Справа № 190/2926/24
Провадження №2/190/174/25
21 січня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що він з 06 серпня 2005 року з відповідачем перебував в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Подружнє життя між ними не склалося, рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року шлюб між ними розірвано. Діти проживають разом з ним, а з відповідача рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 року на його користь стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум на дитину відповідного віку до досягнення старшою донькою повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_7 донька ОСОБА_6 досягла 18 років, у зв'язку з чим було припинено стягнення аліментів на її утримання, відповідно і зменшився розмір стягуваних аліментів на двох інших дітей. Донька ОСОБА_6 наразі навчається на 1-му курсі в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, він продовжує її матеріально утримувати, що впливає на матеріальне забезпечення двох інших неповнолітніх дітей. Відповідач наразі є військовослужбовцем, регулярно отримує матеріальне забезпечення, а тому вважає, що має змогу сплачувати аліменти у збільшеному розмірі, а саме 1/3 частину всіх видів свого заробітку на двох неповнолітніх дітей.
У зв'язку з вищевикладеним просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення старшою дитиною повноліття, на його користь.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду клопотання, згідно якого зазначила, що дійсно рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 року з неї стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення старшою донькою повноліття. Вона своєчасно сплачує аліменти на утримання дітей та немає заборгованості. Крім сплати аліментів бере участь у їх житті, купує їм телефонии, павербанки, надає кишенькові кошти, сплачує шкільні фонди та додаткові уроки. При цьому на її утриманні знаходиться матір ОСОБА_7 , яка є пенсіонеркою та потребує її матеріальної допомоги. Вважає, що даний позов не підлягає розгляду, оскільки у зв'язку з переводом її на лінію бойового дотику її заробітна плата збільшиться , а тому і збільшиться виплата аліментів. Просить зупинити розгляд справи до її повернення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони з 06 серпня 2005 року по 24 квітня 2024 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області про розірвання шлюбу/а.с.8-10/.
Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать копії свідоцтв про народження/а.с.4,5,6/.
Згідно копії рішення П'ятихатського районного суду від 10 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення старшою дитиною повноліття, на користь батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. П'ятихатки Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , починаючи з 05 червня 2024 року./а.с.10-12/.
Згідно копій квитанцій долучених ОСОБА_2 останньою здійснювались перекази коштів, оплати продуктів харчування та одягу.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них тав інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.183 Сімейного кодексу України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Вказана норма напряму визначає порядок дій сторін у справі та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень за умови досягнення найстаршою дитиною повноліття. Зокрема, якщо старшій дитині виповнилося 18 років, виплата аліментів на неї припиняється, а аліменти на утримання іншої дитини (дітей) повинні стягуватися щомісячно без урахування рівної частини, яка припадала на дитину, що досягла повноліття.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом 21 березня 2023 року по справ 591/3056/18.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі ОСОБА_1 посилався на те, що після досягнення повноліття старшою донькою сторін, у відповідача припинився обов'язок сплачувати аліменти на її утримання, що призвело до істотного зменшення фінансового тягаря відповідача та покращення його матеріального становища.
Отже, враховуючи вищевикладене та положення ч. 1 ст. 192 СК України, суд дійшов до переконання у наявності достатніх підстав для збільшення розміру аліментів, встановленого рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2024 року, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення старшою дитиною повноліття.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.
Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2024 року та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м.П'ятихатки Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення старшою дитиною повноліття, на користь батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. П'ятихатки Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м.П'ятихатки Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2024 року по цивільній справі № 190/1214/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відкликати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса