Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/1565/24
номер провадження 2/695/245/25
22 січня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Середи Л.В.,
за участі секретаря с/з - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2024 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №103810952 в розмірі 16 333.50 грн., з яких 4050 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11783.50 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 500 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Позов мотивовано тим, що 14.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №103810952. За умовами договору відповідач отримала 5000 грн. кредитних коштів, зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом. Згідно умов договору повернення кредиту, комісії і процентів за користування ним мало бути здійснено відповідачем до 29.09.2022р. Кредитний договір укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника. Відповідач отримала кошти, але порушила свої зобов'язання щодо вчасного повернення боргу.
31.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, серед яких і кредитний договір ОСОБА_1 ..
Після відступлення до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги, останній провів роботу щодо погашення наявної заборгованості відповідача, а саме надіслав відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка останнім була проігнорована. Таким чином відповідач, в супереч умов вказаного кредитного договору не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 18.06.2024 відкрито провадження в справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено дату проведення судового засідання.
У зв'язку з відрядженням судді Ватажок-Сташинської А.В. до Соснівського районного суду міста Черкаси для здійснення правосуддя строком на 1 рік та на підставі розпорядження керівника апарату Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.07.2024 р. проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, яка передана судді Середі Л.В.. Справа прийнята суддею до свого провадження ухвалою від 30.07.2024р. та призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, представник позивача Кривенко Д.О. скерував до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, на задоволені позову наполягав.
В судове засідання відповідач повторно не з'явилася, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не направила.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір споживчого кредиту №103810952 (далі - договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп.
Пунктом 7.1. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідачем договір підписано 14.09.2022 о 16 год. 26 хв. 59 сек. одноразовим ідентифікатором - V83503, що стверджується довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до п.2.2.2 договору, нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Згідно з п. 1.3, 1.4 договору, кредит надається строком на 105 днів з 14.09.2022 і складається з пільгового та поточного періодів. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 29.09.2022р. (день завершення пільгового періоду, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 28.12.2022р. ( останній день строку користування).
Сторонами договору у п. 1.5 погоджено, що загальні витрати позичальника за пільговий період становлять 1 250 грн 00 коп. в грошовому виразі та 22.711 відсотків річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період. Загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають 14 750 грн 00 коп. у грошовому виразі та 1025 відсотків річних у процентному значенні, орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 6250 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 19750 грн.
Відповідно до п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту становить 500 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктами 1.5.2., 1.5.3. договору погоджено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 750 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 13500 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 3 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
У п. 2.4.1. договору зазначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти користування кредитом не пізніше терміну, визначеного п. 1.4. кредитного договору.
Також позивачем надано Додаток №1 до договору про споживчий кредит від 14.09.2022, а саме графік платежів за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, що є Додатком №2 вказаного договору.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікована, одноразовий ідентифікатор - V3503, час відправки - 14.09.2022, зазначено номер мобільного телефону, на який було відправлено ідентифікатор.
ТОВ «Міолан» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало відповідачу 5 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №50976936 від 14.09.2022.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Надалі, 31.01.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 90-МЛ/Т від 31.01.2023 р., відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1. договору кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Згідно п. 6.2.3 Договору про відступлення прав вимоги, права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток №2) відповідно до п. 8.3.2 Договору.
Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 31.01.2023р. до Договору відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кредитора від 31.01.2023р. Кількість боржників 666.
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №90-МЛ/Т договір Пелюхно Н. за №103810952 передано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Відповідно до вказаного витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог №90-МЛ/Т від 31.01.2023, позивач набув право вимоги до відповідача за договором №103810952 від 14.098.2022 у сумі 16 333.50 грн.
Розмір заборгованості відповідача також підтверджується наданими первісним кредитором відомостями про щоденні нарахування та погашення.
Відповідача було письмово повідомлено про те, що права вимоги за кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги №90-МЛ/Т від 31.01.2023 згідно з надісланою на адресу відповідача досудовою вимогою вих.. №22285809/12 від 07.03.2024 р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Зазначений кредитний договір відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов'язання відповідачем як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на його користь, як нового кредитора.
Усупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання не виконала, не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором ні перед попереднім ні новим кредитором, а тому відповідач має непогашену заборгованість перед за кредитним договором №103810952 від 14.09.2022 у сумі 16 333 грн. 50 коп.., а саме: 4050 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11 783 грн 50 коп. - прострочена заборгованість за відсотками, 500 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за комісією.
При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса 79018, м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, кор.. 28) заборгованість: за Кредитним договором №103810952 від 14.09.2022р. в загальному розмірі 16 333 (шістнадцять тисяч триста тридцять три) грн.. 50 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.
Суддя Середа Л.В.