Справа № 639/7060/24
Провадження № 1-кп/639/160/25
24 січня 2025 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12024226250000262 від 10.10.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок проти здоров'я особи за наступних обставин.
Так, 06 жовтня 2024 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебував неподалік від житлового будинку № 50, що розташований по вулиці Доватора м. Харкова, де став ініціатором конфлікту на ґрунті давно сформованих неприязних відносин з його сусідом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Саме в той час ОСОБА_3 вирішив спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження будь-якого ступеню тяжкості.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , спочатку підбіг до нічого не підозрюючого ОСОБА_5 , який перебував у положенні стоячи, а потім, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, діючи умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, використовуючи в якості знаряддя кримінального проступку предмет, зовні схожий на вила, які він тримав обома руками, наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар їх металевою частиною, який прийшовся у ділянку носу, лівої вушної раковини та лівого ока. Від завданого удару потерпілий ОСОБА_5 намагався ухилитись, тому, втративши рівновагу, схопився за ОСОБА_3 та вони разом впали на землю, де потерпілий ОСОБА_5 при падінні забився правим ліктьовим суглобом та правою кистю.
Після цього ОСОБА_3 , бажаючи продовжити своє протиправне діяння, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , діючи умисно, проявляючи надмірну агресію, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, використовуючи в якості знаряддя кримінального проступку предмет, зовні схожий на вила, які він тримав обома руками, металевою їх частиною наніс потерпілому один удар, який прийшовся у ділянку паху справа та в ділянку правого передпліччя.
Після цього ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця усі дії щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , припинив свої протиправні дії.
У результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження, а саме: голови: рани (усього 3) - на переніссі ліворуч з переходом на ліве крило носа (1), на спинці носа (1), на хрящовій частині лівої вушної раковини (1); синці - (усього 2) - на верхній повіці лівого ока, поширюючись на ліву виличну кістку (1), в проекції лівого кута нижньої щелепи (1); тулуба: рана (1) - в проекції верхнього краю правої клубової кістки по передній пахвовій лінії; верхніх кінцівок: рана (1) - по розгинальній поверхні правого передпліччя в середній третині, синець (усього 1) - по задній поверхні в проекції правого ліктьового суглобу; садна (усього 3) - по тильній поверхні правої кисті в проекції 1-ої п'ясної кістки (1), по тильній поверхні в проекції середньої фаланги 4-го пальця, середньої та дистальної фаланги 5-го пальця (по одному).
Вказані тілесні ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів та які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-1694/2024 від 16.10.2024.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
ІІ. Надані обвинуваченим ОСОБА_3 покази у кримінальному провадженні та позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не визнав вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, посилаючись на той факт, що він умисно не спричиняв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, а діяв виключно з метою захисту своєї матері від протиправного посягання потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 06.10.2024 він разом із матір'ю повернулися додому із кладовища. В подальшому його матір мала йти на хрестини та вона вийшла із дому. Коли він вийшов у двір, то через паркан побачив, що його сусід ОСОБА_5 на вулиці б'є його матір. Перебуваючи в шоковому стані, він вибіг на вулицю та відтягнув ОСОБА_5 від матері. В цей час ОСОБА_5 повалив його на землю та побив, спричинивши йому тілесні пошкодження, а саме: забій на губі та вибив йому один зуб. В ході сварки він ніякі предмети (в тому числі предмет, зовні схожий на вила) не застосовував. Під час сварки були присутні він, його матір - ОСОБА_7 , сусід ОСОБА_5 та його співмешканка, інших осіб поряд в цей час не було. Цього ж дня він подав письмову заяву до відділу поліції, слідчий не надав йому та його матері направлення на судово-медичне обстеження, у зв'язку з чим вони не зафіксували спричинені їм тілесні ушкодження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 надав для огляду у судовому засіданні фотографії, на яких видно наявність у нього забійної рани на нижній губі.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує факт умисного спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 із застосуванням предмета - металевих вил. Посилається на те, що він відтягував ОСОБА_5 від своєї матері та намагався зупинити його неправомірні та протиправні дії щодо побиття його матері.
ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин та висновки суду
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 , а також сукупністю досліджених письмових доказів та висновком судово-медичної експертизи.
Так, під час допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 надав показання, що останні 3-4 роки у нього склалися неприязні стосунки із сусідом ОСОБА_3 . Перед початком війни у його сусіда ОСОБА_3 помер батько, після чого у нього почалися психічні відхилення, останній почав неадекватно себе поводити по відношенню до ОСОБА_5 , а саме: стукає по паркану, лазить по даху, лається та безпідставно агресивно себе поводить по відношенню до нього та його дружини. У суботу 05 жовтня 2024 року ОСОБА_5 приїхав із роботи додому та побачив на паркані його домоволодіння надписи з нецензурними словами, зроблені крейдою. 06 жовтня 2024 року приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_5 підійшов до матері ОСОБА_3 , яка стояла на вулиці та спілкувалася із сусідкою, та повідомив їй про неадекватну поведінку її сина, на що вона почала нецензурно виражатися та агресивно себе поводити по відношенню до нього та його дружини, намагаючись вибити мобільний телефон із рук дружини ОСОБА_5 . Після цього з двору вискочив ОСОБА_3 , який, тримаючи у руках вила, вдарив металевою колючою частиною вил по обличчю ОСОБА_5 . Цей удар прийшовся у ділянку носа, лівої вушної раковини та лівого ока. Він уклонився від удару та впав на ОСОБА_3 . Також ОСОБА_3 наніс йому один удар вилами, який прийшовся у ділянку паху справа та в ділянку правого передпліччя. Після цього ОСОБА_3 продовжив поводити себе неадекватно, бігав та висловлювався нецензурною лайкою у його бік, що тривало близько п'ятнадцяти хвилин, поки не приїхала поліція та швидка допомога. Вила, якими ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження, матір обвинуваченого ОСОБА_7 закинула до свого двора та заховала. Під час цієї події були присутні його дружина ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та сусідка ОСОБА_10 . Після цього бригада швидкої невідкладної медичної допомоги доставила його до КНП «Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому надали першу невідкладну медичну допомогу. 07.10.2024 він пройшов судово-медичну експертизу в КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_8 надала показання, що кілька років тому вона та її чоловік - ОСОБА_5 переїхали у дім, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де вони зіткнулися із незрозумілою агресією зі сторони сусідів, а саме: сусід ОСОБА_3 постійно ображав її нецензурною лайкою кожного разу, коли вона виходила у двір, внаслідок чого вона не могла туди виходити. Крім того, ОСОБА_3 та його мати ОСОБА_7 звинувачували їх у смерті батька, брата, бабусі та собаки. Увечері 05 жовтня 2024 року ОСОБА_3 почав бігати, кричати та стукати у своїй частині будинку. Після чого вранці 06 жовтня 2024 року її чоловік ОСОБА_5 побачив на паркані надписи зі словами колабораціоністського та хуліганського змісту. Після того він підійшов до матері ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , яка стояла на вулиці, та попросив усунути зроблені її сином надписи, на що ОСОБА_7 почала кричати. Почувши крики, вона вийшла із дому та пішла до свого чоловіка, паралельно знімаючи подію на камеру мобільного телефону. Коли вона підійшла до ОСОБА_7 , остання почала кричати на неї, вдарила її по голові два рази, забрала її мобільний телефон та кинула на землю. Незважаючи на нанесені удари, ОСОБА_8 разом із чоловіком пішли у напрямку свого домоволодіння. Надалі із двору несподівано вибіг ОСОБА_3 , який у руках тримав вила, якими наніс удар її чоловікові. У процесі боротьби ОСОБА_5 та ОСОБА_3 упали на землю, після чого вона намагалася забрати вила. Після того, як у неї не вийшло це зробити, вона пішла до сусіда, щоб покликати його на допомогу, але його не було вдома і вона самостійно повернулася на вказане місце. Коли вона повернулася, то вил вже не було, а ОСОБА_7 заштовхувала свого сина ОСОБА_3 у двір. Надалі вони із чоловіком викликали швидку медичну допомогу та поліцію. Після приїзду бригади швидкої медичної допомоги її чоловіка ОСОБА_5 доставили до КНП «Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання, що 06.10.2024 у денний час він повернувся із дружиною додому. На вулиці він побачив сусіда ОСОБА_5 , на обличчі в якого було видно ушкодження та кров. Останній пояснив, що це його вдарив вилами сусід ОСОБА_11 . Надалі він бачив, як ОСОБА_3 декілька разів ударив у живіт кулаком дружину Петровського. Під час тих подій, очевидцем яких він був, ОСОБА_5 не вчиняв будь-яких дій, які б провокували сварку. Коли на місце події прибули працівники поліції, то вони шукали вила, якими було спричинено ушкодження потерпілому, однак їх не знайшли. У сусідів досить часто виникають конфліктні ситуації із ОСОБА_3 та його матір'ю, останні самі провокують вказані конфлікти.
Під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 відмовилася від надання показань, посилаючись на приписи статті 63 Конституції України, оскільки обвинуваченим у кримінальному провадженні є її син ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відмова свідка від надання показань прийнята судом.
Під час судового розгляду прокурор відмовився від проведення допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , оскільки вказані особи не були очевидцями події кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 при вирішенні цього питання покладалися на розсуд суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийняв рішення про недоцільність проведення допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , які неодноразово не з'являлися за викликом у судові засіданні, оскільки вказані свідки не були очевидцями події кримінального правопорушення та їх показання не мають суттєвого значення для розгляду кримінального провадження.
Крім показань потерпілого та свідків, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів та висновком судово-медичної експертизи.
Так, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.10.2024 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 звертався із заявою до органів Національної поліції, в якій просив вжити заходи до громадянина ОСОБА_3 , який вдарив його вилами по обличчю, через що він отримав тілесні ушкодження (судова справа, арк. 82).
Протоколом огляду місця події від 06.10.2024 підтверджується, що слідчий провів огляд відкритої ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , а саме між двома будинками поділеними на двох хазяїв. На паркані із шиферу маються надписи колабораційного та хуліганського характеру, які, зі слів ОСОБА_5 , написав на його паркані сусід (судова справа, арк. 83-91).
З протоколу огляду предмету від 11.10.2024 та досліджених під час судового розгляду відеозаписів події встановлено такі обставини:
- перший відеозапис тривалістю 1 хвилина 38 секунд починається з того, що на вулиці поблизу паркану знаходяться дві жінки та чоловік, Особа № 1 (Особа № 1 - жінка плотної тілобудови, одягнена в чорні штани та чорну кофту з рукавами, з білим коротким волоссям) вчиняє конфлікт з Особою № 2 (чоловік, якийодягнений в джинси, кофту темного кольору, з барсеткою). Поруч з Особою № 1 та Особою № 2 знаходиться Особа №3 (жінка, яка одягнена в халат у полоску);
-коли особа № 1 вчиняє конфлікт з особою № 2 (чоловіком), вона виражається на адресу даного чоловіка нецензурною лексикою, а особа № 3 намагається припинити конфлікт;
-надалі особа № 1 продовжує висловлюватись нецензурною лексикою та намагається вибити мобільний телефон із рук особи, яка здійснює відеофіксацію. Коли особа № l вибиває з рук мобільний телефон, особа, яка здійснює відеофіксацію, підіймає його та направляється з особою № 2 (чоловіком), до своєї домівки. На цьому відеозапис закінчується;
-другий відеозапис тривалістю 1 хвилина 18 секунд починається з того, що на землі лежать дві особи чоловічої статі, на відеозаписи чутно голос жінки, яка говорить «Уйди, Уйди»;
-надалі чоловічий голос говорить «Вызывай полицию», в цей момент на відеозаписі вбачаються вила (їх металева частина);
-на 26 секунді відеозапису говорить жіночий голос: «Вова, отдай вила»;
-надалі на відеозаписі вбачається Особа № 1 (жінка плотної тілобудови, одягнена в чорні штани та чорну кофту з рукавами, з білим коротким волоссям), яка намагається забрати вила, які лежать на землі. Також на землі знаходиться особа № 2 (чоловік, який одягнений в джинси, кофту темного кольору, з барсеткою), у якого на обличчі кров (Фото № 5);
- після чого особа, яка здійснює відеофіксацію, починає бігти в іншому напрямку від події, що засвідчена на відеозаписі та починає кликати на допомогу (судова справа, арк. 92-95).
Постановою дізнавача від 11.10.2024 СD-R диск, на якому містяться відеозаписи події кримінального правопорушення - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (судова справа, арк. 96-97).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.10.2024 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії показав механізм та спосіб спричинення йому тілесного ушкодження, а саме: ОСОБА_3 , тримаючи обома руками вила, металевою їх частиною наніс йому один удар, який прийшовся в ділянку носа, лівої вушної раковини та лівого ока. Від завданого дотичного удару потерпілий намагався ухилилися, тому втратив рівновагу, схвативши ОСОБА_3 обома руками за верхній одяг та впав на землю, вдарившись при цьому правим ліктьовим суглобом та правою кистю. Надалі, коли потерпілий ОСОБА_5 перебував у положенні лежачи на спині, а ОСОБА_3 , який лежав з права від потерпілого, наніс йому ще один удар металевою частиною вил, який прийшовся в ділянку паху з права, в ділянку правого передпліччя (судова справа, арк. 99-106).
Висновком експерта ХОБСМЕ № 09-1694/2024 від 16.10.2024 підтверджується, що у громадянина ОСОБА_5 , 1977 р.н., мали місце наступні тілесні ушкодження:
- голови: рани (усього 3) - на переніссі ліворуч з переходом на ліве крило носа (1); на спинці носа (1), на хрящовій частині лівої вушної раковини (1); синці - (усього 2) - на верхньої повіці лівого ока, поширюючись на ліву виличну кістку (1); в проекції лівого кута нижньої щелепи (1);
- тулуба: рана (1) - в проекції верхнього краю правої клубової кістки по передній пахвовій лінії;
- верхніх кінцівок: рана (1) - по розгинальній поверхні правого передпліччя в середній третині; синець (усього 1) - по задній поверхні в проекції правого ліктьового суглобу; садна (усього 3) - по тильній поверхні правої кисті в проекції 1-ої п'ясної кістки (1), по тильній поверхні в проекції середньої фаланги 4-го пальця, середньої та дистальної фаланги 5-го пальця (по одному).
Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від ударної (рани, синці), ковзаючої (садна) дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою поверхнею контакту, що діяла, індивідуальні особливості якого (-их) в ушкодженнях не відобразилися, у термін за добу до моменту огляду (07.10.2024), на що вказують морфологічні характеристики тілесних ушкоджень, що вцілому не суперечить часу, способу та механізму спричинення, на який посилається гр. ОСОБА_5 у протоколі проведення слідчого експерименту від 16.10.2024.
За ступенем тяжкості, забійні рани, синці та садна, кожне окремо, що встановлені на тілі гр. ОСОБА_5 , є легкими тілесними ушкодженнями, за критерієм тривалості розладу здоров?я, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, незначної стійкої втрати працездатності та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше як шість днів, відповідно до п.п. 2.3.2. б), 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 (судова справа, арк. 109-110).
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки його покази повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 , показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також відеозаписами події від 06.10.2024, протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 та висновком експерта ХОБСМЕ № 09-1694/2024 від 16.10.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи.
Суд зазначає, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 нібито вдарив його матір ОСОБА_7 , у зв'язку з чим ОСОБА_3 нібито заступився за неї, не підтверджуються будь-якими об'єктивними доказами у кримінальному провадженні.
Судово-медичну експертизу ОСОБА_7 не проходила та наявність у неї відповідних тілесних ушкоджень не зафіксовано.
Щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (у вигляді забійної рани на нижній губі), про що він надав фотографії для огляду у судовому засіданні, суд зазначає, що такі тілесні ушкодження він міг отримати вже після нанесення ним потерпілому ОСОБА_5 тілесного ушкодження із застосуванням предмету, зовні схожого на вила, внаслідок боротьби на землі, яка виникла між потерпілим та обвинуваченим.
Крім цього суд зазначає, що на досліджених відеозаписах чітко видно, що в момент події в однієї з осіб чоловічої статі були присутні при собі металеві вила, що повністю спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що у нього не було при собі будь-яких предметів.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 , показаннями свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 , а також сукупністю досліджених письмових доказів та висновком судово-медичної експертизи.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
V. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання
Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлені.
Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлені.
Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (судова справа, арк. 116-123).
З дослідженого консультативного висновку № 881023 від 19.12.2024 на ім'я ОСОБА_3 та інших медичних документів встановлено, що ОСОБА_3 встановлено діагноз: Наслідки перенесеної хвороби Пертеса. Вторинний правобічний коксартроз ІІІ-ІV (третьої-четвертої) ст. Комбінована контрактура кульшового суглоба. Вкорочення правої нижньої кінцівки до 3-х см. Лівобічний коксартроз - І (першої) стадії. Коксалгія.
В ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання за санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не особою, яка має інвалідність першої чи другої групи, тому згідно з ч. 3 ст. 56 КК України відсутні обмеження щодо призначення йому покарання у виді громадських робіт.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- CD-R диск із відеозаписами, на яких зображено події, які мали місце 06.10.2024 за адресою: м. Харків, вул. Доватора, 50 - залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження;
- DVD-R диск із відеозаписами, на яких зображено події, які мали місце 06.10.2024 за адресою: м. Харків, вул. Доватора, 50 - залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити обвинуваченому та потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а обвинуваченому - право подати клопотання про помилування.
Суддя ОСОБА_1