильно, а некоректність форми декларації, що затверджена нормативним актом, і яка у переліку транспортних засобів містить лише автомобілі, має оцінюватись з найбільш сприятливим для відповідача тлумаченням. Також відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог.
22.11.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24.12.2024 від представника відповідача - адвокат Ракоїд Л.В., яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 11.12.2024 №004-2307659, - надійшов відзив проти позову, в якому викладено обґрунтування позиції відповідача проти позовних вимог.
31.12.2024 на адресу суду надійшла відповідь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на відзив відповідача. У такій заяві по суті справи позивач посилається на відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог, оскільки відповідні строки не пропущені, бо позивачу лише 24.11.2021 стало відомо про недостовірність задекларованої відповідачем інформації щодо кількості наявних у нього на праві власності транспортних засобів.
В судовому засіданні представник позивача - Конопатська В.О., яка діє на підставі довіреності №10-12581/24 від 20.11.2024, - підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у позові. Пояснила, що не зазначення відповідачем відомостей про наявність у нього зареєстрованих у встановленому законом порядку двох транспортних засобів (автомобіль та причіп) вплинуло на результат розгляду заяви відповідача про призначення державної допомоги, внаслідок чого йому було надмірно виплачено грошові кошти в сумі 41 050,67грн. Відповідач був проінформований про необхідність повернення відповідних коштів, але відмовився це зробити в добровільному порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Пояснила, що відповідач не мав наміру та умислу приховувати від позивача відомості про обставини, які мають значення для призначення та виплати державної допомоги. Зауважила, що відповідач не зазначив у деклараціях наявний в нього причіп, оскільки не знав, що такий засіб є транспортним засобом і підлягає зазначенню у відповідній декларації.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 26.09.2019 перебував на обліку в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як отримувач тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - Тимчасова допомога).
Призначення державної допомоги відповідачу здійснювалось на підставі поданих ним відповідних заяві від 26.09.2019, 26.03.2020, 23.09.2020, 23.03.2021, 24.09.2021 /а.с.6-8, 16-18, 30-32, 42-44, 53-55/.
Одночасно з такими заявами відповідач подавав декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначення усіх видів соціальної допомоги. У розділі IV відповідних декларацій відповідач зазначав лише про наявність в нього одного транспортного засобу - автомобіль PEUGEOT 1992р.в., д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 9-12, 19-22, 33-36, 45-48, 56-59/.
На підставі заяв відповідача позивачем приймались відповідні рішення про призначення Тимчасової допомоги відповідачу в наступних розмірах: з 26.09.2019 по 25.03.2020 - 1564грн., з 01.12.2019 по 25.03.2020 - 1638грн.; з 26.03.2020 по 25.09.2020 - 1638грн.; з 01.07.2020 по 25.09.2020 - 1712грн.; з 26.09.2020 по 31.12.2020 - 1712грн.; з 01.01.2021 по 25.09.2021 - 1769грн. /а.с. 13-15, 23-24, 37-41, 49-51/.
З метою проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення соціальної допомоги, позивачем було направлено запит від 23.09.2021 до територіального сервісного центру МВС №7141, у відповідь на який до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради 24.11.2021 надійшла інформація про те, що за відповідачем на праві власності зареєстровані два транспортних засоби: автомобіль PEUGEOT 405, д.н.з. НОМЕР_2 (з 28.08.2013); причіп ПУТД 2000, д.н.з. НОМЕР_1 (з 20.04.2013) /а.с. 67-69/.
14.12.2021 позивачем було прийняте рішення №4 про припинення виплати Тимчасової допомоги відповідачу /а.с. 70/.
Відповідно до довідки від 16.12.2021 за період з вересня 2019 року по вересень 2021 року відповідачу було виплачено Тимчасової допомоги на загальну суму 41 050,67грн., тоді як право на отримання такого виду державної допомоги відповідач не мав /а.с. 72, 74/.
З метою повернення бюджетних коштів у добровільному та досудовому порядку відповідачу було направлено повідомлення щодо повернення надміру перерахованої допомоги з визначенням суми надміру сплачених коштів, порядку та банківських реквізитів позивача щодо самостійного їх повернення до бюджету /а.с. 63-66/.
Відповідач заперечив проти обґрунтованості та правомірності вимог позивача щодо повернення надмірно виплачених сум Тимчасової допомоги про що неодноразово повідомляв позивача /а.с. 97-102/.
Оскільки до теперішнього часу відповідач в добровільному порядку не повернув надмірно отриманих коштів Тимчасової допомоги, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо механізму використання коштів державного бюджету, призначених для виплати тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1098 (далі - Порядок №1098) тощо.
Надаючи оцінку наданим суду доказам та обставинам спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
У статтях 46 та 48 Конституції України розкриваються деякі елементи соціальної політики держави, якими передбачається, що громадяни мають право на соціальний захист та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Одним із важливих видів соціальної допомоги, спрямованої на здійснення соціального захисту громадян, які цього потребують, є запровадження державою інституту надання державної соціальної допомоги.
Згідно з п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, особи, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, мають право на отримання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Зазначена Тимчасова допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії. Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до п. 2 Порядку №1098 призначення Тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об'єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.
Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Пунктом 5 Порядку №1098 передбачено, що для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення: заяву; під час подання заяви пред'являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України; декларацію про доходи та майновий стан за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги (далі - Декларація); копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Інформація про склад сім'ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в Декларації.
Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку №1098 відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.
Пунктом 12 Порядку №1098 визначається, що тимчасова допомога не призначається у разі, коли, зокрема, у власності особи або членів її сім'ї є більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
Пунктом 16 Порядку №1098 передбачено, що виплата призначеної Тимчасової допомоги припиняється у разі, зокрема, якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти.
Згідно з п. 24 Порядку №1098, якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення; визначають обсяг надміру виплачених коштів і встановлюють строк їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів під час виплати тимчасової допомоги в наступні періоди на підставі своїх рішень проводять щомісячні відрахування у розмірі, який не перевищує 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлений строк вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідач з 2013 року має у власності два транспортні засоби - легковий автомобіль та причеп. Натомість звертаючись із заявою про призначення Тимчасової допомоги, відповідач не повідомив Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про наявність у його власності другого транспортного засобу - причіп ПУТД 2000, д.н.з. НОМЕР_1 , - внаслідок чого йому було призначено та виплачено Тимчасову допомогу всупереч вимог п. 12 Порядку №1098.
За таких обставин отримання та використання відповідачем коштів Тимчасової допомоги у період з 26.09.2019 по 25.09.2021 є неправомірним.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що відповідач не виконав встановлені законом обов'язки та не повідомив органи соціального захисту населення про наявність обставин, які впливають на призначення та виплату Тимчасової допомоги, що призвело до виплати йому надміру нарахованих коштів у розмірі 41 050,67грн.
В контексті доводів сторони відповідача суд звертає увагу, що правопорядок ґрунтується на добросовісному виконанні учасниками цивільних правовідносин своїх обов'язків. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у Декларації осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, покладається на особу, яка заповнює таку Декларацію. Якщо особі, яка заповнює відповідний документ, незрозуміло правила його заповнення, то вона не позбавлена можливості звернутись до державних органів для отримання роз'яснень щодо порядку заповнення такого документу.
У розділі IV Декларації відображаються відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо, про що зазначено у найменуванні такого розділу. Отже за змістом найменування такого розділу Декларації можна виснувати, що в цьому розділі слід відобразити відомості про об'єкти, які відповідають наступним трьом ознакам: 1) відносяться до категорії «транспортні засоби»; 2) підлягають реєстрації в установленому порядку; 3) перебувають у власності або володінні декларанта або членів його сім'ї.
Згідно з а. 82 п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач достеменно знав про те, що на момент подання ним заяв про призначення йому Тимчасової допомоги у його власності перебувають два транспортні засоби - автомобіль та причіп - які зареєстровані у встановленому законом порядку і мають відповідні державні номерні знаки з 2013 року, а відповідач має правовстановлюючі документи на такі транспортні засоби (свідоцтво). Отже не зазначаючи причіп ПУТД 2000, д.н.з. НОМЕР_1 , у Декларації, відповідач фактично проігнорував усі три ознаки, за якими визначається необхідність відображення подібних об'єктів у розділі IV такої Декларації.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України стороною відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що посадовими особами позивача відповідачу надавались роз'яснення, що у Декларації слід зазначати лише транспортні засоби, які мають двигун внутрішнього згорання, а відтак відповідні обставини є недоведеними і суд не може взяти їх до уваги при вирішенні даного спору.
Отже фактично мало місце приховання з боку відповідача наявності в нього у власності майнових об'єктів, які підлягають зазначенню у Декларації, хоча від таких обставин залежить право заявника на отримання Тимчасової допомоги. Зазначене свідчить про те, що призначенню та виплаті відповідачу коштів Тимчасової допомоги передувала його свідома поведінка, яка не відповідає ознакам добросовісності.
У свою чергу позивачем дотримано вимог законодавчих актів щодо здійснення перерахунку та припинення відповідачу відповідних виплат та ініціювання питання про повернення надмірно сплачених коштів, які відповідач в добровільному порядку не повернув.
Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав суми Тимчасової допомоги без достатньої правової підстави, оскільки її розмір був обчислений на підставі невірних даних, що було наслідком недобросовісної поведінки відповідача (приховання належності на праві власності кількох транспортних засобів), внаслідок чого завдано шкоди державному бюджету на суму коштів в розмірі 41 050,67грн/, то вимоги позивача є цілком правомірними та обґрунтованими.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3028грн/ /а.с. 1/, які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (р/р UA93820172034313002800007962, код 37853109, ДКСУ в м. Київ УДКСУ у м. Черкаси) 41 050 грн. 67 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (р/р UA958201720344250046000079620, код 37853109, ДКСУ в м. Київ УДКСУ у м. Черкаси) судовий збір в сумі 3 028 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 24 січня 2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко