1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/412/25 1-кс/335/308/2025
24 січня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021082010000124 від 31.08.2021,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке вмотивоване наступним.
Слідчими слідчого відділення відділу поліції № 1 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021082010000124 від 31.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа здійснює незаконне перенаправлення осіб через державний кордон України.
В ході виконання доручення слідчого оперативним підрозділом встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який займається безпосередньо організацією злочинної діяльності, координує дії між співучасниками, підшукує сам та через посередників осіб, які бажають виїхати за межі України.
17 січня 2025 року у період часу з 08 годин 04 хвилин до 09 годин 24 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2025 було проведено обшук квартири АДРЕСА_3 в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук «ASUS», к корпусі чорного кольору, не пошкоджений, у робочому стані; MAC address: 30-85-A05-2D-65-8A, зарядний пристрій з блоком живлення до нього; мобільний телефон «Iphone 12» об'ємом пам'яті на 128 GB, в корпусі темно-синього кольору, 1)IMEI: НОМЕР_1 ; 2)IMEI: НОМЕР_2 , з сім-картою: НОМЕР_3 ; з кодом доступу: 314920.
На теперішній час є підстави вважати, що вилучені ноутбук та мобільний телефон зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим слідчим була винесена постанова про призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
Вилучення вищевказаного майна, окрім іншого, забезпечить проведення у кримінальному провадженні відповідних слідчих дій, які необхідні для встановлення всіх обставин вчиненого злочину та забезпечення притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у його вчиненні.
З огляду на викладене, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення, відчуження вилученого під час обшуку майна, слідчий просить накласти на нього арешт.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій клопотання підтримала та просила розглядати його за відсутності слідчого.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Майно, яке має ознаки речового доказу, може бути вилучено та арештовано незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Абзацем 2 ч. 3 ст. 17 КПК України встановлено, що арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З матеріалів, доданих слідчим до клопотання, вбачається, що слідчими слідчого відділення відділу поліції № 1 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР 31.08.2021 за № 42021082010000124.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2025 надано дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_3 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчиненого кримінального правопорушення, відшукання предметів кримінального правопорушення, документальних та електронних носіїв інформації, печаток та штампів, комп'ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів, мобільних телефонів, флеш носіїв інформації, жорстких дисків, SSD-накопичувачів, чорнових записів, блокнотів, бланків медичних документів, довідок, висновків, санітарних книжок та іншої супутньої документації, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, грошових коштів, здобутих кримінально протиправним шляхом.
В ході обшуку, проведеного слідчим 17.01.2025, вилучені речі, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Аналіз фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, викладених у клопотанні слідчого, рапортах оперуповноважених, дозволяє дійти висновку, що вилучені слідчим під час обшуку речі можуть бути засобами вчинення злочину, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Також слідчим доведено, що надання вилучених речей разом з інформацією, що наданих міститься, є необхідною умовою проведення призначеною слідчим експертного дослідження.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного вище майна з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз, є необхідним на даній стадії кримінального провадження, сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження, запобігатиме ризикам його знищення, приховування, відчуження, спотворення збереженої на ньому інформації.
З урахуванням вищевикладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мано, вилучене 17.01.2025 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , а саме на:
-ноутбук «ASUS», в корпусі чорного кольору, MAC address: 30-85-A05-2D-65-8A, зарядний пристрій з блоком живлення до нього;
-мобільний телефон «Iphone 12» об'ємом пам'яті на 128 GB, в корпусі темно-синього кольору, 1)IMEI: НОМЕР_1 ; 2)IMEI: НОМЕР_2 , з сім-картою: НОМЕР_3 ; з кодом доступу: 314920, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокуророві, власникові майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали складений 24 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1