Справа №: 398/4937/24
провадження №: 2/398/480/25
Іменем України
"23" січня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Через систему «Електронний суду» ТОВ «ФК «Омега Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року у розмірі 41099,25 грн та понесених судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.08.2018 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 0.030.4.0818.ФО_К, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 20 000,00 грн строком користування до 29.08.2021 року, а відповідач зобов'язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії та нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. 31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/03-2021, за яким банк передав позивачеві права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач тривалий час не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 31.03.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 41099,25 грн, з яких: 2 987,68 грн - заборгованість по тілу кредит (прострочена на день подання позовної заяви), 15411,63 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 27,06 грн. проценти за кредитом ( прострочені на день подання позовної заяви), 3902,55 грн - прострочені проценти за кредитом, 448,50 грн - комісія за обслуговування кредитом (прострочена на день подання позовної заяви), 13 944,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту, 4328,33 грн - штрафи, пені.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Отже, істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
29.08.2018 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 0.030.4.0818.ФО_К, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн., строком користування до 29.08.2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10 % річних.
29.08.2018 року АТ «Юнекс Банк» надало кредитні кошти відповідачу, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу № 31/03-2021, згідно з яким банк передав позивачеві права вимоги, в тому числі до відповідача, за кредитним договором № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року, заборгованість за яким станом на 31.03.2021 року складала 41099,25 грн.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.03.2021 року заборгованість складала 41099,25 грн, з яких: 2 987,68 грн - заборгованість по тілу кредит (прострочена на день подання позовної заяви), 15411,63 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 27,06 грн. проценти за кредитом ( прострочені на день подання позовної заяви), 3902,55 грн - прострочені проценти за кредитом, 448,50 грн - комісія за обслуговування кредитом (прострочена на день подання позовної заяви), 13944,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту, 4328,33 грн - штрафи, пені.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,49%, обов'язок сплати якої покладено на відповідача за умовами кредитного договору № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11,ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Пунктом 1.5.3. кредитного договору № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року на відповідача покладено обов'язок сплачувати щомісячно комісію за обслуговування кредиту в розмірі 2,49% від суми кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому така умова кредитного договору є нікчемною.
Враховуючи наведене, визначена позивачем сума заборгованості за кредитним договором повинна бути зменшена на суму комісії, яка нарахована позивачем за обслуговування кредиту.
Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем відповідно до пункту 4.1. кредитного договору № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року, в розмірі 4328,33 грн, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи розмір штрафних санкцій, позивач посилався на реєстр прав вимоги станом на 31.03.2021 року, який є додатком до договір факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року та виписки по особовим рахункам відповідача за період з 29.08.2018 року до 31.03.2021 року.
При цьому, реєстр прав вимоги станом на 31.03.2021 року не містить детальних розрахунків розміру штрафних санкцій, а зазначена лише кінцева сума.
Виписки по особовим рахункам відповідача за період з 29.08.2018 року до 31.03.2021 року також не містять інформації щодо факту нарахування штрафних санкцій, періоду та порядку нарахування штрафних санкцій та відповідних сум нарахування штрафних санкцій.
Отже, позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено право щодо нарахування штрафних санкції та їх обґрунтований розмір.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 22328,92 грн, з яких:
2 987,68 грн - заборгованість по тілу кредит (прострочена на день подання позовної заяви), 15411,63 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 27,06 грн. проценти за кредитом ( прострочені на день подання позовної заяви), 3902,55 грн - прострочені проценти за кредитом,
В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 448,50 грн - комісія за обслуговування кредитом (прострочена на день подання позовної заяви), 13 944,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту, 4328,33 грн - штрафи, пені.
На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1316,09 грн (54,33% від 2422,40 грн) та витрати на правову допомогу в розмірі 3259,80 грн (54,33% від 6000,00 грн).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007) заборгованість за кредитним договором № 0.030.4.0818.ФО_К від 29.08.2018 року станом на 31.03.2021 року в розмірі 22328 (двадцять дві тисячі триста двадцять вісім) грн 92 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007) судовий збір в розмірі 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн 09 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 3259 грн (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 23 січня 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко