Справа № 638/22892/24
Провадження № 1-кп/638/1194/25
Іменем України
23 січня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2 ,
Судді: ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024221200001709 від 14.08.2024 відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Маралиха, Алтайского краю, рф, громадянки України, росіянки, з вищою освітою, яка офіційно працює на посаді провідного юриста концерну «Європейський», не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.6, 11, ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12024221200001709 від 14.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.6, 11, ч. 2 ст. 115 КК України.
23 січня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 , в якому прокурор просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання відносно ОСОБА_10 обґрунтовано необхідністю забезпечення її належної процесуальної поведінки шляхом запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також запобігання спробам:
переховуватись від органів досудового розслідування або суду;
незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Прокурор вважає, що вказані ризики не зменшились, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.
Також вказав на неможливість запобігання цим ризикам шляхом обрання іншого, більш м?якого запобіжного заходу, оскільки такі заходи можуть призвести до неможливості притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, досягнення завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення неупередженого досудового розслідування та судового розгляду в розумні строки та щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, 24.02.2022 у період з 05 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Збройні сили Російської Федерації перетнули державний кордон України та із застосуванням невідомого на даний час калібру зброї систематично обстрілюють житлові та нежитлові будівлі на території України в тому числі у м. Харкові та Харківській області.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 год. 00 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні до цього часу.
Вказані обставини свідчать про наявність додаткових ризиків, оскільки під час військового стану, введеного на території України, правоохоронні органи позбавлені у повній мірі можливості забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої у кримінальному провадженні, окрім як обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, обвинувачена ОСОБА_10 не є військовозобов?язаною, тому може перетнути державний кордон України з метою уникнути від кримінальної відповідальності.
Крім того, прокурор, згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, просить не визначати обвинуваченій розмір застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачена проти задоволення клопотання заперечувала, просила призначити домашній арешт у нічний час.
Захисники проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили призначити цілодобовий домашній арешт.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора та просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.6, 11, ч. 2 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_10 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді даного клопотання судом встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка селища Маралиха, Алтайского краю, рф, громадянка України, росіянка, з вищою освітою, офіційно працює на посаді провідного юриста концерну «Європейський», не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінюючи обставину - тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_10 у разі визнання винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.6, 11, ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, тому продовжує обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23 березня 2025 року.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно до вимог п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи те, що ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.6, 11, ч. 2 ст. 115 КК України, розмір застави обвинуваченій не визначається.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення застави - до 23 березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений о 14:00 год. 23 січня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2