Справа № 646/14052/24
Провадження № 3/646/102/2025
24 січня 2025 року м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.12.2024 о 08 год. 10 хв. в м.Харкові на шосе Мереф'янське 21 А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНАЛ, та підтверджується висновком медичного закладу №3391. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР Уккраїни.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Червонозаводського районного суду м.Харковавід 18.12.2024 р , справу розподілено на суддю Чорну Б.М.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, а також, те що ОСОБА_1 було відомо про складення відносно нього адміністративного протоколу, про що свідчить його відмова від підпису, а також обізнаність про проходження ним огляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходить до наступного.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв'язку:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №743228 від 09.12.2024 р.;
- висновком КНП ХОР «ОКНЛ» № 3391 від 07.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 01.12.2024 перебував у стані наркотичного (канабіноїди) сп'яніння;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП від 04.03.2024 року;
- відеозаписом;
-довідками інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Старшого лейтенанта поліції Зозулі Ю. та рапортами.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, вчиненого повторно протягом року.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія, що підтверджується довідкою за підписом молодшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Іщенко Г., постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 04.03.2024 р. його позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
04.09.2023 Постановою Верховний Суд у справі № 702/301/20 року наголосив, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 40-1,130, 283,284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилученням транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Б.М.Чорна