Справа № 333/2477/23
Провадження №1-кп/333/176/25
Іменем України
15 січня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22023080000000391 від 06.03.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в російській федерації, росіянин, громадянин України, одружений, має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого
за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно з Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет Україні поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна т міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації ОСОБА_9 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гаранті безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерне зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (XXV) від 21.12.1965 року № 2131 (XX), від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготувати і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради, національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України, зокрема Законом України від 07.02.2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження воєнного стану з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 року строком на 90 діб.
24.02.2022 року, на виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва російської федерації, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії; з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, і м. Мелітополь, Запорізької області, яке було захоплено 25.02.2022 року.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» станом на 22.12.2022 року вся територія Мелітопольського району Запорізької області відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Після окупації м. Мелітополь Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території міста шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 12.03.2022 року, представниками збройних формувань російської федерації всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію російської федерації, - «военно-гражданскую администрацию г. Мелитополь», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території міста та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально-відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Окрім цього, 14.07.2022 року при окупаційній адміністрації російської федерації «Военно-гражданская администрация г. Мелитополь» створено як структурний підрозділ «Департамент культуры, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь».
Водночас, відповідно до чинної структури Мелітопольської міської ради Запорізької області департамент культури, молоді та спорту не передбачений.
У той же час, діюча Мелітопольська міська рада Запорізької області разом зі всіма органами та структурними підрозділами і комунальними підприємствами, серед яких також Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області, та Управління фізичної культури та спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області були евакуйовані до м. Запоріжжя, де продовжують свою законну діяльність.
Так, відповідно до Положення про управління фізичної культури та спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.03.2021 року № 73/1:
- Управління фізичної культури та спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області є виконавчим органом Мелітопольської міської ради Запорізької області, утворюється Мелітопольською міською радою Запорізької області, є правонаступником усіх прав та обов'язків управління молоді та спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області;
- Управління є підзвітним і підконтрольним Мелітопольській міській раді Запорізької області, підпорядкованим її виконавчому комітету та Мелітопольському міському голові;
- Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби та установах банків;
- Управління є неприбутковою організацією;
- Юридична адреса: 72309, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 33/1;
- Управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Мелітопольським міським головою відповідно до чинного законодавства.
Отже, після окупації м. Мелітополь, Запорізької області, управління не припиняло своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України, а його законним начальником управління фізичної культури та спорту є ОСОБА_10 , з, яким наразі відповідно до розпорядження міського голови № 65-К від 30.05.2022 року оголошено простій у зв'язку з воєнним станом, та цим же розпорядженням виконання, обов'язків начальника управління покладено на заступника начальника управління ОСОБА_11 .
Окрім цього, відповідно до Положення про управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженого рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 24.12.2022 року № 255:
- Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області є виконавчим органом ради, утворюється Мелітопольською міською радою Запорізької області, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане Мелітопольському міському голові, виконавчому комітету. Управління є правонаступником відділу культу при Мелітопольської міської ради Запорізької області;
- Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в органах Державної казначейської служби України;
- Управління є неприбутковою організацією;
- Управління є органом охорони культурної спадщини, в частині пам'яток історії, археології та монументального мистецтва;
- Юридична адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, майдан Перемоги, 4;
- Управління очолює начальник, який призначається на посаду за результатом конкурсного відбору або з кадрового резерву і звільняється з посади міським головою.
Таким чином, після окупації м. Мелітополь, Запорізької області, управління не припиняло своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України, а його законним начальником управління культури та молоді є ОСОБА_12 , з якою 30.06.2022 року на підставі розпорядження міського голови № 129-К припинені трудові відносини, та виконання обов'язків покладено на заступника начальника ОСОБА_13 .
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 14.07.2022 року знаходячись у м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_4 , будучи директором спортивної школи ДЮСШ № 3 м. Мелітополь, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, скориставшись відсутністю, діючого начальника управління та евакуацією всієї Мелітопольської міської ради, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації міста, та добровільно зайняв посаду директора «Департамент культури, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в зазначеній окупаційній адміністрації держави-агресора у м. Мелітополь, Запорізької області.
Перебуваючи на зайнятій посаді, ОСОБА_4 , з власних корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своєї діяльності, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, виконував свої організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції керівника органу окупаційної адміністрації держави-агресора - «Департамент культури, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь», який фактично узурпував виконання функцій аналогічних органів місцевого самоврядування - управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області та управління фізичної культури та спорту Мелітопольської міської ради Запорізької області, та вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань російської федерації, безпосередньо здійснював загальне управління цим органом, розпоряджався захопленим майном, надавав всіляку допомогу окупантам у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території м. Мелітополь Запорізької області.
Зокрема, з початку перебування на вказаній посаді в окупаційній адміністрації держави-агресора, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своєї діяльності на виконання своїх організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій керівника органу окупаційної адміністрації держави-агресора - «Департамент культуры, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь». фактично встановив місце знаходження вказаного органу за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, вул. Кірова, буд. 53, а також, проводив зібрання серед працівників навчальних закладів, зокрема зі спортивними тренерами, під час проведення яких намагався схилити учасників до співпраці з представниками держави-агресора, а також з батьками учнів щодо відновлення роботи секцій, проведення спортивних змагань та організації навчання у спортивних школах за навчальною програмою, що формується та регулюється за законодавством російської федерації.
В подальшому, 13.09.2022 року при окупаційній адміністрації російської федерації -
«Военно-гражданская администрация г. Мелитополь» створено як структурний підрозділ «Министерство культуры, спорта и туризма военно-гражданской администрации г. Мелитополь», за місцем фактичного розташування: Запорізька область, Мелітопольський район, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5, керівником якого призначено громадянина російської федерації ОСОБА_14 , а ОСОБА_4 , діючи умисно, з власних корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своєї діяльності, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, обіймаючи посаду директора «Департамента культури, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополь», яка пов'язана з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в зазначеній окупаційній адміністрації держави-агресора у Запорізькій області, прийняв пропозицію невстановлених під час невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації Запорізької області та на початку листопада 2022 року добровільно зайняв посаду у незаконному органі влади окупаційної адміністрації держави агресора російської федерації - заступника міністра т.зв. «Министерства культури, спорта и туризма ВГА Запорожской области», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в зазначеній, окупаційній адміністрації держави агресора у м. Мелітополь, Запорізької області.
Перебуваючи на вказаній посаді, бажаючи проявити себе на новій посаді, утвердити окупаційний режим російської федерації, а також з метою створення позитивного образу «Русского мира» у приміщенні КЗ «ДЮСШ» № 3, з нагоди свят російської федерації, зокрема дня прапора росії, організував проведення спортивних змагань за участі представників союзу змішаних єдиноборств росії (мовою оригіналу - Союз ММА россии).
2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
3. Позиція обвинуваченого.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_8 .
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_4 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути осудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_4 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_4 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнього його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Позиція сторони захисту.
Захисник не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 винуватість ОСОБА_4 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, не доведено факт добровільності зайняття останнім відповідних посад.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
У суді 07.10.2024 року були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Так свідок ОСОБА_16 зазначив, що з ОСОБА_4 знайомий з 2012 року, так як працював в поліції. Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_4 почав співпрацювати з окупантами, ОСОБА_17 призначила його в.о. Департаменту культури та молоді, а потім директором. Тобто, на співпрацю ОСОБА_4 пішов у лютому-березні 2022 року, його не примушували, тому що бачили його часто біля комендатури в компанії окупантів. Свідок виїхав з тимчасово окупованої території 06.04.2022 року. Спілкувався з місцевими, які також підтвердили, що ОСОБА_4 перейшов на бік окупантів.
Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що до лютого 2022 року постійно проживав в м. Мелітополь, працював у поліції, був знайомий з ОСОБА_4 , так як вони разом організовували спортивні змагання ДЮСШ № 3, там ОСОБА_4 працював директором. Після повномасштабного вторгнення під час патрулювання вулиць міста бачив ОСОБА_4 в компанії з ОСОБА_17 та Балицьким, вони були між собою в гарних відносинах. З телеграм-каналів дізнався, що ОСОБА_4 активно співпрацює з окупантами і вже навесні 2022 року його призначили на керівну посаду в Департамент.
16.10.2024 року судом були допитані свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Свідок ОСОБА_18 суду зазначила, що з ОСОБА_4 вона особисто не знайома. Раніше ОСОБА_4 працював директором ДЮСШ № 3, після повномасштабного вторгнення та окупації міста ОСОБА_4 добровільно пішов на співпрацю з окупантами. Впевнена, що добровільно, тому що він зі слів знайомих завжди вихвалявся, що народився у Москві і підтримував проросійські погляди. Свідок виїхала з м. Мелітополь 03.05.2022 року, потім знайомий їй розповів, що ОСОБА_4 вже займає керівну посаду в Міністерстві культури.
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що з ОСОБА_4 вона не знайома, проте знала про нього від знайомих, так як він працював директором спортивної школи. Після вторгнення російської федерації ОСОБА_4 відразу ж пішов з ними на співпрацю. Про це писали телеграм-канали і розповідала знайома ОСОБА_20 , яка згодом теж пішла на співпрацю з окупантами. ОСОБА_4 ніхто не примушував, він мав бажання працювати з представниками країни агресора і згодом вже зайняв керівну посаду.
Крім показів свідків судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Із протоколу огляду від 25.08.2022 року, проведеного старшим інспектором відділу протидії кіберзлочинам в Запорізькій області ОСОБА_21 за участю спеціаліста - судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС, судом встановлено, що за допомогою месенджера «ВКонтакте» виявлено канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », серед відеозаписів виявлено відео-матеріал сюжету новин, який розміщено 22.08.2022 року о 18:40, на якому зображено особу чоловічої статі, слов'янської зовнішності, з легкою щетиною та з короткою зачіскою, візуально схожого на ОСОБА_4 ; відео, яке розміщено 11.08.2022 року, на якому зображено особу чоловічої статі, слов'янської зовнішності, з легкою щетиною та з короткою зачіскою, який представляється як ОСОБА_22 - начальник Департаменту культури, спорту та молодіжної політики ВГА м. Мелітополя.
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2022 року, проведеного старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБ України в Запорізькій області капітаном ОСОБА_23 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_19 встановлено, що свідок ОСОБА_19 впізнала особу на фото № 4 як ОСОБА_4 , який добровільно зайняв посаду начальника департаменту культури, молоді та спорту Мелітопольської міської ради при російській федерації.
З протоколу огляду від 15.09.2022 року проведеного старшим слідчим 1-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_24 , судом встановлено, що свідок ОСОБА_25 на усіх відео матеріалах впізнала особу ОСОБА_4 .
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2022 року, проведеного старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБ України в Запорізькій області капітаном ОСОБА_23 у присутності двох понятих за участю свідка ОСОБА_26 встановлено, що свідок ОСОБА_26 впізнала особу на фото № 4 як ОСОБА_4 , який добровільно зайняв посаду начальника департаменту культури, молоді та спорту Мелітопольської міської ради при російській федерації.
З протоколу огляду від 21.09.2022 року проведеного старшим слідчим 1-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_24 , судом встановлено, що свідок ОСОБА_16 на усіх відео матеріалах впізнав особу ОСОБА_4 , який добровільно зайняв посаду начальника департаменту культури, молоді та спорту Мелітопольської міської ради при російській федерації.
Із протоколу огляду від 28.10.2022 року, проведеного старшим слідчим 1-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_24 , за участю спеціаліста - судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС, судом встановлено, що в ході огляду Телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », при введенні пошуку слова «Бойка» виявлено пост-повідомлення, яке розміщено 27.10.2022 року, зміст такий: «Вчера в ДЮСШ № 3 состоялось празднование 33 года со Дня основания. Зам.министра по спорту ОСОБА_27 вручил отделениям баскетбола и гандбола новые мячи».
Із протоколу огляду від 10.02.2023 року, проведеного слідчим 2-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області лейтенантом юстиції ОСОБА_28 , за участю спеціаліста - судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС, судом встановлено, що використовуючи Інтернет-браузер Google Chrome введено критерій пошуку у вигляді запису «ЕГРЮЛ», у пошуковому рядку введено наступні відомості «Департамента культуры, спорта и молодежи военно-гражданской администрации г. Мелитополя», виявлено виписку из Единого государственного реестра юридических лиц № ЮЭ9965-23-19093519 от 10.02.2023 року, директор ОСОБА_29 .
Із протоколу огляду від 18.03.2023 року, проведеного старшим слідчим 1-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області капітаном юстиції ОСОБА_24 , за участю спеціаліста - судового експерта сектору комп'ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС, судом встановлено, що в ході огляду Телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснено перехід публікації від 07.03.2023 року «Первый музыкальный конкурс Юга России охватил почти всю страну. В состав жюри входили замминистра культуры, спорта и туризма региона ОСОБА_27 ». Подальшим оглядом встановлено текст, розміщений під відео: «Министерство культуры Запорожской области продолжает работать с издательскими домами и библиотеками по вопросу наполнения библиотечных фондов региона, - подчеркнул заместитель министра культуры Запорожской области ОСОБА_27 ». В ході подальшого огляду виявлено публікацію від 03.12.2022 року «Очень обидно, когда подвиг людей, защитивших нас, остается неизвестным. ОСОБА_30 в 2014 году принял решение об ознаменовании 3 декадря Днем памяти неизвестного солдата», - отметил замминистра культуры, спорта и туризма ВГА Запорожской области ОСОБА_27 .
Із протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 03.03.2023 року, проведеного слідчим в ОВС 1-го відділення СВ УСБ України в Запорізькій області ОСОБА_24 , встановлено, що предметом огляду був оптичний диск реєстр № 59/14/76т від 23.02.2023 року, на якому міститься 1 архів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », у папці виявлено три папки із вкладеннями: вхідні «ж/д билеты из Джанкоя в Москву оплачены на имя ОСОБА_29 ; вихідні: електронний лист під заголовком «комиссия (кандидатура)», «Министерство культуры», «ответ на письмо - Министерство культуры».
У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_4 .
Крім того під час судового слідства було досліджено такі докази.
Повідомлення про підозру від 13.02.2023 року складену старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області погоджену прокурором Запорізької обласної прокуратури в кримінальному провадження № 22022080000000031 від 02.03.2022 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, а також надіслання скан-копії повістки про виклик для вручення письмово повідомлення про підозру та проведення слідчих дій за її участі як підозрюваного у даному кримінальному провадженні, які були направлені на телефон через мобільний додаток «WhatsApp» ( НОМЕР_1 ).
Повідомлення про підозру та про виклик до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, а також надіслання скан-копії повістки про виклик для вручення письмово повідомлення про підозру та проведення слідчих дій за його участі як підозрюваного у даному кримінальному провадженні, які були опубліковані 15.02.2023 року в газеті «Урядовий Кур'єр».
Повідомлення про виклик ОСОБА_4 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області та повідомлення, що останній є підозрюваним, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та вручення в порядку ст. 293 КПК України копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які були опубліковані на сайті офісу Генерального прокурора.
Постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 від 06.03.2023 року.
Витяг з ЄРДР за номером 22023080000000391 від 06.03.2023 року, який підтверджує факт внесення відомостей про початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення на наступних обставин: громадянин України ОСОБА_4 , підтримуючи агресію російської федерації на територію України, а також створення незаконних адміністрацій держави-агресора на окупованих територіях півдня України, прийняв пропозицію невстановлених представників вказаної окупаційної влади, що діють на території м. Мелітополь і Мелітопольського району, та добровільно погодився зайняти посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади окупаційної адміністрації держави-агресора, утворених на території м. Мелітополь.
За ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2023 року задоволено клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000000391, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2023 року, відносно підозрюваного ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування опубліковано 10.03.2023 року в газеті «Урядовий Кур'єр».
Зміст даних документів не містить доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Однак, інформація, яка визначена у документах, свідчить про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
Версія сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю спростовується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів. Добровільність зайняття ОСОБА_4 посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, підтверджується, зокрема, показами свідків, оглянутими у судовому засіданні Інтернет-ресурсами, результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, згідно з якими при виконанні своїх обов'язків в незаконних органах влади ОСОБА_4 будь-якого примусу психологічного чи фізичного характеру з боку інших осіб не зазнавав.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
7. Мотиви призначення судом покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, враховуючи також те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у добровільному зайнятті ним посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, встановленому санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк.
Призначаючи покарання суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно з ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
Також з огляду на вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 , не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_4 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю із конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_4 .
Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Рішення з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не приймалося.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 року на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на об'єкт рухомого майна - транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; об'єкт нерухомого майна - однокімнатна квартира, загальною площею 28,1 кв.м., житлова площа 15 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з огляду на призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного обвинуваченому майна на користь держави.
По справі цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, на підставі якого призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023 року на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на об'єкт рухомого майна - транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; об'єкт нерухомого майна - однокімнатна квартира, загальною площею 28,1 кв.м., житлова площа 15 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного ОСОБА_4 майна на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1