Справа № 694/41/25
2/694/235/25
іменем України
22.01.2025 року суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення аліментів.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 06 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що подана з порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України, з наданням терміну для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання ухвали.
06 січня 2025 року копію ухвали направлено на адресу позивача ОСОБА_1 , яка зазначена ним в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Відповідно до поштового конверту кореспонденція повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від 16.01.2025.
Окрім того, позивач сам просив суд у позові направляти йому повідомлення на зазначений номер телефону, проте при здійсненні дзвінків на зазначений у прохальній частині позову номер абонент дзвінки не приймав.
Так, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).
Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься текст ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Вказане свідчить, що заявник мав можливість слідкувати за станом руху його заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому уЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи те, що копія ухвали двічі направлялася заявнику на зазначену в заяві адресу і ОСОБА_1 не виявив бажання одержувати адресовану йому поштову кореспонденцію, не приймав телефонних дзвінків з суду та смс-повідомлень на зазначений ним же номер телефону, приймаючи до уваги вимоги ст. 185 ЦПК України, а також рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України», де було констатовано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, суд приходить до висновку про те, що позивач (заявник) не виявляє належної уваги та інтересу до поданих позовних матеріалів, не усуває недоліків, визначених ухвалою суду, не цікавиться рухом справи, у зв'язку з чим подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтею 175 КПК України,
ухвалила:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити ОСОБА_1 що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи Апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя О.Ю.Смовж