Справа № 748/3001/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/225/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, до 22 лютого 2025 року, без визначення розміру застави. Місцевий суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, тому строк тримання під вартою необхідно продовжити.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах обвинуваченого апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду змінити та визначити його підзахисному розмір застави. Зазначив, що місцевий суд, порушуючи вимоги ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в черговий раз безпідставно не визначив ОСОБА_8 розмір застави. Вказані у клопотанні прокурора ризики не знайшли свого обґрунтування належними доказами. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_8 працевлаштований, має сім'ю та постійне місце проживання.
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на розгляді Чернігівського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене 11.06.2024 до ЄРДР за № №12024270000000853, по обвинуваченню ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
24.05.2024 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався, у тому числі й судом.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , місцевий суд, ураховуючи, що ризики, які полягають у можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час частина свідків залишається недопитаною; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності; зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу та подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.
Дані про особу обвинуваченого, на які посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , місцевий суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають скасування цього запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу, як про це просить захисник.
За змістом ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на дискреційні повноваження суду при вирішенні питання про визначення розміру застави, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, що відповідає вимогам закону.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4