Справа № 690/766/24
Провадження № 2/690/58/25
24 січня 2025 року м. Багачеве
Ватутінський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
за участю секретаря Мельник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітній М.М. звернувся до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд», у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 36 618, 75 грн., з яких сума кредиту 10 500, 00 грн., сума процентів за користування кредитом 18 805, 50 грн., нараховані проценти за 35 календарних днів 7 313, 25 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6841530 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору сума кредиту складає 10 500, 00 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту 01.07.2024 вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 10 500, 00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідач зайшла на веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією, ліцензією, фінансовим звітом тощо.
Надалі відповідач пройшла реєстрацію в ІТС ТОВ «Авентус Україна». Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу, ТОВ «Авентус Україна» зробив їй пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилася до моменту укладання.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з нею було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_3», після чого відповідач отримала кредит в сумі 10 500, 00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК "Котрактовий дім" про перерахування коштів.
Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений платіжний провайдер має відповідну Ліцензію НБУ на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в ДРФУ, що підтверджується свідоцтвом.
Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. 06.08.2023 відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту. Позивачем нараховано проценти за 35 календарних днів (27.05.2024 - 30.06.2024) в межах строку договору: 10 500, 00 грн. * 1,99 % = 208, 95 грн*35 календарних днів = 7 313, 25 грн..
П.п. 3 п. 4.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 36 618, 75 грн..
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 36 618, 75 грн. -10 500, 00 грн. тіло кредиту, 18 805, 50 грн. нараховані проценти, 7 313, 25 грн. нараховані проценти за 35 календарних днів, а тому позивач і змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Ватутінського міського суду Черкаської області від 06.12.2024 цивільну справу було прийнято до провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітній М.М. не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомила. Відзив на позов не подала та не скористалася правом на представництво її інтересів у суді.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце судового засідання та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував представник позивача, про що подано відповідну заяву.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З аналізу позовних вимог та наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами спору виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, а саме з договору кредиту, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами гл. 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, а також Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Судом встановлено, що 07.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 6841530 про надання споживчого кредиту (а.с.28-37). Підписанням договору відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на відповідному сайті позикодавця з повною інформацією щодо його послуг.
Відповідно до кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 10 500, 00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк дії кредитної лінії: 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту 07.07.2023 вказується в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору (а.с.38).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 10 500, 00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідач зайшла на веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією, ліцензією, фінансовим звітом тощо.
Надалі відповідач пройшла реєстрацію в ІТС ТОВ «Авентус Україна». Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу, ТОВ «Авентус Україна» зробив їй пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилася до моменту укладання.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з нею було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_3», після чого відповідач отримала кредит в сумі 10 500, 00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів.
Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений платіжний провайдер має відповідну Ліцензію НБУ на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в ДРФУ, що підтверджується свідоцтвом.
Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. 06.08.2023 відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту. Позивачем нараховано проценти за 35 календарних днів (27.05.2024 - 30.06.2024) в межах строку договору: 10 500, 00 грн. * 1,99 % = 208, 95 грн*35 календарних днів = 7 313, 25 грн..
П.п. 3 п. 4.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф (а.с.139-147), згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 36 618, 75 грн..
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Всупереч умов договору № 6841530 від 07.07.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість станом на дату звернення до суду 36 618, 75 грн. - 10 500, 00 грн. тіло кредиту, 18 805, 50 грн. нараховані проценти, 7 313, 25 грн. нараховані проценти за 35 календарних днів.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустила порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6841530 від 07.07.2023 - 36 618, 75 грн. - 10 500, 00 грн. тіло кредиту, 18 805, 50 грн. нараховані проценти, 7 313, 25 грн. нараховані проценти за 35 календарних днів.
Що стосується стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивачем у позовній заяві вказано, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10 000, 00 грн., на підтвердження яких до матеріалів справи додано: копію договору про надання правничої допомоги; додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги та у якому наведено перелік наданих послуг, кількість витраченого часу та вартість цих послуг на загальну суму 10 000, 00 грн..
За таких обставин, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правової допомоги, відсутність клопотання іншої сторони про їх зменшення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн..
Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн., оскільки будь які відомості щодо наявності пільг у відповідача, що дає підстави для звільнення останнього від його сплати у матеріалах справи відсутні.
На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження за адресою: вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822 заборгованість за кредитним договором № 6841530 від 07 липня 2023 року в розмірі 36 618 (тридцять шість тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 75 копійок - 10 500, 00 грн. тіло кредиту, 18 805, 50 грн. нараховані проценти, 7 313, 25 грн. нараховані проценти за 35 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження за адресою: вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822 понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн., а всього 12 422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий В.А. Здоровило